День Землі
- 23.04.10, 08:59
День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!
День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).
Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»): 1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей.
9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася зустріч Робочої групи ООН високого рівня з питань загроз природі планети. 50 висококваліфікованих експертів розглянули механізми глобальної стратегії збереження біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації.
Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот.
Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».
В рамках цьогорічного відзначення Дня Землі варто задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!). Щодня ми довідуємося про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.
