хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «кличко»

УДАР в голову

          Ба-бах!!! Це удар кулаком в голову. І в самій голові мозок об стінки черепа - др-р-р-р-р-р.
          Ну і які перші думки повинні би з'явитися? Пройти обстеження, якщо не дуже сильно мізки відбиті, то все життя проводити профілактичне лікування. Якщо там рецидив з'явився, то більш серйозне медичне втручання потрібне. Можливо трепанація черепа...Ну це я так, як обиватель розмірковую. Хай медики більш фахово викладуть свою думку.
          Ну, і в будь-якому разі, якщо би в нормальній країні така людина, замість того, щоб спокійно піти на пенсію та займатися власним здоров'ям, купила партію, понабирала би туди різних перебіжчиків, тушек, криміналітет, та пішла на вибори, то з неї би просто посміялися. І вона би, ця людина, не дивлячись на безліч отриманих травм, сама би це розуміла.
          Але у нас дивна країна. В нас є такий екземпляр, який не розуміє цього. Це Кличко. На анімашці не його череп, і тим більше, не його мізки. Там тільки його образ. Я би не згадував, що його багато разів били по голові, в решті-решт, є політики, які займалися в свій час боксом, а потім кинули його та перейшли в політику. Але і тоді вони не купували партії, вони починали з самих азів. Проходили всі щаблі становлення політика. Від рядового члена партії, посад чиновника, дрібних виборних посад, і так далі, поступово вибудовуючи свою кар'єру.
          Звісно для цього повинні бути мізки. Хоч би таки, як на анімашці. А у Кличка, хто-небудь спостерігав наявність мізків? Можливо вони і є, але десь розміром з горіх. Освіти в нього нема ніякої (так само, як і партію, куплену ступень якого-то доктора, ми мабуть не будемо згадувати, чи не так?). Двох слів зв'язати він не може. Це який-то клон межигірського бовдура Януковича. До речі  він повністю повторює його шлях. Не тільки за кругозором та освіченістю, вірніше, відсутністю і першого і другого. Але Кличка так само оберігають від запитань, як і Януковича. Щоб не дай Боже, хтось не спитав щось, не те що незручне, а просто за якусь банальну річ, з відповіддю на яку він просто зганьбився би. Прикладів тому вже чимало, тому його політтехнологи зробили висновки, і тепер фільтрують всі запитання, які надходять до нього на зустрічах з виборцями та прес-конференціях.
          Навіть цікаво, що він збирається робити у владі? Нещодавно, в Грузії, з'явився подібний новий, здається міністр енергетики, колишній футболіст. Не вкладається в голові.



          То що, щось подібне і нас очікує? Звісно ж, ні про яку фахову підготовку у будь-якій галузі господарства у випадку з Кличком не йдеться. Навіть, якщо в нього будуть фахові консультанти.  Але в них автоматично з'явиться спокуса кинути такого лоха, як Кличко. Те, що вони будуть йому пропонувати, для нього буде темний ліс. Ніякого вірного рішення він прийняти не зможе. Тільки "пальцем в небо". Звісно, такий зіц-голова, це подарунок для шахраїв та казнокрадів. Але, навіщо він нам, такий, потрібен?        
          Невідомо, з якою політичною течією він себе ідентифікує. Політична орієнтація людина не визначається одномоментною заявою. Це довгий процес. Політичні вподобання формуються у відповідному середовище. Будь-то бізнес-середовище, чи група людей, для яких є головним устремління нації до незалежності. Є концепції електоральної участі з домінуванням соціального замовлення. Не буду далі продовжувати, тому що у зв'язці з Кличком, все це звучить досить дико.




          Це Полесов №2. Готов прислужувати. Завжди. І будь-якій владі, незалежно від її політичної спрямованості, або навіть за відсутності такої.
          Для мене, Кличко звичайний барига. Його мета, заробляння грошей. Так, бокс важкий засіб заробляння, але він сам обрав його. Тим більше, що і його конституція це дозволяла. Але, ця робота обмежена віком. І тепер він шукає нове джерело прибутку. А якщо прискіпливо роздивитися його біографію, чим він займався, то стає зрозуміло, що він не гребує будь-якими брудними засобами.



          З такими своїми мутними пріоритетами, невідомими політичними інструментами, він нагадує грабіжника, який ламає двері з чорного ходу в наш дім, в Україну. Щоб дорватися до владного корита. А там вже накатана доріжка. Грабуй бюджет та підприємців, та ховай награбоване в офшорах.
          Але, з Кличком все зрозуміло. Я не можу зрозуміти людей, які готові за це чудо голосувати. Я завжди був проти приходу Кличка до влади. За цей час ніхто не зміг мені довести будь-яку, хоч мінімальну користь для країни обов'язковість його присутності в керівництві державою. А якщо враховувати його українофобські вислови, то його взагалі не можна допускати до влади в Україні.
          Я ще можу зрозуміти люмпенів та зелену молодь, які будуть голосувати за нього. Люмпенів, тому що вони люмпени. А молодь, тому що там в голові тільки пиво.



          Але не можу зрозуміти інтернет-користувачів. Прийнято вважати цю публіку найбільш продвинутою. То звідки ж ці інтернет-люмпени? Ну, з прихильниками партії регіонів все зрозуміло. Там на генному рівні повний колапс. Їх тільки могила виправить.
          Я не можу зрозуміти як ці удари по голові, дісталися не тільки його адресату, Кличку, а і мережевим хом'ячкам? Я нікого не хочу ображати. В мене нема наміру стверджувати, що я розумніший за них. Більше того, до багатьох з тих, хто збирається голосувати за УДАР, мені дуже далеко. І за інтелектом, і за освіченістю. То чому ж вони не здатні проаналізувати звичайні інформаційні стрічки? Для цього не потрібно бути семи п'ядей у лобі. Вбийте, не можу зрозуміти. 
          І я розриваюся між двома полюсами. Коли критикую Кличка, коли розповідаю про всі його подвиги, то тих, хто вирішив за нього голосувати, це чомусь озлобляє.  В той же час і мовчати я не можу. Оце, що я зараз написав, це як виглядає, як критика, чи як обливання брудом, чи як агітація, чи як щось інше? Хоча, як би це не виглядало, це мої думки, і я як зміг, так їх і виклав.
          На останок, дійсно агітаційний листок.






Настав час виборів.



Сьогодні відбулася зустріч володимирчан з лідером однієї з опозиційних партій. До міста завітав Віталій Кличко, щоб особисто ознайомити народ із своєю політичною програмою, та й роздати кілька сотень автографів.

Партія "Удар" обіцяє боротись із корупцією, підняти заробітні плати і пенсії, зберегти єдину державну мову,позбавити державних чиновників високих незаслужених пенсій. Програма партії включає в себе ряд реформ в економічній, політичній, соціальній сфері, сфері охорони здоров'я. Кличко дав слово, що в Україні будуть створені усі умови для розвитку малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць, чого не було створено і досі. У відповідь жителі міста задавали свої питання, звертались із своїми проблемами.

З ким він буде об'єднуватись в парламенті, Кличко конкретно не вказав, хоча в принципі новий склад Верховної ради, який  буде не таким вже і свіжим, вже  вимальовується. Це демократичні партії, яким не байдужа доля України.... Що це за партії? Питання риторичне.

ВО "Батьківщина" і ВО "Свобода" вже підписали угоду про створення коаліції,  до виборів. До такого кроку запрошували також і Віталія Кличка, але той відмовився, і сказав наступне: "Жодної людини нема, яка б могла звинуватити Кличка в боягузстві. Ніхто ніколи за мене не червонів в спорті і не буде червоніти в політиці. Спочатку ми повинні виграти вибори, потім ми повинні захистити результат, а уж потім ми повинні об'єднуватися до співпраці."












 Вибір за вами. 28 жовтня, прийдіть і проголосуйте.


10%, 3 голоси

23%, 7 голосів

23%, 7 голосів

45%, 14 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

УДАРим?

Ніяк не можу визначитися з паном Кличком. Чийого він поля ягода.
Ні, я звісно дуже поважаю його як боксера.
Але щодо його політичних амбіцій в мене дуже багато питань.
Ну то, як кажуть, час покаже.
Єдиний +, який можу йому поставити як політику (а можливо, це потім стане жирним мінусом), це те, що його поява на політичному ринзі, трішки розшевелила інертну молодь. Тепер в них теж є кандидат, якому вони хочуть віддати свій голос на виборах. Тому що він "молодий, амбиційний, не заплямований в політиці и взагалі тому що він Кличко fingal"

Останні події трохи все-таки мене склонили вважати, що Віталій не зовсім той, за кого себе видає. 
 
2. Тут також цікаве інтерв"ю Кирила Кулікова щодо імпічменту президента Януковича. Це для "Удару" "некорректне питання". Тобто діючий президент їх цілком влаштовує?question

3. Звісно, думки рехформатора кібітки не можуть бути для мене авторитетними, але тут я з ним згодна. Кличко водить своїх обранців за ніс. Не підписуючи угоду з опозицією, він тримає інтригу. Ніхто не розуміє, до кого примкне партія Удар в майбутньому парламенті.

Ми розуміємо, що Свобода і ОО не набере достатню кількість мандатів для створення коаліційнї більшості в парламенті. Тому  виходить, що партія Удар якраз і буде тою розмінною монетою, яка відіграє чи не найважливішу роль в створенні коаліції в парламенті. Такий шлях до Кличка вже пройшли запроданці мороз і кібітка. Знаю, що у Віталія дуже серйозні амбіції щодо президентського крісла. Тому можна прогнозувати його поведінку.

Я не буду тут писати мої прогнози, нехай це буде моя таємниця. Хочу узнати вашу думку.

 Як ви вважаєте, Удар ввійде в коаліцію з ПР, чи приєднається до опозиції?

49%, 28 голосів

30%, 17 голосів

21%, 12 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

УДАР готовий співпрацювати з Партією Регіонів

Не хочу нічого поганого говорити про "Удар" так наведу декілька фактів, може Віталій не стане (свідомо чи не свідомо) альтернативою тігіпкам, той так само ярим опозиціонером був, про люстрацію говорив, корупцію, що погодиться тільки на місце прем'єр-міністра але через 3 дні тихенько прогнувся під геолуха-капустяного, а через рік опозиційну партію злив в ПР, одним словом залишу цю замітку собі на пам'ять, бо звик я завжди все аналізувати й оцінку давати всьому що відбувається.

Почну аналіз з сильно законспірованої газети "Столичние ведомости" і її статі "Правда о том. кто убивает оппозицию в Киеве", дуже оперативно штаб Кличко прореагував на розповсюдження ніби цієї фальшивки, оперативність вражаюча (не гірша ніж оперативність влади по подавленню компромату на себе) хоча нічого надзвичайного ця газета не містила такого ж типу газети часто роздають біля метро для виливання бруду на ОО, але ніхто ніколи на таке не реагував від влади, а тут оперативна масова зачистка компромату, а головне в інтернеті повна блокада даної інформації . СПРОБУЙТЕ НАЙТИ НАПИСАНЕ (я вперше неповірив тому що так інет зачистити тотально можна, значить мушу сам написати).

В даній газеті аналізувались певні кандидати від партії "Удар", описувалась схема роботи ще одного пропалого ярого опозиціонера Каськіва (колишня "Пора") та родинні і бізнесові зв'язки членів партії "Удар" та "пр" з метою синього реваншу ненависної партії голубих в Києві, тепер зрозуміло чиїх рук був "Дурік" Черновецький, головне щоб не опозиція, тоді саме Кличко зробив Черновецького мером столиці, думаєте випадково ? Так от в газеті стверджувалось, що через "Удар" відбудеться захоплення прастами Києва, бо  ніколи прасти не віддадуть столицю опозиції, бо це означатиме фактично втратити владу в Україні.  Зрозуміло й дурному що ПРасти не мають бажання здавати Київ, але виглядає їх компанія щось невпевнено в Києві, то ж де собака зарита, а в наперсточників по іншому не буває.

Тож ось декілька статей та витяжок з них, що мене явно наштовхують не негативні враження про майбутню діяльність "Удару", сподіваюсь наївних нема, які вважають що в політиці ПРастів щось може відбуватись само собою ? Отож:

Почему мажоритарии-регионалы начали сниматься с выборов -"В избирательном округе №2 (г. Симферополь, АРК) больше нет кандидатов от Партии регионов. Еще неделю назад здесь баллотировалось сразу два «регионала» – Александр Баталин участвовал в выборах как кандидат от партии, а Александр Черноморов, нардеп от ПР, как самовыдвиженец." таких округів звичайно набагато більше але показовим є цей. Висновок -  1) ПРасти зробили ставку на невідомих кандидатів 2) Підтримки у ПРастів нема навіть в Сімферополі (впевнений на СУ комуністи знов підставлять ПРастам свій червоний прохід). Питання - то де ж ПРасти ховають вовків в овечій шкурі ? А те що ховають ПРасти манкурт я думаю не сумнівається ніхто, так от не тільки в мажоритарних округах вони їх ховають але й серед політичних партій наперсточники мусять мати своїх. Коровельську я не сприймаю як політика, це 2% буфер для відтягування голосів ОО, бо ПРасти всі проголосують правильно, навіть з 5% запасом.

"Главная задача большинства официальных кандидатов-регионалов в округах Киевской области – аккумулировать весь негатив, который население ассоциирует с властью."

УДАР готовий співпрацювати з Партією Регіонів  розміщено на сайті ТВІ, що ж Кличко важко висловлює свої думки, й довго думає, то можливо ще не встиг зрозуміти що з ПРастами не можна співпрацювати, тут тільки один принцип або ти їх або вони тебе, тож сподіваюсь Віті рано чи пізно вистачить мізків зрозуміти хто кого покористує в випадку співпраці (покористують ригоанали український народ звичайно).

"Партія УДАР Віталія Кличка готова співпрацювати з Партією регіонів заради добробуту України, повідомив лідер політичної сили після Х з’їзду партії. Якщо питання принципово йтимуть на користь державі - за такі питання ми голосуватимемо", - заявив він."

"УДАР" зняв на користь "Батьківщини" 26 кандидатів  це за день до завершення строку можливості зняття кандидатів, ДЕ БУВ КЛИЧКО МІСЯЦЬ ТОМУ ??? Хто мав робити перший крок ? Я вважаю "Удар" бо далеко їм до серйозної ще політики в "Боярці" не говорячи вже про Україну з ригоаналівськими наперсточниками, для яких боксер це ласий опозиційний шматок. То навіщо людям витрачати кошти, вести окремі виборчі компанії, обіцяти щось людям, коли невідомо коли й кого знімуть, навіщо ОО підлаштовуватись під тугі мізки боксера, вже програли Київ після брехливих заяв Кличка про його рейтинг високий, хіба він не схожий з чесним ющем київського масштабу ? Тепер знову боксер пішов тим самим шляхом, невже випадкова повторна помилка (спорт дається в знаки) і Віталик дійсно забув як Космоса мером Києва зробив ? 

Київська "Батьківщина" не хоче знімати кандидатів для Кличка  що ж досить негарно виставив Кличко жлобів з ОО, він зняв кандидатів в дупутати (одноосібно), а ОО жлобиться. Але давайте поглянемо на що претендує "Удар".

"Фактично, партія "УДАР" пропонує зняти по Києву 7 кандидатів від Об’єднаної опозиції, в той час як сам "УДАР" милостиво погодився зняти лише двох. І це після того, як затвердження кандидатів по місту Києву було результатом кропіткого підбору та широкого обговорення поміж членів Об’єднаної опозиції", - наголошується у заяві." - намагання Удару підкорити собі Київ явно прослідковується, то хіба не доказав Кличко припущення з яких я починав, що "Удар" намагаються ригоанали використати для контролю Києва ? Без декларованих Кличком соцопитуваннях в рейтингах (такаж 

Київська "Батьківщина" обурилась заявами Удару та каже, що він її вбиває а головне кого намагається "Удар" вибити з виборів ? І на користь яких темних конячок ?

"Нагадаємо, сьогодні політична сила Віталя Кличка оприлюднила списки тих кандидатів яких вона відкликає на користь "Батьківщини" та окремих кандидатів самовисуванців (всього 32 фамілії), а також список з 22 осіб, яких вона просить "Батьківщину" зняти на її користь.
 У списку запропонованих до зняття народні депутати Ксенія Ляпіна, Сергій Терьохін, Олександр Чорноволенко, а також депутати Київради Олександр Бригинець та Дмитро Андрієвський."

Абсолютна більшість кандидатів ОО мають набагато вищий рейтинг за кандидатів "Удару" - навіщо це Віталію прибирати перевірених та рейтинговіших кандидатів "ОО" по Києву ?

Виталий Кличко и апельсины  - "А у кого какие рейтинги – вообще загадка. Помните, праймериз собирались проводить, чтобы не было теневого определения кандидатов?" - то чому у Кличка слова з ділом так сильно розходяться, на чию користь точніше і де його декларована чесність ? Такі фінти явно в здоровому суспільстві викликали зливу недовіри до майстрів фінтів, на жаль в Україні поки що наперсточники і їх методи в авторитеті.

Час все розставить на свої місця, сподіваюсь всім вистачить розуму в черговий раз не здати Україну олігархо-банді. "Свобода" погодилася на коаліцію з "Батьківщиною" і "УДАРом"  правильна гра нібито опозиції, але тільки в ВР побачимо кому відведена ющерівська роль в боротьбі з ригоаналами.


73%, 8 голосів

27%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Обличчя(Face, Gesicht, лицо) Кличка.

Журналістка Народставитьпитаннявлоб, з інтернет-газети "Було-не-було", зустрілася з лідером партії "Удар" Віталієм Кличко, і взяла в нього інтерв'ю. Ось воно, до Вашої уваги.

- Здравствуйте, Віталій!
- Здравствуйте, рад Вас видеть!
- Якщо Ви не проти, ми будемо розмовляти державною мовою.
- Так, я очень даже не протів...не проти.
- Добре, і ще одне, Ви не проти, якщо будуть гострі запитання? Навіть дуже гострі....
- Ні, давайте всі...
- Добре, спочатку питання, що стосується Вас особисто, Вашого родоводу.
- У Вас українське прізвище, і дід Ваш був українцем, а ось у Вас, вже мало що залишилося українського. Ким Ви себе вважаєте? Ваш батько, галахічний еврей, мама, руськая. Зрозуміло, коли трапляється така каша у родоводі, людина сама визначає, хто вона. То Ви визначилися, хто Ви?
- Я гражд...громадянин України, громадянин своєї країни. Какой вопрос Ви задаете?
- Я запитую не про громадянство, я запитую про етнічну приналежність. Давайте не так. Ви вважаєте себе українським боксером чи якимось іншим?
- Ні в коем случае не европеоід побив.. виграв у негра. Я одну таку річ хочу сказати, не треба Кличка перекрашувати в якісь кольори..я підтримую демократичні цінності...
- До чого тут демократичні цінності, я про національність запитала. Таке враження, що Ви або не зрозуміли питання, або боїтеся сказати, що Ви українець, єврей  чи хтось інший. Добре, наступне запитання.
- В одному інтерв'ю Ви образили всіх українців, назвавши героїв, які воювали та гинули за звільнення України, фашистами. Можливо, Ви не знаєте, що ці люди боролися проти окупантів, будь-то німці чи руськіе. Якщо і правда не знаєте, то навіщо ображаєте цілу націю?
- Я не так сказав, я сказав, що всі, хто надел фашистську форму, той пофарбував себе в той колір, в який пофарбував.
- Вибачте, я повторюся. Ви і правда не знаєте, що в УПА був свій, власний однострій? Німецьку форму носили вояки дивізії "Галичина". Але, це ні про що не говорить. За цією аналогією Ви і Штірліца можете зробити фашистом.
- Ні, ну Штірліц одягнув цю форму, щоб боротися за звільнення своєї країни, тоді Радянського Союзу....
- Так само і українці одягли однострій дивізії "Галичина", щоб боротися за звільнення України.
- Ну там ето...Познер...я йому....він....е-е-е...я не хочу ізобретать велосіпед...
- Вигадувати велосипед...
- Ну да....
- На один боксерській поєдинок в Києві, вірніше, в Броварах, Ви запросили Кадирова. Я вже не кажу, що цю людину не приймають в цивілізованих країнах, тому що, він звичайний бандит, а до того ж від нього були відверто антиукраїнські висловлювання на кшталт того, що України, як країни, не повинно бути на мапі світу. Ви що, підтримуєте таки його погляди?
- З цього приводу я не даю коментарі.
- Я знаю, але як розуміти цю відмову? Я більше схиляюся до того, що ця відмова є підтвердженням Вашої прихильності до таких висловлювань Кадирова. Зайве тому підтвердження Ваш останній бій, який Ви провели в Москві. Не в Україні. Цим Ви, в чергове образили українців. Тільки не кажіть мені, що Вам не дозволила влада провести його в Україні. Ми не на мітингу, і я не легковірний, а обізнаний виборець. І не тільки цей факт. Таких фактів багато. Наприклад, Ви голосували в Київраді за перейменування вулиці Мазепи, на догоду моськовським попам...і ще багато Ваших "подвигів", всі не перерахуєш.
- Я люблю Україну....з 84 року живу в країні...Україні...ну і ето...я....
- До речі, Віталію, я раніше з захопленням очікувала Ваших боїв, а зараз, дивлячись на них, я сміюся. І не тільки я, дуже багато моїх знайомих. Ви не боксуєте, Ви тікаєте від сутичок. Професійний бокс, це, перш за все видовище, шоу. Зрозуміло, що це Ваш заробіток, але так відноситися до своїх шанувальників неприпустимо. Таким чином Ви їх всіх невдовзі розгубите.
- Професійний бокс, це великий та складний організм. Щоб залишитися на його вершині, треба докласти багато зусиль. І я не хочу ізобретати велосіпед...
- Вигадувати...
- Да, вигадувати велосіпед...
- А Ваш бій з Чісорою. Після того, як він ударив Вас на зважуванні та плюнув в обличчя Вашому брату, я думала, що Ви розмажете його по підлозі. Але нічого не сталося...Ви так само продовжували уникати справжнього бою. Більше того, побачивши Вас біля Українського дому, під час відомих подій, в оточенні восьми охоронців(навіть Яценюк був там без охоронців), та ломающего комедію перед камерами, Ви дуже сильно упали в моїх очах.




- В мене склалося враження, що Ви, пробачте, боягуз. І боягуз цинічний. Не знаю, яка у Вас мета, але задля її досягнення Ви використовуєте брудні засоби. Чому Ви так дієте? Адже в першу чергу це шкодить особисто Вам.
- Не знаю, що Ви бачили, але, мені на самом деле тоді, потрапив газ в очі.
- Можливо, але якщо той же Тягнибок був у вирі подій, то тому є і фото-і відео підтвердження. У Вас же, окрім цього посміховиська, більше нічого нема. Добре, давайте вже до політики.
- Давайте.
- Віталію, Вас можна сміло назвати політиком-невдахою. В свій час, в 2002 році, Ви були на підтанцовках у свого друга, Бакая, агітували за нього, як за кандидата в депутати. Це не допомогло Бакаю. Потім, вже Ви особисто, очолили список ПРП-Пора на виборах в Раду. І там пролетіли. Два рази балотувалися на пост мера Києва, знов фіаско. Зараз Ви купили партію "Нова країна", перейменували її в УДАР, і знов рветеся в політику. Навіщо вона Вам? Вам замало грошей? Ви же не політик.
- Дякую за Вашу запитання. Я хочу змінити країну.Я був в багатьох країнах, бачив, як живуть люди, і ми можемо не колись у майбутньому побудувати цивілізовану країну, а зараз.
- А чому Ви вирішили, що саме Ви повинні змінити Україну? Ви не знаєте історію України, Ви не шануєте її героїв, Ви надаєте перевагу аудиторії окупаційної країни для своїх боїв, ніж, власне,  аудиторії України. Більше того, щоб бути справжнім політиком, треба пройти довгий шлях. Від рядового члена партії до визнаної особистості, як членами партії, так і громадянами країни. А поки що, складається враження, що Ви банально шукаєте собі тепле містечко на спортивній пенсії. Купили партію, призначили самі себе її начальником і зараз рветеся до головного, доступу до бюджету України. Ви нічим не відрізняєтеся від тих же комуняк та бандитів.
- Ну чому, я вже довгий час працюю в Київраді. Є досвід.
- А що Ви там зробили? Окрім потурання моськовськім попам? Єдине, що в мене залишилося в пам'яті, так це безліч гучних заяв, що Ви подаєте в суд на те, чи інше рішення Київради. Або на Черновецького. Всі ці Ваші подання регулярно закінчувалися великим пшиком. Коли Ви з'являєтеся на якомусь заході, організованому громадою, кияни вже скандують - "Прийшов, засвітився та пішов".
- У нас є мета і ми наполегливо йдемо до неї. Ми побудували потужну команду і вже маємо гарні результати. Здаватися ми не збираємося.
- А які результати? Ті, що здобуті ось таким чином?




- І те, що Ви, разом з Наталею Королевською, яка своєю "мрією" вже задовбала всю країну, харчуєтеся з однієї стайні, видно неозброєним оком.



- Для людей, які уважно слідкують за політичним життя в Україні, не секрет, що Ви є проект влади. У вас чудові відносини з Януковичем. Порядна людина ніколи не опуститься до  холуйських, принизливих привітань з подарунками рецидивісту Хаму. Ви, не гидуєте цим. За моїми спостереженнями, у Вас тісні стосунки з Сашей-стоматологом, який в пограбування країни вже починає перевершувати батька.



- Це дивно, але Ви, майже клон Януковича. Янукович грабував людей на вулицях, в туалетах, Ви займалися в свій час рекетом. Янукович займався крадіжками на підприємствах, де працював, у Вас також були якісь махінації з квартирами спільно з київською владою та Бакаєм, якій займав різні державні посади. Янукович туп, як валенок, і Ви також не відрізняєтеся могутнім інтелектом. Янукович купив собі звання профессора, і Ви також купили собі ступень доктора(що його, що Вашу дисертації, ніхто не бачив). Гидко цитувати Герман, але коли вона сказала, що Ви нагадуєте їй Януковича в молодості, то я з нею погоджуюся. Едине, що поки що не співпадає, так це те, що Ви ще не сиділи в тюрмі, як Янукович. І це все люди бачать. Так, за Вас проголосують люди, які не цікавляться політикою(просто бренд Кличко тут спрацює), недалекі люди, просто лохі. Але це ненадійний контингент. Як Ви збираєтеся розширювати свою електоральну базу?
- Я впевнений, що політики повинні відстоювати інтереси всіх регіонів і чути кожного....
- Десь я вже це чула....
- Що саме?
- Чути кожного...
- Ось я кажу. У нас багато питань, які політики використовують для того, щоб підняти окремий рейтинг, популяризацію у якійсь групі, зачіпають болючі проблеми, які розколюють Україну, додаючи собі авторитету у будь-якому середовище.Такі питання, це питання минулого.
- До речі, а скажіть, будь ласка, чому у Вас нічого не вийшло з Гриценком? Чому Ви не об'єдналися?
- Ну, Гриценко не захотів приєднуватися до нас доти, доки ми не позбудемося тушек та кримінала в партії та в списку.
- Ну, і.....?
- Що, "ну, і...?"
- Спростування...
- Яке спростування?
- Зрозуміло...я ж кажу, що за інтелектом, Ви і Янукович, сіамські близнюки....
- Це добре, чи погано?
- Хай виборці вирішують. В мене до Вас наступне запитання. Весь цивілізований світ встав на захист Юлії Тимошенко. Всі безумовно визнають, що це політичні переслідування. Ви, за Вашими словами, прагнете до цього самого, цивілізованого світу. Але, в цьому хорі цивілізації, Вашого голосу не чути.Ви ніколи не приходили на ці ганебні судилища, які влаштував Янукович, щоб хоч би своєю присутністю підтримати Юлію Тимошенко. Більше того, Ви навіть опустилися до заяв, що Тимошенко знаходиться за ґратами заслужено.



- Віталію, Ви хоч усвідомлюєте, що ця маленька жінка, одна протистоїть банді садистів, мародерів, ґвалтівників та крадіїв? Всі Ваші перемоги над величезними мужиками не варті бою, який дає Юлія Тимошенко цій зграї покидьків. Ви як боєць, в порівнянні з Юлею, пігмей, клоп, воша. І з такою своєю гнилою позицією Ви розраховуєте на довіру та повагу виборців, громадян України?
- Не можу зрозуміти, це Ви хаміте мені, чи намагаєтеся образити....
- Так, пане Кличко, Ви не зрозумієте...не зрозумієте, що я кажу Вам елементарні речі, без дотримання яких з Вами не те що розмовляти, з Вами вітатися не будуть в тому самому цивілізованому суспільстві, яке Ви, начебто ставите собі за мету, побудувати і в Україні.
- Ну добре, давайте закінчувати.
- Так, закінчуємо. На останок в мене до Вас буде прохання. Віталію, будь ласка, не виступайте перед людьми. Я навіть не маю на увазі інтерв'ю, які Ви даєте журналістам, наприклад ось це -Ляльководів за Віталієм Кличком немає , там постраждав тільки Портніков, який слухаючи Вас та намагаючись втриматися від сміху, мабуть заробив собі пупкову грижу. Я маю на увазі ось такі зустрічі, і особливо з дітьми, як в даному випадку -


- Це діти. Своїм невіглаством, своєю неосвіченістю, своєю неграмотністю, Ви наносите їм травму. Ви ламаєте їхній психотип. В них може скластися враження, що такі люди, як Ви, і є справжні політики. В нас і так зараз дорвалися до влади бездарі, покидьки, клептомани, а якщо і Ви внесете свою лепту, то тоді на Україні можна ставити хрест. Дякую Вам. До побачення.
- Дякую і Вам. До побачення.


p.s.Звісно, це не справжнє інтерв'ю. Це глибока, прискіплива аналітика, відформатована під інтерв'ю. Хоча в ній присутні і оригінальні висловлювання пана Кличка з усіма стилістичними та орфографічними особливостями. Призначення цієї аналітики полягає в тому, щоб прочитавши та намотавши її на вуса, громадяни України сіли на канапу, подумали думу, і тільки після цього пішли на виборчу дільницю робити свій вибір. Вибір для своєї країни. Вибір для своїх дітей. Безпомилковий вибір.

Синій рай

         Якщо подивитися уважно на цей, що пестить погляд, напис, то ми побачимо, що в середині літери "А" щось ховається. До болі...ні, до люті знайоме. А якщо ми візьмемо подозрітельну трубу, та спробуємо  за її допомогою, роздивитися що ж там таке, то побачимо, що там написано - "Партия регионов". 
          А ще більш прискіпливі, особливо ті, хто крокує стопа в стопу з Шерлоком Холмсом, вивчивши та озброївшись його дедуктивним методом, звернуть увагу на те, що цвяхи, якими прибитий цей напис, є золотими. Погодьтеся, це аж ніяк не кореспондується з образом начальника цього, всім відомого та шанованого, закладу. І одразу, після такого скрупульозного аналізу, у аналізатора з'явиться така думка:"щось тут не так". А якщо не так, то він не буде совати свого носа туди, де щось не так, і внаслідок таких підозрілих висновків, трішки нахилить голову вліво(зазвичай вліво нахиляють, але можна і вправо), плюне, та піде собі далі.
          Звісно, це не означає, що всі решта - геть дурні, і лізуть туди, куди не треба лізти;ні, просто дехто з них дуже неуважні(не дарма про геніїв кажуть, що вони не від світу цього), або заклопотані життєвими проблемами, і їм нема коли розгадувати такі ребуси, або, м'яко кажучи, дуже довірливі.
          І ось, один мій знайомий(не довірливий, а неуважний), йдучи по вулиці Життя, побачив цей напис. Що було далі, спробую з його слів зараз викласти.

Синій рай

          Йду я собі по вулиці, як написано вище, Життя. Йду, як всі, нічим не відрізняюся. Пинаю каштани, пластикові пляшки, оселедця з'їв в кафе, постояв подивився, як мусора метелілі якусь бабусю, що продавала помідори, сфоткав потім ці помідори, які у розчавленому вигляді дуже нагадували мені шедеври Пікассо. Ну, і ось у такому радісному вигляді, я і крокував по асфальту...вперед, у бік обрію, прогресу та мрій.
          І тут раптом, виникає з туману якесь скупчення народонаселення. Власне і туман був раптовий. Світило сонце, потім місяць, все було прозоре, а тут - бабах!, туман. Але туман, це таке, туманна матерія, а ось скупчення, це вже конкретно, можна помацати. Я вирішив з'ясувати, чого це так сталося та підійшов ближче.
          Чим ближче я підходив, тим довшим ставало це скупчення. Воно якось витягувалося у довжину. В решті-решт, це скупчення, при наближення до нього, перетворилося в довжелезну чергу. Черга стояла до якоїсь споруди, яка нагадувала сортир, що в селі ставлять, на дворі. І ось, на цій самій споруді-сортирі, і висіла ця вивіска.  
          Черга рухалася дуже швидко. Кожні дві-три секунди двері в цій споруді відчинялися, і туди заходила наступна людина. Да, і люди були якісь дивовижні. Хоч вони і були одягнені по-різному, але вираз обличчя у всіх був однаковий. Це було щось середнє між байдужістю, переляком, та агресією. Все відбувалося мовчки. Хоча мені здавалося, що дехто з них таки рухав губами, але нічого не було чути.
          Ну, я постояв так десь хвилин з десять, поспостерігав, потім знов подивився на той напис, і тут в моїй голові хтось прошепотів, - і я чітко розумів, що це не мій голос, і не мої думки, - "йди ставай в чергу". Я пішов і встав. Поки я йшов до кінця черги, та власне і весь час, що я в ній перебував, час від часу лунала ось ця музика, хоча до того, як пішов ставати в чергу, я її не чув.
          Дурдом який-то, - подумав я. Цей одноакордний музон чомусь нагадав мені одного придурка, який на одному ток-шоу розповідав про "одна палка, два струна, я хазяїн вся страна". Він такі став її хазяїном. Та і досі ним є. Щоб він здох, падлюка.
          Ну, ось з такими думками я дістався кінця черги, ну і став... останнім. Тільки став в чергу, і хотів набрати повітря в легені та важко зітхнути, як, я аж здригнувся, поряд зі мною з'явився який-то дивовижний суб'єкт. Він був в міліцейському кашкеті, в фуфайці, з-під якої виглядала брудна майка, в спортивних штанях та в'єтнамках. В руці він тримав величезного ножа, а на плечі лежав ствол від танкової гармати(я служив в танкових військах, і знаю її, це нарізна 100-мм гармата). Звісно, її не те що підняти, її поворухнути не може одна людина, але мене це чомусь не здивувало.
- Тобі чого? - запитав я його.
- Нічого....тебе охороняю...
- Від кого?
- Від тебе.
          Так,- подумав я.- Піду я, мабуть, по своїх справах, - і пішов...вірніше зробив спробу піти, але в якій-би бік я не намагався зробити крок, на моєму шляху завжди стояв цей, в кашкеті. Ні обійти його, ні зсунути з місця, мені не вдавалося. Поштовхавшись таким чином деякий час, я таки залишився в черзі. Озирнувшись назад, я побачив довжелезну шеренгу людей, які вибудувалися за мною.Їй не було кінця.
- Чуєш, - звернувся я до свого цербера.- А навіщо ти гармату тягаєш?
- Це не гармата, це ствол. Я продаю його...купи...ствол...
          Я не став відповідати, і вже решту часу, поки рухалася черга, мовчав і більше не намагався ретируватися.
          І ось, нарешті я дістався до сортиру(принаймні він так виглядав), подивився на напис...але її вже не було, - Блін, що за херня! - вдарило мені в голову, смикнувся назад, але в цю мить дверцята сортиру відкрилися, і мене, наче засмоктало в середину.
          Що було далі, неможливо описати звичайними словами, навіть наша абетка не підійде. Відбулася якась інверсія, інверсія всього, і мови, і середовища, і подій, які там відбувалися. Наприклад, зараз світить сонце, навколо світло і ми все бачимо. Якого кольору це світло, ми і не замислюємося. Там же, куди я потрапив, було темно, як в печері, але це "темно" було синім, і в той же час все було дуже добре видно. Це важко передати словами. Одного разу, мені здалося, що я помер, що так виглядає смерть та життя після неї...або з'їхав з глузду та перебуваю в якомусь паралельному світі, але сприйняття, міркування, висновки, які я намагався робити, залишилися в тому стані, в якому вони перебували до того, як увійшов в цей світ...або, в це життя...навіть зараз я не можу зрозуміти, а де ж справжнє життя, там, чи тут...а може і не життя, а просто якесь сканування того, що бачиш.
          Ну ось, дверцята за мною зачинилися. І не просто зачинилися, а грюкнули з такою силою та гуркотом, наче то були чавунні грати, хоча з того боку я чітко бачив, що вони зроблені з дощок та оббиті ДВП. І я опинився в повній темряві, яку бачив, і яка була синя. Ця темрява якось обволокла мене, було таке враження. що це не я рухався, а темрява рухала мене.
          Поки я намагався зрозуміти що я, куди я, навіщо я, прямо переді мною, з цієї темряви поступово матеріалізувалося якесь чудовисько. Воно було з однієї голови, стояло на вухах, вуха були взуті у страусові черевики(не знаю, чому я вирішив, що страусові, але воно якось само так вирішилося, і вирішилося досить безапеляційно). В голові, хоча вся ця фігура і була суцільна голова, стирчала сокира, яка чомусь мене не здивувала і складала досить гармонійне враження, - як дипломат в нашій руці. Очі у цієї фігура були на лобі, їх було три. Там де в нас очі, в неї був рот, навіть два. Замість рота там знаходився анальний отвір, а там, де повинні бути вуха, було два носа. І ще один ніс був на підборідді, тільки він там знаходився до гори дригом. Замість носу, був ще один рот, більший за ті два, що на місці очей.  Шевелюра в неї росла не зверху, а на підборідді.


         Оце воно з'явилося і стоїть переді мною. Я навпроти. Так ми стовбичили один навпроти одного хвилин п'ять. Нарешті він...чи воно...важко було визначити, каже:
- Чого мовчиш, кажи пароль
- Який в біса пароль? Ти хто?
- Пісню чув, коли стояв у черзі? Ось і пароль
- Так я там нічого не зрозумів, то, здається, татарська мова була...
- Пароль не в мові, то розповідалася моя програма, а в тому, що ця пісня тобі нагадала
- Ну як що, придурка одного, який казав, - "одна палка, два струна, я...
- Стоп! Оце і є пароль. Даю відгук - "Я хазяїн вся страна". Заходь, будь як вдома. Зараз дам тобі роботу.
          Тут в мене все зупинилося. Без перебільшення. Навіть кров припинила свій рух. Було таке враження, що я розчинився в цій синій темряві. Що ж це таке, - подумав я.- Начебто живий, начебто в голові думаю, і в той же час мене нема.
           Не знаю що, можливо те, що в мене ще залишилися мої думки, але поступово я повернувся до свого звичного стану. Ще треба зауважити, що розмова відбувалася на якійсь тарабарській мові. Наприклад фраза "заходь, будь як вдома" була сказана цією фігурою так - "вдома як, заходь будь", причому слово "вдома" було сказано навпаки - "амодв". І так все решта. На диво, я все розумів. І відповідав так само, хоча думав нормально. І ця придуркувата мова також здавалася нормальною. Я міг би і зараз викладати своє оповідання тією мовою, але, боюся, ти нічого не зрозумієш.
          Ну, думаю, що робити, давай з ним порозмовляю, можливо зрозумію що до чого, і як мені далі діяти.
- Так що, ти і є...
- Ага, я янукович. Що ти вмієш робити? Хоча це не важливо.
- Яка робота, там написано, що це рай. А в раю дерева, між ними ходять, кусають яблука, їдять манну небесну
- Ну вірно, це мій, особистий рай, рай януковича. І дерево тут одне, мешкає на ньому мій помічник, кровосіся, бачиш, він сидить там, кістки обгодує. А всі ходять навколо мене, яблука дають мені кусати, манну небесну мені носять.
- То ти так би і написав, - "Рай януковича". Навіщо обдурюєш людей?
- А де ти бачив, щоб було написано, що рай чийсь? Рай петра, чи рай матфея. Кругом просто рай. Просто треба уважніше дивитися, що там написано і як оформлено. Той, справжній рай, він один, і напис та його зовнішній вигляд неможливо підробити. А те, що ти лох і клюнув просто на слово "рай", то це твоя проблема. Але не хвилюйся, тепер в тебе не буде ніяких проблем. Я відміняю всі твої проблеми, тепер в тебе будуть тільки мої проблеми.
          Ну гад, - думаю.- за лоха мене тримає. Хоча справи, бачу, хренові.
          В цей час, почувся тупіт, наче загін конів біг. Він ставав все гучніше та гучніше. І ось, з туману виринув якійсь чолов'яга, одежа на ньому була вся розідрана, обличчя все у крові. За ним з'явилася юрба якихось, чи то бомжів, чи то ряжених. Вони були схожі на того суб'єкта, що мене охороняв в черзі. На головах в них були, в кого міліцейські кашкети, в кого гестапівські, хтось був у шапці-ушанці, хтось в брилі. У руках, вони розмахували, хто ножем, хто бітою, хто залізною трубою. Вся ця кодла гналася за тим бідолагою. Гналися мовчки.
          Янукович, навіть і оком не поворухнув в той бік.
- Не звертай уваги, цей мудак не хотів віддати мені свої заощадження. Хоча вони не його, а мої. І я довів це в суді. А він все рівно не віддає.
- Так тут суд є? А де він?
- Ось, перед тобою. Я і є суд. Чесний, справедливий та гуманний.
- Нормально. Весело тут в тебе. А які тут закони діють? Чи є вони взагалі?
- Звісно є. Всі закони, які є в світі, тут діють. Навіть Декларація прав людини. Наприклад, стаття 5 в цій декларації, - "Ніхто не повинен зазнавати тортур...". Я повністю її дотримуюся. Якщо в тебе прізвище "Ніхто", і ти зможеш це довести в суді, то тебе і не будуть піддавати тортурам. Якщо не зможеш, то вибач...закон є закон.
          В мене вже не залишилося ніяких сумнівів, що я дуже сильно вляпався. Єдине, що мені було незрозуміло, як я так по-дурному та несподівано опинився в такій халепі. Начебто і нічим крамольним Бога не гнівив. Чому, саме я? Крізь ці свої, невеселі думки, почув, що янукович щось каже.
- Хочеш знати, як ти тут опинився?Не дивуйся, я вмію читати думки. Ти опинився тут, тому що ти, такий, як я. Ти не людина, ти також янукович, ти частина мене. Пам'ятаєш бабусю, яку гамселили мусора? То були мої люди, також януковичи. Я їх випускаю звідси для пошуку нових януковичив. Вони вже повністю стерилізовані, в них кастровано все, що може ідентифікувати їх, як людей. Мораль, гідність, порядність, співчуття, ну і решта подібних непотрібних та зайвих рис. І коли вони дубасили ту бабцю, ти спокійно спостерігав за цим, ти не захистив її, для тебе це було видовище. Тому, ти, це я. Після цього я напустив туману, ну а далі, ти і сам знаєш.
- Не можу в таке повірити. Це якась фантасмагорія. Щось подібне є у Кавки. Так то ж література, вигадки.
- Не знаю Кавку, де він мешкає? Я його знайду та познайомлюся. А ти особливо не хвилюйся. Можливо в тобі ще щось залишилося від людини. Тільки тут ти зможеш це з'ясувати. Але, якщо ти знайдеш в собі людину, то, це я вже з досвіду знаю, ти обов'язково підеш проти мене. Тому, як тільки в тобі почнуть з'являтися ознаки людини, я тебе вб'ю. І ти помреш людиною, а не януковичем. І це для тебе буде втіхою.
- А що, невже проти тебе нема сили, яка могла би тебе знищити?
- Є. Можу тобі сказати, ти мені не страшний. Бачиш на дереві серце, проштрикнете кованою трояндою? Це і є та сила. Імені її я тобі не скажу, не тому що тебе боюся, просто, як тільки я його скажу, то одразу помру. І цю силу я не можу вбити. Я можу її тільки нейтралізувати. Вона, ця сила, зможе звідси вирватися, тільки за підтримки людей. справжніх, не таких, як ти. І тоді мені капець. Але я особливо не хвилююся. Ти бачив яка черга була до мене в рай? Тому, скоро всі люди, стануть януковичами. І будуть працювати на мене. Як і ти. Все, щось я з тобою розпатякався. Йди до кровосісі, він дасть тобі роботу.
          Що було далі, можна розповідати ще дуже довго. Спробую стисло. Кровосіся дав мені роботу, прати кожні півгодини шнурок від лівого черевика януковича. Я там бачив майже всіх, хто був і в тому житті, хто був на екранах телевізорів, і розповідав нам, як вони поміняють на краще наше життя.
          Був там ющенко, якій розводив бджіл, та качав мед для януковича.Був кличко, в нього була дуже почесна, як для раю януковича, робота. Він п'ять разів на день натирав до синяви золотий унітаз януковича. І королевська там також була при справі. Стоячи рачки, вона постійно наспівувала януковичу пісню про мрію. І ще багато хто був там. Спочатку я дивувався, а потім звик до цього.
          Але звикнути до свого, такого життя, я не зміг. І тому постійно шукав людей серед всіх цих януковичив, щоб спільними зусиллями, якось спробувати вирватися звідти. В решті-решт, нас таких зібралося п'ять чоловік. 
          Обговорюючи план втечи, всі зійшлися на тому, що вирватися звідси можна тільки за допомогою сили. Для цього нам потрібно було озброїтися. Я знайшов того бовдура, що продавав ствол гармати, ми купили його. Півроку нам знадобилося, щоб навчитися, як зробити з нього зброю. В решті-решт, ми її зробили.
          І як тільки ми озброїлися, навколо одразу стало світліше. Синя темрява почала кудись зникати. Куди йти, ми не знали, тому пішли навмання.Звісно, нас намагалися зупинити ті напівбомжи, напівряжені. Один з нас загинув, ми також вбили декількох переслідувачів. Але, чим далі ми йшли, тим менше їх було, і тим світліше ставало навколо. Нарешті ми вийшли з того туману. Роздивившись по боках, ми побачили ту саму картину, яку кожен з нас бачив перед тим, як потрапити в рай януковича. Перед нами була вулиця Життя, а біля туману стояв той самий сортир з написом "Рай". Біля нього, так само, як і тоді, було скупчення народу. Але вже значно менше. 
          Подивившись один на одного, ми смачно сплюнули, обнялися, попрощалися, і пішли, кожен по своїй вулиці Життя, але вже в одному напрямку. В напрямку здобуття та укріплення тих самих рис, які не в пошані в раю януковича. Це честь, гідність, порядність, людяність, чесність, ну і решта, що властиві ЛЮДИНІ.

Оце таку історію розповів мені мій знайомий. Хочете вірте, хочете ні. Хто не вірить, може жбурнути в мене каменюку. Але, перед тим, як це зробити, спробуйте знати в цій історії мораль.
          Щасти Вам!

Можливо ось тут зручніше буде читати, здається тексту багато, ще й дрібними літерами -  Синій рай

Швейцарские альпы - прекрасны

Свой день рождения в этом году я провела в невероятно красивом месте – Швейцарских Альпах. Когда едешь на машине в горы, кажется, что попадаешь в рекламу «милки»: живописные горы, ровная травка, очень свежий и прохладный воздух. Оказавшись высоко в горах, теряется ощущение реальности, на календаре лето, а под ногами снег.

Кроме отмечания своего праздника, в Швейцарии я побывала на бое Владимира Кличко. Рассказывать о поединке не буду, так как многие уже читали отзывы. Но делюсь яркими швейцарскими картинками:

Кличко. Наочний діагноз.

Тільки тримайтеся за стул, щоб не впасти під стіл від сміху.

Вибори – 2012. Люстрація на Facebook: Обговорюємо список "УДАРу"



Партія «УДАР» Віталія Кличка винесла на обговорення список своїх імовірних кандидатів-мажоритарників на цьогорічних виборах до Верховно Ради України. Повний список кандидатів розмістила «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/07/13/6968776/) та є він і на сайті самого «УДАРу» (http://klichko.org/ua/news/news/udar-peredaye-sviy-spisok-pretendentiv-u-kandidati-po-mazhoritarnim-okrugam-ruhu-chesno).

Спільнота «Україна – Ukraine» спеціально створила сторінку (на якій ви зараз перебуваєте) для обговорення кандидатів від партії «УДАР». Тож, шановні пані і панове, запрошуємо вас на стіні цієї сторінки обговорювати кандидатури цієї політичної сили.

Таким чином спільними зусиллями ми очищуватимемо списки політичних партій, які відкриватимуть списки для громадського обговорення. Ми робитимемо це зі списками всіх політичних партій, які відкриватимуть їх для громадського обговорення.

НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ! НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ В НАШИХ РУКАХ!

P.S. Ініціатива проводиться саме у соціальній мережі Facebook тому, що всі провідні політики, громадські активісти та журналісти мають свої сторінки у цій мережі. Таким чином ми намагатимемося долучити до “люстрації” списків самих активних громадян.