Моя особиста думка, що за цими провокаціями стоїть відомий своєю підступністю і гнилизною кедебіська сука Віктор Медведчук, який хоче на догоду Путіну пропхати свою лже-ідею федерального поділу України через посилення конфронтації між людьми та регіонами.

Доки ми не депортуємо з України цю гниду Віктора Медведчука, доти у нас громадянського спокою не буде - ця падаль ще гірша за Януковича, бо на цього провокатора працює вся агентура ФСБ в Україні - вони і роблять таку огидну справу задля того  " чтоб хохли мордьі друг другу стали бить"

читайте тут: http://blog.i.ua/community/662/1113665/
"Старе падло смердить огидно" - моє про Медведчука



Де винуваті, за нищення пам'яток?? http://blog.i.ua/community/3062/1199259/?p=1#p1
    10.04.13, 09:11
    ВАРТА
    вандалізм

Як стало відомо 9 квітня у Івано-Франківській області в селах Княгиничі і Пуків Рогатинского району невідомі розбили пам'ятні гранітні дошки із зображенням бюста головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Невідомі в ніч на 8 квітня зруйнували стелу героїв УПА в місті Моршин Львівській області.

Нагадаємо, в ніч на 7 квітня в селі Великосілки Каменка-Буського району Львівської області невідомі зруйнували пам'ятник проводиру ОУН Степану Бандері.

Крім того, упродовж 6 і 7 березня від рук вандалів постраждало відразу декілька меморіальних дощок і пам'ятників Степану Бандері і Роману Шухевичу в Рівненскій та Івано-Франківській областях.

http://tyzhden.ua/News/76990


Хтось знає, як просувається розслідування у всіх справах вандалізму??

Народ хоче знати "полуношних героїв"))))

14.52 От ми вже і відповіді дочекались:  http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?vo_lvovskoy_militsii_govoryat_chto_pamyatniki_natsionalnim_geroyam_razrushila_pogoda&objectId=326181&lang=ru

Тиждень.ua, на яку посилається сайт мабуть вже вважає комуністів і соціалістів владою

У львівській міліції заявляють, що пам’ятник національним героям зруйнували не вандали, а погода

Пам'ятник національним героям Євгенові Коновальцю та Степану Бандері у с. Гординя Самбірського району, що на Львівщині, зруйнувався без стороннього втручання. Про це у коментарі Тиждень.ua заявила начальник відділу зв'язків із громадськістю ГУ МВС України у Львівській області Світлана Добровольська.

«Доведено, що там не було стороннього втручання в руйнацію пам’ятки, що це чисто погодні умови спричинили падіння», – сказала вона.
Що стосується інших випадків руйнування пам’яток, то за тими фактами було відкрито кримінальні провадження.
«Слідство триває, шукають осіб, причетних до скоєння цих подій», – додала Добровольська.
У свою чергу, джерела Тиждень.ua у львівській міліції зазначають, що в одній із версій міліція розглядає причетність до цих дій місцевих мешканців, причому – націоналістичних нахилів. Згідно із версією, це робиться для того, «аби кинути тінь на владу».
Як повідомлялося, останніми днями на Львівщині та Івано-Франківщині було зруйновано кілька пам’ятників і пам’ятних дощок провідникам ОУН-УПА Романові Шухевичу, Євгену Коновальцю та Степанові Бандері.
Так, у ніч із 6 на 7 квітня було зруйновано пам'ятник Коновальцю та Бандері на вулиці Січових Стрільців, який стояв навпроти сільської ради села Гординя Самбірського району із 1991 року.
Крім того, у цю саму ніч було зруйновано «Стелу Героїв» із барельєфами Романа Шухевича, Євгена Коновальця та Степана Бандери біля Центру реабілітації ветеранів УПА і репресованих «Говерла» у м. Моршині.
У той же час невідомі зруйнували пам'ятник Бандері у с. Великосілки Кам’янка-Бузького району.
Водночас, у Івано-Франківській області з 6 по 8 квітня в селах Княгиничі та Пуків Рогатинського району невідомі розбили пам'ятні гранітні дошки із зображенням погруддя головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
Тиждень.ua

Коментар Богдана Гордасевича:
Яка проста версія: "у львівській міліції зазначають, що в одній із версій міліція розглядає причетність до цих дій місцевих мешканців, причому – націоналістичних нахилів. Згідно із версією, це робиться для того, «аби кинути тінь на владу».
Я тільки одного не розумію: як на цю владу можна ще якусь "тінь" накинути? Очорнити чорне?
Також уявити старого націоналіста або молодого свободівця, що поночі робить подібні провокації знищуючи власноруч національні святині - щось фантазії не вистачає.
Стосовно погоди я навпаки згоден: тільки погода і може ходити з кувалдою і руйнувати пам'ятники! Якби це не було ПОГОДжено з ментами - не було б такого організованого і масового злочину.

Не берусь судить о его прошлом, но говорит Олег открыто и разумно:







А вот на этом видео Тигипко молча глотает пыль правды, "из под колёс" Олега Ляшка!

Відповідь на замітку http://blog.i.ua/user/4327582/1195448/  "Росія проти українців".

Можна звичайно звертатись до нашого президента. Але чомусь з кожною хвилиною я все більше впевнююсь у тому, що теперішню так звану "владу" потрібно просто знищити, раз вона не в стані захищати своїх громадян.

А українцям в Росії рекомендую повертатись додому і будувати свою країну. Росії ж нехай допомагають киргизи і китайці. Так буде краще.

П.С. Друзі-росіяни я вас люблю, шкода лише, що влада Росії бездумно нищить свою країну....

Чого-чого в цьому світі нема, але я таки вважаю, що наша країна Україна є у світі самою загадковою! Ну ж бо ніхто-ніхто: ні різноманітні спостерігачі зовні при всій їх небайдужості чи незаангажованості щодо України, ні тим більше всі внутрішні учасники процесу життя-буття в Україні - всі як не гадають, як не вигадують, але передбачити майбутнє для цієї світової держави не спроможні навіть на кілька тижнів, а що там казати про місяці чи роки.
Наша чарівна країна У є настільки непередбачувана, настільки непрогнозована, що всім і зовні, і в середині залишається тільки розводити руками з подиву і просто спостерігати за тим, що то далі буде і чим нас майбутнє подивує.
Я не буду робити грунтовного переліку всіх унікальних зворотів, оборотів та переворотів в українській політиці та державному функціюванні, які відбулись за минулі 22 роки існування Незалежної України, а сконцентрую увагу для прикладу на особливо знакових і пам'ятних подіях, які були феноменально непередбачувані.
Ніхто, абсолютно ніхто не передбачав, отже і не організовував свідомо (увага!), такого соціального вибуху в Україні, яке отримало назву Помаранчева революція. Такий глобальний багатомільйонний здвиг людей був потрясаючою подією для всіх у цілому світі, як і унікальна самоорганізованість повстання, коли не відбулось жодного конфлікту чи кровопролиття, погромів тощо. Жодних значних ексцесів - жодних. Якщо порівняти з іншими країнами, то це не до порівняння. Україна показала і доказала свою унікальність!
Ще більшу унікальність показала Україна, коли на наступних виборах Президентом України став Віктор Янукович, якого вважали знищеним політиком в абсолюті, якби це була інша світова країна, але це ж Україна! Здавалось, що хто завгодно, тільки не Янукович! Хто завгодно! І... Маємо Януковича. Країна У: тут можливо все! Тут Конституційний суд одним і тим складом може прийняти з одно й того самого питання два діаметрально протилежні висновки: "народні депутати не мають права переходити з фракції до фракції" раптом стає що "мають право переходити". Про скасування Конституції і цілого державного ладу в Україні у 2010 р. без жодних легітимних підтверджень - ще крутіший віраж в українській політиці. Той же Конституційний суд, який має виключно повноваження трактувати норми Конституції, бере і скасовує саму Конституцію, на підставі якої він був обраний і діяв. Суд, який не має жодних законодавчих і тим більше - виконавчих функцій в своїй діяльності, робить протизаконний "конституційний переворот" в Україні -  і? І все спокійно і нормально в країні У. Живемо як і жили до того...
Загадкова країна У, де звичайні люди живуть своїм окремим життя, а влада і всі її закони - існують окремо від людей. Алогічна композиція державного буття, яке неможливо прорахувати на подальше майбутнє, бо як подумаємо, що може бути далі - жах проймає. Судячи з реалій українського політикуму та накопичення кризових явищ в економіці - на нас попереду чекаю нові унікальні враження, про які стримані в емоціях німці кажуть як "дасіш фантастік!"
Власне до такої оцінки належать події 4 квітня 2013 року в Києві, коли значна частина народних депутатів українського парламенту провела свою так звану "виїзну сесію" поза приміщенням Верховної Ради України і без участі депутатів від опозиції, яких просто не допускали на це державницьке зібрання. Зараз всі політологи як і всі теологи, а за тим - і всі інші люди гадають-відгадують новітню загадку з країни У: "А що то було? Мабуть НЛО?!"
Варто нагадати, що у доволі куцій історії українського парламентаризму вже був подібний прецедент 21 січня 2000 р., коли народні депутати збирались поза стінами Верховної Ради, щоб прийняти рішення. То був своєрідний внутрішній "двірцевий переворот", який влаштував підступний заступник голови ВРУ Віктор Медведчук для свого патрона - голови ВРУ Олександра Ткаченка, щоб його скинути з посади і переобрати іншого на голову. Відбувалось усе в Українському домі, який був збудований як музей В. І. Леніна, що є доволі красномовним показником. Звичайно, подібні події не являють собою позитивний приклад, але треба зауважити дві важливі деталі: тут приймали участь всі народні депутати України, які побажали бути, а, по-друге, це не була законотворча діяльність ВРУ: чисто технічна подія внутрішнього характеру. Тобто переобирати голову ВРУ за межами будинку Верховної Ради можна якось визнати легітимним актом, тоді як прийняття законів і всіх інших нормативних актів за межами сесійної зали ВРУ ще й зумисного недопущення до участі частини народних депутатів - це неможливо за будь-яких умов! Це є фактична ліквідація всіх основ парламентаризму!
Весь зміст законодавчої дільності через парламентську демократію полягає в процесі змагальності! В тому, що люди, як громадяни країни, свідомо делегують свої повноваження на керування державою окремим достойним і мудрим людям, які представляють і захищають їх інтереси в процесі суспільного співжиття. Парламент стає місцем, де концентруються всі соціальні інтереси, де через процес чесного голосування визначається перевага інтересів більшості, якій свідомо підчиняється меншість. Повторюю, що кількісне голосування "за" і "проти" є головним показником того, що перемагає воля більшої кількості депутатів, як представників чисельнішої громади виборців. При цьому, як і в будь-якому змаганні, виграє сильніший у чесному двобої у визначеному місці, яким для народних депутатів є сесійна зала Верховної Ради України. В усіх інших випадках визнати легітимною законодавчу діяльність народних депутатів є м'яко кажучи - несерйозно.
Уявіть, що когось з братів Кличків визнали чемпіоном без бою в ринзі, а за поліційним протоколом, де засвідчено, що Кличко побився з своїм суперником по змаганнях десь у барі та добряче його відгамселив. Зрозуміло, що це є безглуздям найвищої проби, яке, як бачимо, пустило в Україні щедрі пагони, особливо серед народних депутатів, про що і засвідчили події 4 квітня, коли було прийнято з 20-ть Законів України! Законів для цілої держави! Але без участі у тому значної кількості уповноважених на те народних депутатів від опозиції. Що це означає? Подумайте.
Дозволю собі пожартувати і заявляю, що відтепер в Україні появилась нова законодавча змагальність: депутати від більшості будуть таємно змовлятись про секретні місця здибанок, щоб швиденько прийняти якісь закони і постанови, а депутати від опозиції перекваліфікуються в нишпорок, щоб вистежити ці зібрання і якось їх зірвати. Така собі гра в квача, або скорше відповідає російський варіант гри в "козаки-розбійники", де ясно хто козаки і хто розбійники.
Також можна потрактувати цю подію 4 квітня, як початок діяльності в Україні двопалатного парламенту, де більшість буде приймати свої закони, а меншість - окремо свої. Для Президента України це буде просто суперово: захоче і підпише той закон, який йому більше сподобається! Красота! Ще одне новітнє "ноу-хау" в світовій історії парламентаризму.
Набагато цікавішою буде ситуація, коли населення по цілій Україні поділиться за принципом "хто за кого голосував" і почнуть виконувати закони одні прийняті Верховною Радою "більшості", а інші - закони, прийняті Верховною Радою "меншості". А що? Кого обирали - того і будемо слухатись! Все логічно.
До якого хаосу подібне політичне рукоблудство може довести країну - не важко передбачити. Воно і так в Україні порядку мало з тими, м'яко кажучи, дивними судами, законами, урядовцями та депутатами, але відтепер ото веселе життя розпочнеться в країні У! Бадак з бардаків! І тут варто оцінити завбачливість українців, які десь на рівні інтуїції зуміли передбачити такий розвиток подій в країні, бо ж обрали Президентом України власне підходящу для керівництва бардаком людину: колишнього зека, що відбував термін за кримінальною статтею "за згвалтування". Завбачливо, що тут скажеш.
Якщо Віктор Янукович підпише ті "закони з підворотні", ото Україна посуне неймовірними кроками в процесі розвитку нашої індустрії, і то не простої, а секс-індустрії: хто кого і куди тільки зможе...
Напевно, що саме це і мав на увазі вірний помічник президента - прем'єр-міністр України Микола Азаров, коли обіцяв "нову індустріалізацію України". Просто через певну скромність, або, скоріше, через мовну обмеженість, Азаров не озвучив, що то буде "нова секс-індустрія" для України. Справді, мало, дуже мало охоплено українців секс-індустріалізацією за часи незалежності, не те, що в часи СРСР - тоді всіх мали по-повній програмі в усіх можливих позах і місця... Розслабились, українці, призабули, от і прийшов час нагадати. Першість тут, ясна річ, за комуністами - ці добре знаються, як в бардаку черги впроваджувати, як і кому можна поза чергою чи кого...
На часі постає гасло: "Хай живе секс-індустріалізація України!" Відлік пішов! До повної секс-індустріалізації країни У лишилось...

Богдан Гордасевич
м. Львів

 

На днях премьер-министр Украины Николай Азаров радостно сообщил: впервые за десятилетия наблюдается положительный прирост населения! И записал это в заслугу нынешней власти. Однако демографы поспешили разочаровать - положительный прирост наблюдается исключительно из-за въезда в страну большого количества иностранцев из стран третьего мира. Но далеко не все приезжают и остаются в Украине легально.

Официально количество нелегальных трудовых мигрантов в Украине составляет лишь 7,3 тыс. человек, сообщает Корреспондент. Однако, по подсчетам Сергея Олейника, главы Всеукраинского профсоюза работников-мигрантов, количество проживающих и работающих в Украине иностранцев - 2,5 млн человек. Вице-премьер Сергей Тигипко называет еще более значимую цифру: в стране более 4 млн мигрантов, имеющих различный статус пребывания.

По данным Государственной пограничной службы, за последний год приток нелегалов из постсоветского пространства сократился на 22 %, зато иммиграция из африканских и азиатских стран выросла на 10% - в первую очередь за счет граждан из Сомали, Афганистана и Эритреи.

Многие трудовые мигранты, к примеру, вьетнамцы и африканцы, работают в торговле, рассказывает Татьяна Петрова, ведущий эксперт рынка труда компании Экотрес. Немало их в строительстве, а также перерабатывающей промышленности.

Треть легальных иммигрантов - жители бывшего СССР, утверждает Петрова, остальные - турки, поляки, китайцы, немцы, румыны, вьетнамцы и африканцы (чаще всего из Нигерии, Ганы, Кот-д'Ивуара).

Казалось бы парадокс: при официальной безработице 8,4% (а более 15 % штатных работников - украинцев находятся в условиях вынужденной неполной занятости) в Украине работает такое количество нелегальных мигрантов. Однако нет ничего удивительного - работодателям не нужно платить бесправным приезжим столько же, сколько своим гражданам и платить при этом налоги. В то же время от 2 до 7 млн украинцев работают за границей в условиях, схожих с проживающими в Украине нелегальными мигрантами.

Между тем в России, по данным экспертов, насчитывается 10 млн нелегальных мигрантов, или 7 % от численности населения, это чуть больше, чем в Украине (5,5 %), и значительно меньше, чем, к примеру, в США - 40 млн, или почти 13 %.

http://propaganda-journal.net/6218.html

Згідно з даними дослідження Research & Branding Group, 50,9% опитаних українців не читають книг.

48,7% респондентів повідомили, що читають книги і 0,4% - не змогли відповісти.
Зауважимо, з читаючих респондентів 29,8% читають кілька разів на місяць, 26,5% - кілька разів на тиждень, 17,7% - практично щодня, 21,5% - читають кілька разів на рік та 2,3% читають рідше, ніж раз на рік.
36,3% українців читають історичні твори, 34,3% - детективи, 26,2% - надають перевагу любовним романам.
86,7% респондентів читають паперові книги, 10,4% - вибирають гаджети, електронні книги, лише 2,1% використовують аудіокниги.
За останній рік менш як 5 книг прочитали 40,2% чоловіків і 39,2% жінок, від 6 до 10 книг прочитали 25,8% чоловіків і 24,9% жінок, від 11 до 20 книг - близько 14,6% чоловіків і 17,3% жінок.
Від 21 до 40 книг за рік прочитали 8,6% чоловіків і 6,7% жінок, більше 40 книг за поточний рік прочитали 4,5% чоловіків і 7,7% жінок.
Дослідження проводилося з 27 лютого по 11 березня. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2%. Дослідники опитали 2 178 дорослих українців у всіх областях України, АР Крим, Києві та Севастополі.
http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?ponad_polovina_ukrayintsiv_ne_chitayut_knig&objectId=323783

Джерело: Українські новини

Комент Богдана Бо: Читати люблю, але на жаль сучасні українські автори мало видають цікавого для мене, тому перечитую класиків. Також потрібно визнати, що книга втратила своє значення як носія знань - це перейшло в електроніку. З того люди читають багать, але не книг, а текстів різного гатунку, як біжучі стрічки тощо.


Тільки половина співвітчизників хотіли б народитися знову в Україні
3 квітня 2013

Майже половина українців - 48%, якби мали можливість вибирати країну, де народитися, вибрали б Україну. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», повідомляє УНІАН.
Згідно з результатами дослідження, 9% опитаних вибрали б Росію, 5% - Німеччину, 4% - США, по 2% - Великобританії, Італії, Швейцарії, Франції, по 1% - Польщі, Канади, Швеції, Білорусь. Разом з тим, 2% - вибрали б СРСР, близько 4% - інші країни. 16% опитаних не змогли відповісти на питання.
В цілому 15% опитаних, якби мали можливість вибрати країну, де народитися, вибрали б країни Євросоюзу, ще 4% - США. Росію, Білорусь, Казахстан вибрали б близько 10% респондентів, ще 2% - вибрали б СРСР.
Росію найчастіше обирали на Донбасі (18%), півдні (13%) і сході (13%) країни. Німеччини, США, Італії, Великобританії - на заході і півночі країни. Разом з тим, в центрі країни найчастіше вибирали Україну.
Чим молодші респонденти, тим менше серед них тих, хто хотів би народитися в Україні: тільки 40% молоді вибрали б Україну, в той же час серед старших людей таких в 1,5 рази більше. Кожен десятий молодий українець хотів би народитися в США, трохи менше - у Німеччині і Великобританії.
Жінки більше прив'язані до України, ніж чоловіки. Останні частіше вибирали Росії, Німеччини та США.
Всього в ході дослідження, проведеного в період 22 - 28 лютого 2013 р., було опитано 2 тис. респондентів. Опитування проведено у всіх областях України методом особистого формалізованого інтерв'ю згідно з опитуванням (лице в лице).

http://inpress.ua/ru/society/8469-tolko-polovina-sootechestvennikov-khoteli-by-snova-roditsya-v-ukraine#comment-4040

Комент Богдана Бо: Тільки Україна! Тут народитись, жити і померти!
Кому тут в Україні зле - шукайте щастя деінде, я вам не суддя і не кат. Патріотизм для мене тотожний любові до жінки: я готовий страждати в злигоднях через те, що побрався з бідною дівчиною, яку щиро кохаю, чим одружуся на старій та багатій, але огидній і нелюбій, бо це дозволить мені "самореалізуватись"... В чому? І для кого?  Для огидної бабці Англії, чи цинічного Сема, чи для Фатерлянда стану рабським перегноєм, але в шикарній труні...

Щиро вітаю всіх ВАРТІВЦІВ!

Слава УКРАЇНІ!!!