хочу сюди!
-
-
48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років
Замітки з міткою «україна»
Сайт подготовки Донецка к Евро-2012 опозорился! +ФОТО
- 15.01.12, 18:19
Официальный сайт подготовки Донецка к Евро-2012 знатно осрамился. Английская версия страниц сайта содержит ошибки, которые вряд ли допустит человек, мало-мальски владеющий языком Шекспира. Так, например, одна из страниц во вкладке «Транспорт» носит загадочное название Shuttle bass. Нет, ну басы – это всегда важно! Без басов тупо не качает! Но как же мощны должны быть басы, чтоб с их помощью перемещать людей на дальние расстояния (а речь в тексте, как мы видим, идет о транспортировке фанатов)! Разумеется, в заметке подразумеваются автобусы, а не басы – то есть bus, а не bass.
Впрочем, и сам текст не выдерживает критики. «The delivery of fans with tickets, which will arrive independently, isshall (!) be carried out by shuttle-buses in to (!) the city center on the route». Мало того, что грамматика отдыхает, так еще и с банальным правописанием все вэри очень бэд.
Что тут скажешь – незачет!
Sport.ua
10
Оун-Упа Війна на два фронти
- 15.01.12, 17:38
30 червня 1941 року , один з провідників ОУН за 8 днів після початку війни оголосив Акт відновлення української держави.
Бої УПА тривали до 1961 року , а останній партизан УПА вийшов з лісу тількі у 1991 році,після отримання Україною незалежності. Люди які поклали своє життя саме за незалежну Україну є пасинками для власної Батьківщини.
6
Люмпени у театрі
- 13.01.12, 16:52
Червоне бидло ніколи не бачило ночних сорочок , вирішило що це такі собі особисті вечерні сукні для відвідування театру.
3
Книгозбір ВАРТИ - Кам’яна Могила – світова пам’ятка...
- 12.01.12, 16:06
- ВАРТА
Кам’яна Могила – світова пам’ятка стародавньої культури в Україні
Автор: Михайлов Борис Дмитрович
Кам'яна Могила — світова пам'ятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів.
Але ця книга про більш глибокі речі...
25
Щирець
- 12.01.12, 15:16
На диво моє прізвище(Кардащук) пов'язане з містом у якому я народився і на разі проживаю - СМТ Щирець. Обидві назви походять від слова щука, навіть на Гербі та Хоргві Щирця зображена Щука.
Сьогодні Щирець є невеликим містечком в Пустомитівському районі на Львівщині, проте з багатою історією, та ще й має збережені пам"ятки. Перші відомості про Щирець датуються 1113 роком, коли він згадується в літописі як руське поселення. В давні часи місто, окрім того, що було навколо оточене мурами і валами, мало ще й природній захист - з трьох боків його обступили болота річки і потічків. Проте навіть такий захист не врятував Щирець від руйнування монголо-татарами у XIII столітті. У 1397 році місто отримало магдебурзьке право. У своїй історії Щирець неодноразово потерпав від усяких бід, зокрема у XVI і XVII ст. його кілька разів руйнували татари, а 1638 році містом пройшлась велика пожежа. Між Першою і Другої світовими війнами Щирець втратив статус міста, і по сьогоднішній день є селищем міського типу. За радянських часів деякий час був райцентром.
На сьогоднішній день в Щирці збереглось два оборонних храми: Троїцька церква (XVI ст.) і костел св. Станіслава (1553 р.).
Дивлячись на церкву св. Трійці одразу ж видно, що перед нами оборонна споруда. Про це яскраво свідчать товсті кам"яні стіни і невелика кількість малих віконець. У ХІХ столітті храм перебудовували, саме тоді він і набув сучасного вигляду. У 1955-1956 і 1976-1977 роках церква реставровувалась. За радянських часів у храмі діяв музей атеїзму, а сьогодні церква належить греко-католицькій парафії.
Поруч з церквою розташовується дерев"яна дзвіниця, яка з"явилась тут у XVIII столітті. Тоді ж було споруджено мури навколо храму.
Римо-католицька парафія в Щирці є доволі старою, і з"явилась тут ще до отримання магдебургії, а саме у 1391 році. Перший костел був дерев'яним, а кошти на його будівництво надав сам король Польщі Владислав ІІ Ягайло. Але той храм довго не простояв, бо вже в кінці XV століття його було розібрано, а на його місці з"явилась приватна каплиця тодішнього власника міста. Проте каплиця простояла ще менше - у 1526 році її було знищено під час нападу татар. Деякий час місто жило без храму, але довго так тривати не могло, тому у 1553 році було зведено костел св. Станіслава, тоді ж відновили римо-католицьку парафію. Храм неодноразово потерпав від пожеж (в 1610, 1648, 1823 і 1827 роках), проте кожного разу його відновлювали. Востаннє костел зазнав перебудов у 1912 році, коли було розширено вхід і прибудовано контрфорси. Найбільш дивним в історії цього храму є те, що він діяв в радянські часи. Мабуть саме це дозволило йому залишитись непошкодженим, на відміну від великої кількості споруд такого типу. В середині зберігся орган, проте не знаю чи він нині працює.
Історія Щирця
Про Щирець уперше згадується в літописі 1113 р. (за іншими даними — 1125 р.) як про руське поселення. Стародавній Щирець містився на невисокому, пласкому пагорбі (тепер тут центральна площа Щирця). Місто зі всіх боків було оточене мурами, підступитись до яких було доволі важко: з західного боку пагорба протікав (і нині протікає) невеликий струмок, який впадав у інший, більший струмок (притока річки Щирки), що проходив з південного боку пагорба, а зі сходу була річка Щирка. Щоб утруднити доступ до стін, на струмках зводили греблі. Отже місто з трьох боків оточували водні перепони і болота. Лише з півночі не існувало таких перепон, тому там було вирито глибокий рів (тепер тут проходить дорога на сусіднє село Піски).
У XIII ст. Щирець нищать монголо-татарські війська. У 1391 р. Ян Тарновський, воєвода сандомирський і староста руський, сприяє організації у Щирці католицької парафії, a 1397 р. польський король Владислав II Ягайло надає містові магдебурзьке право.
У XVI і XVII ст. Щирець кілька разів руйнують татари. 1638 р. місто постраждало від великої пожежі, про що згадано у Львівському літописі: «В тім же року 1638 весна було барзо сухая, не хотіл дощ падати… Радимно вшистко вигоріло, Яворув, Тишовці, Щирець міста погоріли…»[3]. Приблизно за того часу місто починає славитися тим, що тут виробляють гіпс і вапно.
У 1772 р. після першого поділу Польщі місто, яке до того часу належало родині Потоцьких, увійшло до складу Австро-Угорщини.
Станом на 1808 р. у колонії Розенберг проживало 54 протестантів[4].
В XIX ст. тут працюють каменярня і фабрика гіпсу. У 1873 р. через Щирець прокладено так звану Залізницю Ерцгерцога Альбрехта, яка з’єднала міста Львів і Стрий.
Між Першою і Другою світовою війною Щирець втратив статус міста. Тоді в ньому проживало приблизно 1500 осіб.
Важких втрат зазнав Щирець під час Другої світової війни. Так у ніч з 26 на 27 червня 1941 року, напередодні вступу в Щирець німецьких військ, під гуркіт трактора московсько-більшовицькі посіпаки замордували 26 мешканців Щирця та довколишніх сіл: Лани, Хоросно, Піски, Гуменець, Красів, Добряни, Сердиця. 7 липня 1941 року знайдені тіла були перепоховані громадськістю на Горішньому кладовищі Щирця. Під час німецької окупації майже все єврейське населення Щирця вивезено до табору смерті в Белжцю, і там знищено.
Після війни Щирець декілька років (з 1939 до 1941 і 1945 до початку 1960-х рр.) був районним центром Щирецького району (згодом приєднаний до Пустомитівського району).
Оскільки селище розташоване неподалік від Львова, воно вважається перспективним й активно розбудовується (приватний сектор).
Щирець на початку минулого століття
Тепер
Фотографії, що правда, зроблені в різних місцях. Міст та озеро й досі існують
Оборонні храми
Сьогодні Щирець є невеликим містечком в Пустомитівському районі на Львівщині, проте з багатою історією, та ще й має збережені пам"ятки. Перші відомості про Щирець датуються 1113 роком, коли він згадується в літописі як руське поселення. В давні часи місто, окрім того, що було навколо оточене мурами і валами, мало ще й природній захист - з трьох боків його обступили болота річки і потічків. Проте навіть такий захист не врятував Щирець від руйнування монголо-татарами у XIII столітті. У 1397 році місто отримало магдебурзьке право. У своїй історії Щирець неодноразово потерпав від усяких бід, зокрема у XVI і XVII ст. його кілька разів руйнували татари, а 1638 році містом пройшлась велика пожежа. Між Першою і Другої світовими війнами Щирець втратив статус міста, і по сьогоднішній день є селищем міського типу. За радянських часів деякий час був райцентром.
На сьогоднішній день в Щирці збереглось два оборонних храми: Троїцька церква (XVI ст.) і костел св. Станіслава (1553 р.).
Дивлячись на церкву св. Трійці одразу ж видно, що перед нами оборонна споруда. Про це яскраво свідчать товсті кам"яні стіни і невелика кількість малих віконець. У ХІХ столітті храм перебудовували, саме тоді він і набув сучасного вигляду. У 1955-1956 і 1976-1977 роках церква реставровувалась. За радянських часів у храмі діяв музей атеїзму, а сьогодні церква належить греко-католицькій парафії.
Поруч з церквою розташовується дерев"яна дзвіниця, яка з"явилась тут у XVIII столітті. Тоді ж було споруджено мури навколо храму.
Римо-католицька парафія в Щирці є доволі старою, і з"явилась тут ще до отримання магдебургії, а саме у 1391 році. Перший костел був дерев'яним, а кошти на його будівництво надав сам король Польщі Владислав ІІ Ягайло. Але той храм довго не простояв, бо вже в кінці XV століття його було розібрано, а на його місці з"явилась приватна каплиця тодішнього власника міста. Проте каплиця простояла ще менше - у 1526 році її було знищено під час нападу татар. Деякий час місто жило без храму, але довго так тривати не могло, тому у 1553 році було зведено костел св. Станіслава, тоді ж відновили римо-католицьку парафію. Храм неодноразово потерпав від пожеж (в 1610, 1648, 1823 і 1827 роках), проте кожного разу його відновлювали. Востаннє костел зазнав перебудов у 1912 році, коли було розширено вхід і прибудовано контрфорси. Найбільш дивним в історії цього храму є те, що він діяв в радянські часи. Мабуть саме це дозволило йому залишитись непошкодженим, на відміну від великої кількості споруд такого типу. В середині зберігся орган, проте не знаю чи він нині працює.
7
Как говорил Попандополо: «Шото не нравицца мне сдешний режим, чувствую, шо мы накануне великого шухера».
Все события наступившего года в Украине будут плотно связаны с Юлей Тимошенко, нравится это кому-то или нет, но это факт. То, что в стране начались политические репрессии, это тоже факт, который признала вся мировая общественность. Относительное политическое затишье было связано с новогодними праздниками. Многие политики мира поняли, что дипломатическим языком с режимом Януковича говорить бесполезно, гопники-регионалы его не понимают. Новогодние каникулы закончились. Резкие заявления в адрес Украины, которые последнюю неделю звучат ежедневно из уст ведущих политиков мира, указывают на начавшуюся системную работу против режима Януковича. За последний год в Европу выехало большое количество украинских бизнесменов, которые не пожелали "ложиться под донецких".
Говорят, что на днях в одной из Европейских стран прошла закрытая встреча наших бизнесменов с Александром Тимошенко, который получил политическое убежище в Чехии. На встрече присутствовали несколько известных евродепутатов. О чем они говорили и что приняли, в народ решили не выносить. Но вчерашнее прямое заявление гос.секретаря Хиллари Клинтон "о поддержки Юлии Тимошенко и немедленном освобождении ее из застенок диктаторского режима" говорит очень о многом. Я думаю, что украинские чиновники и дипломаты умеют читать между строк послания Президента США.
А еще наши люди в Бундестаге говорят, что Германия начала инспекцию своих стадионов. С чего бы это вдруг и с какого перепугу???
И в Европейском суде тоже говорят, что примут решение в отношении Тимошенко уже в апреле, а в аккурат под 1 Мая это решение поступит в Украину для немедленного исполнения.
И вот те евродепутаты, которые были на этой закрытой встрече, говорят, что после 1 Мая Украине может стать очень бо-бо.
А еще в Европе говорят, что решать в какой стране жить, будет сам народ Украины. В переводе с дипломатического языка это звучит примерно так: "Мы, европейцы, уже приняли для себя решение - с политическими репрессиями и воровским режимом мы не дружим и вам не советуем!" Так что принимать решение все таки придется нам самим, товарищи, паны, господа украинцы.
А вот слухи ли это - увидим скоро сами.
А то что перемены таки будут, это чувствуется, напряжение в стране таково, что воздух свободы звенит натянутой струной.
Корреспондент
Все события наступившего года в Украине будут плотно связаны с Юлей Тимошенко, нравится это кому-то или нет, но это факт. То, что в стране начались политические репрессии, это тоже факт, который признала вся мировая общественность. Относительное политическое затишье было связано с новогодними праздниками. Многие политики мира поняли, что дипломатическим языком с режимом Януковича говорить бесполезно, гопники-регионалы его не понимают. Новогодние каникулы закончились. Резкие заявления в адрес Украины, которые последнюю неделю звучат ежедневно из уст ведущих политиков мира, указывают на начавшуюся системную работу против режима Януковича. За последний год в Европу выехало большое количество украинских бизнесменов, которые не пожелали "ложиться под донецких".
Говорят, что на днях в одной из Европейских стран прошла закрытая встреча наших бизнесменов с Александром Тимошенко, который получил политическое убежище в Чехии. На встрече присутствовали несколько известных евродепутатов. О чем они говорили и что приняли, в народ решили не выносить. Но вчерашнее прямое заявление гос.секретаря Хиллари Клинтон "о поддержки Юлии Тимошенко и немедленном освобождении ее из застенок диктаторского режима" говорит очень о многом. Я думаю, что украинские чиновники и дипломаты умеют читать между строк послания Президента США.
А еще наши люди в Бундестаге говорят, что Германия начала инспекцию своих стадионов. С чего бы это вдруг и с какого перепугу???
И в Европейском суде тоже говорят, что примут решение в отношении Тимошенко уже в апреле, а в аккурат под 1 Мая это решение поступит в Украину для немедленного исполнения.
И вот те евродепутаты, которые были на этой закрытой встрече, говорят, что после 1 Мая Украине может стать очень бо-бо.
А еще в Европе говорят, что решать в какой стране жить, будет сам народ Украины. В переводе с дипломатического языка это звучит примерно так: "Мы, европейцы, уже приняли для себя решение - с политическими репрессиями и воровским режимом мы не дружим и вам не советуем!" Так что принимать решение все таки придется нам самим, товарищи, паны, господа украинцы.
А вот слухи ли это - увидим скоро сами.
А то что перемены таки будут, это чувствуется, напряжение в стране таково, что воздух свободы звенит натянутой струной.
21
