Замітки україна

Замітки з міткою «україна»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Богдан Бо

Україна і влада Зеленського недовподоби ПГ

Україна і влада Зеленського. 11 тез від Ініціативної групи «Першого грудня»

04 листопада 2019, 23:50

Дивитись коментарі

(Рубрика «Точка зору»)

Ініціативна група «Першого грудня»

Вийти з нинішніх випробувань сильнішими

Нинішнє наше звернення – перше після завершення виборчого процесу 2019 року. Під час минулих президентських і парламентських виборів більшість із нас виступала проти зміни Глави держави, мотивуючи свою позицію інтересами безпеки держави. Народ вирішив інакше, і ми приймаємо його вибір. Це не виключає, однак, того, що хтось із нас має певні застереження щодо позитивності характеру такого волевиявлення.

Та сама логіка пріоритетності збереження самостійної держави та гарантування її безпеки спонукає нас у нинішній ситуації сформулювати такі основні тези:

Нинішнє українське керівництво сконцентрувало у своїх руках величезну владу, і ніхто не може бути певним, чим це обернеться для країни. В ідеальному випадку така концентрація влади могла б дати спасенний для України цивілізаційний ривок, що його народ уже вочевидь зачекався. Проте, з іншого боку, ніхто не скасував справедливість відомої приказки: «Влада розбещує. Абсолютна влада розбещує абсолютно». Ми остерігаємо українське керівництво від самовпевненості, що їх ця закономірність не стосується.
Наприкінці минулого року ми остерігали тодішню владу, що вона програє комунікацію з народом: «Часто риторика державних мужів видає прагнення не стільки розяснити зроблене, скільки закамуфлювати приховане». Нова керівна команда, схоже, пішла тим самим шляхом і звела комунікацію з народом до граничного мінімуму, приймаючи всі рішення кулуарно, а то й, можливо, потаємним кабінетом. Не міняють ситуацію й ті показові медіа-марафони, якими насправді прагнуть досягти ту саму вищеозначену мету.
Дуже тривожним є той факт, що Президент країни сприйняв маніфестації під гаслом «Ні – капітуляції!» як акції, проплачені його політичними опонентами, не відчувши в них реальної стурбованості громадян, що охопила всю Україну. Цей факт засвідчує, що Президент Володимир Зеленський, на жаль, слабо розуміє прагнення громадян застерегти його від фатальних помилок і до того ж схильний ображатися. Проте існує правило: що більше політик ображається, то легше ним маніпулювати.
Підтримуючи пошуки керівництва держави у справі встановлення миру, Група застерігає від «миру» за будь-яку ціну. Умиротворення агресора – небезпечна і помилкова ілюзія. Облудними є розмови про «відлигу» у відносинах між хижаком та його жертвою. Путінський режим зневажає слабкість. Тільки гідна сила опору, як військового, так і дипломатичного, що спирається на єдність народу, може зупинити агресора.
Заспокійлива риторика влади щодо безпеки країни не замінить відчуття реальної захищеності. Народ платить високу ціну за свою незалежність і має право знати, що їй загрожує. Це – давній принцип римського права: quod omnes tangit («те, що стосується всіх, має бути схвалено всіма»). Порушенням цього правила керівна еліта або улягає сторонній силі, або взагалі виводить країну за межі європейського правового поля.
Суспільство роздирають сумніви та підозри в той час, коли воно має бути максимально консолідованим перед новими геополітичними викликами. Дотеперішня міжнародна система безпеки та євроатлантична солідарність дають видимі тріщини. Світ стоїть на порозі грізної ери зіткнення національних егоїзмів. У цей час суспільству потрібне керівництво, яке його шануватиме й захищатиме, а керівництву – народ, який його розумітиме й стоятиме за нього горою. Таку обопільну довіру досягають лише правдою, хоч якою гіркою вона була б, і чесністю та прозорістю рішень, про які має подбати передусім влада.
Бравуючи «простонародністю» й «неелітарністю», можна в добу популізму виграти вибори, але не можна виграти жорстокі міжнародні поєдинки. Нам прикро, що у стосунках із Президентом США український Президент потрапив у ситуацію, яка дуже нагадувала шаховий цуґ цванґ [кожен хід поганий], – ніхто з нас не хотів би опинитися на його місці. Проте важливо зробити з цього два важливі висновки. По-перше, настав час владі визнати силу й важливість професіоналів. Мало того, слід усвідомити, що слабким державам професіонали потрібні у десятки разів більше. По-друге, навіть якщо вважати, що політика не є цариною моралі, владі варто пам’ятати, що відверте нехтування етичними принципами може по ній вдарити – часом навіть дуже боляче.
Ми не бачимо прогресу на шляху встановлення верховенства права. Що натомість видно неозброєним оком – це спроби підмінити його вибірковим правосуддям, застосованим до політичних опонентів, а також флюгерність багатьох судів, які ретельно відтворюють напрям політичного або фінансового вітру. Царює політична доцільність, яка йде від популізму, а правом нехтують. Це ніби родове прокляття, яке висить над нашою країною, і схоже, що нинішнє керівництво – всупереч передвиборчим обіцянкам – його таки не прагне подолати.
Ми – за приватну власність на землю. Проте українські суди корумповані, а офіційне правосуддя надто часто обертається кривосуддям. Отож, не стриноживши корупцію і не забезпечивши реальний правовий механізм захисту інтересів селян, держава не має морального права легалізувати продаж землі. Вона зобов’язана роз’яснити громадянам логіку своїх дій, почерговість плану й ті загрози, які з нього випливають. Земля – основа багатства України, і в умовах кліматичного катаклізму, до якого світ наближається, вона може стати чи не найголовнішим національним ресурсом майбутнього. Тому входження у власність на землю не може відбутись шляхом швидкого проштовхування невивіреного закону політичною силою, яка має більшість у парламенті, але не має сертифікату непомильності.
Нас тривожить той факт, що нова влада щораз частіше демонструє неповагу до гуманітарних цінностей та захисту гідності людини. У своїй переважній більшості владна еліта відвернулася від гуманітарної сфери, принижуючи тим самим її роль і не усвідомлюючи, що в ній – джерело нашої духовної сили. Проте ще більше приголомшує те, що національну сліпоту та етичну нечутливість виявляють окремі групи шоу-бізнесу, мистецькі колективи і глядацький корпус України, які не розрізняють пародію і збезчещення, законний гонорар і елементарну продажність.
Все це змушує нас вкотре повторити твердження, сформульоване нашою Групою вперше у її Декларації 2011 року: «Майбутнє України вимагає піднесення гуманітарно-духовних цінностей над короткозорим економічним зиском та політичною доцільністю». Хіба не досить нам щораз тривожніших фактів сьогодення, щоб усвідомити справедливість цього висновку? Тільки визнаючи пріоритет гуманітарно-духовних цінностей, ми вийдемо з нинішніх випробувань сильнішими.

Учасники Ініціативної групи «Першого грудня»: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків

Ініціативна група «Першого грудня» була створена у двадцяту річницю референдуму і має на меті поширювати моральні цінності та сприяти встановлення в країні нових правил.

У тексті збережено правопис авторів

Коментарі: 7

Богдан Бо

Ох, як хочеться, щоб то було правда! ч.3

10) у сфері захисту та безпеки населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розбудови спроможностей органів системи Міністерства внутрішніх справ України в рамках створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, у тому числі в галузі забезпечення новою авіаційною технікою;

забезпечення розвитку спроможності Національної гвардії України забезпечувати громадську безпеку, здійснювати конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

удосконалення процедури видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами шляхом запровадження автоматичної фіксації процесу складання іспитів;

спрощення процедури акредитації закладів, що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв, створення сприятливих та комфортних умов їх взаємодії з територіальними органами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

спрощення процедури надання послуги з перереєстрації транспортного засобу за договором купівлі-продажу шляхом запровадження можливості оформлення відповідного договору в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний кабінет водія" без особистої присутності продавця або покупця в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, а також послуги з перереєстрації переобладнаного транспортного засобу шляхом запровадження можливості автоматичного внесення інформації стосовно виданих документів про погодження переобладнання транспортного засобу в Єдиний державний реєстр Міністерства внутрішніх справ України;

створення дієвої системи протидії загрозам вчинення за допомогою безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) диверсій або терористичних актів на атомних електростанціях, що охороняються військовими частинами або підрозділами Національної гвардії України;

11) у сфері обороноздатності:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо заохочення громадян України до проходження військової служби за контрактом, поліпшення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;

упровадження нової об'єднаної системи керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО;

розроблення структури плану оборони України;

завершення проведення оборонного огляду з метою визначення вихідних даних для розробки стратегічних документів, передбачених Законом України "Про національну безпеку України";

б) до 31 березня 2020 року - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо утворення в системі Міністерства оборони України Військової поліції як правоохоронного органу;

в) до 30 червня 2020 року - щодо розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України та плану оборони України;

г) до 31 серпня 2020 року - стосовно розроблення та затвердження державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2025 року;

ґ) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів щодо удосконалення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО і держав - членів Європейського Союзу процедур оборонного планування, управління оборонними ресурсами, організації та ведення територіальної оборони, а також особливостей функціонування держави у разі оголошення стану війни;

кодифікації законодавства у сфері оборони;

12) у зовнішньополітичній сфері:

до кінця 2020 року - стосовно:

а) зміцнення міжнародної підтримки України у питанні відновлення суверенітету та територіальної цілісності України:

активізації діалогу з державами-партнерами для забезпечення підтримки позиції України у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в рамках "мінського", "нормандського" та інших переговорних форматів;

продовження роботи із залучення міжнародної допомоги для деокупацїї та відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України, подолання гуманітарних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України;

збереження міжнародного консенсусу щодо необхідності посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою звільнення тимчасово окупованих територій України, а також звільнення незаконно утримуваних в Російській Федерації громадян України;

протидії спробам Російської Федерації легітимізувати окупацію та анексію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, консолідації позиції міжнародного співтовариства щодо незмінності статусу Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України;

забезпечення фіксації порушень Російською Федерацією її зобов'язань за міжнародним правом, притягнення Російської Федерації до міжнародно- правової відповідальності за шкоду, завдану державі Україна, її громадянам та юридичним особам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків;

б) забезпечення сталої міжнародної підтримки стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору:

здійснення діалогу з Європейським Союзом та його державами- членами щодо зближення позицій України та Європейського Союзу з питань міжнародного та регіонального співробітництва у сферах, що становлять взаємний інтерес, забезпечення підтримки України у процесі впровадження реформ;

розроблення з урахуванням поточного стану співробітництва пропозицій для перегляду виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678—VII;

забезпечення підтримки Європейським Союзом та його державами- членами подальшої секторальної інтеграції України з ЄЄ, зокрема у сферах енергетики, цифрової економіки, з питань митної справи, розвитку співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

започаткування співпраці з Північноатлантичним альянсом у рамках Програми розширених можливостей НАТО;

активізації взаємодії з Організацією Північноатлантичного договору та її державами-членами з питань протидії гібридним загрозам та посилення кібербезпеки України;

в) розвитку партнерських відносин з державами Групи семи, державами Групи двадцяти:

збереження позитивної динаміки двостороннього політичного діалогу між Україною та Сполученими Штатами Америки, а також іншими державами - стратегічними партнерами України;

забезпечення договірно-правового оформлення двосторонніх відносин між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії після виходу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному Групи семи;

проведення консультацій щодо посилення підтримки державами Групи семи впровадження реформ в Україні;

активізації політичних відносин та торговельно-економічного співробітництва між Україною та державами Групи двадцяти;

г) розвитку партнерських добросусідських відносин із сусідніми державами:

врегулювання проблемних питань двосторонніх відносин між Україною та окремими сусідніми державами - членами Європейського Союзу у гуманітарній сфері на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, з урахуванням національних інтересів;

завершення договірно-правового оформлення державного кордону України з сусідніми державами, забезпечення його облаштування відповідно до європейських стандартів і розвитку співробітництва з прикордонних питань;

ґ) створення сприятливих зовнішньополітичних умов для сталого економічного розвитку держави:

створення ефективного механізму представництва зовнішньоекономічних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;

опрацювання пропозицій щодо створення сучасної системи підтримки експортної діяльності України та залучення іноземних інвестицій;

активізації діяльності щодо залучення фінансової допомоги Україні для упровадження реформ;

посилення інституційної спроможності органів дипломатичної служби щодо сприяння діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за кордоном;

налагодження ефективної системи комунікації з метою вирішення проблемних питань діяльності іноземних інвесторів в Україні;

розширення торговельно-економічних зв'язків України з державами Азії, Африки та Латинської Америки;

д) удосконалення інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності щодо утвердження міжнародного авторитету України, піднесення у світі її іміджу, зокрема засобами "культурної дипломатії":

забезпечення об'єктивного, всебічного і збалансованого інформування іноземної аудиторії про суспільно значущі події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику, прогрес у впровадженні реформ та позицію держави;

підготовка та проведення інформаційних кампаній для ознайомлення та популяризації української культури за кордоном;

упровадження ефективних механізмів протидії російській гібридній агресії проти України в інформаційному просторі;

розширення мережі закордонних філій державної установи "Український інститут";

е) посилення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном:

підвищення ефективності виконання консульських функцій закордонними дипломатичними установами України, зокрема шляхом цифровізації консульських послуг;

активізація переговорів з іноземними державами щодо запровадження спрощеного порядку оформлення віз або безвізового режиму поїздок для громадян України;

є) розвитку відносин у сфері співпраці із закордонними українцями:

провадження ефективної зовнішньополітичної діяльності України, спрямованої на задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, захист їхніх прав як національних меншин в інших державах;

опрацювання питання щодо розширення прав закордонних українців під час їх перебування в Україні;

ж) підвищення ефективності та розвитку дипломатичної служби:

створення належних умов для підвищення посадовими особами дипломатичної служби рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном;

активізація та розширення діяльності закордонних дипломатичних установ України у державах акредитації;

поліпшення кадрового забезпечення закордонних дипломатичних установ України;

забезпечення додержання тендерної рівності при призначенні на дипломатичні посади категорії "А" в органах дипломатичної служби.

2. Кабінету Міністрів України:

надавати щоквартально Президентові України узагальнену інформацію про стан виконання завдань, визначених цим Указом;

забезпечити підготовку центральними органами виконавчої влади до 1 грудня 2019 року планів їх діяльності на 2020 рік із визначенням конкретних заходів та термінів реалізації.

3. Міністерству закордонних справ України за участю інших зацікавлених державних органів внести пропозиції стосовно вирішення в установленому порядку питання щодо спрощення набуття громадянства України за територіальним походженням.

4. Комісії з питань правової реформи до 1 грудня 2019 року внести на розгляд Президентові України пропозиції стосовно змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

8 листопада 2019 року

Коментарі: 4

Богдан Бо

Ох, як хочеться, щоб то було правда! ч.2

3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України, в якому передбачити:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

забезпечення прозорого та ефективного виконання судових рішень про конфіскацію підакцизних товарів;

удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування ("peer review");

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про нормативно-правові акти;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз;

забезпечення розроблення та затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року;

4) у сфері цифрової трансформації:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання;

упровадження першого етапу реалізації проекту "Е-Малятко" з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, пов'язаних із державною реєстрацією народження дитини та її походження, реєстрацією місця її проживання, внесення відомостей про дитину до реєстру пацієнтів, реєстрацією дитини в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, призначенням державної допомоги при народженні дитини тощо;

запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг, пов'язаних із реєстрацією місця проживання, оформлення паспорта громадянина України та послуг у сфері пенсійного забезпечення, з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема з порушеннями зору та/або слуху;

б) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

надання абонентам у закордонних дипломатичних установах України сучасних захищених послуг і сервісів, що стосуються можливості обміну, обробки та передавання інформації з обмеженим доступом;

адаптації законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу у сфері захисту інформації;

5) у сфері охорони здоров’я:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

перегляду встановлених меж госпітальних округів з метою забезпечення рівного доступу населення до якісної, своєчасної вторинної (спеціалізованої) та екстреної медичної допомоги, ефективного використання бюджетних коштів на зазначені цілі;

удосконалення нормативного регулювання питань надання населенню паліативної медичної допомоги та послуг з медичної реабілітації;

врегулювання процедури розробки та затвердження специфікацій та умов закупівлі окремих медичних послуг, які надаватимуться за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій;

встановлення єдиних тарифів з оплати надання медичних послуг, лікарських засобів і медичних виробів, розмірів реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам за програмою медичних гарантій;

б) до 31 січня 2020 року - стосовно:

забезпечення автономізації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

упровадження електронної системи роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;

впровадження сучасних підходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи екстреної медичної допомоги, передбачивши нову модель контролю якості знань (компетентностей);

в) до 31 березня 2020 року - стосовно:

забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;

забезпечення реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення, що надається за програмою медичних гарантій, для всіх видів медичної допомоги;

переходу державних та комунальних закладів охорони здоров’я, спроможних надавати якісні та безпечні медичні послуги, на новий механізм бюджетного фінансування на засадах оплати за надані медичні послуги;

забезпечення єдиних підходів щодо впровадження в діяльності державних та комунальних закладів охорони здоров'я використання електронної медичної картки пацієнта, електронного кабінету пацієнта, електронної черги;

г) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

підвищення рівня доступності та якості надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню, а також рівня доступності лікарських засобів;

удосконалення та розвитку системи громадського здоров'я, контролю хвороб та епідеміологічного нагляду для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку населення, заохочення до здорового способу життя, зменшення обсягу витрат на медичне обслуговування;

затвердження стратегії запровадження медичного страхування;

6) у сфері освіти і науки:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- про повну загальну середню освіту (нова редакція), передбачивши функціонування початкової, базової та профільної школи за новими освітніми стандартами;

- про внесення змін до Закону України "Про дошкільну освіту" щодо запровадження нових підходів у дошкільній освіті;

упровадження проведення профорієнтаційних тренінгів за окремими професіями для учнів 8-11 класів;

опрацювання моделі переходу фінансування закладів вищої освіти за результатами показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності;

забезпечення належного функціонування Національного фонду досліджень України;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

розроблення та затвердження концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти);

оновлення Державного стандарту базової середньої освіти;

оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

7) у сфері культури, молоді, спорту та інформаційної політики:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів:

- щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану;

подальшого розвитку національної кінематографії;

забезпечення належної підготовки до участі у літніх XXXII Олімпійських та XVI Паралімпійських ігор у м.Токіо (Японія) у 2020 році;

б) до 31 березня 2020 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про Гуманітарну стратегію України;

розроблення та затвердження Стратегії розвитку спорту в Україні;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

завершення будівництва на Алеї Героїв Небесної Сотні у місті Києві Меморіалу Героїв Небесної Сотні та проектування і підготовки до будівництва Музею Революції Гідності (Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності);

розроблення та затвердження концепції створення музею сучасного мистецтва;

8) у сфері соціального захисту населення:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розвитку електронних послуг із призначення пенсій, одержання інформації для оформлення листків непрацездатності, отримання відомостей про суми виплачених доходів, зокрема через створення спеціального мобільного додатка доступу до персональної сторінки користувача таких послуг;

запровадження в особистому кабінеті застрахованої особи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надання послуги з автоматичного розрахунку прогнозного розміру пенсії за відповідними даними ("Пенсійний калькулятор");

запровадженім сучасної методології розрахунків прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;

підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми, зокрема шляхом збільшення розміру: державної допомоги при народженні дитини; державної допомоги при усиновленні дитини; державної допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; державної допомоги на дітей одиноким матерям; державної допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;

б) до 30 червня 2020 року - стосовно:

запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку;

запровадження обов’язкової професійної накопичувальної пенсійної системи для працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників;

запровадження цільової підтримки на навчання (перекваліфікацію) осіб з інвалідністю;

удосконалення механізму забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення;

в) до 31 грудня 2020 року - стосовно:

забезпечення децентралізації повноважень органів соціального захисту населення;

запровадження адресного підходу надання комплексної соціальної підтримки населенню та створення дієвої системи здійснення верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат;

реорганізації інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах, принципах незалежності від державних органів і органів місцевого самоврядування, орієнтування на контроль за якістю надання соціальних послуг населенню;

відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах;

9) у сфері захисту прав ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб:

а) до 31 грудня 2019 року - стосовно:

розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту, спрямованого на захист і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв'язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки таких осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов'язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг;

забезпечення розроблення технічного завдання Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інформаційно-аналітичної системи обліку для адміністрування потреб ветеранів (електронна платформа "Е-ветеран");

розроблення державної цільової програми забезпечення житлом осіб, які брали участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також внутрішньо переміщених осіб за принципом державно-приватного партнерства, пільгового кредитування;

спрощення доступу до публічних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у населених пунктах на лінії зіткнення та внутрішньо переміщеним особам;

чних інтересів України за кордоном, розроблення відповідного інтегрованого інтернет-ресурсу для забезпечення належного інформаційного супроводу діяльності українських експортерів за кордоном;