В російських ЗМІ спостерігається нове загострення риторики РФ щодо Білорусі. Акценти схожі з тими, що використовувалися Кремлем в довоєнний період до України аж до заперечення державності, культурній і етнічної самобутності. Причому пропагандистська машина використовує в своїх інтересах навіть вуличну активність білорусів, що зросла останнім часом, стверджуючи, що, конфліктами з Москвою, глава РБ Олександр Лукашенко, довів свій народ до бідності, а люди були б щасливі приєднатися до Росії.

Нагнітанню обстановки останні події дійсно сприяють. Так в кінці лютого Олександр Лукашенко провів десять днів в Сочі, де, як це неодноразово бувало, мав намір зустрітися з Володимиром Путіним. Однак прес-секретар господаря Кремля Дмитро Пєсков заявив, що візит мінського гостя носить приватний характер, зустріч глав держав не планується. При цьому спікер нібито випадково переплутав ім’я по батькові Лукашенко, що виглядало відвертим знущанням. Як і його твердження про те, що всі про все домовляться.

Тим часом домовиться не можуть вже давно. З'ясування відносин між російською та білоруською елітами, яке почалося через небажання других надавати свою територію для відкриття авіаційної бази першим, неприєднання Мінська до контрсанкцій Москви і ембарго української продукції, а також розбіжностей в нафтогазовій сфері, які тривають з середини минулого року. Причому градус протистояння поки лише підвищується. У той же час в Білорусі спостерігається різке падіння виробництва, починаючи з 2012 року в країні практично припинилося зростання ВВП, а протягом останніх двох років відзначається його падіння в середньому на 3-5%. Незважаючи на те, що протягом другого півріччя 2016 року Білорусь недоотримала від Росії 6 млн. тонн нафти, влада заявляє, що за перше півріччя 2016 року падіння ВВП склало 2,5%, а за підсумками всього минулого року — 2,6% (тобто, ВВП в другій половині 2016 року впав нібито на 0,1%). Насправді ж реальне падіння ВВП Білорусі за весь рік становить близько 5%. Такої складної економічної ситуації в країні не було з часів перебудови. Як наслідок, сьогодні в Білорусі виникає проблема з виплатою пенсій, зарплат (пенсії звичайних громадян становлять $ 50-150, зарплати, які пропонують на біржі праці — $ 100-200, а не $ 500, як заявляється офіційно. Люди виходять на вулиці.

Ось свіжий приклад того, як протестні акції під національними лозунгами (в РБ - ознака політичної прозахідної опозиції) використовуються російською пропагандою: "Конкретно в Гомелі серед протестувальників дуже популярна позиція, що Білорусь взагалі повинна вступити до складу Російської Федерації, щоб цей соціально-економічний бардак припинився. Люди відкрито і жорстко звинувачують вище керівництво країни в тому, що через свій флірту із Заходом і спічі про "низалежнасти и суверенитет" уряд зіпсував відносини з Росією, від чого й виникла важка економічна криза в регіоні. Реальна позиція людей — інтеграційна і проросійська, але сили, здатні очолити протест в такому контексті, в Білорусії відсутні. Тому люди підуть, зціпивши зуби, але підуть — за націоналістами. Більше їх інтереси захищати, як виявилося, нікому".

Отже, в одному абзаці перед нами і "загроза націоналізму", і "російськомовні, що страждають" (повторення "українського сценарію" — традиційна для росЗМІ страшилка), і натяк на бажаність "Путін, прийди". Прозора така загроза Лукашенко: "роби, як кажмо, а то ...". І якщо раніше антибілоруські і (або) антилукашенківські випади на російських ресурсах мали несистемний, епізодичний характер, то вже приблизно півроку спостерігачі бачать ознаки кампанії, і йде вона по зростаючій.

Попередня така "війна" закінчилася вступом Білорусі до Митного союзу, чому спочатку Лукашенко пручався.

За словами редактора білоруської версії сайту команди InformNapalm і цивільного активіста Дениса Івашина, нинішня антибілоруська кампанія в російських ЗМІ має багаторівневий характер. Провідні інформаційні агентства і основні телеканали РФ проводять проти Білорусі здійснюють інформаційно-психологічну кампанію з метою створення та нагнітання образу ворога і країни, що не відбулася ("failed state") як для свого внутрішнього російського споживача, так і для середньостатистичного білоруського обивателя.

"В даний момент він обмежується створенням спецрепортажів різних телеканалів, перш за все, "Вести.ru", ОРТ, LifeNews про білоруську дійсність і значні протестні виступи населення, що мають загальнореспубліканський характер і спровоковані антиконституційним декретом №3 "про попередження соціального утриманства". Ці репортажі покликані ґрунтовно підірвати довіру до існуючої влади і багато в чому сприяють радикалізації ситуації в країні", — розповів Івашин "Апострофу".

Другим ешелоном антибілоруській пропаганди виступає пантеон інформаційних інтернет-ресурсів. Серед них слід назвати інформаційне агентство Regnum, ресурси EurasiaDaily і "Імперія" опального в Білорусі Юрія Баранчика, що живе нині в Москві. Окрему роль відіграє тут і ресурс персони нон грата в Білорусі — Кирила Авер'янова-Мінського — "Супутник і погром". Крім створення образу ворога всі ці ресурси планово здійснюють проти Білорусі інформаційну війну, заперечують саме існування самобутнього білоруського народу зі своєю історією, культурою і мовою. За аналогією з Кримом висувають претензії про "незаконну передачу" Білорусі Російською Федерацією Вітебської, Могильовської і Гомельської областей в 20-х роках минулого століття і закликають мало не до знищення білоруської держави.

Реакцією влади Білорусі на ці ворожі дії став арешт в грудні 2016 року низки білорусофобов — авторів інформаційних проросійських проектів, що знаходяться на території Білорусі, і заборона судовим рішенням на території держави з січні 2017 року ресурсу "Супутник і погром".

"З огляду на тісні контакти Юрія Баранчика з членами так званого "Ізборського клубу", відомого своїм шануванням Путіна, який виділяв на його розвиток спеціальний президентський грант, а також відомі висловлювання наближеного до Путіна, генерал-лейтенанта запасу, який прослужив понад тридцять років в органах зовнішньої розвідки КДБ і СЗР РФ Леоніда Решетнікова (нібито білоруської мові 90 років, її створили більшовики, а незалежної Білорусь бути не може), можна сміливо говорити про те, що багато в чому антибілоруська пропаганда санкціонована вищим військово-політичним керівництвом РФ, що веде відкриту гібридну війну проти Білорусі поки тільки засобами другого ешелону російських інформаційних ресурсів", — резюмує Івашин.

Відзначимо, однак, що пробні інформаційні "постріли" в Білорусь були вже і на Першому каналі, і на ТВЦ, і на "Звездє". Не так давно білоруські журналісти, політики і політологи повідомляли і про запрошення їх до студії програми "Вечір з Володимиром Соловйовим" поговорити про те, хто може змінити Лукашенко. І, хоча сам Соловйов потім спростував таку інформацію, але комусь же ця провокація знадобилася...

Росії в принципі потрібна слабка залежна від неї Білорусь, — констатує в коментарі "Апострофу" білоруський публіцист Северин Квятковський. "Звичайно, це потрібно і на випадок конфлікту з Заходом, щоб можна було легко ввести в РБ свої війська. Але і взагалі Росії не потрібні сильні самостійні сусіди. Тому РФ використовує будь-які способи і ситуації для досягнення своєї мети. В цьому випадку протестні настрої в Білорусі і збіднення населення".

Впровадження в свідомість тези "Білорусь пішла шляхом України" має, на думку білоруського письменника і публіциста Віктора Мартиновича, дві мети. "По-перше, попередити, що Кремль незадоволений відновленням контактів між Білоруссю і Заходом, просто позначити позицію. По-друге, підготувати свою громадську думку до можливого погіршення (різкого) відносин. Я поки не можу повірити в те, що прибуття влітку 2017 року 2000 вагонів солдатів і техніки для навчань "Захід-2017" закінчиться окупацією. Військові експерти, яким я довіряю, мене запевняють, що цих сил не вистачить для будь-якої наземної операції, але і без окупації проблем — маса. 600 мільйонів боргу висить, віддавати нічим. Тому населення Росії має бути готове до різкого похолодання у відносинах, коли борг не віддають, це називається дефолтом. 2017-й рік буде жорстким", — сказав він "Апострофу".

Лютневі протести в Гомелі активно використовуються російською пропагандою Фото: Радыё Свабода

Судячи з усього, найближчим часом стихійні і організовані акції протесту в Білорусі будуть тільки наростати, оскільки базису під ними з кожним місяцем буде все більше. У свою чергу, перебуваючи в ситуації, коли партнер не платить за кредитними зобов'язаннями, Кремль буде тільки посилювати тиск на Мінськ, а те, які вимоги, під які умови і гарантії він поставить Лукашенко, як далеко і в чому готові піти обидві сторони передбачити зараз не уявляється можливим. Але вже зараз з великою часткою ймовірності можна стверджувати: що б не сталося в подальшому, цілий дивізіон російських ЗМІ розповість, як у всьому винна Білорусь. Хоча, чого взагалі можна очікувати від цих "недодержав, населених, недонародами". Чи то інша справа у нас.

Із виступу Лукашенко 17 квітня 2021 року: «У планах - утримування дитини, одного, другого, як вийде. «Посадимо в льох» ... До речі, в Гомельській області і льох підготували. Ми затримали групу. Вони нас привели, показали, як вони це все планували. Я мовчав. Потім ми виявили роботу явно іноземних спецслужб - швидше за все, ЦРУ, ФБР, не знаю, хто там з американців працював ... »

Президент РФ Путін, 21 квітня 2021, щорічне послання Федеральним Зборам РФ: «Характерно, що навіть такі кричущі дії не знаходять осуду так званого колективного Заходу. Ніхто цього просто як би не помічає, всі роблять вигляд, що взагалі нічого не відбувається»… Фактично російський лідер заявив про те, що врятував Лукашенко від неминучого перевороту. Замовник і виконавець перевороту залишився за кадром, хоча і з прозорим натяком.

Дві пришелепкуваті фігури глибоко пенсійного віку вже давно найшли один одного. «Картопляний дід» вигадав страшну історію про можливість власної смерті від рук терористів з Заходу, а інший, який «довічний», почав цю історію розповідати «всім і кожному», щоб себе та інших потішити.

Більше двох тижнів державні ЗМІ Білорусі посилено роздмухували історію зі змовою проти Олександра Лукашенка. КДБ оголосив, що у цій справі проходять дев'ять осіб. Четверо з них заарештовано, ще чотири живуть в США, один - в Україні. КДБ звернулася до американських і українських властей з пропозицією екстрадувати їх в Білорусь.

Плутаючись у свідченнях щодо «перевороту», влада Білорусі і її пропагандисти по повній підставили Путіна і ФСБ, які взяли участь в лові небезпечних змовників, насправді - «дрібних шахраїв».

Повна нісенітниця звинувачень «заколотникам» дійсно вражає. «Теракт планувався за наказом Байдена», - Лукашенко. «Ми супроводжували задум з грудня 2020 року», - головний по КДБ Іван Тертель. Але досить поглянути в календар, щоб побачити, що в кінці 2020 року в США був інший президент.

Ще один «конкретний» факт, який повинен був вказувати на реальність змови, - це гроші, які нібито були передані військовим. Ольга Голубович, бухгалтер мінського офісу Зенковича, зняла гроші з карти Зенковича і поклала їх у камеру, а потім в якийсь схрон на кладовищі. Судячи з показаної у відео упаковки, гроші невеликі. Максимум кілька тисяч доларів. Це несерйозно, який «переворот» за такі гроші?

28 квітня на телеканалі ОНТ був показаний широко розрекламований фільм «Убити президента». У ньому розповідаються подробиці численних розмов на тему захоплення влади. Однак змова - це не розмови. Ознакою змови є конкретний план, що передбачає залучення якихось силових ресурсів. Яка конкретна військова частина захоплює якийсь об'єкт, хто за що відповідає, яка дата перевороту і інші деталі. Тоді б це було схоже на реальну змову. Але фільм так і не дав відповідь на найголовніше питання: а чи була змова взагалі?

Версія російської сторони виглядає вже зовсім принизливою для Лукашенка та і того ж Тертеля. Виходить, білоруські спецслужби не можуть захистити Голову держави від купки авантюристів-мрійників? Режим настільки «сильний», що його в стані повалити купка членів дискусійного клубу, причому дистанційно. А врятувати «діда» може тільки «брат Вова».

Тепер всю цю історію видають за банальний розпил виділених грантів - мовляв, два політолога клятвено пообіцяли ворожим розвідкам здійснити державний переворот, отримали на це гроші, з якими і мали намір сховатися. Припустити, що ворожі розвідки настільки тупі, що купилися на подібну ахінею, складно. Тому, мабуть, і ця захоплююча історія висмоктана з пальця.

Вся ця постановка більше потрібна Кремлю, який скористався ситуацією і спробував вирішити відразу два завдання. По-перше, Лукашенко тепер на такому гачку, що діватися нікуди - це вже не просто гроші, а особиста безпека. По-друге, це відволікання уваги людей від скандалів навколо дій Росії, точніше провалів у зовнішній політиці.

Загострення з Україною, масштабна висилка російських шпигунів, підірваний склад у Чехії. Це все виглядає таким незначним на тлі «спроби замаху на президента Білорусі». Наскільки ця спроба переключити увагу суспільства з проблем Росії важлива для Кремля говорить той факт, що піарити цю нісенітницю змушений сам Путін.

Насправді вже можна спокійно видихнути - ніхто нікуди не їде, ніхто нікого не скидав, це просто були навчання з перевірки населення на ширину вух, на які ще багато чого можна навісити. А, як відомо, диктаторські режими це добре вміють.

Источник: https://censor.net/ru/b3264013

Мабуть настільки виявилася заразною політика «Великого сусіда», якому теж начхати на всі правила та норми міжнародного права. Але «що дозволено Юпітеру, не дозволено Бику». І Білорусь може опинитися в повній ізоляції.

Таке захоплення літака отримає великий політичний і медійний резонанс. Саме тому, що це має відношення до внутрішнього європейського порядку. Своїм безумним наказом підняти винищувач Лукашенко поставив під загрозу життя європейців, які летіли з однієї європейської столиці в іншу.

Акт повітряного піратства був здійснений щодо великого європейського авіаперевізника «Ryanair», чий флот становить 419 судів (для порівняння, у «Белавіа» - всього 32). Лукашенко зміг додати до свого прізвища крім ознаки Диктатор, ще й ознаку Терорист.

Схоже на те, що Лукашенка не турбують нові можливі санкції та ізоляція. Він впевнений в тому, що Путін допоможе. Можливо… Але Лукашенко не може не розуміти, що цей повітряний терористичний акт, від якого навіть ХАМАС відхрестився, ставить його у вкрай невигідне становище у спілкуванні з таким «братнім» Кремлем. Хоча Кремль, як не дивно, може стати певною мірою справжнім і єдиним «вигодонабувачем» від цієї історії.

У Кремля практично закінчилися «скрепи». А рефрен «Росія – обложена фортеця» зараз отримає додаткове підтвердження. За фактом, між путінською РФ і Європою залишався єдиний «неворожий» коридор через Білорусь. ЄС прийняв рішення про заборону білоруським авіакомпаніям здійснювати польоти над територією Європи та рекомендував «своїм» літакам утриматися від польотів над Білоруссю.

Тепер Білорусь «замикають» не зсередини, а ззовні, що автоматично створює ту ж обложену територію, але не по східному кордону Білорусі, а по західному. Таким чином повністю замкнеться «санітарна зона» навколо Росії. І Росія справді стане «обложеною фортецею» на «радість» ідеологам Кремля. Це справжній бонус для «довічного», який і так погрожує всім навіяним ворогам «вибити зуби».

Плюс Кремлю – мінус Лукашенку, який звик шантажувати Кремль, вимагаючи чергову допомогу, можливими «європейськими намірами». Тепер у Лукашенка просто немає можливостей для маневру і шантажу Кремля. На Заході він виглядає терористом, а значить - будь-які контакти з ним будуть носити непублічний характер. І тільки. Така ситуація фактично «обнуляє» позиції Лукашенко перед Кремлем в питанні анексії Білорусі. І Путін стовідсотково цим шансом скористається.

Знаючи стиль «кремлівських шахістів» можна бути впевненим у двох речах. Перше – Москва обов’язково допоможе Мінську і стане на сторону Лукашенка у цій ситуації. Друге – Кремль виставить такий рахунок за свої послуги, що у Білорусі не залишиться ніяких шансів на самостійність та суверенітет.

Виходячи з таких міркувань складається певне враження про можливий «центр прийняття рішення» інциденту над Білорусією.

І все ж таки більшої свині, ніж перехоплення літака перед зустріччю Путіна з Байденом «батька» своєму «другу та брату» підкласти не міг. Навіть неготовність Кремля відстояти інтереси та свободу власної громадянки Сапеги, захопленої разом з Протасевичем, виглядає як негласна підтримка дій Лукашенка. Тому ніякого «нового етапу» в російсько-американських відносинах не буде, для цього немає підстав. І всі це остаточно зрозуміли. Лукашенко створив умови для ситуації, коли програють всі. І в першу чергу – прості пересічні громадяни Білорусі та Росії.
https://censor.net/ru/blogs/3268470/protasevichgeyit
Источник: https://censor.net/ru/b3268470

Працівники деяких виборчкомів тікали через вікна. На деяких дільницях виборчі комісії не ризикнули фальсифікувати результати і вивісили протоколи з реальними цифрами голосування. Таких сміливців потім або позвільняли з роботи, або кинули за ґрати.

Уже в понеділок, 10 серпня, практично всі білоруські міста захлиснули масові протести.

І влада Білорусі злякалася вже по справжньому. А якщо лякається диктатор, то в дію вступає репресивна диктаторська система. І Лукашенко вивів війська на вулицю проти своїх громадян. До 12 серпня на вулицях білоруських міст йшли зіткнення демонстрантів з правоохоронцями, з'явилися перші загиблі. Лікарні були переповнені пораненими-протестуючими, яких хапали сотнями, після чого жорстоко били і навіть ґвалтували в слідчих ізоляторах.

Потім була двотижнева ілюзія перемоги. ОМОН зник. Мітингувальники вільно збиралися у населених пунктах та висловлювали свою думку. У центрі Мінська збиралося по 200-300 тисяч противників режиму. Але вже наприкінці вересня силовики почали знову «відвойовувати» вулиці. Мітинги розганялися все більш жорстоко, людей на них виходило все менше. ОМОН знову відчув безкарність. Протестна активність «стиснулася» до міських дворів і вулиць в мікрорайонах, а потік емігрантів з Білорусії різко виріс. У сусідні Польщу, Литву і Україну переїжджали цілими сім'ями і фірмами, з усім персоналом.

До листопада всі активні протести припинилися, а правоохоронні органи почали переслідування як рядових учасників мітингів, так і будь-яких лідерів, включаючи творчу інтелігенцію. Результат на сьогоднішній день: 4691 кримінальну справу за участь в протестах, 608 міжнародно визнаних політичних в'язнів. Мрії народу про свободу розвіяв кулями та кийками диктаторський режим Лукашенка.

Білорусь завдяки Лукашенко за минулий рік перетворилася на міжнародного вигнанця, авіаційного пірата та справжній концтабір для власного населення. На країну, спортсмени якої не бажають повертатися додому після Олімпійських ігор. Але Лукашенко не зупиняється. Диктатор підійшов впритул до межі. Білорусь стрімко падає у прірву. Складається враження, що його диктаторський режим повністю втратив гальма і діє за принципом «Чим гірше – тим краще». «Коли всі сприймають тебе як вигнанця, робиш ти щось чи ні, навіщо стримувати інстинкти? Кожен «ворожий» крок вимагає відповіді, щоб не здатися слабаком». Нажаль, така знайома будь-якому історику вивернута хвороблива логіка вже багаторазово приводила до нікому не потрібних конфліктів і воєн.