хочу сюда!
 

Taя

46 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «україна»

Як перейти на українську

Подорож Європою переконала ветерана АТО перейти на українську

Ветеран АТО, колишній десантник, Валерій Ананьєв у червні вирушив у пішу подорож Європою через Францію та Північну Іспанію по знаменитому паломницькому шляху до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела.

Мандрівка спонукала його прийняти принципове рішення – перейти на українську мову. Хоч досі він у житті був російськомовним і починав вести блог російською, тепер усі його стріми – лише українською. До цього його спонукало побачене і почуте в Парижі, звідки він і почав свою пішу подорож. Про це йдеться у матеріалі ZIK.ua.

«Я зустрівся з українцями у Франції і побачив, що дуже багато українців розмовляє російською мовою. Розумієте, тут, далеко від України, це сприймається вже зовсім по-іншому. А коли ти ще починаєш пояснювати, що в України війна з Росією, і при цьому ти говориш російською, це взагалі викликає певний дисонанс», – розповів блогер.

«Декілька разів французи переплутали – спитали, чи я з Раші. І це теж вплинуло на мою думку на фоні того, як живуть французи – тобто в машині вони слухають майже виключно французьку музику, на телебаченні в них я не бачив жодного не французького фільму, їздять вони переважно лише на французьких автомобілях. І ось через усі ці моменти у мене виник дуже серйозний конфлікт у голові. Зовсім по-іншому це почало сприйматися. Я вирішив тоді повністю перейти на українську мову. Українською справді набагато приємніше розмовляти. Це факт», – додав він.

І хоча Валерій зізнався, що йому важко було починати говорити українською і що він боявся псувати мову русизмами, та рівень його української приємно вразив підписників, і під цим відео одразу з’явилося чимало схвальних відгуків. Більше того, він обіцяє, що після повернення з Європи спілкуватиметься виключно українською.

За два місяці Валерій Ананьєв має пройти 1500 км, велику частину з них уже вже подолав і викладає у Фейсбуці фото та відео зі своєї подорожі.

 Фото: https://www.facebook.com/id.ananiev

Конкретна некоректність («МІШАНКА – 2017»)

«МІШАНКА – 2017»



Конкретна некоректність

В мене назбиралося чимало конкретно некоректних тем, які я б і хотів обговорити всі сукупно, але по-черзі.
Перша тема ще з часів Помаранчевої революції, що в Україні будь-яке протестне явище є виключно діяльність, або: інспіровано, – іноземними спецслужбами, а конкретніше – США. Те саме звинувачення звучало і щодо Революції Гідності – то однозначно є витвір «держдепу США» Не потрібно пояснювати звідки ці обвинувачення виходили: з боку «братніх» угро-слов'ян з Російської Федерації. І ось їх докази… Перепрошую: доказів немає. Для чого якісь докази, коли все і без того ясно: українці вийшли на Майдани, тому що їм «америкоси заплатили баблоси»! І то кожному! Мене ж і тоді, і дотепер цікавить відповідь на одне банальне запитання: А нафіга?! Для чого здалися американцям такі шалені витрати? Жодних своїх інтересів США щодо України не мали і дотепер не мають! Це тільки зараз завдяки «наполегливій праці» з боку РФ з'явилося, нарешті, у США зацікавлення Україною.
Вкотре починаємо з початку і з конкретних доказів: у 1991 році за кілька місяців до розвалу СРСР і проголошення Україною Незалежності 24 серпня до Києва приїздив сам Президент США Джордж Буш-старший і виступав перед депутатами Верховної Ради України з дуже чітким посланням-месиджем «не виходити з СРСР, бо то все одно, що штат Каліфорнія вийшов би зі складу США». В тому була правдива і продумана стратегія держдепу США! Вони хотіли переформатувати СРСР в демократичну країну, а не зруйнувати! Сповна розумна ідея розумних людей! І для розумних! А з тим проблеми були і є дотепер: великодержавний імперський шовінізм в РФ домінує і з розумом не дружить, бо це взаємно протилежні сутності. Власне тому і провалилась так звана «Перебудова» Михайла Горбачова, що вона потребувала значних розумових здібностей від багатьох прошарків суспільства, але тоталітаризм винищив в СРСР розумних людей, а наплодив розумних злодіїв, тому Перебудова була приречена. Власне і всі проблеми України того самого порядку: наші патріоти все на риму «ідіоти» типу В.Пинзеника чи В.Ющенка, а в опонентах розумні злодії типу В.Медведчука і В.Рабіновича.
Другий доказ – загальновідомий конкретний факт прояву інтересів США щодо України засвідчив так званий «Будапештський меморандум» 1994 р. Пояснюю, хто не знає, що в дипломатії меморандум – це просто папірчина, яка ні до чого нікого не зобов’язує конкретно, а тільки фіксує позиції сторін на той момент – це звичайна пам’ятка, нагадування і не більше. Не більше! Ніякий не договір чи пакт, а просто меморандум! І ми пригадуємо, що саме жорстка аж до жорстокості позиція США з погрозами повної міжнародної ізоляції України спричинила передачу всієї ядерної зброї з неї до РФ, яка в свою чергу декларативно зобов’язувалася оберігати державний суверенітет України та її територіальну недоторканність. Вся міжнародна дипломатія США була побудована на тому, що РФ як метрополія буде опікувати всією зоною колишнього СРСР за винятком країн Балтії, які ніколи не визнавались його законною частиною, як теперішній Крим щодо РФ. Все це є конкретика і вона коректна!
Третій доказ є побутового характеру на рівні особистих спостережень: я живу у Львові і побував по різних містах Західного регіону і ніде не спостерігав активної присутності бізнесових представництв зі США, як і дипломатичних. Навіть на рівні так званих почесних консульств – їх немає ніде, як немає авіасполучення Львів – Вашингтон чи Нью-Йорк. Віза до США і поїздка надзвичайно дороге задоволення для українців. Масові візити української діаспори з Америки та Канади закінчились ще у 90-х і не мали жодного дипломатичного впливу та наслідків. Водночас навіть тепер величезна частина промислових підприємств Львова належить російському бізнесу з РФ! У Львові діє величезне консульство РФ, а щоденно з львівського залізничного вокзалу прямо до Москви йдуть потяги включно з прохідними з Івано-Франківська чи міжнародні. Цей доказовий фактаж як співвідносити?
Нарешті на рівні анекдоту можна вказати, що обидві революції виникли в Україні завдяки консультантам з РФ у Віктора Януковича у ганебно славному на фальшування виборів Президента України 2004-му і тупо силовим вирішенням придушення акцій за Євроінтеграцію у 2013-му, а ось перемогу у президентських виборах 2010-го Януковичу забезпечив саме американський радник. То де першопричина? Задурити можна багато людей, але не всі вони повний «раша тудей»! Покажіть і доведіть, що тут в Україні наявна агресивна діяльність з боку США, а не навіяна маячня шизонутих на русофобії правителів РФ. Однозначно тут закладена конкретна некоректність!
Мене давно ця тема вимучувала і я не знаходив шляхів її осмислення та оприлюднення, тому що завдання є некоректним апріорі! Як в анекдоті з радянських часів: – Принесіть довідку, що ви не верблюд – тоді розглянемо і поговоримо про ваші справи. Ясно наперед, що таких довідок ніхто не видає. Водночас ця абсурдність ситуації є основою всього сучасного дійства, яке відбувається в Україні та загалом у Світі. Важко називати це реальністю, але так виходить, що на території України імперіалістична Росія воює з імперіалістичною Америкою, якої там взагалі немає. Тому в Сенаті США і вирішують, що час визначитись: якщо Росія воює з нами там де нас немає, то треба там нарешті з’явитися, щоб Росія не почала воювати там, де ми зараз є. Заплутаний логічний силогізм на межі здорового глузду. На цій межі цілком слушним стає припущення, що Петро Порошенко на виконання своїх передвиборних обіцянок щодо припинення війни в АТО не раз у своїх перемовинах пропонував здатися і покінчити з тим всім одномоментно, але з Кремля звучала відмова, бо капітуляція американської маріонетки не є для них прийнятне! Тільки коли сам Президент США заявить про свій програш і оголосить про перемовини щодо паритетного поділу сфер впливу в Світі – тоді тільки вони припинять війну. Ось що потрібно в Кремлі. І це аж ніяк не жарт!
Жарт є у іншому: це коли починають розмови про вирішення ситуації щодо України без її участі. Однозначно подібне просто неможливе! Чому? А хіба у нас на фронті воюють сили блоку НАТО? Ні. А хіба наша економіка щомісяця отримує десятки мільярдів доларів на підтримку її функціювання? Ні. Один-два мільярди на рік від МВФ можна порівняти з пляшкою мінералки, яку піднесли напитися людині, що гасить пожежу у власному домі. Дотації в бюджет Ізраїлю від США для нас просто астрономічні, а на подолання кризи в Греції, де немає ніякої війни, з Євросоюзу за кілька років надійшло понад 500 мільярдів євро! А в Україну? Поміч є, але масштаби зовсім не ті. Отож і воно! Ми самі даємо собі раду і в тому наша перевага і перемога! Ми не В’єтнам, де як США забралося, то країна здалася – ми є Україна! Можливо, що хтось і спробує нас віддати, але нехай спробують взяти! Вже ні в кого не вийде! Ось що головне!
Богдан Гордасевич
30.07.2017
(далі буде)

"За мужність" українському льотчиу Олександру Акопову

Президент України Петро Порошенко нагородив українського льотчика за посадку аварійного літака у Стамбулі
29 липня, 2017, 12:51
Президент України Петро Порошенко нагородив орденом "За мужність" українського льотчика Олександра Акопова, який 27 липня виконав посадку аварійного пасажирського лайнера в аеропорту Стамбула

Про це повідомляє прес-служба президента.

Відзначається, що Акопов "в надзвичайно складних погодних умовах врятував життя 121 пасажира та 6 членів екіпажу, бездоганно виконав посадку аварійного пасажирського лайнера".

В указі президента йдеться, що українця відзначено високою державною нагородою за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання службового обов'язку та високий професіоналізм.

Порошенко зателефонував Акопову і особисто подякував пілоту за його вчинок.

"Завдяки Вашому надвисокому професіоналізму та Вашій нечуваній витримці 121 пасажир та 6 членів екіпажу відтепер можуть святкувати свій другий день народження. Україна пишається такими своїми синами", - зазначив президент.

27 липня минає 15 років від Скнилівської трагедії у Львові

Скнилівська трагедія: 15 років болю і приховування фактів
27/07/2017 

27 липня минає 15 років від Скнилівської трагедії у Львові, яку називають найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу.

Тоді святкували 60-річчя 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України і обіцяли видовище – оглядини авіаційної техніки, польоти літаків.

Однак за вісім хвилин до 13-ї години навчально-бойовий літак Су-27 впав у натовп глядачів. 77 людей загинули, з них 28 дітей, близько 300 були поранені.

Загалом у справі проходили понад півтисячі потерпілих. Чи було незалежним і об’єктивним слідство? Як склались долі обвинувачених? Чи відома на сьогодні причина падіння літака?

«Я тоді нічого не розумів, що мама загинула. Лише пам’ятаю фрагментами: дорога, як літаки стояли, коли все вже сталось, коли паніка була, крики, міліція, швидкі», – пригадує 27 липня 2002 року Остап Хміль.

Йому тоді було 3 роки. А братові Олегу – 10. Обоє були на авіашоу разом з мамою Галиною і бабусею, які загинули. Мама накрила своїм тілом Остапа і врятувала йому життя. Тоді фотографія 3-річного хлопчика зі Скнилова облетіла весь світ, – нагадує Радіо Свобода.

Остапові сьогодні 18 років, він студент коледжу, у планах – здобути вищу освіту. Юнак каже, що нечасто дивиться на фотографію, але про трагедію, суди чув від тата і бабусі – мами тата.

«Фото побачив після трагедії, а вже пізніше усвідомив у школі, вже тоді зрозумів», – каже хлопець.

3-річний Остап Хміль3-річний Остап Хміль

Тоді рідні дуже хвилювались за психологічний стан дітей, говорили, що падає у хлопців зір.

«Після самої трагедії було трішки важко, до дитячих психологів ходив, ігри всякі тоді проводили, вже з часом не дуже згадувалось. Якщо б не було психологів, було б важко, ще до 6 років були спогади. Після трагедії у нас з братом почав падати зір», – говорить Остап Хміль.

Що, на його думку, є причиною трагедії, чому літак впав? Адже Остап переглядав відео, читав матеріали.

«Немає у мене ніякої ні на кого образи. Певно, був людський фактор, частково безвідповідальність. Думаю, що зрозуміли свою помилку ті, хто винен. На той час дуже хотіли прикрити цю трагедію, щоб про неї ніхто нічого не знав. Багато років пройшло, все забулось вже, змирилось. Вже не дуже згадується це, хіба що перед річницею», – каже Остап Хміль.

Офіційно 77 людей загинули внаслідок падіння літака Су-27. Однак офіційно у матеріалах справи фігурувало, що понад 300 кілограмів біологічної маси були захоронені і неідентифіковані. Коли проходив судовий процес, то приходило кілька людей, які припускали, що це можуть бути їхні зниклі рідні.

«12 офіцерів мають сидіти, сказав тоді президент Кучма»

У день 27 липня 2002 року Львів охопила паніка. На Скнилівське летовище їхали швидка за швидкою. Сотні травмованих людей у лікарнях. Тисячі осіб кинулись у морг на впізнання рідних, інші – у пошуку своїх дітей, чоловіків, братів сестер, які не виходили на зв’язок.

Львівський морг у ці дні був суцільним згустком людського болю і горя. Машинами сюди везли тіла і людські останки. А ще не видавали якийсь час упізнані тіла для поховання, бо медики не знали, що вписати у графі «причина смерті». Щодня – похорони. Домовини везли Львівщиною, відправляли на Харківщину, Донеччину, Дніпропетровщину, звідки родом були жертви катастрофи. На одному цвинтарі поблизу Львова ховали молоду маму і сина, поруч молоду жінку, чоловіка, їхню 11-місячну дитину та брата чоловіка, батьків маленького хлопчика, мама прощалась зі своїми трьома дітьми, а батько – з усією родиною…


Тодішній президент Леонід Кучма перервав свій відпочинок у Криму і прилетів через дві години після катастрофи у Львів – побував на Скнилівському летовищі, у трьох лікарнях, де були потерпілі. Захисник у справі Скнилівської трагедії Віталій Домашовець вперше розповів Радіо Свобода подробиці візиту президента у Львів, про що дізнався з матеріалів кримінальної справи.

«Тоді президент Леонід Кучма відпочивав у Криму, Віктор Медведчук посадив його в літак і його привезли на Скнилів. Коли перед ним вишикували офіцерів, у нього були запитання. «Скільки їх, винних? Сім чи вісім. Повинно сидіти 12, так тоді сказав президент Кучма. Після цього все слідство пішло – 12. А чому не 10, 11, 9? Всім 12 особам були висунуті обвинувачення, всі вони проходили по справі. Вони ознайомились з матеріалами справи, і коли мав розпочатись суд, то чомусь четверо осіб генералів виділили в окреме провадження, ніби по них ще щось треба додатково розслідувати. Це було процесуально спеціально зроблено. А обвинувачення було одне і те ж саме для всіх», – каже адвокат.

Президент Леонід Кучма відправив у відставку головнокомандувача Віктора Стрельникова. Серед обвинувачених були головнокомандувач Військово-повітряних сил України, генерал-полковник авіації Віктор Стрельников, командувач 14-го авіаційного корпусу, генерал-лейтенант Сергій Онищенко, заступник командувача 14-го авіакорпусу, генерал-майор авіації Анатолій Третьяков, помічник керівника польотів у зоні пілотажу підполковник Юрій Яцюк, двоє пілотів, які катапультувалися, кримчанин Володимир Топонар і Юрій Єгоров із Вінничини, заступник головнокомандувача ВПС із бойової підготовки, генерал-лейтенант Олександр Волошенко, заступник начальника з бойової підготовки, генерал-майор Володимир Алексєєв, начальник служби безпеки польотів 14-го авіакорпусу Анатолій Лукіних, командир авіаполку, полковник Олег Дзюбецький з Озерного, звідки був наданий Су-27.

6 вересня 2002 року офіційною причиною трагедії назвали помилку пілотів – «відхилення екіпажу від польотного завдання і помилку в пілотуванні Су-27». Однак після цього експерти, фахівці, державні посадовці називали різні причини падіння військового навчально-бойового літака Су-27: відхилення у траєкторії польоту літака, службова халатність військових посадовців, відмова техніки, помилка пілотів, відсутність льотної практики у них, проблеми з організацією авіашоу, фінансуванням загалом ЗСУ, поле розміщення глядачів не відповідало попередній схемі, як вказувалось на плані польотів.

Момент падіння Су-27Момент падіння Су-27

До сьогодні продовжують обговорювати причини падіння військового літака. Слідство тривало кілька років, перше судове засідання відбулось у Львові у 2002 році після сорока днів жалоби. У зал 80-ї десантної бригади рідні прийшли з фотографіями загиблих і змусили 12 підозрюваних стати перед ними на коліна…

У 2005 році суд назвав винних у катастрофі, але кримінальне провадження щодо чотирьох генералів прокуратура виділила в окреме провадження, і до суду дійшла справа щодо 8 обвинувачених. А чотирьох генералів – Сергія Онищенка, Віктора Стрельникова, Олександра Волошенка і Володимира Алексєєва – суд виправдав.

«На 100% ми не знаємо справжню причину, чому впав літак. Як на мене, питання у професійності. Зі слів пілота Юрія Єгорова, який припускав, що це був бойовий літак Су-27 УБ, тобто навчально-бойовий. Напевно, літак стояв у навчальному режимі. Перший пілот Володимир Топонар почав сам крутити фігуру, вирішив показати свою професійність, але не там, де треба, додатково. Це була доріжка для повернення, ця фігура йому не вийшла. Друге питання: Анатолій Третьяков, Юрій Яцюк, Юрій Єгоров йому кричали (про це є в матеріалах справи): «виводь», «добав обороти». Він запізно включив форсаж для виведення. Навіть ту помилку, яку він зробив, можна було виправити, але треба було виводити. Третє – технічне: лівий форсаж не спрацював. Справність літака? Четверта причина: гілка дерева не може пробити крило літака Су-27. На лівому крилі, лівому стабілізаторі були пробоїни. Це є на фото в червоній папці Євгена Марчука при розслідуванні. А вони пишуть: гілка дерева. Це з’ясували тоді 4 генерали, можливо, їхню справу і виокремили тоді в окреме провадження. До слова, тоді була боротьба за цей військовий аеропорт, щоб його закрити і передати землі у приватні руки. А ще глядачі були розташовані не згідно зі схемою. Коли на Скнилів приїхав Юрій Яцюк, то його зустрів генерал Анатолій Третьяков і показав, що люди будуть спостерігати за шоу в кінці доріжки, то Яцюк йому сказав, що вони не там мають розташовуватись, зранку перед шоу просив перевести людей в інше місце», – розповів адвокат Віталій Домашовець.

Покарання

Перший пілот Володимир Топонар отримав 14 років ув’язнення (вийшов через 11 років), другий пілот Юрій Єгоров – 8 років позбавлення волі (вийшов через 2 з половиною роки), командувач 14-го авіаційного корпусу, генерал-майор Анатолій Третьяков – 6 років ув’язнення (вийшов на волю у 2007-му), помічник керівника польотів, підполковник Юрій Яцюк був позбавлений волі на 5 років (відбув за ґратами майже 3 роки), начальник служби безпеки польотів 14-го авіакорпусу Анатолій Лукіних – 4 роки покарання (умовний термін ув’язнення). При цьому жоден із засуджених свою вину не визнав. Уникнули покарання генерал-полковник авіації Віктор Стрельников і генерал-лейтенант Сергій Онищенко (у 2011-му він став командувачем Повітряних сил). Сергія Онищенка і ще трьох генералів виправдала колегія суддів Військового апеляційного суду Центрального регіону у 2008 році. Перед тим у 2007 році президент Віктор Ющенко помилував генерала Анатолія Третьякова і зменшив термін ув’язнення другому пілотові Юрію Єгорову. Пілот Володимир Топонар вийшов на волю у 2013 році.

Володимир Топонар (ліворуч), Юрій Яцюк (центр) і Анатолій Третьяков під час судового засідання у справі трагедії на авіашоуВолодимир Топонар (ліворуч), Юрій Яцюк (центр) і Анатолій Третьяков під час судового засідання у справі трагедії на авіашоу

«Раціональна і заспокійлива відповідь на будь-яке нещастя – це об’єктивне пояснення того, що сталося, в поєднанні з розумними заходами, які під силу людині, щодо запобігання подібному лиху в майбутньому. Фактів не потрібно заперечувати, а тим більше – вигідно інтерпретувати чи використовувати у вузьких, власних інтересах», – сказав на 40-й день після катастрофи блаженніший Любомир Гузар. Та до слів владики не вельми тоді прислухались.

Протягом слідства і судових засідань потерпілі висловлювали претензії до судових рішень, до розслідування, фаховості комісії з розслідування авіаційної катастрофи, яку очолював танкіст, тому сумнівались у його професійності, обурювались тим, що високі посадовці так і не відповіли за трагедію. Неодноразово під час судових засідань захисники потерпілих наголошували на фактах підтасовування, за їхніми словами, документів у матеріалах справи.

Долі

Долі засуджених військовослужбовців склались по-різному, розповідає адвокат Віталій Домашовець. Пілот Володимир Топонар проживає в селі на Київщині, тримається «відлюдником», другий пілот Юрій Єгоров, росіянин за національністю, виїхав у 2014 році в Росію, генерал Анатолій Третьяков – на пенсії.

Цікава історія у помічника керівника польотами Юрія Яцюка, який двічі просив генерала Анатолія Третьякова перевести глядачів у те місце на летовищі, як зазначено у плані, попередив про ці зміни і льотчика. Під час польоту до його команд пілоти теж не дослухались. За зразкову поведінку Юрія Яцюка звільнили на два роки раніше з ув’язнення, він намагався поновитись на службу, але постійно отримував негативну відповідь. Втім, у 2014-му, коли почались бойові дії на Донбасі, про нього, як професійного льотчика, таки згадали. Він тренував у Миргороді пілотів, налітав більше годин, аніж за всю свою військову кар’єру. Зараз живе і працює у Вінниці у штабі Військово-повітряних сил.

Каплиця, побудована на честь загиблих у катастрофіКаплиця, побудована на честь загиблих у катастрофі

Через 15 років після трагедії змінилось життя кожної потерпілої людини у цій катастрофі. Біль від втрати рідних людей сховався глибоко у серці, але нагадує про себе щоразу. Хтось не витримав горя і пішов у засвіти за дорогою людиною, чимало захворіли. Люди кажуть, що не отримали статус потерпілих, а держава виплатила різні суми компенсації, від 10 до 100 тисяч гривень, що розцінили дуже негативно. Кілька років потерпілі говорили про несправедливі виплати і позивались проти держави Україна у Європейському суді з прав людини. Але торік суд не задовольнив позов громадян України, дійшовши висновку, що обставини аварії були задовільно розглянуті на національному рівні, що заявники отримали адекватну компенсацію, а винні були покарані. Розгляд справи у Страсбурзі тривав 10 років.

«Всі шість позивачів аргументували порушення статті другої, «Право на життя», з боку держави, що держава порушила це право, і що безпосередньо сама українська влада несе відповідальність за падіння літака, і що вона була не в змозі ухвалити відповідне законодавство, вжити адміністративні та практичні заходи, зокрема, які могли б захистити життя під час повітряного шоу. 2016-го року Європейський суд з прав людини одностайно – 7 суддів – вирішив, що українська держава не порушувала статтю другу», – каже адвокат Сергій Войченко, який також стежив за перебігом справи про авіакатастрофу у Скнилові.

За словами адвоката, говорити про те, що держава покинула жертв і їхніх родичів взагалі напризволяще після трагічних подій, не варто.

«Якщо порівнювати, в середньому кожному постраждалому у Скнилівській трагедії держава виплатила кожному потерпілому компенсацію у 55 тисяч гривень. Для порівняння, родинам 78 жертв в Росії за збитий Ту-154 над Чорним морем у 2001 році Україна виплатила в майже 20 разів більше, тобто по 200 тисяч доларів», – каже Войченко.

За його даними, одноразову матеріальну допомогу, згідно з розпорядженням міського голови Львова, до 15-ї річниці трагедії нададуть 43 членам родин, загиблих в авіакатастрофі, в розмірі 2 тисячі гривень кожному.

Від часу трагедії в Україні більше не проводили жодного авіашо

Ось це є клас! А не Скнилів 27 липня 2002 року

Українські пілоти майже наосліп посадили літак, який побило величезним градом

28 липня, 2017, 19:51
Українські пілоти, які керували літаком турецької компанії Atlasglobal, посадили літальний апарат, попри аварійну ситуацію

Про це повідомляє на своїй сторінці в Facebook користувач, інженер-пілот Олег Лунгул.

"Привіт всім. Вчора в Стамбулі був ураган і град з куряче яйце. Літак турецької компанії Atlasglobal, пілотований українськими пілотами, потрапив у град. Внаслідок стихії повністю розбило кок, передні скла дуже постраждали. автопілот. Український екіпаж і дві турецькі стюардеси проявили мужність. P.S. Хочу зробити маленьке пояснення до відео, де по-турецьки кричать "він не сяде, не сяде"", - написав Лунгул.

За його словами, капітан посадив літак майже всліпу. Коли літак сів, то аплодував весь перон аеропорту "Ататюрк". Пілоти інших літаків блимали фарами і приходили на борт потиснути руку. По всім турецьких каналах показували заходження літака на посадку.

null

Вшановуємо святого князя Володимира Великого

Сьогодні вшановуємо святого князя Володимира Великого та відзначаємо День Хрещення Русі
Пт - 28 Лип 2017
28 липня відзначаємо День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича

Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі, пише РІСУ.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років — від 980 до 1015 року.

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.

Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні свв. Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення, найбільш ймовірно, відбулося 14 серпня (за новим стилем).

Нагадаємо, сьогодні вісім львівських храмів святкують храмовий празник.

Зброя наша це не каша

Піхотний вогнемет та гранати: в "Укроборонпромі" показали нову термобаричну зброю (фото) Термобарична зброя знищує противника завдяки створенню під час вибуху високотемпературного імпульсу, який супроводжується різким перепадом тиску



Війна 13:23, 28 липня 2017 2907 Ефективність українських термобаричний боєприпасів перевірили на полігоні / фото ukroboronprom.com.ua Ефективність українських термобаричний боєприпасів перевірили на полігоні / фото ukroboronprom.com.ua В «Укроборонпромі» показали нові зразки термобаричної зброї - піхотний вогнемет РПВ-16, який розроблений НДІ “Хімічних продуктів” та гранати РГТ-27С та РГТ-27С2 від ДП “МФ “Артем”. Про це повідомляє прес-служба концерну. «Термобарична зброя знищує противника завдяки створенню під час вибуху високотемпературного імпульсу, який супроводжується різким перепадом тиску. В ужитку, вона також називається боєприпасами об‘ємного вибуху», - йдеться у повідомленні. ukroboronprom.com.ua ukroboronprom.com.ua “На полігоні була перевірена ефективність українських термобаричних боєприпасів. Яких, практично, на сьогоднішній день немає на фронті.

Дуже не погано себе зарекомендував ручний реактивний вогнемет РПВ-16”, – сказав секретар РНБО Олександр Турчинов. ukroboronprom.com.ua ukroboronprom.com.ua Крім того, були також представлені гранати РГТ-27С та РГТ-27С2, які мають масу не більше 600 грамів, створюють на дві секунди вогняну хмару об‘ємом не меншим за 13 м, у який температура сягає 2500 градусів.

«Така температура дозволяє знищувати не тільки живу силу противника, але і виводити з ладу легкоброньовану техніку», - йдеться у повідомленні. Як повідомляв УНІАН раніше, новий спецпредставник США зі справ України Курт Волкер заявив, що Вашингтон активно розглядає питання, чи надсилати зброю для боротьби проти проросійських бойовиків на Донбасі. Як розповів Волкер, озброєння українських урядових сил може змінити підхід Москви і він не вважає такий крок провокаційним. "Оборонне озброєння, що дозволило б Україні захистити себе і, наприклад, вивести танки, фактично допоможе зупинити російську загрозу щодо України", – сказав Волкер

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/war/2054021-pihotniy-vognemet-ta-granati-v-ukroboronpromi-pokazali-novu-termobarichnu-zbroyu-foto.html

У Варшаві згадали про неіснуючу проблему України

 В черговий раз Європа намагається привернути увагу до уявної проблеми національних меншин в Україні. Учасники саміту ініціативи "Трьох морів" (Балтика-Адріатика-Чорне море), який проходив у Варшаві на початку липня, одностайно підтримали доповідь, яка закликає український уряд:

  • внести в державне законодавство зміни, які чітко визначають права та захист етнічних меншин,
  • забезпечити право користуватися рідною мовою та вибирати мову, право на національну та етнічну самобутність,
  • заборонити політичну, соціальну, культурну та економічну дискримінацію за національною ознакою,
  • ввести заборону на розпалювання міжнаціональної ворожнечі з подальшим покаранням,
  • заснувати спеціальний державний орган для роботи з національними меншинами, а також – місцеві комітети з національних проблем в усіх регіонах України,
  • надати автономію найбільш великим етнічним групам, які історично мешкають в ареалах свого проживання,
  • легалізувати інститут подвійного громадянства.


На думку учасників саміту, "до етнічних меншин в Україні  ставляться як до непотрібного баласту. Це виявляється в багаторазово зафіксованих випадках порушення закону "Про національні меншини в Україні", а також в процесі фактичного обмеження юридичних прав нацменшин на території держави".

З повним текстом доповіді англійською мовою можна ознайомитися, перейшовши за посиланням.

Фактично же, на сьогодні кожен з вищеперелічених пунктів, виконання яких Європа хоче домогтися від нас, вже реалізований на практиці. В Україні повністю відсутня проблема з національними меншинами, а всі останні  інциденти, як вже було доведено, є провокацією російського агресора. Як тільки в Варшаві, Брюсселі, Берлині, Парижі та інших європейських містах приймуть цю реальність, всі перепони на шляху євроінтеграції України зникнуть самі собою.

Ось тут Ляшко правий

Не заслуговує на повагу українців грузин, який зрадив рідну Грузію
27/07/2017

Коли я буду Президентом України, кожен іноземець роками мріятиме про українське громадянство.

І навряд чи ці мрії здійсняться, бо щасливе майбутнє України залежить виключно від самих українців, а не від іноземців! Мене дивує, що такі очевидні істини для будь-кого іншого – американця, німця, француза чи італійця – нам, українцям, ще треба доводити.

Легковажно роздаючи українське громадянство кому попало, у першу чергу своїм друзям (Саакашвілі, Григоришину, Яресько тощо), Президент Порошенко дискредитує і принижує українців, обезцінюючи український паспорт.

Коли Порошенко незаконно, як барин, надав українське громадянство своєму корешу Саакашвілі, більшість українських політиків промовчала, проігнорувавши порушення Президентом Закону України. Не мовчав лише я і наша команда! Бо якщо Закон один для всіх – то він реально має бути один для всіх!!

Ні я, ні Андрій Лозовий не забирали у Саакашвілі паспорт, як про це вигадують олігархічні ЗМІ. Громадянство у Саакашвілі – як дав, так і забрав – Порошенко, з яким вони не поділили владу! Я б його просто не дав – ні Саакашвілі, ні Григоришину, ні будь-якому іншому заїжджому “спасителю”, які потерпіли принизливе фіаско у своїх країнах, а тепер експериментують на українцях. Крім добровольців, які зі зброєю в руках захищають Незалежність України!

І останнє, найважливіше. Саакашвілі каже, що він українець і буде боротися за наше громадянство. Але чи чули ви коли небудь, щоб Саакашвілі – який народився в Грузії і 10 років керував нею як президент – заявляв, що він грузин і буде боротися за грузинське громадянство, яке він так само втратив?! Ні, таких заяв від нього ми не чули!! Вас не дивує, що Саакашвілі не бореться, як лев, за повернення рідного грузинського громадянства, натомість обіцяє ледь не Майдан за незаконно отримане два роки тому українське?!

Не заслуговує на повагу українців грузин, який зрадив рідну Грузію і рідних грузин!
Не заслуговує на повагу українців президент Грузії, який як Янукович, убивав власних співгромадян, щоб утримати владу!

Не заслуговує на повагу українців боягузлива особа, яка ховається по всьому світу, бо панічно боїться постати перед начебто реформованим ним грузинським судом!

Порошенко і Саакашвілі, Янукович і Тимошенко схожі один на одного як близнюки! Для них найголовніше – це абсолютна і безконтрольна влада, заради якої вони переступлять будь-яку червону лінію. Про моральні принципи не пишу – їх у цих заклятих друзів немає.

Тому не будьте знову лохами, не переживайте ви за цих павуків у банці. Вони за вас точно не переживають!!