хочу сюди!
 

СУПЕР-жінка

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «кримнаш»

Крим весь у туристах далі нікуди))

Тільки от кримчани кажуть інше.... Але їх чомусь не показують.


Маки vs стрічка, про нав'язаний та справжній патріотизм

Про стрічку було вже тут
Тепер про маки, ось тут вже викладала, продовження історії таке: мала сходила з маком до школи, принесла купу позитиву та прохання від подружок та вчительки зробити їм по маку. 
А ще сусідці вчора носила похизуватися, вона попросила її малим близнятам зробити.
І сестрі у скайпі показала, вона попросила передати їй у Крим. Хоч носити не ризикнуть, але покладуть удома поряд з нашим прапорцем і будуть милуватися. 
А щойно заходила підстаркувата сусідка, тож їй теж прийшлося подарувати, бо до себе поміряла і було несила зняти lol



Це все до чого: в нас люди самі прагнуть носити символіку, а в Криму примушують. 
Відчуйте різницю!



Цього велетня зробила собі на кушак до вишиванки podmig



І ще дещо: це фото з кімнати моєї малої, в ракурсі над письмовим столом, її теж ніхто не примушує. 



Крим і стрічка

Рано спілкувалася скайпом з родичами.
Всі працівники державних та бюджетних установ, а також учні та студенти у Криму зобов'язані носити георгіївські стрічки з 1 по 11 травня включно. Це не жарт. 
Вчора у Феодосії дитину без стрічки не пустили до школи. 

Малюнок з інтернету прийшовся в тему podmig



Варіант тролінгу

...Планируя отдых в Крыму и бронируя жилье по
телефону, разговаривайте с хозяевами квартир по–украински. Будут отвечать
по–русски, говорите им, что «ничого не розумиитэ». Спрашивайте у них телефон
украиноговорящих хозяев. Разумеется, они не дадут, но задумаются. Даже если вы
не собираетесь ехать в Крым, но имеете свободное время и «натхнэння», займитесь
этим делом просто ради удовольствия: обзванивайте людей, сдающих жилье и
требуйте украиноязычного общения. Через пару сезонов крымчане добровольно
выучат столь нелюбезный им украинский.

Как вариант: требуйте гарантий, что на
территории «мини–отеля» (он же – хозяйская халупа) не будет гостей из России
(«ну, вы же не хотите, чтоб постоянно возникали конфликты, переходящие в драки?
Так обеспечьте отсутствие, иначе не приедем»). Ставьте перед ними дилеммы типа
«или–или», погружайте в тяжкие раздумья! Пусть выбирают. Тут не мертворожденный
референдум, а живые деньги, поэтому их мозг станет работать куда активней, а
ощущение недополученной прибыли будет еще долго омрачать светлые мысли о
грядущей смерти в пределах России.

И еще вариант: «Тут такое дело… мы хотим к вам
приехать с братом жены, а он из «Правого сектора». Вы его примете? Он очень
щедрый! А стрелять в русских он не будет, я прослежу!». Внимательно слушайте,
как на той стороне провода ведут смертный бой жадность, ура–патриотизм и
дремучий страх...

–––
Всё равно не поеду, но идея хороша!

Про Крим без копіпасту

В продовження теми Криму

У Києві вчора була така негода, що просиділа цілісінький день удома. Переспілкувалася декілька годин по скайп-зв'язку з усіма кримськими родичами. 

Якщо систематизувати інфу, то виглядає все так:

1. Стосовно зарплат. Так, їх підняли. Одразу після анексії Крим чомусь був прирівняний до рівня Москви по зарплатах. Зарплатня медсестри в поліклініці складала 12 тис рублєй. Відповідно ціни виросли до рівня рашкінських, але бюджетники все одно раділи. Але тепер мацковські надбавки зняли, і зарплатня теї медсестри стала 7 тис рублєй. А ціни не впали. А народ вже звик жити на ті, попередні доходи. Так що вчительки, що так раділи анексії (спочатку за 30тис рублєй на місяць, а тепер на 18), тепер чомусь (і чому саме - дивно :) ) радіти перестали. Відмовчуються.

2. Пенсіонери. Те саме. Пенсія була більшою, тепер менша. Садять полуницю, сподіваються в сезон підробитися на продукції з власного саду-городу (в кого є). Також в пенсійний стаж не враховується робота військових  за кордоном "добровольцамі" за радянських часів. Тож пенсії ще за рахунок цього зменшилися. Хоча до анексії все враховувалось.

3. Продукти. Порівняно з доанексійними часами кількість та асортимент продуктів харчування суттєво зменшилась. Завозять дуже мало (і привозне все дууже дороге), тож можна вважати, що Крим зараз на повному власному забезпеченні. А місцеві фермери ставлять ціни, хто яку захотів. Все одно куплять, бо діватись людям нікуди.
Прикольний був випадок. До моєї родички заговорила прижджа на відпочинок дама (далі діалог передаю мовою оригіналу):
- У вас столько видов масла! Я насчитала 18!
- Вы, наверное, посчитали масло и спред? Масла всего-то 7 видов. В прошлом году у нас было до 30 разновидностей только масла, а спредов не перечесть.
- ?? 
- Масло - то, что делается из чистого коровьего молока, а спред с добавлением растительных компонентов.
- А.... А у нас в Ставрополе всего 3 (!!! Тут пригадуємо відео з блінамі - воно якраз зі Ставрополя) - масла и спреда - так что ваши 18 - это очень хорошо.

4. Про термінали. У Криму їх просто немає. Ви не можете у супермаркеті або на АЗС або ще деінде розрахуватися терміналом - тільки готівка. Для понаїхавших росіян це нормальна ситуація, вони звикли. Кримчаки ж звикли вже до більш цивілізованих розрахунків, тож відчувають деякий дискомфорт. Також по Криму офіційно працює всього 2 кримських банки, банкомати обслуговуються дуже погано, або не працюють, або без грошей. Міжнародні банки не працюють через санкції. Росіянам, що приїхали з грошима на картках, практично неможливо зняти гроші. Найрозумніші ті, що приїхали з доларами, але то окремим пунктом.

5. Про долари. Мій кум надумав купити машинку. У російського військового, що переведений після анексії з-під Ростова. В доларах то була якась N-на сума. Кум, звісно, дістав "убитих єнотів" і хотів ними розплатитися. Але продавець сказав "нєт, давай по курсі рублямі, мнє нє нужна вражеская пиндосская валюта". Так що долари - то непатріотично в Криму.

6. Намагалася поговорити по скайпу з севастопольським родичем. Тим самим підстаркуватим дядьком, що йому мама (моя тітка 70 років з мінімальною пенсією) до останнього часу передавала українське сало потягом 39/40. Тепер не передає, бо через кордон переправляти напряжно. Коли я спитала "Как дєла?", на мене посипалися звинувачення, що я з ним спілкуюся щоб все розвідати, і передаю дані практично самому "абамкє", "путєн маладєц" і "скоро всьо наладітся". Тож поговорили з його дружиною, що порадувала мене новиною про те, що "яблокі падєшевєлі". Були 100 рублєй за кілограм, а тепер 75. Скільки це на наші гроші, рахуйте, курси валют є в неті. Капєц. Це в "яблучному" Криму!

7. Про відпочивальників. Пам'ятаєте ті розмови 3-4-річної давності від кримчаків, що їх кормлять "расєйскіє атдихающіє"? Так от, в минулому сезоні їх було півтора мільйони. В доанексійні часи приїздило 6-7 млн "бєдних бєндєравцев", а в гарний сезон і по 9 було. Моляться кримчаки на новий сезон і просять у Господа, щоб хоча би півтора мільйони минулорічних приїхало.

8. Про свободу слова. Українські канали відключені (крім Інтера та ТРК Україна), на українські сайти ходити бояться, бо ФСБ реально за всім слідкує, в соцмережах пишуться теж стрьомно. Єдине, що лишилося, - Скайп, бо американська програма. Але чомусь він працює "через раз", кримчани теж "грішать" на ФСБ. Хоча я думаю, що на анексованій території він просто не оновлюється автоматично. Говорити між собою правду про владу бояться. Навіть ті, хто раніше довіряли один одному. Все півсловами та натяками. Навіть у америкоському скайпі.


Наразі новин більше не маю, висновки робіть самі.


Чудово!

Вся суть року минулого в одному малюночку!