хочу сюда!
 

Галина

39 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 38-50 лет

Заметки с меткой «володимир івасюк»

КДБ вбило Володимира Івасюка за відмову співпрацювати

Четвер, 13 червня 2019, 13:07 • Анастасія Дайнод • 177510

Судова експертиза встановила, що композитор Івасюк не міг повіситися самотужки
Судова експертиза встановила, що композитор Івасюк не міг повіситися самотужки

Володимир Івасюк

КИЇВ. 13 червня. УНН. Судова експертиза встановила, що відомий український композитор Володимир Івасюк, якого знайшли повішеним у лісі, не міг це зробити самотужки. Про це УНН повідомив голова Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін.

"Прокуратура Львівської області до нас звернулася з відповідною постановою про проведення експертизи, яка стосується загибелі відомого композитора Володимира Івасюка, що сталася 18 травня 1979 року. Нам було завдання встановити, міг він сам скоїти самогубство чи ні. Тому ми підібрали відповідні умови – у травні у цьому ж лісі на такому ж дереві – і провели слідчі експерименти", - розповів Рувін.

За його словами, експеримент поділили на три етапи: перший – визначити, чи міг Івасюк самотужки залізти на дерево, зав’язати ремінь від плаща і опинитися у зашморгу; друге – визначити, чи міг він зробити це з допомогою когось іншого, і яка саме допомога при цьому була необхідна.

Крім того, за словами Рувіна, була знайдена спортивно натренована людина, яка за зовнішніми характеристиками відповідала Івасюку.

"Слідчим експериментом було встановлено, що він (Іваюк – ред.) не міг сам цього зробити і навіть натренована особа, яку ми залучали, яка підтягується однією рукою, теж не могла це зробити - зав’язати самотужки пояс і залізти в петлю", - зазначив Рувін.

Також було проведено слідчий експеримент з використанням підставок, драбин, стільців, які на місці події знайдені не були, але могли там бути.

"Ми провели декілька різних експериментів, які показали, що пан Івасюк один опинитися у цій петлі не міг. У нього були помічники – люди, які сприяли у цьому: щоб повіситися за допомогою драбини, додатково потрібно ще двоє осіб, без драбини чи підставки – мінімум троє. Ми це точно встановили, є результати експертизи, які ми передаємо у прокуратуру Львівської області для прийняття відповідних процесуальних рішень", - додав Рувін.

Нагадаємо, 18 травня 1979 року тіло композитора Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховецького лісу недалеко від Львова повішеним. Слідство висунуло єдину версію — самогубство внаслідок тривалого психічного розладу.
Справа була закрита прокуратурою Шевченківського району за відсутністю складу злочину через два місяці – 18 липня 1979 року.

Джерело: УНН

Композитор, поет, співак Володимир Івасюк

Володимир Івасюк 

Композитор, поет, співак Володимир Івасюк.

 Легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх. У 20 років написав пісню, яка стала символом української естради. 
4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років. Сьогодні 


 Володимир Івасюк 

Він був одним із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. А ще український Орфей був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав він і талант художника, був неординарним живописцем і фотографом (щоправда, сам не любив фотографуватися). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Звання Героя України отримав посмертно – через 30 років після своєї трагічної смерті. Володимира Івасюка пам’ятають ті, хто любить українську пісню, а його «Червона рута» і «Водограй» стали музичними брендами нашої країни, на яких виросло не одне покоління артистів і слухачів. За спогадами сучасників, Івасюк був надзвичайно м’якою, лагідною людиною. І доброю. Ця лагідність і доброта світилася в його очах. Мав дивовижний талант спілкування, тож люди радо відкривалися йому назустріч. «Він був романтичний, розумний. З ним завжди було цікаво. Ніколи не пив горілки – тільки трохи шампанського», - згадує одна з приятельок Івасюка. Володимир Івасюк - композитор, поет, співак, легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх.
Народився Володимир Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані. Там же закінчив школу, там закінчив музичну школу, створення якої зініціював його батько, Михайло, вчитель французької мови. У Кіцмані почав писати перші музичні й поетичні твори. Після переїзду сімї Івасюків до Чернівців у юного Володимира розпочався справжній прорив у музичній творчості. Тут він написав свої найвідоміші пісні. Паралельно із навчанням у медичному училищі пісняр відшліфовував музичну грамоту. З 1974 року почав навчатися у Львівській консерваторії. У Львові Івасюк творить окрім естрадних пісень класичні твори. 24 квітня 1979 року вийшов з квартири у Львові. Більше його ніхто не бачив. Аж до 18 травня, коли тіло Івасюка знайшли у підвішеному стані в лісі в Брюховичах. Про Володимира Івасюка можна написати тисячі слів, але вартий він тільки одного – геній. Геній музики, адже він створив мелодії, які запали в серця й душі всім, хто хоча б раз почув їх

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/aleya-zirok-volodimir-ivasyuk-ta-bogdan-krizhanivskiy-chomu-yihni-imena-prikrashayut-teatralnu-ploschu-foto-35693?fbclid=IwAR06PgD2rm-rQ3LRrwEAxv_mdN9ROMXgSvNjbGqcPa-Fb80e9LGUHNxZwes. Сайт http://acc.cv.ua/

4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років

4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років.

 Сьогодні о 10:22 0 81 ЧЕРНІВЦІ 

Володимир Івасюк 

Він був одним із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. А ще український Орфей був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав він і талант художника, був неординарним живописцем і фотографом (щоправда, сам не любив фотографуватися). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Звання Героя України отримав посмертно – через 30 років після своєї трагічної смерті. Володимира Івасюка пам’ятають ті, хто любить українську пісню, а його «Червона рута» і «Водограй» стали музичними брендами нашої країни, на яких виросло не одне покоління артистів і слухачів. За спогадами сучасників, Івасюк був надзвичайно м’якою, лагідною людиною. І доброю. Ця лагідність і доброта світилася в його очах. Мав дивовижний талант спілкування, тож люди радо відкривалися йому назустріч. «Він був романтичний, розумний. З ним завжди було цікаво. Ніколи не пив горілки – тільки трохи шампанського», - згадує одна з приятельок Івасюка. Володимир Івасюк - композитор, поет, співак, легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх. У 20 років написав пісню, яка стала символом української естради. Народився Володимир Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані. Там же закінчив школу, там закінчив музичну школу, створення якої зініціював його батько, Михайло, вчитель французької мови. У Кіцмані почав писати перші музичні й поетичні твори. Після переїзду сімї Івасюків до Чернівців у юного Володимира розпочався справжній прорив у музичній творчості. Тут він написав свої найвідоміші пісні. Паралельно із навчанням у медичному училищі пісняр відшліфовував музичну грамоту. З 1974 року почав навчатися у Львівській консерваторії. У Львові Івасюк творить окрім естрадних пісень класичні твори. 24 квітня 1979 року вийшов з квартири у Львові. Більше його ніхто не бачив. Аж до 18 травня, коли тіло Івасюка знайшли у підвішеному стані в лісі в Брюховичах. Про Володимира Івасюка можна написати тисячі слів, але вартий він тільки одного – геній. Геній музики, адже він створив мелодії, які запали в серця й душі всім, хто хоча б раз почув їх.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/4-bereznya-legendarnomu-volodimiru-ivasyuku-vipovnilosya-b-70-rokiv-42082. Сайт http://acc.cv.ua/

А ти подумай

http://nashe.com.ua/artist/85
 музика В. Івасюк
слова Ростислав Братунь

Є хмарний день, є день без хмар –
Життя химерний календар.
Неждана перша сивина,
А все здається, що весна.
Тобі шумить веселий ліс,
І тільки білий шум беріз...
І тільки білий шум беріз...


Приспів:
А ти подумай, ти помрій,
Чи день не загубив ти свій,
Чи доробив, чи докохав,
Чи людям і землі усе, що міг, віддав.

Є хмарний день, є день без хмар,
І в кожнім є свій дивний чар,
Коли зумієш в них знайти
Ніким не звідані світи, –
Тобі грайливий річки плин,
І тільки хвиль печальний дзвін.
І тільки хвиль печальний дзвін.

Приспів

Є хмарний день, є день без хмар.
У серці не вщухає жар,
Роки не гасять почуття:
У нім весна, у нім життя.
Тобі відкритий цілий світ,
Коли у ньому є твій слід.
Коли у ньому є твій слід.

Приспів.

На жаль, у виконанні  Володимира Івасюка не знайшов, тому пропоную послухати http://www.pisni.org.ua/nrb/songsvideo/75240.html

Мила моя




Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів,
Щоб не спав, не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах

У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що так люблять очі сині.

Мила моя, люба моя,

Квіте ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Й квіти весняні.



Якщо ж вітер полетіти

В полонини не захоче,
Все одно знайду я квіти,
Що так люблять сині очі.
Перейду я бистрі ріки
І піднімусь аж за хмари,
І шляхи мені покажуть
Твоя врода, твої чари




Автору "Червоної рути" присвячується....

«Він був великим життєлюбом…»

" Він був дзвінким струмком, який переріс у широку ріку»

 ( 04.03.1949 – 22.05.1979  )

http://blog.i.ua/user/1727364/261385/

http://blog.i.ua/user/1727364/223970/

Візьми з собою мою пісню — Я в неї щастя наспівав...В. Івасюк

                                 

Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949 – 22.05.1979)— відомий український поет і композитор. Один із основоположників української і радянської естрадної музики. Автор 107  пісень, музики до кількох спектаклів, 53 інструментальних творів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. Був неординарним художником. Загинув при нез’ясованих обставинах у Брюховицькому лісі під Львовом.

                                             

Богдан Стельмах – поет, драматург, перекладач, автор численних книжок, лауреат літературних премій імені Котляревського, Шашкевича, Лесі Українки, «Благовіст» – гість Радіо Свобода.

Богдан Стельмах: «Якби Івасюк жив, він не потерпів би знущання з поетичного слова»

http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1503372.html

– Звідки він черпав оту енергію добра і світла для своїх мелодій, адже світ доволі жорсткий і злий?  – Це виховання. Він жив світло. .. до пісні ставився дуже серйозно....був чоловік життєрадісний. Володя мені завжди казав, що пісні мають бути оптимістичні.... Хоча був молодший від мене, але казав: «Як Ти міг таке слово написати, є краще». Я знав, що інший композитор це пропустив би, мав такий досвід, а Івасюк – ні. Він до пісні ставився дуже серйозно ... Коли я почав працювати з Білозором, то пам’ятав слова Івасюка, що текст має бути до пісні майже досконалий.

– Варто лишень згадати сучасні тексти пісень… Якби Івасюк жив сьогодні, як Ви гадаєте, чи був би він оцінений, потрібний, якби він реагував на ті часто немічні тексти, які чуємо щодня з етерів, які далекі від поезії?

– Важко мені сказати. Але якби Івасюк жив сьогодні, може, це звучить оптимістично, але мені видається, що пісенного сміття було б значно менше. ... Уявіть, 10 років уже звучить сміття.  Мені здається, що так звана наша демократія, кажу так звана, тому що її використовують різні такі вершники. Сідають на неї, як на таку собі кандибу, розгнуздану, без вудил і сідла і витворяють усякі штуки, які хочуть. Сучасна естрада – це теж викривлені гарцювання, на огляд, на тій нашій демократії. Бо коли ректор одного з вузів стає народним артистом України… Не здивуюсь, що невдовзі таке звання ще нададуть київському мерові, бо вже щось там записує… Це ті моменти, які Володя Івасюк не потерпів би. Він спершу реготав би з цього, а потім почав виступати. Нині є люди, які обурюються, і я теж, але, може, я не маю такого впливу, не є войовничим, але є люди войовничі і не можуть нічого зробити.

– Не треба себе у житті губити - і не треба буде себе шукати. Так як ніколи собі не зраджував Івасюк і не губився у світі. Його немає в живих, але він і далі промовляє до нас своїми мелодіями і піснями.