хочу сюда!
 

Dreamer

39 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 33-50 лет

Заметки с меткой «євромайдан»

Піррова перемога майдану

Сьогодні до влади прийшла опозиція, але те що я побачив в перші дні мені геть не сподобалося.

Розпочну одразу з найболючішої теми, за що на мене накинуться з кулаками, я проти того щоб зносили Леніна. Скільки таких пам’ятників залишилося? Ніхто не скаже, за те всі знають скільки їх уже знесли. Я питав, для чого зносять пам’ятник, мені відповіли, що це символ поваленого режиму. Тоді давайте зруйнуємо метро, будинки де ми живемо, бо то все є символом комуністів. Для довідки, саме при Леніні Україна сформувалася в державу, це було ще в 1920 році.


Парламентська більшість, яка була сформована з тих самих депутатів ПР. Тобто, ті самі люди, які штампували в сліпу диктаторські закони Януковича, зараз так сам штампують закони опозиції. Тобто це люди без своєї думки, які тільки чекають доки підвернеться шанс, і вони перейдуть до іншої сили.

«На рахунках у казначейства грошей немає»,- це слова Турчинова у неділю у ВРУ, а вже сьогодні в.о. президента України Турчинов виділяє, на вибори 1,9 млрд. грн., що більше ніж у 2012 році коли було витрачено 1,2 млрд. грн., і виникає питання на що підуть ці гроші? У києві 16 мостів які перебувають у аварійному стані, і наці гроші, якщо не повністю реконструювати, то хоча б полагодити їх можна було.


Закони приймаються для людей на майдані, щоб вони «відчепилися». Для мене ситуація в ВРУ зараз саме так і виглядає, опозиція, уже влада, відміняє закон про мови, роздає посади, звільняє з посад, але жодного важливо закону прийнято не було. Досить показово, що на сьогоднішніх банківських котируваннях долар сягнув позначки 9,32 грн., що є одним з рекордів, і судячи по тому, як влада вирішує ці питання, то їй зараз не до цього. Як на мене, то найперше, що потрібно було зробити, це одразу направити в НБУ нового управлінця, але чомусь Яценюк цього не зробив, хоч він мав би це в першу чергу зробити.

Я думаю, що ситуація проясниться в найближчі декілька днів, але якщо опозиція і далі буде приймати «ліві» закони, то їх скоро самих попросять піти. 

Як рабіновіч зрадів бандюковичу-антифОшисту





Открытое Письмо в украинские СМИ в связи с конференцией против сионизма http://www.israelshamir.net/ru/ruart44.htm

http://os1.i.ua/3/7/11843766_8edf75cd.jpg

***
гепа с допой в дупе

Як кинули Кличка

Сьогодні подій було не менше ніж вчора, чи будь-який інший день. Тимошенко вийшла з тюрми, Януковича визнали таким, що не може керувати країною, Кернес і Добкін втекли у Росію і т.д.

Та мені, здається, що окремої уваги заслуговує заява Тимошенко про те, що вона йде у президенти.


Особисто для мене, це хоч і не було несподіванкою, але я вважаю, що поки в Україні траур, від таких гучних заяв варто було утриматися.

Тепер, про тих осіб, хто від цього постраждає, це звісно Кличко, оскільки на революції він ризикував набагато більше ніж той самий Яценюк, чи Тягнибок, не боявся ходити до внутрішніх військ і з ними домовлятися про перемиря, а також відчув на собі всю лють мітингувальників, коли ті мало не напали на нього(про побиття не йдеться, оскільки, навіть 8 мітингувальників не впоралися б з чемпіоном світу з боксу в рукопашну).

Про фінансові зобов’язання, які були між Кличком, Яценюком і Тягнибоком, я не знаю, але мені здається, що вони були пропорційні.

Далі про те, що Кличко збирався в президенти знали всі, і численні опутування свідчили про те, що саме Кличко буде президентом, Яценюк міг вийти в другий тур, але не міг перемогти. Щодо Тягнибока, то у Симоненка і Порошенка, був більший рейтинг ніж у нього.

Далі коли писали проект нової Конституції, то там було вже чітко видно плани сторін, Яценюк хотів бути прем’єром при президентові Тимошенко у парламентсько-президентській республіці, а Кличко хтів навпаки розширити повноваження президента, і залишатися у президентсько-парламентській республіці.


Тепер же, з виходом Тимошенко, ситуація міняється, оскільки, навіть перебуваючи у тюрмі Тимошенко мала значний рейтинг, щоб вийти у другий тур, а якщо пішов Янукович, і вийшла вона, то значить що її рейтинг виросте напевне у двічі, а це поразка для Кличка. А отже, всі амбіції, можна знову перенести у спорт, в політиці йому тепер нічого не світить, максимум міністр фізичної культури і спорту.


Ось хто боровся за перемогу Євромайдану



Учасники протестів

Мітинги

За даними соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» 7-8 грудня, серед протестувальників на київському Євромайдані мешканці Києва становили 49,8%, приїжджі з інших регіонів — 50,2%. За опитуванням Інституту Горшеніна, проведеним 2 грудня, серед протестувальників кияни становили 50,5%, мешканці інших регіонів — 49,5%.
Абсолютна більшість приїжджих учасників Євромайдану (92%) приїхали самотужки, приїзд 6% був організований якоюсь громадською організацією або громадським рухом і 2% — однією з партій.
Абсолютна більшість учасників Євромайдану (92%) не належали до жодної партії та громадської організації. Членами партій були тільки 4% протестувальників, до громадських організацій належали 3,5%, до громадських рухів — 1,0%.
Серед учасників Євромайдану чоловіки за чисельністю переважали над жінками (56% проти 44%), Соціально-демографічній структура учасників Євромайдану «молодша», ніж населення країни загалом: середній вік учасника — 36 років (38% віком від 15 до 29 років, 49% — 30-54 роки, 13% — 55 років і старше.
За освітнім рівнем на Євромайдані переважали люди з вищою освітою (64%), з середньою та середньою спеціальною — 22%, незакінченою вищою — 13%, неповною середньою — менше 1%.
Дещо більше половини учасників Євромайдану вдома спілкується української мовою, 27% — російськомовні, 18% — спілкуються і українською, і російською, 1% — іншомовні.
За родом занять серед учасників Євромайдану найбільшу групу (40%) становили спеціалісти з вищою освітою, представлені були також студенти (12%), підприємці (9%), пенсіонери (9%), керівники (8%), робітники (7%).

Постійне населення

За даними соціологічних опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології та Фондом «Демократичні ініціативи» 3 лютого 2014 року, соціально-демографічні характеристики мешканців стаціонарних точок Майдану (наметів, Будинку профспілок, будівлі КМДА, Жовтневого палацу, Українського дому та ін.) були наступними:

За статтю:
чоловіки — 88,2%
жінки — 11,8%

За віком (середній вік 37 років):
18-29 років — 33,2%
30-54 роки — 56,0%
старше 55 років — 10,8%
За освітою:
вища — 43,1%
загальна середня та середня спеціальна — 43,1%
незакінчена вища — 9,5%
неповна середня — 4,3%

За родом занять:
спеціалісти — 26,7%
підприємці — 17,4%
робітники 15,2%
студенти — 6,2%
пенсіонери — 7,4%
керівники — 4,5%
службовці — 4,2%
працівники правоохоронних органів, військові — 3,0%
сільськогосподарські робітники, фермери — 2,9%
інші — 0,5%
без постійного місця роботи — 13,0%

За місцем проживання:
кияни — 12,4%
приїжджі — 87,6%
з західних областей — 48,0%
з центральних областей — 20,1%
з південних та східних областей — 18,4%
За мовою[564]:
українська — 59,0%
українська і російська — 24,0%
російська — 15,6%
інша — 0,8%


Біль за Україну

     Бог є любов, а люди створені за образом і подобою Божою. Та коли людина про це забуває, відбуваються жахливі речі. І те, що сталося у нашій країні та центрі Києва зокрема, яскраво ілюструє цю істину.

     Кров, біль, сльози... Хтось залишиться калікою, хтось виросте сиротою, а хтось уже ніколи не повернеться до рідної домівки...

     На жаль, є серед нас ті, кого зідрана бруківка і спалені авто хвилюють більше, ніж горе тисяч їхніх співвітчизників. Таких можу "порадувати": відновити понівечене майно набагато легше, ніж понівечені душі та серця. А витерти з пам'яті страшні спогади - взагалі неможливо.

     Дев'ять років тому у нас теж був Майдан. Тоді носили помаранчеві стрічки. Тепер - чорні. Дай, Боже, нам усім завжди пам'ятати, по образу і подобі Кого ми створені, щоб більше ніколи не довелось носити чорні стрічки.