Так багато зараз пишуть про Майдан. І про людей, які там стоять. Що мабуть, не мало б сенсу додавати ще якогось багатослів’я.

Але те, що я хочу сказати – почуйте. Це не багато. Але так багато стає зрозумілим.

Запитаємо себе, що ми там робимо, на Майдані. І не тільки там, а по всій Україні, яка вся перетворилася на Майдан. Майдан для чого, для якого процесу взагалі? І як нам трапилося саме зараз розділитися на "тітушок" та майданівців? Бо ж поділ на Схід та Захід, на сторонників єроінтеграції та прихильників Таможенного союзу ніяк не пояснює процесів, які зараз відбуваються у суспільстві.

Фокус у тому, що у критичний момент вийшли з тіні на світло і заявили про себе різні за своєю сутністю особистості.

І цей процес, виявляється, є закономірним щаблем у розвитку суспільства.

Намагатися зрозуміти породу «тітушок» (хоч занадто пафосно до них застосовувати слово порода) нормально розвиненій людині важко. Тому що стан свідомості у них такий, їхні пріоритети та методи виживання знаходяться в найнижчій площині «его», а саме: урвать і тікать, грошиків хапануть, "тьолку" затащить. У більш розумних представників цього класу пріоритети чіткіше окреслені, але теж знаходяться у цій самій его-площині: гроші, сила, влада. Це те, до чого іхня душевна сутність прагне, і за що вони готові робити що завгодно – насправді що завгодно. Бити, убивати. Добивати дівчат кийками. Немає поживи на цій землі – вони втечуть на іншу. Їм все одне, з чого добувать своє. Тому "нижчі" представники цих виродків так добре розуміються з "вищими", які долізли до влади - бо вони з одного тіста і на одній хвилі.

Та, окрім них, є інший клас людей. Незалежно від назви народу та землі, на якій живуть, у цих людей пріоритети виживання знаходяться у площині самопожертви. У них зовсім інші активні ділянки мозку, чи серця – як хочете це називайте. Саме з цієї частини душі виростає таке почуття, як патріотизм. У «тих-тушок» його немає в принципі. А ще виростає внутрішня необхідність свободи, почуття власної гідності, взаємодопомога, усвідомлення себе як частини нації, готовність робити усе, а за необхідності - і жертвувати собою заради іншої людини та свого народу. Це ніякий не пафос. Сутність у них така, із цим теж нічого не можна зробити, і випробування лиш зміцнюють їхню впевненість. Це не означає, що вони безгрішні та золоті - звичайні люди, часом «непристосовані до життя» і «безтолкові», такі самі грішні, з різним рівнем освіти та статків. Просто у критичний момент вони роблять інший вибір. І все.

Так от. Якщо відкинути емоції та розглянути обидві позиції як засіб виживання (це не цинізм, просто нейтральна точка зору) - то в "тих-тушок" здатність до виживання насправді низька: у критичний момент вони жеруть одне одного, аби не виздихать. Це для них норма поведінки, не вимагає пояснень і не тягне за собою муки совісті. Їм нормально.

У другої категорії людей у критичний момент свого життя, історії нації включається зовсім інша модель поведінки. Активізуються зовнішні, соціальні зв*язки, по яких надається допомога одне одному, а в результаті - вони разом стають сильнішими, утримують цей високий потенціал і раптово забезпечують  високий рівень виживання: як одній людині, так і спільноті в цілому.

Це і є кістяк нації. Народу. Будь-якого. Українського. Польського. Французького. Все одне.

Ясна річ, що завжди і скрізь будуть «тітушки» й штрейкбрехери. Однак, пам’ятаєте закономірність? Що їх менше, тим активніше вони одне одного хрумають. Здорове громадянське суспільство доводить їхню кількість до критичної маси, коли вони вже не несуть загрози цілому устрою. Покусюють одне одного та навколишніх – але ж не мають «високостоящего» лідера своєї кривої породи. Чому? Бо розвинене суспільство вже такого лідера не допускає до влади.

Сьогодні ми маємо змогу стати саме таким суспільством.

Сьогодні Україна як держава стала на новий щабель свого розвитку.  Бо на новий щабель піднявся її народ. У критичну хвилину сотні тисяч людей з усіх куточків «включили зв’язок» і відчули себе одним цілим. Давайте тримати цей стан і більше нікому і ніколи не дозволяти себе роз’єднувати. Хай марно сподівається «тітушкостан», що запал пройде і всі тихо розійдуться по хатах. У якій точці кожен із нас не знаходиться – ми разом, ми Народ. І будемо відстоювати своє право на гідне життя, будемо відстоювати кожного свого громадянина – на Майдані, перед «беркутом», у судах ще поки продажних, будемо тримати одне одного за руку. І доведемо «тітушкостан» до критичної межі, нехай розпадеться і згризе сам себе.  І не намагайтесь нас розділяти набридлими штампами.

Не кажіть нам, що ми не любимо Росію або невиправдано хочемо в Європу. Що ми слухаємося якогось лідера. Вже немає потреби йти за лідером, як дитина – за татом. Виросли.

Буде гідне суспільство – буде гідний лідер. Це закон розвитку. Це так просто.

Ми, український народ, стоїмо за себе. Кожен за кожного.

Слава Україні!

 

©Наталія Лавлєнцева

Американський портал CNN розповів у статті « Остерігайтеся силової гри Росії в Україні » ( Beware Russia's power play in Ukraine ) про повернення до старої російської імперіалістичної політики щодо нашої багатостраждальної країни :

« Наддержаві необхідна надконцентрація уваги. На жаль , американців , схоже , мало цікавлять хвилювання в оточуючому їх світі , навіть якщо ці хвилювання загрожують найближчим часом торкнутися самих американців.

Американці воювали у двох світових війнах - і зіткнулися з перспективою ядерного знищення в затяжній Холодній Війні , що велася в цілях захисту свободу Європи. У захоплюючому дух періоді 1989 - 91гг . , Чотири покоління американського самопожертви були чудовим чином виправдані. Комуністичні режими в Центральній Європі звалилися. Радянський Союз сам розпався на більш дрібні і менш загрозливі частини.

Протягом чотирьох століть правителі Росії шукали для себе безпеки , пригнічуючи спочатку свій власний народ , а потім своїх сусідів , а потім сусідів сусідів сусідів ... поки їх влада не простяглася від Берліна до Тихого океану.

Потім імперський проект різко розвалився. Підкорені народи знову здобули свободу . Самі росіяни отримали нову можливість - мабуть, вперше за весь час існування їхньої країни - вибрати уряд, який служить своєму народові.

У колишніх правителів , на жаль , були інші думки. Демократія не вкоренилася в Росії після 1991 року. Як і чому це сталося , довга історія з багатьма лиходіями , але давайте скоротимо її до кінцевого результату : Колишній старший офіцер КДБ пробрався в президенти Росії в 1999-2000 рр. . Володимир Путін повернув до влади старий апарат таємної поліції.

З того часу Путін і його кліка намагаються відновити , наскільки це можливо , старий Радянський Союз , одночасно грабуючи під себе багатства Росії .

Один крок до відновлення Радянського Союзу абсолютно необхідний: повернення влади Москви над Україною .

Жодним народ так не постраждав від радянського комунізму , як українці. Українські селяни втратили свої землі та будинки за радянської колективізації в 1920 -і роки , мільйони загинули в штучно створений голод , організованому в 1930 -х роках. Їх мова і культура були розтоптані при московському правлінні , їх інтелігенція та письменники були придушені , вислані , вбиті, і зганьблені . У 1991 році українці отримали можливість будувати свою власну країну.

Українська незалежність звільнила не тільки український народ , але і всю Європу. Росія без 46 мільйонів людей і величезних запасів природних ресурсів України є великою і сильною країною , але не наддержавою.

Після приходу Путіна до влади Росія прагне коррумпіріровать демократії в Європі. Росія з приєднаною України буде володіти силою , рівною старому Радянському Союзу для террорізаціі демократичної Європи . Росія мінус Україна може прагнути до того , щоб стати нормальним національною державою , демократією , навіть ліберальною демократією .

Росія , яка утримує силою Україну , повинні назавжди стати воєнізованим авторитарним режимом , загрозою як для власного народу , так і для іншої частини європейського континенту і демократичного світу.

Збереження незалежності України , таким чином , викликає глибоке занепокоєння не тільки українців , а й у всіх вільних країн Європи - і через це у Сполучених Штатів , що забезпечують безпеку свого торгового партнера - вільної Європи .

Володимир Путін теж все це розуміє , і йому все це не подобається. З тих пір , як він прийшов до влади , він працював над тим, щоб підірвати і зруйнувати українську незалежність. Йому це вдалося. Україна імпортує нафту і природний газ з Росії , і Путін використовував енергетичну залежність , щоб підірвати українську політику і підкупити сильно корумпованих лідерів України .

Але іноді Путін заходить занадто далеко. Він зайшов занадто далеко в 2004 році , співпрацюючи з колишніми українськими комуністами для фальсифікації президентських виборів. Відверте шахрайство викликало в Україні знамениту « Помаранчеву Революцію » - і тимчасовий поворот в політичній орієнтації України на Захід.

Тепер Путін знову намагається - і знову він стикається з масивним опором на українських вулицях. В останні роки Європейський союз домовився про торговельну угоду з Україною . Ця угода збагатить простих українців , які зараз є третім за бідності народом в Європі , після косоварів і молдаван. Угода могла б зменшити економічну залежність України від Росії і підготувати шлях для можливого членства самої України в ЄС.

Під екстремальним російським тиском український президент - та ж людина , фальсифікував вибори , яким викликали Помаранчеву Революцію дев'ять років тому - вже відмовився від свого власного договору і кращих надій його країни.

Десятки тисяч демонстрантів заповнюють вулиці і площі столиці країни Києва вже два вихідних поспіль. Поліція жорстоко придушує протести , поранено багатьох людей. Контрольовані режимом суди заборонили будь-які подальші громадські демонстрації до січня.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель в приглушених тонах висловила розчарування після саміту 28 листопада з українським керівництвом :

«На жаль , не всі очікування справдилися . Ми чітко дамо тут зрозуміти , що ЄС готовий прийняти Україну як асоційованого члена , підписати договір про асоціацію. Тоді подивимося . У нас немає надії , що це станеться зараз , але двері відкриті ».

Не обманюйте , однак , приглушеними словами. На карту на вулицях Києва поставлено майбутнє європейського континенту - і американського процвітання і безпеки . Зосереджена на внутрішніх проблемах Америка відвертається від власних найбільш важливих інтересів і найвищих ідеалів
».

Експерти, очевидці подій і родичі затриманих 1 грудня на вулиці Банковій дев'яти чоловіків твердять – ті не є провокаторами і винними у радикалізації протесту. Правоохоронці, за їхніми словами, діяли неправомірно.

 Радикальних молодиків у масках, які виривали бруківку на Банковій, так і не знайшли, зате покарали інших

Опитані DW свідки подій на Банковій заявляють: люди, які отримали два місяці утримання під вартою рішенням Шевченківського райсуду Києва – лише жертви побиття правоохоронцями. Вони не є тими агресивно налаштованими мітингувальниками, які спровокували "Беркут" 1 грудня на наступ на демонстрантів і подальше їх побиття. Притому декого з цих дев'ятьох заарештованих били вже й після затримання.

Правозахисник Володимир Яворський звертає увагу на те, що хлопцям винесли не вироки, а озвучили лише санкції на затримання. Вони будуть оскаржені протягом 5 днів, упевнений юрист. "Видається, що їх хочуть посадити, щоб виправдати насильство проти них. Також відчувається тиск на суддів у цих справах. Ніхто з них не був у масках, і вони не були активними в наступі. А ті, що нападали, насправді не затримані", - зауважує Яворський.

Травми завдавалися вже після затримання?

                                            Події 1 грудня правоохоронці тлумачать інакше, ніж громадські спостерігачі

Ось що розповідає сестра 27-річного постраждалого Єгора Превира, Христина Превир: "Єгор був затриманий 1-го грудня, він добровільно здався, не чинив опору. Коли побачив співробітників "Беркута", які бігли до нього, підняв руки, демонструючи, що він не має у руках зброї або будь-яких речей. Його затримали у неділю, близько 17-00, але у лікарню швидкої допомоги він потрапив, за його словами, лише о 10-00 наступного дня".

Дівчина каже, що весь цей час він звертався до співробітників міліції з проханням надати йому медичну допомогу. Сестра затриманого говорить, що знайшла відео, на якому видно, як Єгора затримують, і там видно, що на час затримання він не мав якихось травм. Всі травми були завдані йому вже після затримання, що є цілком неправомірним, наполягає Христина.

Протоколи обшуку - під копірку

                     Радикали були одягнені специфічно: напіввійськовий одяг, "берци", маски на обличчях, грубі куртки.

Народна депутатка Оксана Продан від "Удару" була в епіцентрі подій на Банковій 1 грудня. Вона намагалась зупинити агресивних людей. Також вона була і в суді. Продан заявляє: "Люди, яких називають підозрюваними, насправді жодної небезпеки не несуть, шість з дев'яти зараз в лікарні, тому що вони покалічені і побиті, і не можуть втекти від слідства. І це однозначно не були ті агресивні провокатори".

Депутатка підкреслює, що у протоколі обшуку зазначено: кожен з затриманих мав у кишені 93 гривні. Отже, робить висновок Продан, це зроблено під копірку і фальсифіковано. Вона упевнена: влада намагається таким чином залякати українців, аби ті не виходили на вулиці, і водночас прикриває справжніх злочинців. "Напевно, комусь було цікаво зробити з мирної акції немирну і дестабілізувати ситуацію в України", - сказала DW Продан.

Міліція барилась із лікарями та дзвінками родичам

Родичка чоловіка, якого звинувачують в організації масових заворушень, каже, що Єгор зараз в поганому стані, під час судового засідання йому стало погано, і йому викликали швидку. А родичам до вечора 2-го грудня ніхто не повідомив про його затримання, й про суд дізнались вже 3-го грудня, за кілька годин до засідання. "Лікарі відмовлялись коментувати його стан, але вже у день суду я узнала, що в нього черепно-мозкова травма та струс мозку", - нарікає родичка.

Правозахисник Олег Мартиненко – свідок подій на Банковій. Він спостерігав за мітингом у групі громадського спостереження "ОЗОН". Раніше він працював помічником міністра МВС, очолював департамент з контролю за дотриманням прав людини у правоохоронних органах. Він каже, що цілком могло бути, що дійсно не надавали медичну допомогу постраждалим і затриманим.

На Банковій був і "Беркут", і солдати

                                       Олег Мартиненко - екс-начальник управління МВС був свідком подій 1 грудня

Мартиненко сказав DW, що було близько шістдесяти осіб з числа радикально налаштованої молоді. Вони підійшли близько до загорожі й почали її розхитувати. Як спостерігав експерт, коли під'їхав бульдозер, вони почали виривати бруківку. І одні складали її до купи, а інші кидали цим камінням у бік патрульної служби міліції, яка стояла за огорожею у перших лавах. А вже за ними були внутрішні війська, солдати строкової служби. Так фахівець розвіює міфи, які з'явились у ЗМІ, що там був лише "Беркут".

Як тільки бульдозер відтягнув огорожу, патрульні відійшли і наперед вийшли солдати. Саме ця мить, каже правозахисник, показана найбільш відомими кадрами на відеосвідченнях. Вже через годину приїхало близько 17 автобусів спецназу внутрішніх військ "Барс" (це київський спецназ) і "Беркуту" – з Чернівецької, Житомирської й інших областей. Тоді вони вийшли на передній фланг і почали "зачищати" Банкову від натовпу. І пізніше зайняли позицію біля Адміністрації Президента.

В них кидали каміння, петарди, димові шашки. Коли зачистили до перехрестя й була атака "Беркута" і "Барса", вони били усіх підряд. Тоді постраждали і журналісти. Спостерігач заявляє: "По відео "беркутівців" можна судити, що побиті – це звичайні мітингувальники, а не ті агресивні люди, які кидали камінням. Адже радикали були одягнені специфічно: напіввійськовий одяг, "берци", маски на обличчях, грубі куртки. А ці, кого били, подібні на звичайних перехожих".

Доказів провини на суді не пролунало 

Експерт з правого радикалізму В'ячеслав Ліхачов зауважує, що, судячи з оприлюдненої інформації про дев'ятьох затриманих (вік, бекграунд, між собою не знайомі, не бойовики) – ніщо не змушує припустити не лише того, що затримані мали стосунок до організації, але й що вони активно брали участь у насильницьких діях. Експерт каже: "У нас немає ніяких достовірних відомостей, які дозволяли б стверджувати, що затримані "Беркутом" у ході вилазки у відповідь після двох спроб штурму люди мають якесь відношення до організації заворушень".

І додає, що під час суду 3 грудня, який ухвалив рішення про утримання підозрюваних під вартою, не було оприлюднено жодних переконливих доказів ані того, що ці люди були навіть активними учасниками протиправних дій насильницького характеру, ані, тим більш, того, що вони були ініціаторами правопорушень. Скоріше навпаки – все свідчить про те, що вони потрапили у жорна Феміди радше випадково і "призначені" відповідальними довільним чином.

Джерело: DW.DE.

============================================================================================================

http://helpeuromaidan.info/

5.12.13 13:55 На встрече с адвокатами задержанные в больнице активисты были прикованы к батарее

громадське  тв  сегодня по адресу:

 http://www.youtube.com/watch?v=f9U1jN2HhZc

так нужно.

Разошлите всем! Смотреть срочно! Военные действия в василькове!

http://www.youtube.com/watch?v=p9FkiSNcE6g#t=20

Нет сил копиастить...слезы мешают:
http://censor.net.ua/resonance/262249/kogda_jertvy_otklyuchalis_berkutovtsy_taschili_ih_k_avtozakam_i_sbrasyvali_na_kuchu

Слушайте,  мне кажется они хотят уже затошнить этим евромайданом: включишь телек - на всех каналах одна и та же приторно-тошнотворная суспензия льется сплошным потоком. Дикторы щебечут приплясывая с нарисованными улыбочками в тему евросоюза.

Поскольку страсти начали улягаться и майданы угасать - нужно постоянно зомбировать и держать это топновостью .

Дошло до маразма:  то детей уже тягают и умиляются, то собачонок разрисуют, то елочку еврофлажками украсят, то молебен проведут - ну чисто сектанты какие-то ЗОМБИРОВАННЫЕ. Уже не знают как за уши народ притянуть.

У нас сегодня вывели пару десятков под администрацию, причем растянули для наглядности перед телекамерами как молекулы с промежутком около 5 метров между ними и воткнули им флажки в руки (лучше бы в задницу ). Но поскольку время -деньги - те постояли ровно сколько заплачено и разошлись  Вот такая у нас зомбодемократия.

А еще пригнали пару машин с флажками -те влились в колонну машин на центральном проспекте и вот картинка готова- АВТОПРОБЕГ -"Запорижжя за евромайдан" и не важно что в интервью чувак -водитель говорит по украински - чем выдал себя - (в Запорожье никто по украински не разговаривает)

PS.  Я вот думаю наши предки, (которые кровь действительно проливали в отличие от красочных картинок якобы от Беркута показанных на ТВ) за то, чтоб нам никто не навязывал свою волю. А выходит - все за зря - неблагодарные потомки сами готовы капитулировать под любые условия  Евросоюза. Получаются нас хотят захватить без единого выстрела . Гитлер и то терпел потери и жертвовал своими немцами когда пытался завоевать Русь Великую. А мы что так просто ляжем под них теперь????
Ну западноукраинцам не привыкать - они всегда ложились то под Польшу то под Литву то под Австро-венгрию, - хотели и под Германию в свое время лечь, но русские люди освободили эту самую Европу от фашистов. Что же теперь с нами случилось??

Конечно, снова о Евромайдане. Хотя социологи говорят, что "Евромайдан" говорить не верно, так как массовые акции протеста давно переросли поддержку евроинтеграционного курса страны. После кровавой бойни в ночь 30-го, люди вышли защитить свое право на голос, выступили против беспредела и бандидсткой власти. Я горжусь своей страной. Первого числа на Майдане, Бессарабке, в парке Шевченка, бульват имени Тараса Григоровича, улица Крещатик - все было запололнено людьми. Народом добрым и веселым, дружным и единоголосым в своем стремлении. Это действительно было круто.
Но все эти события приводят меня к серьезной сделке с совестью. Ведь я связана с организацией, подконтрольной власти. И, естественно, нам дали четко понять, что не дай Бог, будете призывать к смене власти. Поэтому ни в соцсетях ни где бы-то ни было я не могу призывать, агитировать, критиковать, делать перепосты или голосовать за смену элиты. Это гадко, конечно. Так как мой революционный дух просится на баррикады. Конечно, мы с подруженцией идем в пятницу волонтерами резать бутеры и разносить чай, возможно даже буду там волонтерить в качестве психолога, тоже были предложения, обязательно потащу активистам чай, печенье и сахар. Конечно. Только никому ни слова!!!
Но как же тошно находиться в таком замкнутом пространстве, когда не можешь открыто ничего сказать.
Я не могу бросить работу по многим причинам. Тем более, что вы все прекрасно знаете, что рынок труда сейчас очень напряжен. И кризис неминуем и мне уже не 25. Увы.
Я не знаю, как быть. Хотя, конечно, сделаю выбор сама. И никто мне в этом не помощник.

Это как одной жопой на двух стульях сидеть. Или и рыбку съесть и нах..й сесть.