хочу сюда!
 

Татьяна

52 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 48-52 лет

Заметки с меткой «чернівці»

Композитор, поет, співак Володимир Івасюк

Володимир Івасюк 

Композитор, поет, співак Володимир Івасюк.

 Легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх. У 20 років написав пісню, яка стала символом української естради. 
4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років. Сьогодні 


 Володимир Івасюк 

Він був одним із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. А ще український Орфей був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав він і талант художника, був неординарним живописцем і фотографом (щоправда, сам не любив фотографуватися). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Звання Героя України отримав посмертно – через 30 років після своєї трагічної смерті. Володимира Івасюка пам’ятають ті, хто любить українську пісню, а його «Червона рута» і «Водограй» стали музичними брендами нашої країни, на яких виросло не одне покоління артистів і слухачів. За спогадами сучасників, Івасюк був надзвичайно м’якою, лагідною людиною. І доброю. Ця лагідність і доброта світилася в його очах. Мав дивовижний талант спілкування, тож люди радо відкривалися йому назустріч. «Він був романтичний, розумний. З ним завжди було цікаво. Ніколи не пив горілки – тільки трохи шампанського», - згадує одна з приятельок Івасюка. Володимир Івасюк - композитор, поет, співак, легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх.
Народився Володимир Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані. Там же закінчив школу, там закінчив музичну школу, створення якої зініціював його батько, Михайло, вчитель французької мови. У Кіцмані почав писати перші музичні й поетичні твори. Після переїзду сімї Івасюків до Чернівців у юного Володимира розпочався справжній прорив у музичній творчості. Тут він написав свої найвідоміші пісні. Паралельно із навчанням у медичному училищі пісняр відшліфовував музичну грамоту. З 1974 року почав навчатися у Львівській консерваторії. У Львові Івасюк творить окрім естрадних пісень класичні твори. 24 квітня 1979 року вийшов з квартири у Львові. Більше його ніхто не бачив. Аж до 18 травня, коли тіло Івасюка знайшли у підвішеному стані в лісі в Брюховичах. Про Володимира Івасюка можна написати тисячі слів, але вартий він тільки одного – геній. Геній музики, адже він створив мелодії, які запали в серця й душі всім, хто хоча б раз почув їх

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/aleya-zirok-volodimir-ivasyuk-ta-bogdan-krizhanivskiy-chomu-yihni-imena-prikrashayut-teatralnu-ploschu-foto-35693?fbclid=IwAR06PgD2rm-rQ3LRrwEAxv_mdN9ROMXgSvNjbGqcPa-Fb80e9LGUHNxZwes. Сайт http://acc.cv.ua/

4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років

4 березня легендарному Володимиру Івасюку виповнилося б 70 років.

 Сьогодні о 10:22 0 81 ЧЕРНІВЦІ 

Володимир Івасюк 

Він був одним із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох вистав. А ще український Орфей був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Мав він і талант художника, був неординарним живописцем і фотографом (щоправда, сам не любив фотографуватися). Загинув молодим за нез’ясованих обставин у Брюховицькому лісі поблизу Львова. Звання Героя України отримав посмертно – через 30 років після своєї трагічної смерті. Володимира Івасюка пам’ятають ті, хто любить українську пісню, а його «Червона рута» і «Водограй» стали музичними брендами нашої країни, на яких виросло не одне покоління артистів і слухачів. За спогадами сучасників, Івасюк був надзвичайно м’якою, лагідною людиною. І доброю. Ця лагідність і доброта світилася в його очах. Мав дивовижний талант спілкування, тож люди радо відкривалися йому назустріч. «Він був романтичний, розумний. З ним завжди було цікаво. Ніколи не пив горілки – тільки трохи шампанського», - згадує одна з приятельок Івасюка. Володимир Івасюк - композитор, поет, співак, легенда, геній, людина, яка суттєво вплинула на українську музика. Автор «Червоної рути». Автор «Водограю». Автор пісень «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Лиш раз цвіте любов», «Два перстені» та багато інших. Про Володимира Івасюка написано багато статей, книжок, знято чимало документальних фільмів. І не дарма, бо ж він був унікальною особистістю, він був єдиним серед всіх. У 20 років написав пісню, яка стала символом української естради. Народився Володимир Івасюк 4 березня 1949 року в Кіцмані. Там же закінчив школу, там закінчив музичну школу, створення якої зініціював його батько, Михайло, вчитель французької мови. У Кіцмані почав писати перші музичні й поетичні твори. Після переїзду сімї Івасюків до Чернівців у юного Володимира розпочався справжній прорив у музичній творчості. Тут він написав свої найвідоміші пісні. Паралельно із навчанням у медичному училищі пісняр відшліфовував музичну грамоту. З 1974 року почав навчатися у Львівській консерваторії. У Львові Івасюк творить окрім естрадних пісень класичні твори. 24 квітня 1979 року вийшов з квартири у Львові. Більше його ніхто не бачив. Аж до 18 травня, коли тіло Івасюка знайшли у підвішеному стані в лісі в Брюховичах. Про Володимира Івасюка можна написати тисячі слів, але вартий він тільки одного – геній. Геній музики, адже він створив мелодії, які запали в серця й душі всім, хто хоча б раз почув їх.

Джерело: https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/4-bereznya-legendarnomu-volodimiru-ivasyuku-vipovnilosya-b-70-rokiv-42082. Сайт http://acc.cv.ua/

Чернівці, місто неляканих сепарів

Але ж й має воно що показати. 

Правильні назви.bravo



....не дуже зрозумілі назви chih )





....прикольні та зрозумілі  назвиura




..одна з найгарніших мерій України




...нічний клуб "Сорбонна"bokali smutili



університет (мавритансько-візантійський стиль). Про Університет треба окремо

Всім па-паcvetok

Внутренний мир Черновцов (часть одиннадцатая)

Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)
Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая      Часть третья               Часть пятая            Часть седьмая           Часть девятая
асть вторая      Часть четвёртая         Часть шестая         Часть восьмая           Часть десятая

Ч асть одиннадцатая

Настало время дополнительного багажа.

Дом этот тоже из моего района, но почему-то у меня никогда даже не возникало желания посмотреть его изнутри. Сама от себя в шоке ))) Исправляю ситуацию, тем более в тот день, если вы помните, был День Открытых Дверей

эта лестница достойна отдельного поста

и просто шикарный вид сверху

2
4

вид из окна на последнем этаже

ну всё, теперь можно и на выход

Т.к. у нас осталось место в запасе, покажу вам ещё что-нибудь из своих закромов

а теперь парад дверей:

2
5
8

На сегодня, пожалуй, всё… Ещё погуляем ;)

Внутренний мир Черновцов (часть десятая)

Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)
Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая      Часть третья              Часть пятая            Часть седьмая           Часть девятая
асть вторая      Часть четвёртая         Часть шестая         Часть восьмая

Ч асть десятая

Всем привет! А вот и я ))) Целую неделю мы с заметкой мучили друг дружку, то у меня не идёт, то у заметки что-то не складывается с выходом в свет… Посему я плюнула на это дело, удалила всё написанное ранее, и изволила шататься по новым подъездам в поисках новых впечатлений. Спасибо моему мужу, который поддерживает все мои дурацкие затеи, выступая в номинации «сопровождающие лица».

И пошли мы, как мне кажется, не зря ))) Под исследование попал не совсем «мой» район, который оказался тоже очень даже ничего.

Знакомьтесь – милый домик

Открытием сезона стал для меня вот этот домик, который я уж совсем не ожидала встретить не в своём районе. Этакий образец «необрынковянского» зодчества межвоенного времени. Такие домики в Черновцах начали появляться после Первой мировой войны, когда Румыния оттяпала себе кусочек Австро-Венгрии

Мне всегда было интересно как там внутри у этого домика, а вчера та-дам!!! двери открыты, ну как тут пройти мимо? я не смогла )))

Вчера был просто какой-то день открытых дверей ))) Сам дом снаружи обычный, а вот плиточка такая элегантная, что не могу с вами не поделиться

кованные детали повторяются на входных и внутренних дверях, а также и на лестницах

Ещё один подъезд с красивенными дверями и такой же плиткой

Следующим номером нашей программы выступит вот этот дом. Он, правда, из «моего» района. Дом, мимо которого я проходила-проезжала 100500 раз, удивляясь его двору (т.к. все дома на этой улице выходят фасадами на тротуар). Вчера я набралась наглости смелости – зашла во двор и даже в подъезд ))) Что вам сказать, бедапечаль… Скорее всего соседи не могут найти общего языка, т.к. дом просто убит

Остался у меня ещё один вчерашний трофей, но в заметку он не помещается ((( Пойдёт позже, отдельным багажом…

Внутренний мир Черновцов (часть девятая)

Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)
Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая      Часть третья              Часть пятая            Часть седьмая
асть вторая      Часть четвёртая         Часть шестая         Часть восьмая

Ч асть девятая

Идём дальше…

а ещё можно и такое встретить

ну какие к нам могут быть претензии - провинция просто маленький, уютный и такой домашний городок )))

Зайдя вот в такую подворотню

неожиданно для себя можно наткнуться на стихи украинской поэтессы Катерины Бабкиной

а в других дворах и на других стенах прочесть такие строки

не забываем обращать внимание на детали

Кое-где сквозь время пробиваются старые надписи

Поглядывая по сторонам и присматриваясь к деталям, можно увидеть вот такую красоту

На сегодня всё, продолжим наши прогулки позже. Заглянем в еврейский квартал или ещё куда-нибудь...

Внутренний мир Черновцов (часть восьмая)


Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)

Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая      Часть третья               Часть пятая           Часть седьмая
асть вторая      Часть четвёртая         Часть шестая

Ч асть восьмая

Ну что? На выход

взглянем ещё разок на двери

за дверью под №4  скрывается мой любимчик с улиткой или глазом, как вам больше нравится.

Ну да ладно, обещала вам, что будем кое-куда заглядывать ))) Хоть три года ещё и не прошло, буду исполнять…

Практически каждый Каждый дом имеет свой двор, отличаются дворы размерами, ухоженностью и наличием прохода в следующий дом с последующим выходом на другую улицу. В моём советском детстве, стремящемся к светлому будущему, всё вокруг было общее, не было ни трёхметровых заборов, ни замков на дверях, ни перекрытых проходнячков, что очень облегчало игры в казаки-разбойники и прятки, развивало навыки спортивного ориентирования на местности и умение быстро передвигаться по городу на своих двоих )))

Есть у нас дворы-колодцы, в которые практически никогда не попадает солнечный свет

есть красивые

и ужасные не очень красивые

есть вот такие

и такие

На сегодня, пожалуй, всё… сайт не приемлет продолжительных прогулок ;)

Внутренний мир Черновцов (часть седьмая)

Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)

Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая      Часть третья               Часть пятая
асть вторая       Часть четвёртая        Часть шестая

Ч асть седьмая

Ноги (те, которые запасные) складываем в закрома, спуститься можем и на базовой комплектации

вот мы и приблизились к выходу, в некоторых подъездах представится возможность пройтись по длинному коридору

в некоторых коридор покороче будет

а может ещё и лестничный марш, ну как марш, - маршик, поджидать

а может и вот такая красота

на фото №17 – тот самый подъезд, в котором на стенах напоминание про чистоту и ноги.

А есть и вот такие выезды:

Вот теперь мы наконец-то можем и выйти, но далеко не расходитесь, нам ещё во дворы и дворики заглядывать…

Внутренний мир Черновцов (часть шестая)

Ч ерновицкое лицо (часть вступительная)

Внутренний мир Черновцов

Ч асть первая     Часть  третья           Часть пятая
асть вторая      Часть четвёртая

Ч асть шестая

Понимаю, что уже изрядно вам всем поднадоела своими подъездами, но что поделаешь? Раз начали – надо продолжать))) не ожидала, что всё настолько затянется… Сайт ограничивает объемы выдаваемой информации, заботится о вас, придерживаясь принципа «Много будешь знать – скоро состаришься».

Поэтому к выходу из подъезда мы пробиваемся мелкими перебежками, а пока мы только вскарабкались на самый верх, чтобы оценить старания архитекторов. Готовы вниз смотреть? Тогда сделаем это!

Теперь можно спускаться и на выход…

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая