Без цензури. Прощай, холодный и бесстрастный Великолепный град рабов, Казарм, борделей и дворцов, С твоею ночью, гнойно-ясной, С твоей холодностью ужасной К ударам палок и кнутов. С твоею подлой царской службой, С твоим тщеславьем мелочным, С твоей чиновнической жопой, Которой славны, например, И Калайдович, и Лакьер. С твоей претензией — с Европой Идти и в уровень стоять. Будь проклят ты, ебена мать!

Фантомний біль душі якої вже нема. А тіло плаче за життям

Червень. Вечір натомлено кліпа, Хмари купчаться мишачим військом Над величним собором Софійським. Тоне Київ у пахощах липи… Душе, плач та співай, тенькай щемно Від любові й захоплення світом, І від здатності палахкотіти, В лячне урвище летячи темне… Ніч замріялась в пахощах липи… Над величним собором Софійським - Почет сяючий, зоряне військо… Гірко й солодко серцю… Як сіпа! 10-13.06.2012 © Copyright: Марина...

Читати далі...

Розпороли небо блискавиці, Вітром розшматоване на хмари, Зливою воно несеться - кара Галопуюча, як чорна кобилиця… 07.06.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 11748

Завжди літають разом ворона і сорока але радості чи горю ніхто не знає строку Білий тигр і синій Дракон Завжди З'являются разом тому важко зрозуміти де Лихо а де добрі вісті

(1 частина) Дзень! Дзень!.. – граючись, вщент, Безжальна рука – Ти хто!? - Пісочний годинник вбив Об камінь… Несе Вітром піщинки - мене… 31.05.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о публикации № 11605 (2 частина) Клепсидру мою Клепсидру мою Перекинув бешкетник, Й регочучи, втік… Плaчу, Лежу - калюжa.&nbsp...

Читати далі...

1. Простору випнутий лук. Несамовите затишшя. Землю накрило надвишшя. Світ розіп'яв інфразвук... ***** Час народився... Тук-тук... 2. Знову Слово. Бог - це любов. Підґрунтя основ, Надвишшя основ. Тіло. І Кров. 3. Склепіння З глибінню - Кипіння, Голубіння, Голублення. Люблення... 08.05.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика мистика и эзотерика Свидетельство о публикации № 11238

ДУМКИ ПРО ЧОЛОВІКА, ЩО ПІШОВ ВОЮВАТИ ДАЛЕКО ЗА КОРДОН Торік, коли ти попрощав свою дружину молоду, Метелики поміж трави в південнім пурхали саду. А нині, як тебе згадать, як пригасити серця жар, Коли відціль західних гір не видно з-поза цінських хмар? Ох, до застави Юйгуань відціль п'ять тисяч довгих лі! Послать листа? Чи дійде він, той бідний лист, на край землі! НА САМОТІ СИДЖУ В ГОРАХ ЦЗІНТІНШАНЬ Зграя птиць пролетіла і зникла ту ж мить вдалині, Сиротлива...

Читати далі...

Жовте і чорне – Кульбаба в багні. Сяє… Хто кинув тебе В чорне лиснюче багно? Як ти сонячно сяєш!.. 27.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: восток: рубаи, хокку, танка Свидетельство о...

Читати далі...

Місто задихається. Легені Хрипко – видих-вдих… Бракує кисню! До землі згори на місто тисне Смог отруйний. Клаптики зелені, Ще живі ліси, гаї та луки – Вартові Землі невтомні - диха Хрипко…Важко…"Леле! Лихо!.." - Плачучи, здійма в молитві руки До небес… Артерії планети Сміттєтруйно плинуть в океани, Заводські їжачаться багнети… Хрипко - видих-вдих – біжать земляни. 26.04.2012 © Copyright: Марина...

Читати далі...