Економіка України зростає вісім кварталів поспіль. Про це на ФБ пише Олеся Яхно-Бєлковська.
Мовою цифр, інформує Економічні новини.
1. Після подолання падіння економіка України зростає вже вісім кварталів поспіль. У першому кварталі 2018 року зростання ВВП становило 3.1%.
2. Зростання капітальних інвестицій у першому кварталі 2018 р. становив 37.4%. Найбільші обсяги інвестицій спрямовано в промисловість (вкладено кошти в оновлення обладнання), будівництво, транспорт, сільське господарство (крім того, уряд цього року виділив значні суми на підтримку аграріїв).
Читайте: Економіка України повернеться до зростання (МВФ)
3. Перехід економіки від сировинної моделі до технологічної. У січні-квітні 2018 р. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року) машинобудування зросло на 6,8%, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 9,4%, виробництво машин та устаткування для металургії – на 9%.
4. Зовнішньоторговельний обіг товарів за січень-квітень 2018 р. збільшився на 14%, або на 4 млрд дол. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року).
Зрозуміло, що про позитивні зміни можна говорити тоді, коли ці позитиви стануть відчутні на рівні звичайних громадян, про що наразі ми не можемо говорити. Також зазначимо, що Україна має зовнішні боргові зобов’язання (зокрема накопичені довоєнними урядами).
Кабмін опублікував дві постанови, що запускають процес малої приватизації.
5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інформує Економічні новини.
Отже, повністю сформовано нормативну базу, потрібну для старту в Україні програми малої приватизації, пояснює міністерство.
Відповідно до закону “Про приватизацію державного та комунального майна” мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Водночас вартість активів таких об’єктів не має перевищувати 250 млн грн.
Читайте: Новини України: Кабмін прийняв рішення по ціні на газ для населення
“Ми чітко, крок за кроком, наближаємося до старту малої приватизації. Уперше в історії країни вона буде відбуватиметься виключно на відкритих електронних аукціонах… Спочатку ухвалили новий закон, тепер розроблено вся потрібну нормативну базу. Найближчими тижнями мають з’явитися перші лоти в системі” , – зазначив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов.
Нефьодов нагадав, що Фонд державного майна (ФДМУ) вже визначив перелік з понад 700 підприємств, які планують виставити на продаж у межах малої приватизації цього року. Перелік містить об’єкти в усій країні, пояснив він.
“Ми вже маємо зацікавленість від бізнесу щодо окремих лотів малої приватизації. Це дає нам право очікувати значну конкуренцію, а отже, і вигідну для держави ціну”, – додав заступник міністра.
У міністерстві зазначили, що раніше ФДМУ визначив понад 700 об’єктів у всій країні, що підлягають цього року малій приватизації. За даними Мінекономрозвитку, серед затверджених об’єктів – бази відпочинку, будівлі та навчальний комбінат в Одеській області, лікарня, цехи та кафе у Львівській області, а також піонерський табір, автостоянка та газове господарство в Миколаївській області тощо.
Нагадаємо, 18 січня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №7066 “Про приватизацію державного майна”. 2 березня закон підписав президент Петро Порошенко, і 7 березня він офіційно набув чинності.
Національна ідея - любов, чесна праця ,справедливість заможність, дозволить об*єднати переважну більшість народу України до боротьби за краще майбутнє, до боротьби за квітучу Україну.
Але щоб цього досягти потрібно, виконувати конкретні програми.
В блозі мы вже розлянули напрямки програм по втіленню в країні принципів любові, чесної праці, справедливості. Сьогодні пропоную розглянути напрямки програм по втіленню принципа- ЗАМОЖНІСТЬ
Заможність кожної родини і країни в цілому, дуже пов'язані між собою. Але деякі діячи на перше місце ставлять заможність себе, своєї родини і їх зовсім не турбує заможність іньших громадян і держави. Навпаки, вони створюють собі заможність за рахунок іньших і цим ще хизуються Я це визначаю як паразитарне мислення, а ще така позиція не долекоглядна, тому що зубожилий покупец не може дати той прибуток підприємцю який дає заможний, а ще зобожилий народ буде завжди готовий до бунту і помсти за не справедливість
Які ж програми необхідно втілювати щоб докорінно змінити ситуацію в Україні, яка по рівню оплати праці скотилась на останне місце в Європі.
Перший напрямок для підняття заможності — освітницькі програми на телебаченні , радіо та в інтернеті по зростнню заможності громадян на прикладі інших країн світу. Це і досвід Фінляндії, Чехії, Данії, Швеції Гонконга, ОАЄ Катара. Навчання бізнесменів та підприємців успішному веденню соціально відповідального бізнесу, навчання управлінців держави регулюванню в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки.
Другий напрямок пітримання заможності-- збільшення долі заробітної плати в собівартості продукції до 15-20% як це установлено в Європі. Введення матеріальної підтримки громадян через іпотечне кредитування на житло в 2% і кредитування бізнесу на рівні 7% Особливо ефективним стане також “Молодіжний національний фонд.” Його потрібно створювати на зразок арабських країн, за рахунок відрахувань від використання публічної власності- видобутої нафти, газу, інших природних копалин, а також від аренди землі. На кожного юного громадянина України необхідно відкрити рахунок і щорічно за показниками року поповнювати його. А потім, при досягненні 18 років, віддати накопичені кошти юнакові на навчання, житло. підприємницьке обладнання. Все це дозволить успішно закріплюватися молоді на ринку праці і створювати нові робочі місця саме в Україні
Третій найважливіший напрямок- позбавиться від олігархів, шляхом введення жорсткого контролю за конкуренцією в економіці. Запровадити механізми розподілу компаній власників, якщо на ринку їх доля перебільшує 25%. Звести до мінімуму участь бізнесу в політиці, шляхом чіткого виконання Конституції .Політик, чиновник не може бути підприємцем тому за таке порушення він на 25 років позбавляється права працювати на державній службі.
Всі ці напрямки, а також дієва боротьба з корупцією особливо на верху владної піраміди, дозволять підняти заможність громадян і держави в цілому. Дещо в цьому плані вже робиться, але нинішня влада ці кроки більш імитує на догоду МВФ, чим дійсно працює в такому напрямку.
Тому ще раз наголошую що всі принципи наційної ідеї -- любов, чесна праця, справедливість, заможність, і напрямки її втілення, можливо здійснити,якщо значна більшість громадян її усвідомлять, почнуть відповідно жити і міняти діючу владну верхівку.
Як це робити- велика інша тема, про яку дуже багато матеріалів в інтернеті. Ми же проголошуємо моральну наційну ідею що приведе до розквіту України!
Чесна праця всіх в країні
Дасть додробут Україні !
Питання про збереження транзиту російського газу – основне на порядку денному української енергетичної політики. Його вирішення залежить від того, чи зможе «Газпром» розширити потужності для транспортування газу в обхід України, побудувавши газопровід «Північний потік – 2». Проти таких планів виступає українська влада за підтримки партнерів із США та деяких країн ЄС. Крім того, президент Петро Порошенко анонсував візит до Німеччини для обговорення перспектив «Північного потоку – 2» з урядом цієї країни, яка відома тісними зв'язками з Росією. Верховна Рада має намір затвердити звернення про неприпустимість будівництва невигідного для України газопроводу. А НАК «Нафтогаз України» планує до кінця березня провести переговори з «Газпромом», щоб запобігти розірванню діючих контрактів між компаніями на поставку і транзит газу.
Як Україні відстояти конкурентоспроможність своєї газотранспортної системи та реабілітувати взаємовигідне співробітництво «Нафтогазу» з «Газпромом», що стало заручником політичного протистояння Москви і Києва? Про цеMind поговорив з гендиректором консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайлом Корчемкіним, який багато років займається фінансовою оцінкою міжнародних газопровідних проектів.
Він розповів про парадокси газотранспортного бізнесу, які супроводжують відносини «Нафтогазу» з «Газпромом». Ці парадокси – яскрава ілюстрація того, як економіка бізнесу двох компаній залишається взаємозалежною, незважаючи на політичне напруження між країнами. А захист інтересів України, що передбачає блокування «Північного потоку – 2», обіцяє чималі бонуси «Газпрому», який обслуговує політичні інтереси Кремля.
– Перш за все давайте визначимося: газовий бізнес у всіх його проявах – це лише бізнес чи бізнес плюс політика?
– Газовий бізнес стає політикою, коли він завдає шкоди виробникам, газотранспортним компаніям або споживачам газу. Наприклад, скорочення «Газпромом» добових поставок газу в Європу взимку 2014–2015 років завдало шкоди самому «Газпрому» і держбюджету Росії, а повне перекриття транзиту газу через Україну в січні 2009 року зашкодило всім: «Газпрому», бюджету РФ і споживачам газпромівського газу.
Фінансове моделювання грошових потоків «Газпрому» з обхідними газопровідними проектами і без них показує, що «Північний потік – 2» і «Турецький потік» скорочують доходи акціонерів компанії та держбюджету.
Наприклад, газовий бізнес США аполітичний. Американський ЗПГ продається там, де він приносить найбільший прибуток, а не найбільшу шкоду Росії або ще комусь.
– В ЄС посилюється кампанія противників будівництва газопроводу «Північний потік – 2», незважаючи на прагнення деяких європейських партнерів «Газпрому» реалізувати цей проект. Анкара спровокувала «Газпром» змінити свої плани щодо розширення потужностей «Турецького потоку». Великобританія також оголосила про плани мінімізувати залежність від російського газу. Які перспективи поставок «Газпрому» на західні ринки?
– Перспективи російського газу в основному залежать не від зусиль президента РФ або керівників «Газпрому», а від погоди та цін на нафту, газ і вугілля. Тепла зима може різко знизити попит на російський і будь-який інший газ. У цілому, середньострокове майбутнє у «Газпрому» в Європі непогане, але великого зростання обсягів експорту я не очікую. Діючі газопроводи (без «Турецького потоку») дозволяють збільшити експорт на чверть, що більш ніж достатньо. Відновлювана енергетика розвивається набагато швидше, ніж передбачало російське керівництво, і закінчення ери вуглеводневого палива в Європі вже видно.
– Ваш прогноз: чи вдасться ЄС і США заморозити «Північний потік – 2»?
– Для того щоб сильніше нашкодити Росії, треба дозволити будівництво «Північного потоку – 2» і заборонити будівництво EUGAL та інших пов'язаних з цим проектом газопроводів на території Німеччини. Я думаю, зараз шанси на реалізацію проекту впали нижче 50%. Західні компанії, що позичили «Газпрому» гроші, нічим не ризикують – російська сторона поверне гроші в будь-якому випадку.
А ось газопровід Грязовець – КС Слов'янська для подачі газу в «Північний потік – 2» та всі інші газопроводи від Ямалу до Грязовця будуть побудовані в строк або достроково. Забезпечення доходів підрядників – основний пріоритет «Газпрому». Нещодавно «Газпром» почав використовувати новий спосіб збільшення цих доходів – підрядники спочатку отримують гроші за будівництво газопроводу, а потім за його ліквідацію.
Парадоксально, але після завершення будівництва російської частини обхідних «потоків» підрядники «Газпрому» можуть бути зацікавлені в тому, щоб ці «потоки» не працювали. Тоді вони зможуть заробити додаткові гроші на викопуванні покладених труб і закопуванні траншів.
– Що може допомогти Україні зберегти транзит російського газу на європейські ринки після 2019 року? Про які обсяги транспортування може йтися?
– Україні може допомогти попит на газ у Центральній та Південній Європі й відсутність достатніх потужностей для транспортування газу від Балтійського і Північного морів на південь Німеччини і в центр Європи. Обсяги транспортування безпосередньо залежать від погоди взимку, а транзитний тариф напряму пов'язаний з об'ємом газу і режимом прокачування. Чим вище будуть обсяги транзиту і чим вище буде середньорічне завантаження ГТС України, тим більше прибутку отримає «Газпром», і навпаки. Оптимальний (з економічної точки зору) для «Газпрому» варіант можна прорахувати після отримання тарифних пропозицій «Нафтогазу».
– Реформа газового ринку ЄС, покликана посилити конкуренцію і зміцнити енергобезпеку регіону, почалася в 1998 році з прийняттям Першої газової директиви, що визначила загальні правила для внутрішнього ринку газу. Зараз, через 10 років, процес лібералізації ще не завершений. Імплементація норм Третього енергопакета стала серйозним викликом для більшості країн ЄС. Ці норми, серед іншого, передбачають укладання контрактів на транспортування газу за моделлю «вхід – вихід» замість застарілої point-to-point. У наші дні на європейському ринку транспортних контрактів продовжують діяти обидві моделі. Як при такому розкладі Україна може домогтися від «Газпрому» згоди на укладення нового транзитного договору, що враховуватиме вимоги Третього енергопакета ЄС?
– Напевно, «трансгази» прикордонних областей Росії та України могли б швидко домовитися, якби не заважали політики. Я думаю, що для укладення нового транзитного договору потрібна третя сторона з ENTSOG – Європейської мережі операторів газопроводів. Альтернативний варіант – підписання короткострокової двосторонньої угоди на один-два роки. Для спрощення переговорів за формулою сторони можуть скористатися, наприклад, лічильником тарифу компанії Eustream.
– Польща, як і Україна, має свою специфічну історію взаємин з «Газпромом», яка супроводжувалася транзитними скандалами і ціновими війнами. Як Польща вирішила проблему з «Газпромом» і розблокувала реформу свого газового ринку, щоб імплементувати норми Третього енергопакета?
– Відносини «Газпрому» (а отже, Путіна) з Польщею для мене загадка. З одного боку, відносини між країнами не можна назвати дружніми, але з іншого – це ніяк не впливає на газовий бізнес. Польща без єдиного коментаря російської сторони відсунула «Газпром» (власника близько половини акцій) від управління газопроводом Ямал – Європа, першою почала відбір транзитного газу за схемою віртуального реверсу (теж без скандалів і скарг) і першою стала поставляти газ у ГТС України за схемою фізичного реверсу. За реверсні продажу газу Україні були «покарані» всі, крім Польщі – взимку 2014–2015 років добові поставки були зменшені на 50% навіть на «Північному потоці», але поставки газопроводом Ямал – Європа лишилися недоторканими. За логікою, Путін був зобов'язаний показати надійність «Північного потоку», але на практиці виявилося, що і «безтранзитний» газопровід через Балтійське море не дає таких гарантій, як маршрут через Польщу.
Партнерство «Укртрансгазу» з польською GAZ-SYSTEM S.A. могло б бути корисним.
– Чи припускають норми Третього енергопакета обов'язкову закупівлю російського газу європейськими компаніями на українсько-російському кордоні? Або ж це залежить від домовленостей «Газпрому» з європейськими споживачами, які самі узгоджують, яка сторона контракту врегулює транзитні питання?
– Пункт продажу обговорений у контракті. Закупівлі якихось обсягів на кордоні РФ і України дозволили б використовувати схему віртуального реверсу – відбору транзитного газу в будь-якій точці відповідної частини української ГТС.
– Яким ви бачите найвірогідніший сценарій розвитку історії взаємин «Нафтогазу» і «Газпрому», яких чекають нові судові розгляди в Стокгольмі?
– Після російських виборів 18 березня зникла необхідність показувати телеглядачам жорсткість і непохитність президента. Я думаю, скоро сторони розпочнуть переговори щодо графіку виплат суми, призначеної Стокгольмським арбітражем.
– Майбутнє української ГТС – це проблема, в якій перетинаються інтереси України, Євросоюзу та Росії. Який формат з управління ГТС вам бачиться найбільш перспективним і взаємовигідним для трьох зацікавлених сторін?
– Європейський формат передбачає незалежне управління транспортуванням газу. «Нафтогаз України», як газовидобувна і газопостачальна компанія, не цілком підходить на роль оператора ГТС. У країнах Євросоюзу операторами виступають як державні, так і приватні компанії. Мабуть, Україні більше підходить чеський варіант (оператором NET4GAS володіють приватні інвестори Allianz Capital Partners і OMERS Infrastructure – професійні управляючі активами).
– Як перетворити українську газотранспортну інфраструктуру на першокласний актив, привабливий для інвесторів не лише на словах, а й на практиці, а також здатний посилити роль України на європейському газовому ринку? Які основні умови для цього?
– Основна цінність ГТС України в тому, що вона здатна постачати великі обсяги російського газу відповідно до коливань добового попиту європейських споживачів. «Північний потік» і Ямал – Європа зараз не реагують навіть на зростання попиту в опалювальний період.
Нинішні тарифи не відповідають вартості сервісу (подачі пікового і напівпікового газу на вхід в європейський ГТС). Наприклад, лише з 1 січня 2018 року подання газу на ГВС В. Капушани (Словаччина) коливалося від 51 до 151 млн кубометрів на добу. Для порівняння: у цей самий період добові поставки по «Північному потоку» варіювалися в діапазоні 163–171 млн кубометрів.
Треба розуміти, що рівномірні добові поставки протягом усього року вимагають додаткових витрат на зберігання газу, які кінець кінцем перекладаються на споживачів газу. Минулого року витрати на зберігання газу в Європі становили від $63 до $106 за 1000 кубометрів. Європейські політики, які кажуть про дешевизну російського газу, забувають цей важливий фактор.
Без транзиту газпромівського газу ГТС України втратить більшу частину своєї привабливості. При цьому зросте роль українських ПСГ, оскільки надлишки «літнього» газу, що поставляється «Північними потоками», дівати більше немає куди. Ціна газпромівського газу, наприклад у Баумгартені, не залежить від маршруту його транспортування – вона прописана у формулі контракту, але в ціну кінцевих споживачів додадуться витрати на зберігання газу, відсутні при поставках через Україну.
Національна ідея, кожної держави-це суспільна думка про те як, швидко всій нації прокласти шлях до постійного і тривалого розквіту.
Націдея в кожній державі своя. На приклад в США це -свобода людини, в России-Велика Россия,в Германії- порядок и соціальный захист громадян. В Японії мінімалізм та якість, в Фінляндії — порядність та екологічність. Іх народи переконані що саме ці принципи дозволять ім будувати заможне та справедливе життя. Тому в Україні теж потрібна коротка формула нац идеи. На мою думку це-ЛЮБОВ, ЧЕСНА ПРАЦЯ,СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ДОБРОБУТ
Національна ідея української спільноти формувалась в 19 столітті , коли Україна була під владою російського царя , тому в гімні України на слова П .Чубинського є заклик відродити славу, волю України, битися за її свободу і своє панування , пом’ятати козацький рід.
Україні пощастило стати самостійною і незалежною державою в зв’язку з економічними і суспільними обставинами які склалися в дев*яностих роках в СРСР. Ця свобода дісталася Україні безболісно і без жертв. Бюрократія радянської України зрозуміла, що в той час їй вигідніше бути незалежною і вона , скориставшись ситуацією, провела референдум і отримала мандат народу на незалежність України.
А от що робити далі, яку національну ідею виконувати, виникло багато думок і запитань.
Національна еліта на той час була ще слабка і роз'єднана , комуністична ,радянська бюрократія була ще сильною і від влади вона не збиралась відмовлятися, а народ жив своїм буденним життям. Тому визначення національної ідеї в той час і зараз стало дуже актуальним . Нема НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ- нема бачення шляху, як нація повинна рухатись до свого постійного розквіту. Саме тому за роки незалежності ми просунулись не вперед до розквіту, а навпаки до зубожіння, безладу та боєвих дій на Донбасі.
Як же, по новому , по-сучасному, з формулювати ідею розквіту української нації
На перше місце, на моє переконання, слід поставити- любов.
.Вона поєднує перш за все любов до своєї Батьківщини , до рідного краю, своєї родини , усіх людей .Якщо людина любить- вона ніколи не з ганьбить свою родину, свою Батьківщину .Вона завжди буде дбати про чистоту і охайність , оселі, села ,міста, вона буде прикрашати і піклуватися про гарні умови і настрій своєї родини,людей що її оточують, саме любов буде спонукати до єднання та захисту від загарбників.
Другий принцип для української наційної ідеї—чесна праця .
Обов’язково чесна. Чому так?Тому що нечесна праця робітника призводить до виробництва неякісної продукції та послуг (приклади- розбиті дороги,підробні лікі, ковбаса з соей , сметана з крейдою, поломані вагони, комбайни, авто та інше) Нечесність управлінців призводить до збитковості підприємств і в цілому держави. Нечесність банкірів - до втрати заощаджень. і припинення кредитування бізнесу. Нечесність можновладців і судів- до втрати справедливості,стабільності і захищеності кожного в нашій державі і в підсумку швидке вимирання населення.То б то- не чесна праця не вигідна всьому суспільству . А працювати український народ може і вміє.
На біду, в Україні нечесність і шахрайство стало майже обов’язковим і це сталося через те , що у більшості національної еліти ідея дуже проста –більше прихопити, привласнити, надійно сховати і вчасно втекти за кордон, де вести з родиною комфортне життя. Тому я наполягаю- тільки заохочення і пропаганда чесної праці може вивести Україну з кризи. Будь-якої кризи .
Про ще два принципи націдеї- справедливість , заможність є сенс поговорити пізніше тому що вони важливі та об'ємні.
Націдея -ЛЮБОВ,ЧЕСНА ПРАЦЯ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ,ЗАМОЖНІСТЬ- дозволять Україні вийти з кризи і швидко рухатись до мети- квітучої України.
Международный валютный фонд оценил размер теневого сектора в структуре экономики Украины за 1991-2015 гг. в 44,8%. Об этом говорится в докладе экономиста Леандро Медины из африканского департамента МВФ и Фридриха Шнейдера из австрийского Университета Кеплера (Линц).
При этом в 2015 г. показатель составил 42,9% от общенационального ВВП. Для сравнения: в России доля теневой экономики в среднем за 1991-2015 гг. была 38,4% и 33,7% в 2015 г.
В Азербайджане – 52,19% и 43,66% соответственно, Армении – 42,59% и 35,96%, Грузии – 64,87% и 53,07%, в Казахстане 38,88% и 32,82%, Молдове – 43,43% и 39,68%, Таджикистане – 42,99 и 37,73%, Киргизии – 37,92% и 30,78%, Эстонии – 23,8% и 18,49%, Латвии – 22,23% и 16,62%, Литве – 25,15% и 18,65%, Польше – 25,1% и 16,67% ВВП.
Начиная с 1991 г., когда теневая экономика Украины оценивалась в 38,96% ВВП, показатель рос до 1998 г., достигнув пиковой отметки в 57%. Нисходящая тенденция наблюдалась до 2008 г. – показатель снизился до 36,65%. Финансовый кризис стал причиной "отскока" и в 2009-2014 гг. уровень теневой экономики колебался в пределах 39,2-43,5%.
В 2015 году, последнем в исследовании, украинская теневая экономика оценивалась на уровне 42,9%. Для сравнения: в развитых странах показатель находится в пределах от 7% до 15% ВВП. Это США, Нидерланды, Япония, Швейцария, Сингапур.
Как сообщалось ранее, специальный комитет экспертов Совета Европы считает, что Украина стоит перед значительными рисками в вопросе "отмывания" денег через коррупцию и незаконную экономическую деятельность, включая фиктивное предпринимательство, уклонение от уплаты налогов и мошенничество.
КИЇВ. 2 січня. УНН. У 2017 році Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені у Бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. Загалом, показники будуть не гіршими, але і не кращими. Такий прогноз зробили експерти у коментарі УНН.
Як зауважив голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак, у Бюджеті на 2018 рік закладено ріст ВВП у 3%, інфляція — 9%, девальвація гривні — до 30 грн за долар, проте ці показники навряд чи будуть виконані, адже у 2017 році не було жодних економічних реформ (лише медична та освітня, які напряму не стосуються економіки, та пенсійна, що фактично не відбулася). Водночас, не були проведені ні бюджетна реформа, ні податкова, ні кредитна, ні адміністративна, ні навіть реформа системи державного управління.
“В економічний системі ніяких реформ та змін не було. А оскільки їх не було, то не варто очікувати покращення економічних результатів у 2018 році. Вони будуть не гіршими, але і не кращими”, — переконаний експерт.
За словами екс-наукового співробітника Інституту світової економіки НАН України Всеволода Степанюка, закладена у Бюджет-2018 інфляція 9% при девальвації 10% неможлива в принципі.
“Якщо гривня буде 29-30 грн за долар, то інфляція, навіть за найбільш оптимістичними прогнозами, складе 12, а можливо і 15%. У нас інфляція завжди була більша, ніж падіння гривні”, — зауважив він.
Водночас щодо ВВП, то як уточнив В.Степанюк, якщо не буде суттєвих політичних потрясінь, то ВВП дійсно може показати приріст у 3 або навіть у 4%.
Про те, що планового прогнозованого показника інфляції в 2018 році досягти не вдасться, заявив і експерт Економічного дискусійного клубу, колишній керівник департаменту міністерства економічного розвитку і торгівлі України Євген Олейніков.
“Інфляцію не буде виконано. Тому що це передвиборний рік. Почнуться ігри в популізм — спроби підвищити соцвиплати тим чи іншим способом. Буде те ж саме, що і цього року — інфляція розженеться. Отримати ж економічне зростання після того падіння, яке було — не проблема, проблема отримати значне і реальне економічне зростання”, — підкреслив економіст.
В.Степанюк прогнозує, що 2018 рік не стане роком системних реформ, в силу того, що це буде передвиборний рік.
“Реформи переїдуть на 2019 рік, оскільки в 2018-му ситуація навряд чи стане настільки критичною, що вони будуть нагальними. Якщо не буде ніяких критичних потрясінь, активізації подій у зовнішніх гравців, то ми переживемо його так само, як переживали всі попередні передвиборчі роки, тобто без якихось проривів і особливих результатів. У кращому випадку — отримаємо базову підготовку до того, щоб в 2019-му почати якісь реформи”, — сказав економіст.
Економічний експерт Віктор Скаршевський звернув увагу на те, що закладене в Бюджеті на 2018 рік зростання ВВП на 3% насправді говорить про стагнацію економіки.
“Оскільки якщо порівнювати показники з рештою світу, то світова економіка зросте на 3,7%. Тобто, розрив між українською економікою і світовою, який і так величезний, збільшиться ще більше. А якщо порівнювати з країнами, що розвиваються, таким же як Україна, то вони виростуть ще більше на 4,9%. Виходить, що країни, що розвиваються, будуть рости в 1,5 рази швидше, ніж Україна. І це все на тлі того, що Україна в 2014-2015 роках різко провалилася на 17%. Це говорить про те, що уряд навмисно не робить ніяких активних дій для того, щоб українська економіка відновилася, і почала наздоганяти і випереджаючими темпами доходити до високого рівня”, — підкреслив фахівець.
В.Скаршевський навів ще одне порівняння: згідно з даними МВФ, якщо Україна буде рости на 5% щорічно, а економіка Білорусі буде на тому ж рівні, як і зараз, то Україна наздожене Білорусь через 16 років — в 2033-му, а Росію через 24 роки — в 2041 році.
“При поточній же економічній політиці ці 5% — недосяжні”, — упевнений економіст.
За його словами, головна проблема України — це структура економіки, яка є сировинною. Україна виробляє сировину і експортує її, а імпортує готову продукцію.
“При такій структурі економіки Україна приречена жити в борг (зовнішній борг цього року вріс на 3,9 млрд доларів, а за президентства Порошенка борг виріс уже більше (на 13 млрд), ніж при Януковичі (на 10 млрд) і на регулярні економічні кризи. Справа в тому, що українська економіка дуже залежить від кон’юнктури на сировинні товари на світових ринках, а ця кон’юнктура зазнає регулярних криз: ціни то ростуть, то падають, і це падіння набагато сильніше впливає на українську економіку, ніж зростання цін”, — пояснив В.Скаршевський.
Він додав, що після кожної кризи Україна опускається на нижчий рівень, а потім не встигає піднятися на той же рівень. Виходячи з цього, 3%-ве зростання ВВП — це практично ніщо, тому що немає взаємозв’язку: дій уряду і економічного ефекту.
Нагадаємо, експерти підбили підсумки року в економіці.