Есть две Руси. Первая — Киевская, имеет свои корни в мировой, а минимум в европейской культуре. Идеи добра, чести, свободы, справедливости понимала эта Русь так, как понимал их весь западный мир.

А есть вторая Русь — Московская. Это Русь тайги, монгольская, дикая, звериная. Эта Русь сделала своим национальным идеалом кровавую деспотию и дикую ярость. Эта Московская Русь издавна была, есть и будет полным отрицанием всего европейского и заклятым врагом Европы.

© Алексей Толстой

Третій Всеукраїнський військовий з'їзд відбувся 20-30.10 (2-12).11.1917 у Києві. В роботі з'їзду взяло участь бл. З тис. делегатів. Головував на з'їзді Д. Лебединець. З доповіддю на з'їзді виступили М.Грушевський, М.Ковалевський та ін. В своїй резолюції з'їзд вимагав від Української Центральної Ради негайного проголошення Української незалежної республіки, повної українізації армії і флоту, укладення миру. З делегатів з'їзду було сформовано перший Український полк охорони революції. Полк у ході боїв 29-31.10 (11-13.11.) 1917 у Києві розбив військові частини штабу Київської Військової Округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд і придушив заколот більшовиків у місті. Постанови третього В.в.з. в значній мірі вплинули на рішення УЦР проголосити Українську Народну Республіку.

Мітинг з нагоди 3-го військового з'їзду у Києві

В.в.з. своїми рішеннями надавали важливу політичну підтримку діяльності УЦР, сприяли розгортанню військового руху і створенню Збройних Сил Української Народної Республіки.

Все так добре починалося... Яка основна причина падіння УНР?

Американський портал CNN розповів у статті « Остерігайтеся силової гри Росії в Україні » ( Beware Russia's power play in Ukraine ) про повернення до старої російської імперіалістичної політики щодо нашої багатостраждальної країни :

« Наддержаві необхідна надконцентрація уваги. На жаль , американців , схоже , мало цікавлять хвилювання в оточуючому їх світі , навіть якщо ці хвилювання загрожують найближчим часом торкнутися самих американців.

Американці воювали у двох світових війнах - і зіткнулися з перспективою ядерного знищення в затяжній Холодній Війні , що велася в цілях захисту свободу Європи. У захоплюючому дух періоді 1989 - 91гг . , Чотири покоління американського самопожертви були чудовим чином виправдані. Комуністичні режими в Центральній Європі звалилися. Радянський Союз сам розпався на більш дрібні і менш загрозливі частини.

Протягом чотирьох століть правителі Росії шукали для себе безпеки , пригнічуючи спочатку свій власний народ , а потім своїх сусідів , а потім сусідів сусідів сусідів ... поки їх влада не простяглася від Берліна до Тихого океану.

Потім імперський проект різко розвалився. Підкорені народи знову здобули свободу . Самі росіяни отримали нову можливість - мабуть, вперше за весь час існування їхньої країни - вибрати уряд, який служить своєму народові.

У колишніх правителів , на жаль , були інші думки. Демократія не вкоренилася в Росії після 1991 року. Як і чому це сталося , довга історія з багатьма лиходіями , але давайте скоротимо її до кінцевого результату : Колишній старший офіцер КДБ пробрався в президенти Росії в 1999-2000 рр. . Володимир Путін повернув до влади старий апарат таємної поліції.

З того часу Путін і його кліка намагаються відновити , наскільки це можливо , старий Радянський Союз , одночасно грабуючи під себе багатства Росії .

Один крок до відновлення Радянського Союзу абсолютно необхідний: повернення влади Москви над Україною .

Жодним народ так не постраждав від радянського комунізму , як українці. Українські селяни втратили свої землі та будинки за радянської колективізації в 1920 -і роки , мільйони загинули в штучно створений голод , організованому в 1930 -х роках. Їх мова і культура були розтоптані при московському правлінні , їх інтелігенція та письменники були придушені , вислані , вбиті, і зганьблені . У 1991 році українці отримали можливість будувати свою власну країну.

Українська незалежність звільнила не тільки український народ , але і всю Європу. Росія без 46 мільйонів людей і величезних запасів природних ресурсів України є великою і сильною країною , але не наддержавою.

Після приходу Путіна до влади Росія прагне коррумпіріровать демократії в Європі. Росія з приєднаною України буде володіти силою , рівною старому Радянському Союзу для террорізаціі демократичної Європи . Росія мінус Україна може прагнути до того , щоб стати нормальним національною державою , демократією , навіть ліберальною демократією .

Росія , яка утримує силою Україну , повинні назавжди стати воєнізованим авторитарним режимом , загрозою як для власного народу , так і для іншої частини європейського континенту і демократичного світу.

Збереження незалежності України , таким чином , викликає глибоке занепокоєння не тільки українців , а й у всіх вільних країн Європи - і через це у Сполучених Штатів , що забезпечують безпеку свого торгового партнера - вільної Європи .

Володимир Путін теж все це розуміє , і йому все це не подобається. З тих пір , як він прийшов до влади , він працював над тим, щоб підірвати і зруйнувати українську незалежність. Йому це вдалося. Україна імпортує нафту і природний газ з Росії , і Путін використовував енергетичну залежність , щоб підірвати українську політику і підкупити сильно корумпованих лідерів України .

Але іноді Путін заходить занадто далеко. Він зайшов занадто далеко в 2004 році , співпрацюючи з колишніми українськими комуністами для фальсифікації президентських виборів. Відверте шахрайство викликало в Україні знамениту « Помаранчеву Революцію » - і тимчасовий поворот в політичній орієнтації України на Захід.

Тепер Путін знову намагається - і знову він стикається з масивним опором на українських вулицях. В останні роки Європейський союз домовився про торговельну угоду з Україною . Ця угода збагатить простих українців , які зараз є третім за бідності народом в Європі , після косоварів і молдаван. Угода могла б зменшити економічну залежність України від Росії і підготувати шлях для можливого членства самої України в ЄС.

Під екстремальним російським тиском український президент - та ж людина , фальсифікував вибори , яким викликали Помаранчеву Революцію дев'ять років тому - вже відмовився від свого власного договору і кращих надій його країни.

Десятки тисяч демонстрантів заповнюють вулиці і площі столиці країни Києва вже два вихідних поспіль. Поліція жорстоко придушує протести , поранено багатьох людей. Контрольовані режимом суди заборонили будь-які подальші громадські демонстрації до січня.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель в приглушених тонах висловила розчарування після саміту 28 листопада з українським керівництвом :

«На жаль , не всі очікування справдилися . Ми чітко дамо тут зрозуміти , що ЄС готовий прийняти Україну як асоційованого члена , підписати договір про асоціацію. Тоді подивимося . У нас немає надії , що це станеться зараз , але двері відкриті ».

Не обманюйте , однак , приглушеними словами. На карту на вулицях Києва поставлено майбутнє європейського континенту - і американського процвітання і безпеки . Зосереджена на внутрішніх проблемах Америка відвертається від власних найбільш важливих інтересів і найвищих ідеалів
».

   Оскільки антинародний режим Януковича-Азарова розглядає можливість силового розгону громадян, то пропоную ознайомитися з інструментами захисту від антидемократичних дій: 1) Коктейль Молотова, інші назви бомба Молотова, бензинова бомба — це загальна назва найпростіших саморобних вибухових пристроїв на основі легкозаймистої суміші (бензину, розчиннику, спирту тощо). Оскільки таку бомбу легко виготовити, її часто використовують під час партизанських та вуличних війн, акцій громадянської непокори. Як виготувати: 1. Скляна пляшка, 0.5 або навіть 0.7 літра чи 1 літр. Пляшки з тонкими стінками легше розбиваються - а це необхідно для того, щоб коктейль Молотова спрацював. Добре підходять пляшки від горілки радянського типу, гірше - пляшки від вина чи пива. 2. Бензин. 3. Ганчірка. Зазвичай це смуга завтовшки сантиметрів 10-15 і завдовжки 20-35 см. НЕСИНТЕТИЧНА тканина.

Щоб коктейль був більш дієвим і горів довше, гарячіше та концетрованіше - потрібно зробити не бензин, а щось на кшталт напалму. В такому разі, потрібні також 3. Ацетон. 4. Пінопласт. Його треба ламати на дрібні шматки. Добре підходить пінопласт, який уже складається з невеликих кульок. Або замість 3 і 4. Машинне масло. Якщо процес виготовлення та запуску коктейлю Молотова передбачається безпечним, знадобляться також 5. Корок. Бажано щільний. 6. Скотч.

Виготовлення коктейлю У найпростішому випадку використовують просто бензин. У цьому разі він швидко вигоряє, не налипає до поверхні об'єкту. Відео виготовлення та використання найпростішого коктейлю (без дотримання техніки безпеки виконавця)

Щоб підвищити час та температуру горіння, а також прилипання запальної суміші до об'єкту, роблять так званий напалм. Найпростіший спосіб його виготовлення: В ацетон додають пінопласт і помішують до розчинення. Близько 100 г ацетону для початку достатньо, а пінопласт додають до утворення густого сиропу. Пінопласту може бути потрібно значно більше, ніж здається на перший погляд. Потім до "сиропу" додають бензин у співвідношенні 1:1. Суміш дуже добре і довго горить, налипаючи в місці влучання "снаряду", щільно налипаючи практично до будь-якої поверхні. Деякі види пінопласту краще й рівномірніше розчиняються одразу в суміші бензину й ацетону.

Треба зауважити, що саморобний "напалм" буквально за один день розкладається на шари: більш тяжкі елементи осідають внизу, легші опиняються вгорі. Тоді він перетворюється просто на суміш своїх елементів.

Інші рецепти "напалму": Бензин+скипидар (без пінопласту) Бензин+машинне масло (проблема в тому, що масло все ж дорожче) Бензин+мазут (проблема в тому, що суміш потрібно підігрівати для розчинення мазуту - виключно на електричній плитці й повільно - а це все ж небезпечно)

Техніка безпеки Основне: поблизу не повинно бути джерел відкритого вогню. Здається, це очевидно. Друге - випари бензину й ацетону небезпечні для здоров'я. Тому виготовлення рекомендують проводити на відкритому повітрі, у крайньому разі - в провітрюваних приміщеннях. І ще таке. Про процес не повинні знати правоохоронні органи (про це нижче).

Виготовлення "снаряду" Пляшку заповнюють обраною рідиною - наприклад, приблизно на три чверті. Або менше в разі нестачі суміші. Для зберігання, якщо снаряд не призначено для використання одразу, після цього пляшку щільно закривають корком або металевою кришкою-закруткою. Пластикові кришки не дуже підходять, оскільки суміш може розчинити пластик.

Оскільки зі зберіганням суміш розпадається - з кожною годиною коктейль Молотова стає все менш дієвим.

Виготовлення запалу: Як уже говорилося, тканина має бути несинтетичною - синтетика може частково розчинитись у запальній суміші. Крім того, просякнута запальною сумішшю, синтетика після запалювання згоряє дуже швидко і може догоріти ще до того, як коктейль долетить до цілі. Смуга тканини вставляється так, щоб приблизно половина була всередині. Тоді вона просякає сумішшю. Іншу половину слід просякнути тією ж рідиною окремо. В найпростішому випадку, вільний кінець гноту просто звисає і підпалюється.

Техніка безпеки Для збільшення безпеки того, хто користується снарядом, смуга тканини змочується не повністю. Залишається сухою та частина, що йде біля горла (ручки ;) пляшки. Змочену ж частину можна примотати скотчем до пляшки, щоб не обпектися при киданні. За наявності, замість гноту можна також використати мисливські сірники - це такі великі сірники, що не гаснуть за будь-якого вітру. Вони також примотуються до пляшки скотчем. Це значно безпечніше, ніж "класичний" простий запал. Саме так виготовлявся свого часу коктейль Молотова фабричним способом. Не пошкодить готовий "снаряд" обтерти спиртом і дати підсохнути. По-перше, тоді нічого не горітиме прямо на пальцях того, хто використовує коктейль. По-друге, це стирає відбитки тих самих пальців. І ще таке. Руки після цього варто добре вимити, щоб не пахли бензином. А при використанні вдягати рукавиці. Для фітіля також використовують просякнуті жіночі тампони.

Як він діє Тут усе дуже елементарно. Тканина легко запалюється й не гасне на вітрі, тому що її просякнуто запальною сумішшю. (Або тому, що це спеціальний пристрій на кшталт мисливських сірників) Запалювати треба хорошою запальничкою - краще такою, яка не гасне на вітрі.

При попаданні в твердий об'єкт пляшка розбивається й вивільняє енергію 0.5-1 літра суміші. Кидати треба сильно і по твердому. Пляшка повинна розбитися від удару. Бензин вигоряє дуже швидко, розтікається й не прилипає до об'єкту. Саме тому було вироблено кілька рецептів (власне "коктейлю") для підвищення температури, часу горіння, а також в'язкості та зчеплення з поверхнями.

"Плюси" та "мінуси" Плюси: - коктейль Молотова насправді доволі безпечний у використанні, за умови дотримання правил безпеки. - його використання, на відміну від інших форм протесту, важче використати політикам для власного піару. Тобто, цей засіб не кооптується владою. - за умови виготовлення суміші, здатен знищити техніку. - водночас, малоймовірне випадкове підпалення будинків: коктейль не здатен завдати значної шкоди (крім естетичної) зовнішнім стінам будинків сучасного великого міста. - "снаряд" випадково може нашкодити людині не більше, ніж пляшка: при польоті вона об людину не розіб'ється.

Мінуси: Тут питання іншого характеру - але дуже важливі. - Настільки радикальні засоби майже ніколи не знаходять громадської підтримки. Поки залишаються суто ненасильницькі методи - вони є, як правило, більш дієвими у стратегічному плані. Щодо цього див. Прагматичні правила для громадянських активістів.

Недоречне застосування надто радикального методу може стати зрадою мети заради засобу.

- І нарешті, виготовлення і тим більше застосування коктейлю Молотова загрожує не тільки адміністративною, але й кримінальною відповідальністю (який сюрприз!)

Так, виготовлення і зберігання може підпасти під ч.1 ст.263 Кримінального кодексу: Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Власне кажучи, коктейль Молотова не є ані вибуховою речовиною (сам коктейль), ані вибуховим пристроєм ("снаряд") - як було вказано вище, він діє як запал. Але ймовірно, доводити це доведеться вже адвокатові ;)

Використання коктейлю може спричинити до ще серйозніших юридичних наслідків, за ч.2 ст. 194 Кримінального кодексу: Умисне знищення або пошкодження майна ... вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років. Тут адвокатові доведеться доводити, що загальної небезпеки не було, а заподіяна шкода не перетнула межу між цивільною й адміністративною та кримінальною відповідальністю... але це може виявитися складним завданням. Власне, в Україні юридично все виглядає розпливчато. Але те, що нагляд з боку правоохоронних органів забезпечений - гарантовано.

2. Захист.

Для захисту голови треба використовувати звичайний мотоциклетний шолом (вартість від 50 грн). Звичайно він не захистить у повній мірі, але від небажаних синців і стрсу мозку все-ж дасть захист. У 80-х роках при акціях протесту французька молодь одягала на себе мотошоломи, у результаті мєнти не могли їх розігнати.

   Гарним елементом захисту також є звичайна дублянка, або дуже товста куртка - через яку дуже важко нанести ушкодження. Важливо надягати світер (або кілька) аби створити додаткові шри одягу.

   У випадку зіткнень з міліцейскою "стіною щитів" треба мати свого щита, аби стримувати натиск мєнтів. Виготувати щит можна кількома способами: найпростіший спосіб - вирізати із фанери товщиною 10-12мм, вибравши відповідний розмір (залежно від комплекції людини). Після цього щита треба оббити або шкірою, або товстою тканиною. Для кріплення краще брати ручки із дуба, або іншої твердої деревини.

Рис. 1.

Общий вид щита.

 

Рис. 2.

Разметка щита на фанере.

 

Рис. 3.

Выпиливание щита.

 

Рис. 4.

Установка рукояти и планок.

3. Зброя прориву. Для того аби зрозуміти які інструменти потрібні для захисту демонстрації треба подивтися на сам процес придушення міттингів:

  

   Головним чинником який приводить до успіху мітингів це створення єдиного потужного натовпу, що прорве кільце оточення міліції, але окрім того треба використовувати усі пілручні засоби: 1) огородження: Кілька людей може взяти огородження і кинути на наступаючих ментів, скоріше за все лінія міліціонерів дезорганізується. Під час цієї дії задні ряди мітингувальників кидають коктейлі Молотова на лінію міліціонерів. 2) Дубинки - можна використовувати будь-який дрючок, але головне аби він міг бути достатньо міцним, аби не розбитися при ударі по щиту мєнта  і достатньо зручним аби міцно тримати його в руці. ЗВИЧАЙНО ЦЕ КРАЙНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВАШИХ ГРОМАДЯНСЬКИХ ПРАВ, ЯКІ ТРЕБА ВИКОРИСТОВУВАТИ ЛИШЕ У РАЗІ МІЛІЦЕЙСЬКОГО НАПАДУ.

Чи підтримуєте ви проведення Маршу УПА 14 жовтня цього року?

Живете на Лівому березі Києва?

Давно бажаєте кинути палити?

А навіщо?

Пали собі «на здоров’я» або підпиши петицію про перенесення «Фанплиту»!!!

https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=5280

У Києві догоряє другий поверх будинку міської податкової адміністрації на вулиці Шолуденка.

Про це Обкомові повідомив очевидець події.

У даний момент пожежа, що виникла в будинку, практично погашена. Вулиця забита пожежними автомобілями і "погорільцями" - співробітниками податкової.

На обличчях перехожих - широкі посмішки.

                    Майже десять років не був.Нарешті вибрався. Подивитися, який зараз Київ. Подивився. Є одне влучне визначення. Убозтво. Ось так я можу охарактеризувати те, що побачив. До речи, це визначення підходить до всіх міст України. Полтави, Харкова, Донецька та решта. Можливо, що Львів та ще декілька західних міст є виключенням. Я там давно не був, і допускаю, що там відбулися зміни на краще. Але, надія, що Київ повинен бути на відповідному рівні, все ж таки, була. 
 
                    Який дурень називає Київ європейськім містом? Він, цей дурень бачив, які насправді європейські міста?Бачив Будапешт, Варшаву, Прагу, Берлін, Мюнхен? Малі міста в Европі? Там чисто, нема облупленої штукатурки, там рівні дороги, відремонтовані фасади домів. А що в Києві? Ось, підійдіть до цього дома на Михайлівській - 
 

                   Та воно і так видно. Пилюка там в'їлася в побілку намертво. І це поряд з центром міста. Та власне, весь Хрещатик такий, все в чорній пилюці, десятиріччями нічого не милося, не фарбувалося. Я вже не кажу за капітальний ремонт. Ось, арка на Хрещатику, біля метро "Хрещатик" - 
 

                    Бачите плями справа, на арці? Це не плями, це облізла штукатурка.Я знімав телефоном, тому якість не дуже, і ця картина не так сприймається, як є в натурі. Як взагалі таке можливо? Невже важко зробити хоч би косметичний ремонт. Хоч би на час Євро. А ось ці сходи - 
 

 
                    Розчин між плитами давно висипався. В тій же Європі, на яку посилається той дурень, такого не побачиш. Це сором для будь-якої столиці. А двері в ювелірному салоні - 
 

                   Такі жовті двері, з алюмінію, з'явилися, я досі пам'ятаю, десь у восьмидесятих роках. Досі тут стоять. Таке враження, що ти повернувся в 1985 рік. Життя застигло. А це що таке - 
 

                    Також на Хрещатику. Якась будка. Мабуть колись вона була телефонною будкою. Дверей нема. Поряд імітація сміттєвого бака. Самого бака нема, кришка розплющена та брудна. Європа, так? А це вхід в переход, також на Хрещатику - 
 

                   Також якість фото не дає роздивитися всю красу цього видовища. Решітки старі, побиті, брудні. Двері також за царя Панька. Ось решітка на якомусь Гранді, також на Хрещатику - 
 

                    Так само, якість фото не дозволяє роздивитися, в якому стані вона знаходиться. А якщо підійти ближче, та власне і здалеку видно, що решітка вся у пилюці, не милася, та не фарбувалися, ті самі десять років, що я не був в Києві. Вікна також старі та страшні. За новобудови взагалі мовчу. Ось приклад жаху - 
 

                    Навіть я, не архітектор, розумію, що це кіч. Як, поряд з п'ятиповерховим будинком, ставити два таких урода в зовсім іншому стилі? Цей будинок також не в найкращому стані, але, при бажанні, з нього можна зробити цукерку. Ні, ставлять поряд це страхіття.
                    А це сам Хрещатик - 
 

                   Де каштани? Самі пеньки залишилися. Посадили якісь дерева, які вже позасихали. Але водовозка ізде та поливає їх. Ну і дороги. Це не дороги. Це асфальто-бітумна суміш, яку розчавив каток. Розчавив, як вийшло. Таких доріг, в самому маленькому містечку Європи не побачиш. Вони там рівні. Просто рівні. Без будь-яких ям, ямочек, яміщ. Тротуарна плитка також шокує. Там також ями, між плиткою повисипалася стяжка(якщо вона там і була). За станом, в якому вона знаходиться, клали її ще при совдепії. І взагалі, я не пам'ятаю, щоб в тій же Європі, тротуар викладали плиткою. Там кругом асфальт. Також рівний, без ям. Якщо і викладають, де-ніде, плиткою, то її роблять з каменю, щілин нема, жінки можуть спокійно ходити на шпільках. 
 
                   Продавці. Це окрема тема. По-перше, всі розмовляють іноземною, руською мовою. Всі мають якійсь бидлуватий вигляд. Коли до них звертаєшся, ніякої посмішки від них не побачиш. Навпаки, відчувається агресивне очикування на якійсь закид з мого боку, щоб обкласти мене руськими матюками. Таке враження, що їх завезли з Моськви. Я шукав Київській торт з мигдалем, і спитав у продавщиці, де його можна знайти. Вона спочатку рявкнула - "не знаю", а потім почала розповідати мені, як їй важко працювати продавщицею, яка вона нещасна, ну і в такому дусі. 
 
                   Андріївській узвіз взагалі вбив. Вірніше, не узвіз, а ця, так звана торгівля на ньому. Навіщо продавати одне і теж, уздовж всього узвозу? Таке враження, що там один хазяїн. Продавці також, державною мовою, ні бум-бум. Руська. В усій його "красі". Та і взагалі, мають якійсь напівбомжатний вигляд. До них гидко підходити. Та навіть, якщо і підійдеш, то до тебе ніякої уваги. Соромно було перед всілякими японцями, англійцями та іншими іноземцями, яких там багато. Едине, за що не було соромно, так це за наших пращурів - 
 

                   Велична споруда. Але, це не наших рук робота. Ми, навіть в належному стані не можемо ії утримувати.
 
                   Скажете, що все, що я написав, то це дрібниці? По-перше, я не про все написав. Можливо, тільки про один відсоток побаченного. По-друге, це не дрібниці. Це те, з чого складається загальна картина. А вона складається з мазків пензля. Дрібних, різнокольорових, яка кладуться на холст від серця, від души. Я не побачив ні серця, ні души. 
 
                   Так, я розумію, що зараз у владі бандюки, моськовського пошибу. Але, за всі двадцять років незалежності, в Києві взагалі не було української влади. Яка би любила Київ, піклувалася за нього, розвивала...То, кияни, вам що, все це подобається? Ви живете в гадюшнику, про європейське місто і мови нема. Вам не соромно було під час Евро? Ви і далі хочете жити у бруді, в пилюці, з розбитими дорогами, з дебільною плиткою на тротуарі, з захаращенними будинками, зі зрубаними деревами? Кажуть, що бидло обрало цю владу. А ви хто, якщо обираєте в своєму місті владу, яка знищує його? Знищує майбутне для ваших дітей. Ви хто, терпіли, дебіли, чи таке саме бидло, яке привело до влади комунобандитів? Хочете ображайтеся, хочете ні, але від цього запитання нікуди не дінешся, якщо побачиш Київ вперше. Або, після того, як довго не був в ньому, як я. 
 
                   Ладно, все. Нема часу. І так, пишу на коліні, під першими враженнями.