[Приєднана картинка] Золото-чорна осінь покою Цвинтарем стелить листя покрову Тиша навіки схованих сплячих Душі притягує, тих хто ще бачить Знайдеться істина, якщо шукаєш Будемо всі там, місць вистачеє.... [Приєднана картинка] 04 січня 2008 року

БеСсОнИцА Красивые буквы, корявые строки, валяясь на брюхе в тетрадке черчу. Дремота обнимет уставшие веки, погаснет светильник, нырну в тишину. В погоне больного сознания призрак не пойманный снова. Охотник – поэт? Мерещиться славный упущенный образ. Такой идеальный, уснуть не даёт. 15-16 ноября 2007 года

Сумні думки лишаю на папері, В них неможливо істину знайти. Відкрив свої кватирки, вікна, двері, Либонь ти захотіла увійти, Прилинути до мене, прилетіти На мить, на день, на тиждень, на життя. Радіти поруч, разом сльози лити За всім, чому немає вороття. Залишити усе, що було цінним, Насправді, просто заважало жить, Любити світ і зватися щасливим, Все між собою порівну ділить. Тобі - вранішні сни, турбота й квіти, А ніжність, вірність і любов - моє. Потрібно ...

Читати далі...

Ти зачиняєш вікно Марне заняття дивитись туди - Там за вікном вода. Три тижні лиха: мряки й води. Якийсь сезон суцільних дощів В нашім змокрілім дворі. Якийсь, якийсь блюзів настрій У моїй грі, у моїй грі. Тихій стукіт в вікно Краплі сліз й піднебесся. Все тепер байдуже мені І на мокрім вікні я ставлю охрест. Та, чи вдасться мені забути тебе, Чи знайдуться сили пробачить тобі, Чи вийде нарешті Залишити в душі Крихітний білий лаз Для почуттів. Я ставлю...

Читати далі...

Емансипація кози. Новий світогляд череди: "Усі козли - чоловіки!"

Я мчу, Я поспішаю, Я обираю коротшу із усіх доріг. Я мчу, Я поспішаю, Туди, де хвилі схвильовані красою твоїх ніг Я мчу, Я поспішаю, Ось обігнати вдалось мені швидких вітрів ватагу. Я мчу, Я поспішаю, Туди, де сонечко вдягло тебе в саму засмагу.

* * * Муляє ногу тісний черевик. Серце стрибає, мов сонце у хмарах. Бабине літо торкає повік. Скиглять трамваї, та ходять по парах. [Приєднана картинка]

Разве можно тот день мне забыть, Когда мой взгляд повстречался с твоим?.. Так хорошо, что на свете есть ты… Лишь бы дни не прошли, как минуты … Разве можно ту ночь мне забыть, Когда остались с тобой мы вдвоем, Когда хотелось поцелуев твоих до утра, Когда хотелось только твоего тепла?.. Тогда хотелось мне быть с тобою рядом… Утренняя прохлада после ночного дождя… Еще не высохла роса на траве… Я вспоминаю твой ласковый взгляд, Но тебя уже рядом нет… Кажется, нет ничего больше ...

Читати далі...

Мне вспомнилась сказка, забытая сказка О том как в огонь был влюблен мотылек. Он думал, что пламени нужна его ласка, Но в пламени ярком любить он не смог. Раз вечером чистым, прохладным, душистым В огонь мотылек незаметно влетел. И в пламени ярком не чувствуя боли, Не чувствуя боли мгновенно сгорел. Любовь моя тоже- забытая сказка. Ты в ней, как огонь, ну, а я мотылек. Я чувствую губ твоих жгучую ласку, Но сам в этот миг от меня ты далек...

- Хтось сказав, а ти повірив. - Хто сказав? - Та не важливо. - Що сказав? - А ти послухай, та зберися тільки з духом. - „Наркотичний кайф дурманить, З кожним днем все більше манить. Крила виростуть у тебе, Будеш ти літать у небі.” - „Взагалі ти тільки знай: Жити бридко – в цьому кайф!” -Хтось сказав, а ти й повірив, А про наслідки спитати? Треба ж думати і знати, І сказати вчасно ”STOP! Ні! Не хочу і не буду!” Та коли вже ти повірив, Не подумав та послухав, Май же волю, май же ...

Читати далі...