7 серпня 2009 р., у п’ятницю, об 11 годині біля приміщення Кабінету Міністрів України (Київ, вул. Грушевського 12\2) активісти Ініціативи "Наша Справа" проведуть вуличний флеш-моб "Юлія Владіміровна і мужичкі" (за мотивами творчості Леся Подерв’янського).

Акцію організовано як відповідь на саботаж встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі у Полтаві з боку Полтавського міського голови Андрія Матковського, який є представником саме БЮТ.

Запрошуємо журналістів та всіх однодумців.

Прохання утриматись від використання партійної та організаційної символіки.

Прес-служба Ініціативи «Наша Справа»

ПРИЄДНУЙТЕСЯ!!!

4 березня 2011 року у Верховній Раді України був озвучений депутатський запит народного депутата України Миколи Кульчинського до Генерального прокурора України Віктора Пшонки.

У своєму запиті народний депутат просить Генерального прокурора розслідувати законність дій прокуратури Октябрського району міста Полтави проти службових осіб Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Адже, на думку Миколи Кульчинського, порушень з боку працівників фонду не було і тому кримінальна справа порушена безпідставно.

Нагадаємо, що з аналогічними зверненнями до ГПУ неодноразово зверталися народні депутати України Леся Оробець і Сергій Гордієнко. У Полтаві серед чиновників поговорюють про те, що справа є замовною і несе одну ціль – звільнення Віктора Токаря з посади голови Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Станом на сьогодні, Віктор Токар на вимогу слідчого прокуратури відсторонений від посади без збереження заробітної плати, а також має підписку про невиїзд. Тобто, виконання замовлення про звільнення вже виконано на 50 відсотків.

"Майдан".

До уваги журналістів, громадських діячів, блогерів!

15 липня 2008 року у Полтаві трьома приватними особами було силою захоплене приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного.

Результати трирічної боротьби за спірне приміщення за мовчазної реакції з боку виконавчої влади і правоохоронних органів майже знищені. Приміщення бібліотеки не тільки захоплене, а вже й наполовину зруйноване.

Також відсутня реакція на події у Полтаві з боку Президента України Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та інших столичних політиків. Тільки ми – журналісти, громадські діячі, блогери – почали громадянський спротив варварству, яке відбувається цими днями у Полтаві.

Закликаємо всіх небайдужих громадян стати єдиним фронтом у боротьбі з рейдерством, яке вже охопило дитячі заклади культури. Приєднуйтеся до нас!

Окремо звертаємося до журналістів центральних телевізійних каналів та столичних інтернет-видань. Ми вдячні за інформаційну підтримку УНІАН, 5 каналу, «Главред» та іншим за розміщення новин про подію, які були розміщені на ваших ресурсах. Ми закликаємо керівництво телеканалів УТ-1, 1+1, Інтер, НТН, ICTV, СТБ, Новий направити до Полтави своїх журналістів. Тільки за вашої допомоги ми зможемо повернути приміщення дитячій бібліотеці, яка знаходилася там 35 років.

Контакти:
бібліотеки - 8 050 3044783 – Чобітько Леонід Григорович (директор);
сайту «Майдан» - [email protected] та [email protected]

Власників інтернет-ресурсів та блогерів просимо розмістити цю інформацію на своїх сторінках разом з фото. Дякуємо завчасно!

Фахівця з інформаційно-технічного забезпечення Полтавського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Тараса Токаря звільнено з роботи. Підстава – скорочення посади з 23 травня.

Тарас Токар працював у фонді з дня його заснування, тобто з 1998 року. «Непотрібним» він став у розпал переслідування органами прокуратури його батька Віктора Токаря.

Як відомо, Т.Токар є активістом ВГО Альянс «Майдан», помічником-консультантом народного депутата України Олеся Донія (на громадських засадах), журналістом та активістом двох революцій в Україні.

Своє звільнення та переслідування батька Тарас Токар пов’язує виключно зі своєю громадянською позицією.

"Припиніть репресії проти Віктора Токаря!".

До 18-ї річниці Незалежності України та з нагоди Дня державного прапора на Полтавщині відбулися офіційні заходи за участю перших осіб області. 22 серпня у селі Супрунівка Полтавського району голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев та голова Полтавської райдержадміністрації Сергій Антонюк урочисто підняли жовто-блакитний прапор України. Місце встановлення флагштоку обрано дуже вдало – жовто-синій стяг гарно видно всім автомобілістам, які в’їздять у місто Полтаву по автотрасі Київ-Харків, - відзначив голова ОДА Валерій Асадчев, для якого державний прапор є однією із найбільших національних святинь.

„Майже в кожній демократичній державі в день національного свята люди вивішують державні прапори на своїй оселі. Я це спостерігав у Сполучених штатах, у Норвегії. І я знаю, це відбувається і в інших країнах, де люди дуже поважають і шанують державні свята. В цей день люди вдягають своє національне вбрання, пишаючись тим, що вони є громадянами своєї країни. Я думаю, це почуття з кожним роком буде все більше охоплювати і нас – українців. На це сьогодні спрямована і політика нашого Президента – Віктора Ющенка”, - наголосив керівник області.

Губернатор був серед учасників подій у липні 1990 року, коли ще за рік до проголошення Незалежності в столиці України було піднято жовто-синій прапор. Це був героїчний вчинок людини, яка  , на перший погляд, навіть не мала відповідних повноважень. Зробив це виконувач обов’язків секретаря Київської міськради Олександр Мосіюк. Через рік, у перший день путчу в Москві нинішній керівник Полтавської області, а тоді заступник голови керівника Московського району Києва , сам взяв участь у підняті жовто-блакитного стягу. При чому, Московський район виявився  першим в Україні, де відбулася подібна подія.

Нажаль сьогодні, відзначив голова Полтавської облдержадміністрації, люди, що представлені у владі мають значно більші повноваження, але роблять дуже мало для України, обмежуючись чіпляннями біг-бордів, із освідченнями в любові до країни чи запевненнями у працелюбності.

 Валерій Асадчев зазначив, що до підняття прапору у Супрунівці ніхто не примушував – громада і керівництво району зробили це з власної ініціативи, в знак любові до України і шани до її головних символів. Великий прапор України, за його словами, хотіли встановити і біля обласної державної адміністрації. З відповідним поданням ОДА звернулася до Полтавської міської ради, але... отримала відмову.

„ Ви можете порівняти, де є українське, і де є антиукраїнське. Звичайно, українське перемагає і переможе, але за це ще треба боротися. І треба чітко усвідомлювати, що дуже багато в нас ще є людей, в тому числі і при владі, які ведуть відверту, неприховану антиукраїнську і антидержавну політику. Це сталося тому, що свого часу українці, можливо внаслідок своєї ментальності, свого мирного характеру, не пішли на такі радикальні кроки, як ,скажімо, люстрація, відсторонення від влади колишньої комуністичної верхівки, комсомольських лідерів. І ці люди залишилися у владі, багато накралися, чесно кажучи. Бо вони не займалися розбудовою Української держави, вони займалися розбудовою свого власного добробуту, в багатьох випадках всупереч інтересам української держави. І сьогодні вони так же шкодять розбудові Української держави, як це вони робили в ті часи, коли Україна здобувала свою Незалежність,” – із сумом констатував Валерій Асадчев.

Втім, з кожним роком, Україна буде лише утверджуватися, як суверенна і незалежна держава, - переконаний голова ОДА. При чому, 18-річниця Незалежності, є поворотною точкою в історії нашої країни, адже держава, якій пророкували два - максимум три роки самостійного існування, відбулася!

 Говорив про це голова Полтавської облдержадміністрації і під час урочистого підняття прапора України біля пам’ятника Тарасові ШЕВЧЕНКУ в обласному центрі, що відбулося 23 серпня. Того дня, сталася ще одна приємна подія, - юні полтавці, які досягли 16-річного віку в урочисті обстановці отримали паспорти громадян України. Ці діти, завтра творитимуть історію нашої держави, - наголосив керівник області.

„Я переконаний, що для них ніколи не буде сумніву у тому – бути чи не бути Україні... Якою бути Україні... У них ніколи не буде суперечностей з приводу прапора, з приводу гімну! З приводу єдності і необхідності боротися за нашу Українську державу! У них ніколи не буде сумнівів - якою мовою ім розмовляти і яку культуру їм берегти... І це прекрасно!”, - зазначив Валерій Асадчев.

Нажаль, урочисту церемонію дещо затьмарив неприємний епізод. Саме в час, коли під звуки Національного гімну України Валерій Асадчев піднімав державний прапор, на місці будівництва резиденції Полтавського міського голови, що зводиться поряд із Краєзнавчим музеєм та пам’ятником Тарасу Шевченку, будівельники гучно ввімкнули свої прилади, і вимкнули їх тільки після відповідного втручання правоохоронних органів. Цікаво, що сам міський голова Андрій Матковський, в урочистому підняті жовто-синього прапора участі не брав.  23 серпня з нагоди 18-ї річниці Незалежності в обласному центрі відбулися урочисті збори і святковий концерт.

А 24 серпня в Полтаві громадськість та керівники області і міста поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку та українським загиблим козакам.

Цього ж дня у селі Жуки Полтавського району за участі голови Полтавської облдержадміністрації, заступника голови Полтавської обласної ради Петра Ворони, керівництва Полтавського району відбулося освячення хреста, який встановили на верхівці каплиці, що будується на честь загиблих козаків в часи Північної війни та військово-політичного виступу Івана Мазепи. Саме в Жуках 300-років тому був розташований козацький табір. Тому керівництвом країни та області  було прийнято рішення про будівництво меморіального комплексу в Жуках, на  знак пам’яті  про українців, які загинули в Полтавській битві. За словами голови Полтавської облдержадміністрації Валерія Асадчева, будівництво каплиці планують завершити вже до найбільшого козацького свята – на Покрова. А потім приступити до зведення музею козацької слави.

Прес-служба Полтавської ОДА.

88-річний Дмитро Гроздь чотири роки живе в будинку ветеранів у Деревках Котелевського району. Він один із старожилів закладу. Чоловік почув, що в притулку зламалася пральна машина, і дав із пенсії тисячу гривень на нову. — Хочу, щоб про мене залишилася тут пам’ять, — кричить дід. Він погано чує. На тисячу гривень купили пральну машину ”Норд”. — Хоч і не автомат, але краще, ніж прати руками, — каже завідувач Надія Свириденко. — Дмитро Григорович у нас дуже бережливий. Грошей нікуди задарма не тратить. Усе збирає. На карточці, казав, має 13 тисяч гривень. Заповідає, щоб ними після його смерті розпорядився Президент. Гроздь у роки Другої світової війни воював на Балтійському флоті.

Отримав тяжке поранення в руку та ногу. Працював технологом у лісництві. Дітей не має. — По бумажках жінок у мене не було. Але без женської руки ніколи не обходився, — усміхається Гроздь. Він має племінників у Харкові. Працівники Будинку ветеранів кажуть, що за чотири роки рідних Дмитра Григоровича бачили один раз. — На 23 лютого зробимо нашим чоловікам свято, — додає Свириденко. — Вони в нас на ціну золота — четверо. Буде концерт і святковий обід. Приготуємо заливну рибу, олів’є, налисники.

У Будинку ветерана живуть 24 людини. Майже половина — лежачі. Ніхто з них не має дітей.

gazeta.ua

Новведення очікують на виробників м'ясопереробної галузі. Споживачі на етикетках ковбас у найближчий час побачать нові назви – м'ясовмісна та м'ясорослинна продукція. Як розповіли у державному підприємстві «Полтавастандартметрологія», нині назріла необхідність розробити та впровадити стандарт на м'ясовмісну і м'ясо-рослинну продукцію, адже досьогодні в Україні немає стандарту, який би регулював виробництво ковбас із додаванням рослинних складових.

Мова йде про нові стандарти, що регламентують вміст у ковбасах м'ясної сировини вищого, першого та другого сорту, обмежують використання субпродуктів, а також застосування харчових добавок. Така необхідність, переконують фахівці, виникла через зміну вимог до вмісту м'ясної сировини і, відповідно, гаманця споживача. Ковбаса вищого сорту має вироблятися на 100% з м'ясної сировини, першого - з вмістом м'яса не менше 85%, другого - не менше 75%.

Катерина Рожновська, заступник начальника відділу стандартизації та наукової інформації ДП «Полтавастандартметрологія», розповіла, що відповідно до розрахунків, застосування національних стандарів може призвести до подорожчання продукції у 1,5-2 рази.

Крім того, не всі підприємства будуть взмозі дотримуватися вимог стнадартів, що, у свою чергу, призведе до скорочення підприємств м'ясопереробної галузі.

Виходом з такої ситуації, переконують фахівці, буде виробництво м'ясовмісної та м'ясорослинної продукції. Підприємства матимуть змогу відмовитися від застосування дорогої імпортної сировини. Споживачі матимуть змогу обирати між дорогою ковбасою вищого гатунку та більш доступною - м'ясо-рослинною продукцією.

Єдиний нюанс, - розповіла Катерина Рожновська, - вимоги до цих видів продукції, їх якості і безпечності. З метою недопущення фальсифікації мають бути розроблені і національні стандарти, і наявний суворий контроль - обов'язкове вказування складу продукту і належність до певної групи виробів на етикетці, аби не дезорієнтувати споживача.

За матеріалом телеканалу "Місто" (Полтава).

Написати цей допис мене змусила новина про намір міської влади Полтави та перевізників підвищити вартість проїзду в громадському транспорті до 2,50 гривень.



Формування тарифів на проїзд в громадському транспорті Полтави мене не тільки дивує, але й обурює. За двадцять років незалежності України транспортні служби нашого міста так і не спромоглися сформувати сітку тарифів для пасажирів – полтавці платять єдиний тариф, незалежно від того, скільки зупинок їм потрібно проїхати всередині Полтави.

Це призвело до такого колапсу, який «не налазить на голову» людині, яка хоч трішки вміє рахувати.

Для підтвердження моїх слів хочу зробити розрахунок автобусного маршруту «К.Ринок – с. Кротенки». Половина цього маршруту проходить через міську зону, а половина – через приміську.



Довжина всього маршруту за картою Google дорівнює 15,0 кілометрів. Вартість проїзду від кінцевої до кінцевої зупинки коштує сьогодні 4,5 гривні.

Довжина маршруту від центрального ринку до улюбленої зупинки полтавських дачників, що розташована по пров. Вороніна, дорівнює 7,7 км. Вартість проїзду від ринку до зупинки дачників зараз коштує 1,75 грн.

А тепер на цих перших цифрах ми бачимо перший бардак: довжина маршруту від центрального ринку до зупинки дачників є половиною всього вищезгаданого маршруту. Тобто, якщо половина маршруту коштує 1,75 грн., то вартість всього маршруту має бути 3,5 грн., а не 4,5 грн., як це є зараз.

Але «це ще перші ластівки». Пасажир, який сідає на зупинці дачників на пров. Вороніна, має платити так само 4,5 грн., як якби він сідав в цей же автобус на зупинці, що розташована на центральному ринку. Тобто, пасажир вимушений платити вдвічі більше, якщо рахувати вартість проїзду від відстані, яку долає автобус.

І це ще не кінець в цій історії. Пасажир, який їде з Кротенок в напрямку Полтави, незалежно від відстані, яку він проїде вимушений платити 4,5 грн. Інакше, його висадять з автобусу.

Тож, якими розрахунками керуються перевізники при перевезенні пасажирів за маршрутом «К. Ринок – с. Кротенки»? Які «обґрунтування» мають ці перевізники заносити до кабінетів чиновників, щоб ті узгоджували такі розрахунки?

P.S. І це я привів приклад тільки по одному маршруту. Уявляю, що робиться на інших в нашій рідній Полтаві.

pro Борсч так много сказано в реалі,