хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «сенс життя»

В пам"ять мами

Повернути не можна забути неможливо. [Приєднана картинка] Твої вишиванки мамо!Про тебе подають нам знак,З мережки живими словамиЗа тебе мовлять ромашки і мак Кажуть, про жито без межУ жовтавому осені злоті,Ти моя мамо по полю ідеш,Вічно в будденій роботі Ідеш з прикритим чолом,Боса – по стернях і росах,Де ти лежиш за селом,Там жито сушила в покосах Скільки за вік ти зв”язала снопів,Скільки нажала ти жита,Нині лежиш ти в мовчані полів,Небом безоднім ...

Читати далі...

Людмилі

[Приєднана картинка]Ти Людям мила,Таке я ім”я дав тобі.Щоб справедливо жила,Я благословляв в журбі: Не загубись в людському морі,Не зачерствій на самоті,Пильною будь ти у дорозі,На перехрестях у житті Не загордися ти від удачі, А в скруті рук не опускай,Не пропусти ти дні гарячі,Коли збирають урожай Не обминай ти кривду люту, Жени від себе, й далі йди,І підлабузництва отрутуУ свою душу не прийми Не суди людей за одвертіСлова гіркої правоти,І бійся, бійся...

Читати далі...

-----

Питаєш, як живу? Живу, як всі, Хоч мріялось інакше, Не раз в житті проходили дощі, Не раз всміхались очі в щасті... Усе було – і повінь навесні, І смуток дарувала щедра осінь, А іноді кружляв холодний сніг, Лишаючи сліди в моїм волоссі. Та по при все через життя несла Свою любов і чисті мрії, Дарунок Божий в серці берегла – Промінчик Віри та Надії. (Галина Химочка)

Прокляті

Хто ж нас так прокляв І зганьбив, за яку провину? У нас розум відібрав І штовхає до загину Терпеливо щось ждемо, Закривають нам границі, А ми якось живемо У себе вдома, мов чужинці І байдужа світу наша печаль, Наші злидні, кривди, клопіт, Вже нікому нас не жаль, -Кому потрібні сльози й ропіт Невже рятунку нам нема?, Осиротіє наша Україна?, Бо в наших головах "зима", І нас поставлять на коліна Заїсть нас усіх нужда, Обідніє вщент країна, На землях пануватиме...

Читати далі...

Заради цього варто жити..............!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Може в соте повторю чиюсь замітку чи в тисячу разів скопіпастю, але це те - що, на мою думку є найвищою цінністю в нашому матеріальному світі... - Дивитися як танцюють прекрасні жінки))))))Зізнаюся давно таких танців не бачив, проте бачив неодноразово, вживу як то кажуть.На жаль так танцюють найчастіше дівчата не ті що поряд... У нас, наприклад, так танцюють ті, що виїхали працювати за кордон ( в Італію), приїжджають сюди на відпочинок і... так от танцюють. Мораль, по ходу, не виїжджають ті, що ...

Читати далі...

Щоб мене розуміли або «Декалог від Богдана»

Коли берешся писати якісь узагальнювальні праці, то в них важко давати пояснення деталям чи означенням, тому я вирішив розпочати свої подальші розмисли над різними питаннями життя з спроби тезово визначити головні засади мого особистого світогляду, щоб в подальшому мене краще розуміли інші. 1. Я є абсолютним пацифістом-миротворцем, тобто я органічно не визнаю насилля як такого чогось позитивного. Це стосується як насилля людини над людиною, так и насилля людини над Природою в цілому. Я...

Читати далі...

Слід на землі

[Приєднана картинка] ...Чоловік відкриває сенс людського життя тоді, коли садить тінисті дерева, знаючи, що йому ніколи не доведеться відпочити в їх тіні. &nbsp...

Читати далі...

Пройдёт Зима...

Життя — занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно. ~ Оскар УАЙЛЬД ~Якщо людина починає цікавитися сенсом життя або його цінністю — це значить, що вона хвора. ~ Зиґмунд Фройд ~Життя має бути невпинною радістю. ~ Лев ТОЛСТОЙ ~

Не дай же...

Не дай моїй любові спопеліти, Спаплюжити цинізмом сенс кохання, Зневірі й лицемірству - панування, А співчуттю та милосердю - відболіти. Не дай душі від ницості сп'яніти, Таланту захопитись хизуванням, Нехай мій злет не стане плазуванням. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Не дай ще&nbsp...

Читати далі...

"Подарунок Запоріжжю"

йому 50. Він залишився в чужій квартирі з чужою донькою. Сьогодні поховав дружину. ...плакав, дуже переживав, аж дах зносило, це видно було з його рухів.., з того, як він поводився, але нічого такого, за що близьким було б ніяково. Всі розуміли, що то був сенс його життя. Він цілував її холодне лице, закриваючись руками від інших.Я недавно з ним познайомився, але відразу-ж заслужив мою повагу до нього через свою людяність. Так, людяність, її часто (думаєш) багатьом не вистачає.Кілька днів тому,...

Читати далі...