І то є правда!
Моя сотня, зложена тільки з Українців, безумовно мала національну
українську свідомість, але боялася виявляти її, бо тоді кождого Українця
уважали політичне підозрілим. Між собою жили в згоді.
Старшини в сотні були самі Німці (був один Поляк, але я усунув його).
Страх Українців перед переслідуванням доходив до того, що деякі
признавалися до польської народности. За це я лаяв страшенно і казав їм,
що коли я признаюся до українського народу, то і вони можуть це сміло ...
Читати далі...