«Показово, що коли почалася німецько-радянська війна, В. Черчилль, перебуваючи на нараді командного складу британських військ у Єгипті, заявив таке: «Я буду пильно стежити за політичними діями Гітлера в Україні. Якщо фюрер проголосить Україну незалежною, то західні союзники програють війну, якщо ні — Велика Британія переможе».  І це не були просто слова. Якби німці пішли на такий крок, вони б отримали в особі частини українського народу союзника. Зрештою, цей крок міг би стати початком ланцюгової реакції активізації національних рухів на теренах СРСР, що могло б стати серйозною загрозою для існування цієї держави. До речі, не треба мати ілюзій, ніби народи СРСР любили радянську владу. Реальні факти свідчать про інше. Зрештою, і росіяни не були в захваті від більшовизму

Однак гітлерівці трактували народи СРСР як унтерменшів, котрим відводилася роль рабів. А українські землі розглядалися ними як об’єкт німецької колонізації, де корінне населення підлягало винищенню. Тому проголошення бандерівським крилом ОУН 30 червня 1941 р. Української держави викликало репресії щодо оунівців з боку німецької окупаційної влади. За таких умовах українські націоналісти стали на шлях збройного опору, через що й виникла Українська Повстанська Армія.»

Повний текст>>>

Хіба не вас знищували ці системи?

Хіба вони не є спорідненими?

Давно збирався написати, ще до річниці перемоги, але все якось... Підкреслюю, все це виключно нмд, я не претендую на істину у останній інстанції.

Чи помиляються ГЕНІЇ? Так, але ВІДКРИТО ВИЗНАЮТЬ СВОЇ ПОМИЛКИ! (вибачте, далі іноземною мовою)

Обратимся к труду официального биографа Черчилля, Мартина Гилберта, "Уинстон Черчилль, 1945-1965 «Никогда не отчаивайся»"

**********************************************************************************************

3 ноября 1953 года в выступлении перед Палатой Общин Черчилль сказал:

«...Событием в мире стала смерть Сталина и приход к власти в Кремле другого режима. Я хочу остановиться на минутку на этом ... знаменательном событии. Почти восемь месяцев прошло с тех пор, и везде стоял и сейчас стоит единственный вопрос — приведёт ли окончание эпохи Сталина к смене политики Страны Советов? Намечается ли другой подход?»

25 февраля 1954 года в выступлении перед Палатой Общин, посвящённой Берлинской конференции (13), Черчилль заявил:

«Огромную по территории империю и многообразное количество подданных, которые Советы захватили в своё подчинение в момент союзнической победы и составляет главную причину разделения, существующего на сегодня между цивилизованными нациями.

С другой стороны, то, как Сталин использовал плоды своего триумфа, привело также и к иным результатам, которые будут ещё долго живы и которые, конечно же, не возникли бы в наше время, если бы не давление и угрозы со стороны Советов. Никто кроме Сталина, и ничто кроме действий России под его началом, не способствовали бы такому скорому возникновению прочного союза и братства англоязычных народов, от которого зависит жизнь свободного мира.

Критики обвиняли Черчилля в том, что он меняет своё мнение также часто, как и шляпу. 9 октября 1954 года в своём выступлении на конференции Консервативной партии в Бэкпуле Черчилль уже радикально поменял свой тон и поставил «своего друга Сталина» в одну строку с Гитлером:

«Пусть диктаторы, чьё злонравие породило страшные дела — дела, которые никогда бы не совершились без их деспотичной личной власти — несут свой ужасный список содеянного в историю. Пусть Гитлер заберёт свой позор с собой в ад... Но в этот знаменательный момент мировой истории и может быть судеб всего человечества я имею ввиду не только Германию и Гитлера. 

Сталин был на протяжении многих лет диктатором России, и чем больше я изучал его карьеру, тем больше я был шокирован ужасными ошибками, которые он допустил, и совершенной безжалостностью, которую он проявил к отдельным людям и людским массам, с которыми он действовал. Сталин, когда Россия подверглась нападению, был нашим союзником против Гитлера, но когда Гитлер был уничтожен, Сталин стал для нас главным источником ужаса.

20 квітня - день народження Гітлера. 22 квітня - день народження Леніна. Першому кату  пам'ятників в Україні немає, першому є. Несправедливо.

То як зробити справедливо?

Прочитала таки статю Бекешкіної. "Дайте радянським людям спокійно дожити в СРСР".

А чому в такому разі не дали нацистам спокійно дожити у ІІІ Рейху і походити з портретами Гітлера і свастиками в урочистий для них день 20 квітня? Чи, може, пані Бекешкіна вважає, що ВКП(б) менше людей згеноцидила, ніж NSDAP?

Чи вона не розуміє, що існує прямий зв'язок між толеруванням агресивної антиукраїнської поведінки і відтворенням такої позициї у молодого покоління, яке виховують отакі дєдушки-бабушки, які розмахують символами агресії?

На Нобелівську премію миру висували Сталіна, Гітлера і Муссоліні

На сайті Нобелівських премій з'явився список претендентів, яких висували на премію миру в період з 1901 по 1950 роки, але які її не отримали. Там можна побачити неабияких миротворців - Сталіна, Гітлера, Миколу Другого і Муссоліні. За правилами комітету, імена номінантів тримаються в секреті півстоліття. Судячи з цієї публікації, свого часу на премію миру висувалися Йосип Сталін (навіть двічі - в 1946 і 1948 роках), Адольф Гітлер (в 1939-му) і Беніто Муссоліні.

Пропонували і Вінстона Черчилля, але замість цього він отримав в 1953-му році премію з літератури за свої мемуари. У різні роки розглядалися також кандидатури Льва Толстого, Еріха Марія Ремарка, Миколи Реріха, а також Миколи Другого.

У минулому 2010 році Нобелівську премію миру присудили китайському дисиденту Лю Сяобо, однак вручити її так і не змогли - він перебуває у в'язниці, і Пекін не погодився відпустити його на вручення Нобеля. У 2009 році премію миру отримав президент США Барак Обама з формулюванням "за величезні зусилля з укріплення міжнародної дипломатії і співпраці між народами". У 2008 році премію миру отримав фінський дипломат Марті Ахтісаарі, який від імені ООН займався врегулюванням конфлікту у Косово, що завершилося проголошенням незалежності колишнього регіону Югославії та Сербії. У 2007 році Нобеля в цій номінації отримав віце-президент Альберт Ґор - один із опонентів Джорджа Буша-молодшого, який потім підтримував Обаму. В 1971 році "літературна" Нобелівка дісталася поету Пабло Неруді, який у молоді роки допомагав зникнути від мексиканського правосуддя Давіду Сікейросу - керівнику терористичної групи, котра здійснила невдалий замах на Лева Троцького.

  За даними офіційного сайту, на сьогодні серед лауреатів премії миру налічується 97 осіб, серед них 12 жінок і 20 організацій.

Церемонія вручення Нобелівських премій проходить у Стокгольмі й Осло в день смерті засновника винагороди Альфреда Нобеля - 10 грудня. 

23 лютого 2009 року під час дискусії в прямому ефірі обласного радіо депутат Полтавської обласної ради від СПУ Юрій Цомартов висловився за те, що в Полтаві може бути встановлений пам’ятник Гітлеру. Ось уривок зі стенограми дискусії:

Юрій Цомартов: «Но это наша история. Мы не можем забыть эту историю: от Мазепы, потом пропуск, потом опять вспомнить Центральную Раду или Директорию, потом опять пропуск, а потом уже с дев’яносто першого року».
Сергій Соловей, голова Полтавської обласної організації УНП: «Я тут можу сказати тільки те, що  вважаю той же нацизм чи фашизм страшенним злом для людства, так само, до речі, як і комунізм. Але, наприклад, у нас стоїть пам’ятник Леніну в Полтаві, а Ленін ніколи не був у Полтаві. А той же Гітлер був тут. Так що тепер, пам’ятник Гітлеру треба ставити? Та ні в якому випадку! Але в цьому випадку й пам’ятника Леніну не повинно бути на нашій землі».
Юрій Цомартов: «Нет, я демократичнее по этому поводу: пусть Гитлеру поставят памятник, только за свои гроши. Пусть он стоит, шоб знали, кто такой Гітлер и кто такой Ленин».

Така позиція депутата-соціаліста викликає глибоке обурення й занепокоєння, адже це не що інше, як паплюження пам’яті наших дідів і прадідів, які відстоювали свободу нашого народу й нашої Батьківщини в боях Другої світової війни, це насмішка над ветеранами війни й тими, кому судилося пережити фашистську окупацію, чиє дитинство припало на воєнне лихоліття.
У Німеччині використання нацистської символіки (у тому числі й зображень Гітлера) заборонено законом, а за його порушення передбачена кримінальна відповідальність. Символи нацистської Німеччини заборонені і в інших країнах Європи.
У зв’язку з цим виникають запитання:
- Чи відображає заява пана Цомартова офіційну позицію Соціалістичної партії України?
- Чи не перетворюються українські соціалісти на націонал-соціалістів?
- Чи має право людина з подібними переконаннями представляти виборців в обласній раді?
Закликаємо керівництво Соцпартії та її обласної організації дати принципову оцінку висловлюванням свого однопартійця в радіоефірі та відкликати депутата Юрія Цомартова з Полтавської обласної ради.

25.02.09

УНП закликало керівництво Соцпартії дати принципову оцінку висловлюванням свого однопартійця та відкликати депутата Юрія Цомартова з Полтавської обласної ради (мова йде про заяву УНП опубліковану тут: http://www.maidan.org.ua/static/news/2009/1235646603.html).

Соціалісти ж не збираються цього робити, а навпаки повністю підтримують однопартійця Цомартова і вважають, що в УНП перекручують його слова.

«Повністю згоден з паном Цомартовим. А влада зобов’язана виконувати свої функції – гуртувати суспільство задля вирішення нагальних проблем, а не розбурхувати народ нав’язуванням цих пам’ятників», - підкреслив голова обласної організації СПУ Степан Бульба.

"Майдан".