Знімав сьогодні дегустацію пива. Довго збирався, бо планував приступити до зйомок ще вчора, але чогось обламався. І мабуть недарма відтягував це дійство, оскільки ледве відзняв більшу половину (5 банок). Вичитав, що добова норма для чоловіків становить 0,7 - 1 л. Я десь стільки ж і випив (бо не допивав всю пляшку). Але вже на третій пляшці відчув, що ввімкнувся автопілот і почало хилити на сон. Мабуть далось взнаки те, що алкоголь вживаю рідко. Та й я навіть з пузом навряд чи важу більше 60 кг. То може доза менша за середньостатистично чоловічу? 

Тож, очікування одні, реальність зовсім інша. Проте тепер буду знати, що дегустація алкоголю — то не моє.

Тепер ще залишилось спробувати меншу половину.

P.S.: Виявив, що від пива теж буває печія. А найгірше, що в день зйомок ні переносом фоток, ні роботою не займався.

Звична рубрика "Новиноньки". Про те, що відбувається у житті та навколо.

Ескалація війни не знає меж. Пару днів тому писав про наліт 407 беспілотників, а цієї ночі було вже 479. Правда, взамін стали пускати менше ракет. Але ж ніхто не гарантує, що лапті не зможуть атакувати сотнею ракет на 400-500 шахедами. І впоратися з такою кількістю буде нереально. Особливо, якщо величезна кількість летить на один об'єкт. І справа не лише у кількості мобільних вогневих груп та зеніток, а й у гарматах до них. Виправити це може превентивний удар по складам з шахедами і підприємствам, що їх складають. Однак про це в новинах не повідомляють. Втім, звістки про "павутину" і "павутину 2.0" тішать. Як мінімум, бойових ТУшок поменшало.

----

Вчора рознервувався. Крутнувся і... потягнув спину. Відчув сильний біль. Настільки, що не міг прилягти і робити різких поворотів спиною і шиєю. Очевидно, це все від сидіння за компом та сколіозу. Звертатись кудись до лікарів? Не факт, що допоможуть. Та й коли звертатись, якщо й так купа справ. Проте, якщо з усього шукати позитив, то це непогана відмазка, щоб відмовитись від носіння бронежитлета або, навпаки, щоб ускладнити стан під час військової служби, звільнитись або перевестись за станом здоров'я та подати позов на державу. Тож поки треба сподіватись, що пройде. За ніч трохи попустило і вже не болить у стані спокою, а ниє. В порівнянні з тим, що було вчора, сьогодні набагато легше.

----

До цього всього додається втома від безсонних ночей, які періодично трапляються; від перенесення фоток, яке загальмувалось через втому (виходить замкнуте коло); від завалу на роботі (величезний обсяг нового завдання, а я або перевтомився, або розлінувався, або і те, і друге). Можливо, треба більше відпочивати? Але тоді й робота, й перенесення фоток затягнуться на ще довший строк. А я не знаю, скільки у мене залишилось вільного часу. Хочеться зробити справи пошвидше. Хоча б для того, щоб відпочити і "віддати борг державі" (може навіть "авансом").

Інтенсивність атак беспілотниками швидко зростає. Так, якщо минулого року, якщо не помиляюсь, вони рідко виходилим за межі сотні штук, то з цього року їхня кількість зростала від 167 до 355. А минулої ночі їх запустили аж 407. З такими темпами не здивуюсь, якщо до кінця 2025-го зайвохромосомні будуть запускати по 500, і навіть по 600-700 шахедів.

Правда, зі збільшенням кількості шахедів зменшується кількість ракет. Але їх перекриває балістика, якої побільшало. Тому, по факту, все одно — збільшення інтенсивності атак.

Очевидно, якщо шахедів дофігіща і якщо вони спрямовані на північні райони, то літають усюди. І над моїм містом теж частенько кружляють. В усякому разі, чув постріли. Тому довелося не спати. 

А під ранок був потужний грім. Хоча на нього не звертав уваги, просто переконався, що гучний гуркіт не пов'язаний з повітряними тривогами.

Звісно, прокинувся пізно. Тож очевидно, що знову зроблю мало роботи і перенесу мало фоток.

Потрібно було владнати деякі справи. Накручував себе. Думав, що будуть задавати зайві питання. Але все відбулось нормально, навіть з користю. Тепер знову зможу купувати в інтернеті.

Йшов чигирями. По деяким вулицям пройшовся вперше у житті. Природа квітує: цвітуть і пахнуть жасмин, шипшина, акація. Кайф! Правда, на телефон то не сфоткати нормально. Ну і нехай. Головне, що почувався більш-менш нормально, хоч і дивився по сторонам.

Однак навіть такий невеличкий вихід із зони комфорту вибиває, бо останнім часом знизилась працездатність. Вважаю, що це якось пов'язано з психічним станом.

Щось цікаве коїться з Ютубом. Часто вподобайки не зараховуються. При цьому що лайк позначається проставленим.

Причому таке трапляється на різних акаунтах.

"Тобі що, нема про що більше писати?" Ну, по-перше, так. По-друге, переїзд фоток на інший хостинг вже більше місяця, як основна справа і одночасно головний біль (бо вимагає багато часу і зусиль). Тож мені просто цікаво записувати думки по ходу цього процесу.

За квітень таки вдалося перенести заплановані 6 тисяч фоток. І навіть трохи більше. Але декілька крайніх днів переїзд фоток знову уповільнився. Чому? Зазвичай, або не висипаюсь і сплю до опівдня, або прокидаюсь у обідній час. Вчора до цього додалось раптове вимкнення електрики і гроза (довелось вимкнути комп раніше). Тому подужав перенести лише 30 фоток.

Цікаво, що 6 тисяч картинок заважили рівно на 1ГБ. І це за економії. Якби не редагував фотки, перенесений архів займав би 2-2,5 ГБ. Хоча питання додаткового стиснення фоток не дає спокою. З цього приводу так і не дійшов до остаточної думки. З одного боку, добре зекономити місце, бо Гугл диск не гумовий, — а з іншого, від стискання страждає якість (і це помітно). Щодо місця, то вважаю, що без редагування можна втиснути (сподіваюсь). Тож хотілося б почути вашу думку.

Продовжую писати враження від перенесення фоток. Нажаль, четвертий тиждень дав просадку. Далося взнаки хронічне невисипання. Плюс — дають трохи роботи. Та й лінь ніхто не скасовував. Тому вийти на запланований рівень не вдається. Збирався за місяць перенести 6 тис. знімків, але мабуть не подужаю. Ну, що ж, й зменшений темп — це в будь-якому разі краще, ніж нічого не робити. Якби переносив фотки без редагування, то вже давно б витратив в 2,5 рази більше місця на диску(!). А так вдається зекономити місце (хоч від цього і страждає якість).

Ідеалом було б робити це у фоновому режимі, не напрягаючись. Але й так перенос може зайняти аж 4 місяці. А може і більше. Тому на даному етапі зрозумів, що краще взагалі не ставити якісь плани, щоб не розчаровуватись.

Є ідеї щодо нових звітів і відео. Навіть почав зйомки. Але шкода витрачати час на щось нове, коли доводиться розбиратись зі старим.

Замутив черговий влог. Ювілейний, десятий. Виявив, що є матеріал. Розповів про нове будівництво у центрі міста (начебто, це буде спортклуб, а не гіпермаркет), продовження зникнення фоток з imgBB (ясно, що це стала тенденція), враження і відчуття від забору посилок і новий поштомат, про випадіння коронки разом зі штифтом(!) і про жука в хаті.

Може і нецікаво, але які часи — такий і контент!

Враження від першого  тижня перенесення фоток вже писав. Тепер черга опису другого тижня.

- В одному з фотозвітів помітив підмінене фото. Мабуть при попередньому переносі на imgBB поспішив і протупив. Думав вже скорочувати звіт, але потім розшукав знімок і завантажив. Тож якась користь від чергового переїзду фоток все ж є.

- При редагуванні постів деякі звіти дописую, бо була мода не підписувати всі фотки.

- Нажаль, доводиться редагувати більшість фоток, оскільки вони важкі. Чим вони будуть легшими, тим швидше відкриватимуться. Та й місця на диску займатимуть менше (в результаті картинки займають вдвічі менше від першопочаткового об'єму). Але повторне редагування знімків, звісно, уповільнює процес переносу.

- Після авралу і рекордних темпів на наступний день важко примусити себе щось робити. А ще ж захворів і треба лікуватись.

- Дотримуватись запланованих темпів переносу нереально. Бо можна невиспатись. Можна перевтомитись. Можуть накидати роботи. Можна захворіти. Тому не треба нічого планувати. Процес розпочато — і це добре. Так, хотілося б швидше закінчити, але вже як вийде.

Як ви вже знаєте, нещодавно розпочав чергове, вже четверте, перенесення фоток з одного фотохостингу на інший. І на шостий день вже є перші враження.

Розпочну з негативного:

- Шостий день, а фактично п'ятий — бо один день довелося виділити на зйомку і підготовку відеоролика), а я вже задовбався. Іноді проскакують думки: а чи не варто було дати блогу спокійно померти?

В чому причина? Все просто: перенесення знімків вимагає багато часу, оскільки гугол не заточений під хостинг. 

- Крім того, фотографії треба перередаговувати, щоб вони були менш об'ємними. Це додатково вимагає часу. Плюс — пару днів йшов на рекорд — і це негативно позначилось на зменшенні темпу. При цьому не знаю, скільки ще треба зменшувати вагу файлів, бо усвідомлено до цього підійшов буквально пару років тому.

- При перередагуванні фоток знижується якість картинки.

- Процес перенесення також підгальмовується сайтами. Поступово (мабуть, через засмічення оперативки) меню відкриваються з паузою, посилання генеруються повільніше.

- Важко сконцентруватись, щоб нічого не переплутали. Думав, редагувати не дивлячись, але не можу.

- Ну і не сподобалось, що папки і фотки розміщуються не в хронологічному порядку. Тобто, виходить не послідовно, а вперемішку.

Є і плюси.

- Фотки з imgBB продовжують зникати. За цей тиждень мінуснулось аж чотири штуки! Тому переїзд фоток на новий хостинг — вимушене рішення.

- Знайшов кращий генератор коду, який працює без капчі.

- В процесі редагування виявив задвоєння (коли одне фото виставив два рази) і неспіврозмірність (коли картинка трохи не дотягує до стандартної ширини). А ще змінюється формат з JPEG на JPG. Тож це однозначно на користь, бо так би не побачив. Але можна зробити й нові проблеми.

- Редагування фоток зменшує вагу файлів в 3-2,5 рази! Тому є сподівання, що місця на Гуглі вистачить. Але це не точно.

- Подолав першу тисячу! Вже трохи легше.

Зрозумів, що швидко перенести фотки не вийде. І за цим, напевно, не треба гнатись. Скільки займе часу, стільки займе. Запорюватись також непотрібно, бо організм все одно візьме відпочинок.