Хто насправді керує Україною, Єрмак чи Зеленський?

Марія Бойко

Після звільнення Андрія Богдана Офіс президента очолив Андрій Єрмак. Його зараз називають чи не першою людиною в Україні, яка курує міжнародну політику та без посередників спілкується із Москвою. 

Про постать Андрія Єрмака є мало інформації. Відомо, що його мати – росіянка, вона родом із Санкт-Петербурга. Батько – українець, киянин, він за часів СРСР працював у держкомітеті із профтехосвіти. А у 80-тих роках його відрядили до Афганістану. До слова, багато фахівців зазначають, що такі люди могли активно співпрацювали із КДБ. У Єрмака немає дружини та дітей. Проте у нього є молодший брат – Денис Єрмак. 

Андрій Єрмак у 90-х роках закінчив Київський інститут міжнародних відносин, має ступінь магістра із міжнародного приватного права. Далі – він заснував міжнародну юридичну компанію, котра займається захистом інтелектуальних прав. Окрім того, Єрмак є продюсером фільмів: «Скворт32», «Межа», «Правила бою».

Свою політичну кар’єру Єрмак почав із того, що був помічником депутата від «Партії регіонів» Ельбруса Тадеєва. Також він був довіреною особою кандидата на пост президента України Арсена Яценюка під час виборів у 2010 році. 

Окрім того Єрмак успішний бізнесмен: він має свою частку в більш, ніж 20 компаніях, а це – фармацевтика, юридичні послуги, будівництво та інші сфери. 

Деякі ЗМІ вважають, що Єрмак у часи «регіоналів» був «смотрящим» за МАФами у Києві. 

Після перемоги Зеленського, журналісти стверджують, що Єрмак почав призначати своїх людей на різні посади. Про це і свідчать «плівки Єрмака», опубліковані депутатом від «Слуги народу» Гео Леросом, – записи розмов із молодшим братом керівника ОП, у яких той обговорює призначення на важливі державні посади. 

Колишній соратник Зеленського Андрій Богдан заявив, що Єрмак уклав із Москвою договір, у якому Україна повинна виконати 13 пунктів, серед яких це – подача води до Криму, амністія бойовиків, вибори на Донбасі та ін.

Інший скандал – це призначення Вітольда Фокіна у склад Тристоронньої контактної групи в Мінську. Так, онучка 87-річного комуніста Маша Фокіна зізналась, що це вона познайомила діда з Андрієм Єрмаком, через те, що у них «є спільні погляди на відновлення миру на Донбасі». До слова, сам Фокін заявляв, що для «миру» Україна має амністувати бойовиків та визнати «особливий статус» Донбасу. 

Також Єрмака звинувачують у зриві спецоперації СБУ з «вагнерівцями». Нібито через нього не вдалось доправити в Україну російських найманців. 

То ж яка роль Андрія Єрмака в українській політиці та чи є він настільки впливовим, як про це говорять? 

Про це ІА “Вголос” запитало у політолога Кирила Молчанова, заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, політтехнолога Ярослава Макітру та очільника Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна. 

Я ваш вирок: чмо обрало чмо

(«чмо» - человек морально опущенный)

Хочу завершити тему Зекодла за участі Зепадла і не повертатися більше до особи 6-го Президента України Володимира Зеленського та його оточення. Для мене це втрачає сенс, тому що нічого не змінить. Взагалі я доволі давно прийшов до висновку, що безглуздо зосереджуватися на пошуку винуватих у минулому, якщо то не додає користі сучасному і майбутньому. Писав і говорив про то, що давайте від 1 грудня 1991 року «обнулимо» минуле кожного і почнемо все з чистої сторінки - tabula rasa! Ніхто з нас не був безгрішним за часи Совка: СРСР-УРСР, а тому починати виясняти, шукати і карати поганих у минулому не мало сенсу. Потрібно було просто відновити реальну історичну правду і поставити на тому крапку. Але маємо те, що маємо. Можливо, то і на краще.

Для мене, наприклад, було дивом-дивним, коли я побачив на власні очі, що українські націоналісти поділені поміж себе на жорстко ворогуючи клани, де так звані «бандерівці» та «мельниківці» ненавиділи і поборювали одне-одного куди активніше від «комуняк» і кедебістів з усією їх агентурою разом узяті. Так звані «ветерани  ВВВ» (Великої вітчизняної війни 1941-1945 років) ненавиділи повстанців з УПА куди більше від своїх реальних ворогів: німців, італійців, румун та угорців разом узятих, що насправді воювали і окупували тоді Україну. І ще багато чого з подібного безладу і бздур творилося в Україні, тому і є: чому бідні – бо дурні, а чому дурні – бо бідні. З того всього і постала сучасна дилема «бути чи не бути»? Бо домінує чмо в Україні, отже чмо обирає чмо. Причому хочу зауважити, що під терміном «чмо» я не розумію суто маси народу, але куди більше так звану «правлячу українську еліту», бо ж то саме вона реально керує країною, а не народ. І якщо ми в Україні опинилися зараз в Зедупі – це провина багатих, а не бідних. Бідося виживає і бажає тільки одного: дива збагачення! На цій темі народ і «розводять» політичні шахраї, як ось зі Зеленським сталося, що все в нас Зевсралося. З цим все зрозуміло. Я не розумію отой прошарок  з нуворишів, або новітніх буржуа: панове, ви що серйозно хочете з багатих стати бідними?

Я завжди був схильний вважати багатих людей більш розумними за інших, бо саме тому вони і багаті. За тим всім саме багатим людям йдеться про стабільність державного устрою задля збереження своїх статків. Їм потрібен міцний державний устрій і не потрібна диктатура, тому що постійно бачимо, як відбирають чуже і роблять його своїм користуючись державним механізмом на чолі з так званою «твердою рукою». Тобто саме багатим найбільше потрібна стабільна правова демократична держава, а не той позаправовий бардак і безлад, який ми маємо наразі в Україні. І це за 30-ть років Незалежності! Так це ви чмо! Елітарне чмо! Багачі довбані!  Через вашу недолугість і некомпетентність, панове буржуа, ми загрузаємо у зеленуватому баговинні соціальних та економічних негараздів без шансів звідти вибратися. Причому більшості народу втрачати нічого, бо ми з «епохи бідності Порошенка» потужно переходимо до «епохи жебрацтва Зеленського» – тут слова дотримано з передвиборчої агітації Зекодла. Суто в першій частині, проте дотримано. Але скільки багатих за цей час збідніло! Ось де спрацювала погроза: - Я ваш вирок! Ось тут основа-основ від події, що «чмо обрало чмо»

На завершення трошки ліричного особистого: був би розумним – став би багатим, але ні. Хоча на прожиття вистачає, але хіба то життя? Виживання. Сумно і прикро, особливо коли стільки років бився за щось краще для всіх і себе, зокрема, а отримав у підсумку ось таку Зехрінь. Тому зазначу одне головне для мене: я завжди хотів бути, є і буду частинкою українського народу – з народом! В середині, а не десь над чи збоку, бо давно обрав за девіз рядки з поезії своєї мами – письменниці Галини Гордасевич, яка в «Острозьких сонетах» написала наступне: «І хоч брела крізь горе бродом – була я зі своїм народом» І я також. Амінь.

 Богдан Гордасевич

Львів-Рясне

5 серпня 2020 р. (7528)

Доручення Зеленського Кабміну розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроект про вимоги та стандарти новин – це неконституційний наступ на свободу слова і черговий крок до узурпації влади. Парламентська опозиція, якщо вона справді є, має негайно ініціювати початок процедури імпічмента.

А я особисто звернуся до Верховного суду з позовом про визнання неконституційним указу Зеленського. Закликаю всіх об‘єднатися, щоб зупинити узурпатора, який веде Україну до капітуляції, хаосу і нового Майдану!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Я з 2015 року тисячу разів повторяв, що мінські угоди – це зрада національних інтересів. Хоча всі запевняють нас у їх безальтернативності, мінські угоди неможливо виконати без втрати незалежності та суверенітету нашої держави.

Оприлюднені сьогодні нові мінські домовленості вчергове довели беззаперечну правоту нашої позиції. У них зафіксовано, що Росія – не агресор, а лише учасник переговорів на рівні з Німеччиною, Францією і ОБСЄ. Натомість терористи, які є маріонетками Кремля, стають повноцінними учасниками переговорів із Україною. Таким чином, підписавши нові мінські домовленості, нинішні представники України визнають те, чого добивався Кремль усі минулі шість років від початку збройної агресії: Росія – миротворець, в Україні – внутрішній конфлікт, Росія допомагає сторонам конфлікту знайти компроміс.

Те, що підписали представники України в Мінську – це шлях до зняття міжнародних санкцій із агресора – путінської Росії. Це державна зрада!!!

Представники України в Мінську мають бути негайно відсторонені від переговорів і віддані під суд. Якщо в Україні є СБУ і прокуратура – справа про державну зраду має бути порушена сьогодні!

Президент Зеленський має особисто дезавуювати ці нові мінські домовленості, які ведуть до величезних внутрішніх потрясінь і розколу України. У цей надважкий час будь яка дестабілізація – смерті подібно!

Єдиний спосіб повернути справедливий мир і території – це разом із цивілізованим світом змусити Росію прибратися геть із нашої країни. Ми маємо не ставати на коліна перед Путіним, демотивуючи своєю принизливою поведінкою увесь світ і наших союзників, а змусити Кремль заплатити найвищу ціну за продовження війни проти України. Іншого рецепту перемоги і бажаного миру немає!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Цей план, за який сьогодні ухопився Зеленський, виник кілька років тому, коли Штайнмаєр ще був міністром закордонних справ Німеччини, а Зеленський порівнював Україну з німецькою порноактрисою. Тоді Україна цей шлях капітуляції не прийняла. Я особисто доводив його неприйнятність для України на зустрічах з міністрами закордонних справ Німеччини і Франції. Тепер цього троянського коня наші партнери разом із Зеленським хочуть підписати на зустрічі в Нормандському форматі і впарити його українцям як єдиний шлях до миру.

План Штайнмаєра категорично неприйнятний для України, тому що передбачає «повернення» Донбасу шляхом виконання усіх умов Путіна: особливого статусу, амністії бойовиків та проведення виборів.

Сьогодні міністр закордонних справ Пристайко заявив, що місцеві вибори по всій країні треба проводити разом з окупованими територіями.

Повністю керована Зеленським Верховна Рада має проголосувати за особливий статус на 5 років, а російські війська мають покинути Донбас після проведення виборів. Тобто виборчий процес буде здійснюватись під повним контролем Кремля. А новий склад ЦВК, призначений Зеленським, все це схвалить. Очевидно, діючий склад Комісії – професійний і політично збалансований – звільнили саме заради цього.

Цей план зручний для всіх, крім нас, українців! Європейці із задоволенням знімуть санкції, які шкодять їхньому бізнесу, дадуть ще кілька мізерних подачок на відновлення інфраструктури, забудуть про Крим і продовжать будувати Північний потік-2.

Путін отримає ще більшу кількість своїх представників в українському парламенті і уряді та надовго стримає Україну від реального розвитку. Москва отримає вирішальний вплив на політичні процеси в нашій державі. Бо їм не потрібен Донбас – їм потрібна вся Україна!

Зеленський матиме лаври президента-миротворця, який завершив війну, і вдячність європейських лідерів за те, що позбавив їх від головного болю.

А Герої, які віддавали своє життя на Донбасі – отримають плювок на могили. Українці отримають нові податки, щоб оплатити відновлення інфраструктури регіонів, які знищила Росія. Мешканці окупованих територій – отримають терористів і вбивць у чиновницьких кабінетах.

Легалізація терористів, амністія проросійських бойовиків, які вбивали, ґвалтували і грабували наших людей, вибори під дулами автоматів, внаслідок яких п’ята колона Кремля отримає контроль над Донбасом. Таким чином відбудеться інтеграція нинішніх «днр» і «лнр» в склад України згідно плану Штайнмаєра-Путіна.

Заради своєї «хвилинки слави» Зеленський готовий покласти нашу країну до ніг Путіна. Невже ми йому це дозволимо? Я закликаю боротися за Справедливий Мир на умовах України.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Ліквідація посади спецпредставника Держдепартаменту США по Україні – свідчення повного фіаско зовнішньої політики Зеленського, точніше – абсолютної її відсутності. Якщо, звичайно, не вважати за велику політику принизливі розмови, які чув увесь світ. Далі, на жаль, буде.

Зеленський так прагне зустрічі в нормандському форматі, де троє будуть проти одного, щоб знову продемонструвати українцям свою неспроможність і поразку видавати за величну перемогу?!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії