Основные темы Строительного форума: Архитектура. Все об архитектуре. Строительство Все о строительстве. Предлложения и спрос строительных услуг. Ремонт Все о ремонте. Предлложения и спрос ремонтных услуг. Ремонт своими руками. Дизайн интерьеров Все о дизайне интерьеров. Предлложения и спрос дизайнерских услуг. Фасад Все о фасадах. Предложение и спрос на работы по отделке фасадов. Декоративная штукатурка, Все о Декоративной штукатурке. Спрос и предложение на выполнение работ по нанесению декоративной штукатурки. Строительные, дизайнерские программы. Обсуждаем профессиональное коммерческое и свободное программное обеспечение для дизайна, строительства и архитектуры, 3d графика, чертежи, 3d моделирование, визуализация.
Открылся новый строительный форум

[ Читать дальше ]

Peter Vetsch - швейцарский архитектор, автор знаменитого "Земляного Дома". Родился в городе Сакс, в Швейцарии в 1943 году.  На сегодняшний день существует 47 земляных домов, построенных по проекту этого архитектора по всему миру. В своих сооружениях он избегает прямых углов, форма его строений идеальна для сбережения электроэнергии.

Residential House Guldimann. Lostorf, Switzerland

 [ Читать дальше ]
 

здесь фотки, собраные на протяжении довольно долгого времени... мой город мечты, в котором я живу... Не смотря на все - это великолепный город... Барселона)))

 

Как известно, в Барселоне творил известный бунтарь в архитектуре Гауди. Он создал ансамбль из трех домов, который называется "Яблоко Раздора" (Manacana de la Discordia). Этот ансамбль включает в себя Casa Lleo Morera, Casa Amatller и Casa Batllo.

Вот так выглядит Casa Lleo Morera (lleo - лев, morera - шелковица; основные мотивы фасада)

Casa Amatller

Casa Batllo

Palau Nacional - Национальный дворец. Сейчас в нем находятся музей искусств и музей этнографии. Прямо перед ним находится павильон Mies van der Rohe, который является одним из известнейших зданий ХХ века. Здание расположено на холме. Был выставлен в 1929 г. как часть протеста против бентаря Гауди и его друзей.

Torre Agbar, здание, являющееся штаб-квартирой Aigues de Barcelona (водоснабжение, канализация и др. коммунальные услуги). Находится на улице Avinguda (cat.) Avenida Diagonal (esp.).

Palau de la Musicia Catalana (Дворец каталонской музыки)

 

 

Продолжение будет в следующем посте))

Днем солнечные лучи проходят
внутрь через овальные световые люки, обеспечивая каждое помещение
естественным освещением. Разноцветные витражи создают атмосферу
волшебства, перемещают в другую реальность, защищают от посторонних
взглядов: владельцы такого дома, как и морские обитатели красивых
раковин, не любят повышенного интереса к своим персонам.

Смотреть все фото и полный текст заметки

   Історія: Пам'ятник Б. Хмельницькому встановлено у 1993 році, в 500-ту річницю міста Хмельницького. Його скультором був В. Борисенко, а архітектором — М. Копил.

   Цікаві подробиці: Всі визнають, що пам'ятник Б.Хмельницькому виглядає досить незграбним. З художньої точки зору пам'ятник має декоративно-паркову форму, тобто його риси силуетні, а не деталізовані. Таке враження, що скульптор бачив лише зменшену копію свого творіння і не уявляв як він буде виглядати в натуральну величину.
   Як виявилось, задум скульптора та архітектора був зовсім іншим — пам'ятник з самого початку призначався для розміщення на високому пагорбі, звідки він мав чітко проглядатись з усіх сторін міста. Первинним місцем розташування пам'ятника було перехрестя вулиць Сковороди та Кам'янецької. Вже навіть була відведена відповідна земельна ділянка, але була одна проблема: на даній ділянці було розміщено декілька приватних житлових будинків і місто мало надати мешканцям цих будинків нове житло. Але «прозорливі» мешканці заздалегідь попрописували у свої будинки
всіх родичів і знайомих. А згідно тодішнього законодавства, держава у такому випадку мала надати повноцінне житло всім прописаним мешканцям. От і вийшло, що замість 4-5 квартир місто мало надати понад 10 квартир.А таке «задоволення» місту було «не по кишені»... Ось і залишився пам'ятник гетьману, який мав стати символом нашого міста, нікому не потрібним. Тільки у 1993 році, коли місто мало святкувати свою 500-ту річницю, мер Хмельницького — М. Чекман — згадав за цей пам'ятник і доручив архітекторам знайти для нього гідне місце. Були різні варіанти. Найпершим і найочевиднішим було місце біля обласної адміністрації та ради. Але виникло делікатне питання: яким боком має стояти пам'ятник? Якщо обличчям до площі, до людей — то виходило, що спиною гетьмана та задом коня до входу у найвищі державні установи області. Якщо ж навпаки — то взагалі незрозуміло для чого його ставити... Коли нашим «державним мужам» розтлумачили вірогідні сценарії використання цього факту під час масових демонстрацій, вони тут же відмовились від цього місця!
   Наступним вірогідним місцем розташування пам'ятника став міст через залізничні колії на вул. Кам'янецькій. Існував проект розташування Б.Хмельницького над цим мостом. Архітектор, який це пропонував, доводив, що це буде найпередовіший проект у Європі. Пам'ятник мав кріпитись на металевих стовпах і його мало бути видно здалеку по всій вулиці Кам'янецькій. Але постало те саме питання: яким боком ставити пам'ятник — до центру чи від нього? Потім додалось ще одне: що будуть бачити водії та пішоходи, які будуть проїжджати або проходити під цією пам'яткою? Невдовзі відмовились і від цієї ідеї. А свято вже наближалось і пам'ятник мав бути десь встановлений. І тогочасний головний архітектор нашого міста М.Копил обрав, на його думку, «найменше зло» - місце біля обласної філармонії. Богдан Хмельницький і його кінь прекрасно проглядаються з вулиці Кам'янецької, і це напевне його чи не єдина перевага. Всі, навіть архітектор, який його ставив, визнають що пам'ятник поставлено невдало. Він не несе того задуму, для якого був зроблений, і він не став тим символом міста, яким мав би стати по праву. Така ситуація породила масу «народних» назв пам'ятника. Одна з найпоширеніших назв — «пам'ятник коню Богдана Хмельницького». На жаль, відхід від задуму скульптора не приніс очікуваної пошани як самому скульптору, так і Богдану Хмельницькому, якого вшанували в такий спосіб.

Предназначен для быстрого и удобного создания плана дома. В программе имеются довольно большое количество различных уже готовых деталей (мебель, крепления, окна, двери и т.д.), что поможет составить план дома / комнаты каждому желающему это сделать. После создания плана его можно распечатать или переправить по факсу или e-mail (для этого в программу встроены факс и smtp-сервер), а также сохранить в BMP, GIF, JPG и некоторых друхих форматах. В отличие от профессиональных CAD программ, разработанных для инженеров и архитекторов, с Home Plan Pro у вас не возникнет никаких проблем. В программу включено большое количество типовых фигур, поддерживается многослоснойсть и различные метрические системы. Язык интерфейса: английский Разработчик: homeplanpro

Скачать программу

Вперше місцевість Дубень згадується у 1100 році. У 1386-му князь Федір Острозький отримав від польського короля Ягайла та великого князя Литовського Вітовта право на побудову передового форпосту. З початку 15 століття почалася побудова дерев"яної фортеці на високому березі річки Іква. У 1507-му Сізігмунд І надав місту Магдебурське право і дозволив його власнику Констянтину Острозькому проводити ярмарки і побудувати укріплений замок, який, до речі, аж до початку 20-го століття нікому не вдалося захопити!!! Замок, а також Луцька брама і монастир бернардинців представляли собою цілий оборонний комплекс з підземними ходами та приміщеннями. Саме біля Луцької брами був підземний хід, який описує у романі "Тарас Бульба" Гоголь. У останній третині 18-го століття у місті стають популярні Різдвяні ярмарки. Тоді ж новий власник міста Михайло Любомирський перебудовує замок на розкішний палацевий комплекс, навколо ринкової площі будує кілька гостьових домів. Місто, при населенні 6,5 тисяч чоловік Сам замок, окрім 2-х бастіонів з вежами, має надбрамну будівлю та два палаци - Острозьких (16-те сторіччя) та Любомирських (17-18-те сторіччя). Крім того у місті зберігся корпус монастиря кармеліток (1686р.) та стара синагога (16-те сторіччя).

Ось по такому, багатому на історію, містечку ми прогулювались ввечері після обіду та відвідин Тараканівського форту. Але не все, що вистояло протягом бурхливих історичних подій 16-20 століть так само чудово виглядає і на початку 21-го. А жаль!   Синагога 16-го сторіччя стоїть без вікон, Луцька брама теж має не найкращий вигляд. Щоправда в замку ведуться реставраційні роботи, але підсобні приміщення і майстерні на місті бувших казематів дуже псують вигляд і не дають поринути у атмосферу часів козацько-польських протистоянь. Навіть у мене, прочитавши кілька історій про місто виникло кілька цікавих для туристів ідей. Наприклад, поставити у башню "Беатка" пушку "з якої у 1578-році племінниця легендарного князя Констянтина Острозького Беата Дольська вистрілила у підступивших до міста татар" і влучила у шатер хана, після чого татари ненасмілилися нападати на замок. Також туристам цікаво було б оглянути "світлицю польської панночки, що звабила Андрія Бульбу" та подивитися на підземний хід від Луцької брами, яким Андрій пройшов у замок.

Досить непогано зберігся корпус монастиря кармеліток, зараз тут онкодиспансер та жіночий православний монастир... Мабуть воно так і має бути, бо це Божа справа... Деякі з будівель, які позначені на мапі, як пам"ятки архітектури, на вигляд виявилися сірими неяскравими будівлями, так, наприклад будинок якогось Ельберта 19-го сторіччя, або будинок купця 18-го сторіччя... Вцілому містечко справляє враження тихого провінційного, де окрім кількох будівель, вже мало що нагадує про минулу велич. Дуже велична, і як на мене, дуже сувора споруда монастиря бернардинців зараз теж знаходиться у стані затяжної реконструкції і гаражі та підсобні приміщення псують навколишній вигляд. Непогано збереглася споруда 1832-го року костел Яна Непомука з дзвінницею, а також гарно виглядає Іллінський собор на центральній вулиці міста з симпатичними ангелочками на стовпах паркану.

Вцілому склалося враження, що люди, які живуть у цьому провінційному містечку з багатою історичною спадщиною не знають і не цінять її. Дуже шкода!

А ми вже збирали речі і бігли на автостанцію, щоб їхати до старовинного міста Кременець...

Начну издалека, я уже 6-ть лет работаю реставратором зданий. Я умею нарисовать быстро несколько видов ковки под стиль здания, на глаз сказать в каких годах были сделаны пристройки к зданию, и сказать когда оно было построено, я много чего могу, но зачем? У меня возник вопрос кому это нужно? Остался ли еще один человек, которому нужны исторические архитектурные здания? Или вполне достаточно заменить их новомодным дерьмом в стиле историзм, который нынче так популярен в Киеве (и чтобы башенок побольше), где все пропорции нарушены, стиль невыдержан, пилястры в модерне, перекликаются с окнами в ренессансе и громадным количеством лепки а-ля классика?

Я уже устала… Так как вижу что никому это не нужно. Я получаю очень маленькую зарплату, при этом разбираясь в ДБНах, нормах, зная куча архитектурных компьютерных программ, не иду в новое строительство, т.к. хочу сохранять памятники культурного наследия. Но нужны ли они еще кому-то, или забить на это и пойти в новострой? Что посоветуете?  

Плюс, добавлю, сейчас я работаю при главном управлении охраны памятников Киева, вроде организация где призваны охранять памятники, но насмотревшись на них, на то что они больше всех разрешают сносить культурное наследие, гребут взятки огромные за это, отмывают миллионы и все ждут когда завалится вся историческая архитектура. Поэтому я сейчас посмотрев на это, пала духом.