Спішимо повідомити, що "Українська Республіканська Армія" (УРА) за ідеєю мистецького об`єднання "Остання Барикада" випустила музичну збірку повстанської та патріотичної пісні!

Збірка складається із чотирьох дисків.

Детально про це тут: http://ostbar.com.ua/news.php?pg=0&id=530

Пам'ятаєте мою замітку "Від адміна - про культуру нашої спільноти"? Блогерам вона сподобалася тим, що я зробив зауваження одному з блогерів, який розмістив у нашій спільноті замітку з матюками.

Так, от та замітка сьогодні була видалена власниками I.UA. Я отримав такого листа:
"Добрый день,

Ваша заметка в дневнике "Від адміна - про культуру нашої спільноти" была удалена за нарушение пользовательского соглашения http://help.i.ua/agreement/ п.3.7 Ваш рейтинг на портале также был уменьшен.

Спасибо за понимание.

--
С уважением,
служба поддержки I.UA"

А також червоного квадратика на свою аватарку. Виходить, що боротися з матюками ми тепер будемо мовчки - бан без попереджень.

Райгородок - село Бердичівського району, Житомирської області розташоване на Придніпровській височині..Райгородок відомий також як колишнє єврейське містечко. В центрі села знаходиться старий парк, в якому збереглась вілла побудована Мечиславом Людвіком Мазаракі гербу Невлін

Марія Мазаракі(1880-1966), остання власниця садиби, розповіла, що всередині будинок був оздоблений деревом різних відтінків, паркет та настінні розписи виконали варшавські майстри, їдальню прикрашали рідкісні зразки старої порцеляни та меблі в "ґданському" стилі. Два салони в будинку також мали розкішне наповнення - перший мав меблі, вкриті темно-зеленим шовком, одну шафу оздоблену перлами, а іншу - бронзою, а другий прикрашали меблі, вкриті сіро-блакитним шовком із золотими візерунками. У господарів вілли була також велика колекція картин, різноманітні вази, статуї тощо.

***********

Дивитись про Райгородок тут

***********  

Як же нам жити на рідній землі

Слова: Федір Тишко    Музика: Геннадій Татарченко

Як же нам жити на рідній землі,
Щоб зникли навіки невігласи злі,
Щоб наша квітуча і щедра земля
Дійсно для людства раєм була?

Приспів:
За синєє небо, за жовте колосся
Боротися треба, щоб краще жилося.
За синєє небо, за жовте колосся
Боротися треба, щоб щастя було.

Як же нам жити на рідній землі,
Щоб люди довіку щасливі були,
Щоб мова народу в повазі була,
Від роду до роду між нами жила?

Приспів.

Вмикайте під заміткою музичний файл, співайте і насолоджуйтеся чарівною піснею!

21 квітня 2011 року Верховною Радою України було ухвалено облудні зміни до Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років." Відтепер "зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Іріцкой стрілецької дивізії".

В той час, коли кожна українська родина вшановує пам'ять загиблих захисників нашої Вітчизни, з повагою і вдячністю згадуючи полеглих воїнів, нам нав’язують святкування під комуністичними знаменами. Знаменами, налитими кольором крові невинно закатованих жертв політичних репресій, заморених голодомором селян, розстріляних «ворогів народу». Знаменами на яких зображені серп, що косив мільйони українських життів, і молот, що десятиліттями забивав цвіт нації. Це є нічим іншим як прямою наругою над пам'ятю героїв, які склали голови відстоюючи Рідну Українську Землю. Вони воювали не за Сталіна, не за совєти, а за життя своїх родин, за свій край, за свою націю. В ім’я червоного знамені розстрілювали, катували, переслідували, розкуркулювали, вкладали в сиру землю без хрестів і пам’яті славних синів і дочок України. І тепер ми маємо піднімати ненависний символ страждань поколінь українців? ! Українці, кожен з нас в цей день повинен підняти одне єдине знамено перемоги – Український прапор! На балконах і у вікнах квартир, на дахах будинків, на парканах садків, на авто, місцях святкування та вшанування пам’яті – скрізь піднімайте й вивішуйте ЖОВТО-БЛАКИТНІ стяги! Стрічками в’яжіть на сумки й рюкзаки, вплітайте в коси, приколюйте до одягу! В день пам’яті полеглих за Україну, не дайте прикрасити її знаменами їх катів.

Вічна пам'ять полеглим захисникам! Слава Україні! Смерть її ворогам!

РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ! ДІЙТЕ!

http://vilna27.livejournal.com/52612.html

Створені й таємно підготовлені напередодні радянсько-німецької війни похідні групи ОУН Степана Бандери поступово проникали на Україну слідом за німецькими військами. Формування та перекидання на схід так званих "похідних груп ОУН" відбувалося без будь-яких істотних перешкод з боку німецьких окупаційних органів та спецслужб. Вони були розділені на 3 великі групи: "Центр", "Північ", "Південь". Завданням було організувати українську владу, прищепити народові віру у власні сили й перемогу, політична активізація всіх сил міста і села, охоплення промислових центрів своєю пропагандою.

Похідна група ОУН "Південь" під проводом З.Матли повинна була охопити своїми діями південні області України з центром у Дніпропетровську. Спочатку вона налічувала 1000 членів, поділялася на 6груп, які повинні були охопити Одесу, Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон, Дніпропетровськ.

У кінці серпня 1941 р., після окупації Дніпропетровська німцями, там розташувався провід Південноукраїнських земель (ПвУЗ). У вересні під керівництвом Святослава Вовка (З.Матли) відбулася перша нарада проводу, де вирішено закінчити діяльність похідних груп у Південній Україні й перейти до створення підпільної організації.

Перед майбутньою підпільною організацією були поставлені такі завдання: провести широку роз’яснювальну роботу серед українського населення з метою вилучення їх з-під впливу більшовиків. Ця робота повинна мати політично-пропагандистський характер. Також організувати акції на захист народних мас від терору окупантів.

Треба було налагодити зв’язок окремих частин з головним проводом ОУН. Він забезпечувався групою "роверистів" (велосипедистів). Також були організовані охоронний відділ і служба безпеки. Дніпропетровська область була поділена проводом ПвУЗ на округи. Вони, в свою чергу, поділялися на райони. Далі ОУН-Бандери (ОУН-Б) почала створювати органи місцевого самоврядування. Головою обласної адміністрації стає Б.Олійниченко, його заступником В.Регей - члени ОУН. Створення цієї адміністрації відбувалося за згодою військового командування Дніпропетровська, яке очолив фон Альберті.

ОУН багато уваги приділяла залученню молоді. Наприклад, у Нижньодніпровську діяла націоналістична молодіжна організація, що ставила собі таку мету.

Коли німці обмежили легальну діяльність ПвУЗ ОУН, вона почала використовувати інші способи пропаганди - листівки. Це був один із найпоширеніших засобів підпільної роботи ОУН. У переважній більшості бандерівські листівки мали антирадянське спрямування, але великого значення приділялося й антинімецькій пропаганді. Так, наприклад, у 1942 р. під час відправлення молоді на роботу до Німеччини були поширені листівки такого змісту: "Молодь України, ми страждали 24 роки від комуністів та євреїв, а зараз потрапили під чобіт Гітлера, не треба їхати до Німеччини..."

Проте ідеологія ОУН-Б на початку війни була орієнтована в основному на радикально настроєну галицьку молодь, вона не відповідала інтересам навіть прихильної до українського націоналізму частини населення Східної України.

Однак, завдяки дискусії, яка була організована З.Матлою і Ю.Лемешем і проведена серед частини населення Дніпропетровської області, були переосмислені поставлені раніше завдання. З’явилася нова національна програма українського націоналізму, яка була викладена в документах: "Постанови III Надзвичайного Великого Збору ОУН" (серпень 1943), "Платформа й устрій Української Головної Визвольної Ради" (липень 1944). Нова ідеологія ґрунтувалася на загальнолюдських свободах і правах людини.

Така активна діяльність не могла не розлютити німців. 16 вересня 1941 р. вони провели перші арешти членів похідних груп ОУН-Б в нашому місті. Через тотальні репресії в Дніпропетровську осередок проводу ПвУЗ пересувається з центру міста на його передмістя, а пізніше до Кривого Рогу. З Кривого Рогу розконспірованого З.Матлу переправляють до Одеси. В результаті фашистського терору оунівське підпілля зазнало величезних втрат. Переважна більшість членів похідних груп ОУН першої хвилі були розстріляні або кинуті в концтабори.

За час свого існування на Дніпропетровщині ОУН не вдалося досягти широкої підтримки населення. Через це організація змушена була обмежитися пропагандистською діяльністю і не чинити збройного опору ворогу. Головним же досягненням і результатом діяльності ОУН-Б на ПвУЗ стали зміни в самій ОУН-Б, в її ідеології. З регіональної й екстремістської організації ОУН-Б перетворитися на загальноукраїнську політичну силу. Вступивши у відкриту війну з більшовицькою і німецькою владою, ОУН-Б була приречена на поразку, бо зробила ставку на боротьбу з обома тоталітарними системами.

 Официальный веб-портал Днепропетровского городского совета

26 квітня 2011 року виповниться 25 років з тих пір, коли в Україні відбулася масштабна техногенна катастрофа сучасності - аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

У 1986 році вночі 26 квітня на 4-му енергоблоці станції в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор.

Це трагічна подія в житті кожного Українця. Співтовариство «ВАРТА» просить долучитися до акції «Згадати ВСЕ» та додати до аватарки тематичну стрічку!

Рішення Верховної Ради про вивішування червоних радянських прапорів є наругою не лише над національною гідністю українців, але й блюзнірством щодо ветеранів та людей, які пережили війну. Прапори буде вивішено в містах, які розбомбила саме радянська авіація. А населення, що пережило окупацію, було піддано репресіям і переслідуванням.

Замість вшанування пам‘яті воїнам нам підсовують культ сталінізму. Замість перепоховання загиблих за християнським звичаєм — поганський культ сатанинських капищ із вічним пекельним полум‘ям.

В день, коли всі ми згадуємо за безпрецедентне винищення українців як німецькими, так і не меншою мірою радянськими генералами, неприпустимим є використання радянської символіки. Справжні фронтовики, а не бійці заградотрядів та «винищувальних батальйонів по ліквідації незаконних формувань», ніколи не мали сентиментів до радянської символіки.

Мене облудно звинувачують в оскверненні неіснуючих могил. В той же час, ВР оскверняє пам‘ять мільйонів і мільйонів українців, замучених більшовиками до, під час та після Другої Світової війни. Так званий «прапор перемоги» був прапором окупації для України, Прибалтики, Польщі, тих народів, які були окуповані більшовиками, незважаючи на те, що вони теж боролися з нацизмом.

Українські патріоти повинні розуміти, що вони мають справу не з політичними опонентами, а з окупантами. Рішення ВР \»Про Заяву Верховної Ради України \»До 65-ї річниці Нюрнбергського трибуналу над фашистськими злочинцями\» покликане відбілити совєтізм. Всупереч позиції Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка ще в 2007 році виступила із резолюцією, що прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного осуду тоталітарних режимів.

Перші два роки Другої Світової війни нацисти й більшовики були союзниками. Тож аморальними є намагання виправдати СРСР за розв`язування Другої світової, і тим самим виправдати сталіністів, їхніх посібників за вчинені страхітливі злочини проти людства. Дуже символічно, що рішення про використання радянських прапорів Верховна Рада прийняла у середу Страсного тижня, коли християни згадують зрадництво Іуди.

Політв'язень Ганна Сінькова (1991 р.н.), член Національної спілки театральних діячів, була арештована 29 березня 2011 року. Її обвинувачують за ст. 297 ч.2 (Наруга над могилою, від 3 до 5 років ув'язнення) за участь у мистецькій акції зі смаженням яєчні на «вічному вогні» в столичному «Парку слави». Наразі утримується в Лук'янівському СІЗО.

Апологети злочинної держави

233 персонажі, чия діяльність небезпечна для власної країни та людства в цілому, але які продовжують офіційно рахуватися по відомству законотворчості та вищої представницької влади...

Сміятися чи плакати --- вирішуйте самі після прочитання цієї статті.

Краснопіль - невелике село в Чуднівському р-ні Житомирської області розташоване за 30 км від районного центру.

За переказами, Ґіжицький побудував костел, щоб вилікувати свою паралізовану дружину. Йому нібито наснилося кілька разів, що його дружина одужала після того як він помістив в новозбудованому храмі чудотворний образ. Розповідають, що чудо дійсно сталося і дружина Бартоломея Ґіжицького одужала, а копію чудотворного образу Матері Божої Ченстоховської храму подарував місцевий шляхтич.

***********

Дивитись про Краснопіль тут

***********