хочу сюда!
 

Таня

34 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «порошенко»

Що нам, Українцям, робити та як правильно тепер поступати ?

Що нам робити та як правильно тепер поступати ?
Чи має бути повалено 14 жовтня олігархічний режим  Порошенка ?
Відповідь на це питання складне, а головне дуже і дуже відповідальне.
Вже всі, сподіваюсь, зрозуміли, що мирні акції проти влади олігархів на чолі з Парошенком малоефективні, та тільки надають Порошенку можливість без проблем протриматись до чергових виборів, прийняти в них участь та шляхом маніпуляцій та "підрахунку" навіть перемогти, або в разі потреби взагалі цих виборів уникнути, зміцнивши свій режим на невизначений період.
Тож так воно виходить, що якщо вже зараз не проводити активні протестні дії, то пізніше такої можливості може і не бути взагалі.
14 жовтня Українські Націоналісти закликають всіх до Києва на традиційний Марш УПА під гаслом - Повернемо Україну Українцям !. Окремі активісти закликають і до масових протестів. Їх ініціатива, безумовно, доречна, адже, якщо акція не матиме реальних наслідків, то напевно спрацює тільки на користь Порошенка, випустивши частину протестної "пари".
Українцям вже давно треба зробити свій вибір між
- рятівним цивілізованим розвитком країни під проводом Націоналістів
- підтримкою та консервацією олігархату, який призведе до зникнення України з політичної карти світу, а Українців перетворить на вигнанців.
І якщо з вибором все зрозуміло, то з тим, як та коли усунути злочинний олігархат від влади все значно складніше.
Олігархи-злодії, які живуть за рахунок порушення законодавства, нехтування конституції та підтримки корупції, ніколи не будуть турбуватись про Українців та Україну.
Чи припинять олігархи виводити кошти в офшори ? Ніколи.
Чи припинять злодії знищення добровольців, які є рушійною силою всіх радикальних протестів ? Ніколи.
Чи допустять шахраї та брехуни проведення чесних виборів, результатом яких стане обрання президента Українця Націоналіста, який стане на сторожі закону і захисті інтересів України ? Ніколи ...
Тому 14 жовтня Українцям доведеться вирішувати питання виживання України як держави
#ВОСвобода #Україна #вибори #УПА


Порошенко укрепляет оборону. Оборону своей позиции на выборах


На днях произошло событие, которое второсортные СМИ назвали не иначе, как «Украина дала бой России в Азовском море», а официальные – единогласно записали в число громких «перемог» Украины над агрессором. Шутка ли – два корабля ВМСУ прорвались из Черного в Азовское море в рамках создания новой военно-морской базы в Бердянске, что должно положить конец безнаказанности оккупанта в регионе!
В честь такого события Петр Порошенко даже поздравил участников перехода с «безупречным» выполнением боевой задачи, а информационное пространство Украины наполнилось уверенностью в возрождении ВМСУ и ощущением себя морской державой. Понятное дело, что все это – заслуга нашего президента. Человек слова и дела!
Теперь о грустном, точнее – о реальном ходе этого «переможного» события.
Наша «эскадра» состояла из двух кораблей – буксира «Корец»
и корабля управления «Донбасс» (на самом деле – старая плавмастерская «ПМ-9»). К слову, второй был НЕ НА ХОДУ, для чего и понадобился буксир. Обоим уже под 60 лет, к тому же «Донбасс» почти 20 лет не выходил в море, пережив два пожара. Каким образом и за счет чего он превратился в корабль управления – неизвестно. В развитых странах такие посудины обычно используют в качестве мишеней для боевых стрельб…
Но у нас это будет плавучий штаб группировки в Азовском море.
На первых порах командование ВМСУ утверждало, что эти корабли «сами» прошли под мостом, ни у кого не спрашивая разрешения. Такое фантастическое утверждение было безжалостно опровергнуто Росморпортом, у которого за положенный тариф наша эскадра обязана была взять лоцмана для прохождения под мостом. Лоцман, кстати, был крымский… Но даже не это обидно. Гораздо обиднее, что россияне издевательски классифицировали нашу «эскадру» как «баржу на буксире»! С другой стороны, как еще можно квалифицировать две почти 60-летние ржавые посудины на сцепке, плывущие (да-да, именно плывущие) со скоростью 3 узла в час?
Другой элемент «перемоги» – это тот факт, что россияне выделили в сопровождение аж 10 катеров и один самолет!!! Правда, потом оказалось, что самолет был выделен не в связи с прохождением нашей «эскадры», а из-за присутствия поблизости самолета-разведчика ВВС США… Да и катера сопровождения в количестве 10 единиц были не боевыми единицами, а лишь патрульно-досматривающими лодками.
Но это все мелочи – перемога есть перемога. «Удар по скрепам», «Под носом у врага», «Доказали, чьи это воды» - и все в таком духе.
Однако, на фоне всего происходящего, словно будильник посреди сладкого сна, резко прозвучал месседж в адрес Украины из одной статьи, опубликованной двумя днями ранее (21 сентября). Статья эта называется «Russia Gives Up on Trump and the West» (Россия отказывается от Трампа и Запада), издание – именитый «The American Conservative», а автор – сам П.Бьюкенен (Patrick J. Buchanan), знаменитый геополитик и главный идеолог американских консерваторов.
Статья посвящена критике внешнеполитического курса президента США, но и о нас там упомянуто в нескольких предложениях! Точнее, о перспективах наших усилий в Азовском море… Так, автор прямым текстом заявляет, что российский флот в случае чего уничтожит нашу группировку и базу в течении нескольких минут, в связи с чем возникает вопрос о целесообразности поддержки Украины Соединенными Штатами в случае конфликта вокруг моря. Да и вообще, по мнению Бьюкенена, данная акватория по объективным и историческим причинам настолько же российская, насколько американским является Чесапикский залив (часть Атлантического океана, глубоко вдающаяся в территорию США между штатами Вирджиния и Мэриленд). Поэтому любые попытки противостоять, а уж тем более вытеснить Москву из Азовского и Черного морей, по определению обречены на провал.
Собственно, ничего сенсационного насчет перспектив нашей группировки на азовском направлении американский геополитик не сказал. Его слова лучше всего подтвердили два наших ржавых судна, два часа пересекавших Керченский пролив.
Понятное дело, что эти два корыта вдобавок к нескольким плоскодонным речным катерам никоим образом не укрепят наш оборонный потенциал в Азовском море. Это и не нужно. Зато они укрепят потенциал Порошенко на предстоящих выборах, причем очень серьезно. Главное – правильно все подать в СМИ. Сказали, что дали агрессору по носу, значит, так оно и было. А кто не верит или сомневается – тот зрадофил и кремлебот.
Главное не ошибиться на выборах в следующем году (с).

P.S. Совсем недавно было объявлено о сфере боевого применения этих кораблей. Так, по замыслу нашего командования, они будут бороться… с минами противника.
Вот и родился анекдот.

Когда случайности не случайны: настал правильный момент для полу

Наверняка многие замечали, что случайности не случайны. В жизни часто бывает так, что даже если очень сильно постараться, не удастся определить случайность как простое совпадение.

Но украинское руководство, кажется, готово оспорить этот факт. Ведь вряд ли может так случиться, что продажа президентом одного из своих заводов как-то связана с поставками Соединенными Штатами двух ракетных катеров.

Конечно не может, и эти новости даже размещаются СМИ в разных разделах. Продажа ЧАО «Завод «Кузница на Рыбальском»» - это частное дело Петра Порошенко. Контракт запланирован в рамках избавления президентом от своих бизнес активов. А поставка продукции военного назначения из США – это перемога, направленная на борьбу с агрессором и усиление военной мощи Украины.

А суть случайности вот в чем: 25 сентября пресс-секретарь президента Святослав Цеголко сообщил общественности о том, что управляющий активами Петра Порошенко фонд «Прайм Эссетс капитал» нашел покупателя на принадлежащий главе государства завод «Кузница на Рыбальском». В качестве покупателя выступает соотечественник Петра Алексеевича. Сделка будет совершена сразу после получения одобрения в Антимонопольном комитете Украины.

Данный факт очень удивительно совпал по срокам с передачей Украине двух американских катеров береговой охраны, которая происходит 27 сентября в Балтиморе.

Катера «Drummond» и «Cushing» построены 30 лет назад и в настоящее время списаны из боевого состава ВМС США. Они призваны усилить боеспособность Украины в Азовском море и способствовать противостоянию российской агрессии.

Вроде бы ситуация вполне соответствует текущей обстановке. Россия ущемляет права Украины, мешает судоходству. Киев как может сопротивляется, соболезнующие помогают. Кроме США помочь Украине, продав списанные суда, выразила Дания. Киев выразил готовность приобрести три стоявших в ВМБ Корсер с 2012 года многофункциональных катера типа Flyvefisken (проект Standard Flex 300).

В общем, наживаются на терпящей бедствие Украине все как могут. Но продаваемая президентом фирма «Кузница на Рыбальском» не совсем простая.

ЧАО «Завод «Кузница на Рыбальском» (ранее — ПАО «Ленинская кузня») занимается не только строительством буксирных пароходов, морских рыболовецких траулеров, корпусов транспортных судов, но и военных кораблей. Кроме того, с 2014 года предприятие начало разработки и производство другой продукции военного назначения - 40 мм гранатометов УАГ-40, боевых модулей для бронетехники, а также бронемашин «Тритон» и «Арбалет» и радиоэлектронного оборудования для защиты государственной границы.

А это все попахивает государственными контрактами. И немалыми. А теперь стоит вернуться к вопросу о случайностях и личной выгоде (ну или коррупции). Может быть неспроста вопрос о поставке американских катеров, тянувшийся с 2014 года, разрешился синхронно с продажей президентского завода?

Normal 0 false false false EN-US X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0in 5.4pt 0in 5.4pt; mso-para-margin-top:0in; mso-para-margin-right:0in; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0in; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}

Схема «Петр Порошенко — Президент, Виктор Медведчук — спикер

Публикация Сони Кошкиной о сговоре Петра Порошенко с Виктором Медведчуком и той группировкой в Оппоблоке, которую контролируют Сергей Левочкин и Дмитрий Фирташ, вызвала в украинском политикуме изрядный ажиотаж.

Еще бы: схема «Петр Порошенко — Президент, Виктор Медведчук — спикер, Юрий Бойко — премьер» отправляет на мусорник большинство наших политиков вместе с их парламентскими притязаниями.

Опять же, те, кого называют «порохоботами», последнее время усиленно пытались повесить токсичного Медведчука на Юлию Тимошенко. А тут вдруг выяснилось, что в кума Путина по уши вляпался сам Петр Алексеевич. Неаккуратненько как-то…

А вот на то, что этот сговор происходит под патронатом Москвы, включает в себя реализацию «минска» по сценарию Кремля («особый статус» Донбасса) и в конечном итоге приведет к втягиванию Украины в недоимперию, среагировали немногие. Хотя все на поверхности: стратегию внешней политики у нас определяет Рада, как раз поэтому Медведчук и рвется в спикеры, а не премьеры.

продолжение тут - текст не мой 

Закарпаттю погрожує скасування виборів та комендантська година


Незважаючи на те, що зростання сепаратистських настроїв в Закарпатській області неодноразово було спростовано ЗМІ та Банковою, СБУ продовжує проводити антитерористичні навчання в регіоні, а командування ЗСУ готується розмістити в Береговому окремий батальйон 128-й бригади. Такими методами влада намагається реагувати на недружні заяви Будапешта про реформу освіти і показує сусідам, що Україна готова в зародку припиняти провокації та незаконні витівки представників угорської спільноти. Тим не менш, деякі із намірів силовиків в регіоні досить важко піддаються розумінню. Наприклад, відомий закарпатський журналіст Віталій Глагола на своїй сторінці в Facebook продемонстрував лист начальника УСБУ в Закарпатській області Олега Воєводіна на адресу секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Із документа ми дізнаємося про цілу низку запланованих спецслужбами заходів, кінцевою митою яких є підготовка регіону до введення режиму надзвичайного стану. Крім антитерористичних навчань УСБУ в Закарпатській області планує також блокування місцевих ЗМІ, оперативно-розшукові заходи стосовно представників міської влади та угорських організацій, таємні навчання зі звільнення захоплених державних закладів та посилення агентурної роботи в Береговому та Виноградові. Таким чином, спецслужби будуть поступово підводити регіон до того, щоб РНБО мала всі підстави для підготовки розпорядження про введення режиму надзвичайного стану в Закарпатті з 1 березня 2019 року. Інакше кажучи, силовики можуть залишити без президентських виборів щонайменше цілий регіон, а в гіршому випадку і взагалі всю країну!

Причин для такої ініціативи з боку Турчинова може бути дві: або влада дійсно приховала від громадськості серйозну загрозу, яка виходить від сепаратистів в Закарпатті і зараз змушені йти на крайні заходи, або вони намагаються використати складну ситуацію в регіоні з політичною метою заради порятунку кар'єри Петра Порошенка. В будь-якому випадку, подібні експерименти не прикрашають владу і можуть призвести до найсумніших наслідків. Якщо журналіст Віталій Глагола вважає, що режим НС в області віщує лише певні зміни в політичному та соціальному житті, то насправді все може закінчитися реальними масовими заворушеннями, вуличним кровопролиттям та непередбачуваною реакцією на ситуацію з боку Угорщини та ЄС. Будь-яка, навіть тимчасова зміна статусу Закарпаття може потягнути за собою відтік населення, зростання антиукраїнських настроїв і, зрештою, втрату контролю над регіоном. Замість того, щоб залишити закарпатців в спокої та не зганяти туди силовиків, Турчинов з Порошенко в страху перед виборами знайшли занадто сумнівне рішення, яке не тільки значно підпсує життя в регіоні в 2019 році, але також зіграє на руку ворогам України з Угорщини та Росії.

ЕС и НАТО отреагировали на предложенные Порошенко евроинтеграцио

В начале недели президент Украины Петр Порошенко внес в Верховную Раду проект изменений в Конституцию страны, предпролагающий на законодательном уровне закрепить необратимость курса Киева на вступление в ЕС и НАТО.

В Европе данный шаг вызвал неоднозначную реакцию. Кто-то из политиков одобрил, кто-то посчитал это предвыборным само пиаром Петра Порошенко, но негативных отзывов не выражается. Вместе с тем большинство политиков сошлись во мнении, что в настоящее время Украине лучше заниматься решением текущих проблем, а не мечтами о светлом будущем.

Представители немецкого издания Deutsche Welle обратились за комментариями к представителям ряда фракций Европарламента.

Как сообщили журналисты, особого энтузиазма опрошенные не проявили. При этом постоянный докладчик Европарламента относительно Украины Михаэль Галер заявил репортерам, что стремление украинского народа в ЕС видно и без закрепления его в Конституции.

Представитель социал-демократов Кнут Флекенштайн выразился нейтрально, заявив, что украинцам самим решать, что писать в своем основном законе.

Ребекка Хармс, представляющая фракцию Зеленых, назвала этот шаг «чрезвычайно важным», добавив, что Украине в настоящее время нужны «большие решения», нежели подобные конституционные изменения.

Пресс-служба НАТО сослалась на декларацию Брюссельского саммита, сообщающую, что «Мы незыблемы в нашей поддержке права Украины решать свое будущее и внешнюю политику самостоятельно и без вмешательства извне. В свете вновь заявленных стремлений Украины к членству в НАТО, мы верны нашим решением, принятым на саммите в Бухаресте». Однако плана действий по вступлению в блок Украина так и не получила.

Фактически же получается, что предложенные президентом Порошенко изменения являются скорее галочкой в предвыборном бюллетене. В рамках своих предвыборных обещаний членство в НАТО и ЕС являются его основными козырями, которых другие кандидаты пока что не обещают.

Normal 0 false false false EN-US X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0in 5.4pt 0in 5.4pt; mso-para-margin-top:0in; mso-para-margin-right:0in; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0in; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}

Украина вступит в ЕС и НАТО: Петр Порошенко на законодательном у

Главным событием внутриполитической жизни Украины на прошлой неделе стало убийство главы ДНР А.Захарченко, вызвавшее большой резонанс и массу различного рода предположений.

На этом фоне достаточно незаметно прошла новость о том, что на официальном сайте Верховной Рады Украины 04 сентября опубликован текст изменений, которые президент страны П.Порошенко намерен внести в Конституцию страны.

В пояснительной записке сообщается, что инициатива направлена на внесение необходимых изменений в Конституцию для реализации стратегии по полноценной интеграции в структуры ЕС и НАТО. Данная цель рассматривается в качестве стратегического приоритета внешней политики Киева.

Для реализации этой стратегии президентом предложено внести ряд изменений в следующие статьи Конституции.

В 85 статье предложено закрепить, что в полномочия Верховной Рады входит "определение основ внутренней и внешней политики, реализации стратегического курса государства на обретение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и в Организации Североатлантического договора".

В 102 статью предлагается внести дополнение, определяющее, что "Президент Украины является гарантом реализации стратегического курса государства на обретение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и в Организации Североатлантического договора".

В 116 статье должен появиться еще один пункт, согласно которому Кабинет Министров "обеспечивает реализацию стратегического курса государства на обретение полноправного членства Украины в Европейском Союзе и в Организации Североатлантического договора".

Для принятия изменений за них должны проголосовать не менее 300 депутатов.

О необходимости принятия таких изменений Петр Порошенко заявлял уже давно. Если они успешно пройдут голосование в парламенте, это станет значимым шагом в реализации евроинтеграционной политики украинского руководства.

 

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0in 5.4pt 0in 5.4pt; mso-para-margin-top:0in; mso-para-margin-right:0in; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0in; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-ansi-language:RU;}

Так якою ти будеш, наша політична осінь 2018-го ...


Ну ось і прийшла до нас нова "політична" осінь 2018 ...
А за літо у нас не відбулося ніяких сенсаційних політичних подій на кшталт розпуску парламенту, оголошення дострокових виборів президента чи врУ, або висунення нових кандидатів в президенти зі світу мистецтва та популізму.
Наш новий політичний сезон 2018-2019 стартує при старому політ. розкладі, а з ним неформально стартує і президентська передвиборча кампанія. І тут соціологія за рік не показала якихось істотних змін вподобань електорату.
Нічого важливого не приніс і День незалежності, на який хтось покладав свої певні політичні надії ... Не було ніяких доленосних заяв від Порошенка, а його недолуге "вибачення" люди сприйняли як плювок їм в лице ... Не оголосили про свій похід в політику ні музиканти ні коміки. Ну хіба що чергові "зірки журналістики" нагадували про свої амбіції і запропонували свої послуги акулам нашої політики. 
А головна інтрига осені 2018 - доля Гройсмана і Авакова.
І тут питання в тому, чи піде Порошенко перед своїми виборами на їх "зачистку", тому що позбутися від Гройсмана та Авакова - це основне бажання ПОПа.
У Порошенка запевняють, що поки різких рухів щодо самого Гройсмана робити не будуть, а в оточенні прем`єра стверджують, що Гройсман вирішив зайняти нейтральну позицію - поганий мир кращий за війни.
Але справжньою проблемою для Порошенка є Аваков, і вирішення цієї проблеми у президентської команди поки немає. В оточенні Авакова недвозначно натякають, що Порошенкові не варто розраховувати на аваківську підтримку ... і думають з ким краще дружити проти Порошенка.
У команді Порошенка також розуміють, що на одному негативі по конкурентам вибори не виграти, і тому визначилися з однією з головних ставок у майбутній передвиборчій кампанії - томос про автокефалію Української православної церкви на тлі ідеологічної рамки гасел "армія, мова, віра", нагло "запозичених" у Українських Націоналістів.
Але крім томосу, ефективних ідей для походу Порошенка на вибори поки не проглядається, а лише масштабні "релігійні інформ-приводи" можуть перебити негативні "економічні інформ-приводи" через тотальне зубожіння людей. Економічний негатив так чи інакше буде концентруватися на Порошенка, як на збірному образі влади. #порошенко
                            

Так якою ти будеш, наша політична осінь 2018-го ...


Ну ось і прийшла до нас нова "політична" осінь 2018 ...
А за літо у нас не відбулося ніяких сенсаційних політичних подій на кшталт розпуску парламенту, оголошення дострокових виборів президента чи врУ, або висунення нових кандидатів в президенти зі світу мистецтва та популізму.
Наш новий політичний сезон 2018-2019 стартує при старому політ. розкладі, а з ним неформально стартує і президентська передвиборча кампанія. І тут соціологія за рік не показала якихось істотних змін вподобань електорату.
Нічого важливого не приніс і День незалежності, на який хтось покладав свої певні політичні надії ... Не було ніяких доленосних заяв від Порошенка, а його недолуге "вибачення" люди сприйняли як плювок їм в лице ... Не оголосили про свій похід в політику ні музиканти ні коміки. Ну хіба що чергові "зірки журналістики" нагадували про свої амбіції і запропонували свої послуги акулам нашої політики. 
А головна інтрига осені 2018 - доля Гройсмана і Авакова.
І тут питання в тому, чи піде Порошенко перед своїми виборами на їх "зачистку", тому що позбутися від Гройсмана та Авакова - це основне бажання ПОПа.
У Порошенка запевняють, що поки різких рухів щодо самого Гройсмана робити не будуть, а в оточенні прем`єра стверджують, що Гройсман вирішив зайняти нейтральну позицію - поганий мир кращий за війни.
Але справжньою проблемою для Порошенка є Аваков, і вирішення цієї проблеми у президентської команди поки немає. В оточенні Авакова недвозначно натякають, що Порошенкові не варто розраховувати на аваківську підтримку ... і думають з ким краще дружити проти Порошенка.
У команді Порошенка також розуміють, що на одному негативі по конкурентам вибори не виграти, і тому визначилися з однією з головних ставок у майбутній передвиборчій кампанії - томос про автокефалію Української православної церкви на тлі ідеологічної рамки гасел "армія, мова, віра", нагло "запозичених" у Українських Націоналістів.
Але крім томосу, ефективних ідей для походу Порошенка на вибори поки не проглядається, а лише масштабні "релігійні інформ-приводи" можуть перебити негативні "економічні інформ-приводи" через тотальне зубожіння людей. Економічний негатив так чи інакше буде концентруватися на Порошенка, як на збірному образі влади. #порошенко