«Он должен принимать меня такой, какова я есть!» – говорит слишком хорошая девушка. Принимать вас? Нет, нет, дорогая. Забудьте об этом. Он должен вас безумно хотеть. И говорить о принятии здесь бессмысленно. Он принимает половую тряпку. Но желает он только девушку своей мечты. Если вы хотите, чтобы вас принимали, отправляйтесь в группу психологической поддержки. Мы говорим о том, чего мужчина жаждет. И жажда эта началась еще в детстве. Получая на Рождество игрушку, о которой он не просил, мальчик в состоянии играть с ней целых пять минут. А самую огромную ценность для него представляла игрушка, ради которой он откладывал карманные деньги целых два месяца и которая стояла на самой верхней полке в игрушечном магазине. Он не мог дотянуться до нее, но зато всегда мог ею любоваться. Он каждое утро поднимался чуть свет и разносил газеты или выполнял какую-то домашнюю работу, чтобы накопить денег на нее. И именно эту игрушку он запомнил на всю жизнь, потому что она досталась ему нелегко. Мужчина мгновенно начинает скучать, когда ему не приходится прилагать никаких усилий. Давайте себя ценить, и пусть мужчины делают поступки ради нас! Не стоит их этого лишать.)

Живемо ми собі, ходимо на роботу, їздимо у маршрутках, гуляємо у парку, п’ємо каву у кав’ярнях і мало коли замислюємось що ж про нас дівчаточок думають хлопчурики. А воно ж цікавенько так знати  А класики вже все нам розповіли, треба лише знайти ті скарби думок

Нумо хлопчурики, читаймо, мріємо, і голосуємо

 Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки: жнива кінчались і наставала возовиця. Старшого Кайдашевого сина звали Карпом, меншого — Лавріном. Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими, тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними губами. Карпо був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.

Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір. 

Лаврін проворно совав заступом по землі. Карпо ледве володав руками, морщив лоба, неначе сердився на свого важкого й тупого заступа. Веселому, жартівливому меншому братові хотілось говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів.

 — Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.

— Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо.

— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори.

— То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо.

— Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована!

— Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.

— То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.

— І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.

— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо.

— То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін.

— Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє.

— Карпе! — тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. — Скажи-бо, кого ти будеш сватать?

— Ат! Одчепись од мене, — тихо промовив Карпо.

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить.

— Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни.

— Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці.

Старий Кайдаш аж набік сплюнув, а Карпо промовив:

— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять.

— Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну, — сказав Лаврін і засміявся.

— Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив.

— Ну, то бери Ганну.

— Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з'їси, поки кругом обійдеш, а як іде...

— Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо, — сказав веселий Лаврін.

— Мені аби була робоча та проворна та щоб була трохи куслива, як мухи в Спасівку, — сказав Карпо.

— То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї й серце з перцем, — сказав Лаврін.

Лаврінові слова запали Карпові в душу. Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечко од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. Він неначе бачив, як пашіло її лице з рум'янцем на всю щоку, як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вглядів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем.

— Карпе! Чого це ти витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота? — спитав Лаврін.

Карпо ніби не чув його слів та все дивився суворими очима на зелене гілля. Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його.

 

Представьте себе - для вас возможны два разных варианта сексуальной близости:

- с реальным сильным желанием быть вдвоем и узнавать больше и больше друг о друге, интересом к человеку и его мыслям, душевной близостью, чувствами, эмоциональными переживаниями, пониманием желаний и особенностей партнера...
-  и без этого, просто секс, пускай даже по взаимному влечению.

Что бы вы выбрали? Ведь дело дело не только в технике, умениях, опыте...

Видео по теме:
Доколе терпеть. Оргазм для женщины. Системно-векторная психология Юрия Бурлана - отрывок лекции
Записаться на три бесплатных онлайн лекции можно кликнув по баннеру:

От сиджу я, п’ю каву, насолоджуюся вранішньою приємною прохолодою і милуюсь як сходить сонце.

Сиджу мрію і думаю собі, який же має бути мужчина моєї мрії. 

І прийшла мені на думку така ситуація:

Спимо ми такі з ним, десь 12 година ночі, мені там щось приснилось, я тихенько його буджу і запитую: любий, а де знаходиться Уругвай? (ну чомусь мені з просоння здалось, що я забула де саме він знаходиться, і що саме Уругвай мені потрібно в цей час згадати ) А він такий каже: мила, ну звичайно Уругвай у Південній Америці.

Ну я спокійно вмощуюсь і вже майже засинаючи, чую як він тихенько встає і тьоп-тьоп-тьоп, чую листає книжку, тихенько підглядаю, а він дивиться Атлас Світу (ну себе перевірити, може шо з просоння мельнув не те ).

Вранці, як завжди готую нам сніданок, він п’є каву, їсть свій омлет і такий дістає Атлас Світу і показує мені Уругвай. «Осьо ж бачиш, люба, ось він Уругвай»

Я йому дуже вдячна, що він такий,  його у щоку. 

А суть то не в Уругваї, суть в тому, як нам з ним душевно разом

7 причин, по которым мужчины боятся красивых женщин

5 ТИПОВ СЕМЬИ ПО ВЕДАМ

• Примитивная или животная семья.

Когда мужчина и женщина вступают в семейные взаимоотношения с целью удовлетворять свои чувства, законно наслаждаться друг другом. У таких людей полностью отсутствует понимание чувства долга. В этой семье любовь - это секс. Если между партнерами есть секс, то семья может существовать. Если партнер перестает возбуждать и нравиться, то люди говорят, что любовь прошла, и зачастую, это является основанием для развода.

• Эгоистичная семья.

Члены этой семьи зациклены только на себе, они живут интересами только своей семьи. Такая семья обречена на развитие качеств жадности, гневливости, недовольства. Люди тащат всё в дом, работают ради того, чтобы предметов в доме было больше, чтобы условия жизни у них были лучше, чтобы было изобилие вкусной еды. Но радости и истинного счастья в такой семье нет. Почему? Если люди не делятся своим изобилием, не приглашают в дом гостей, то атмосфера в доме становится очень затхлая, в нем начинает процветать порок. Считается, что та семья благочестива, которая раз в неделю приглашает гостей, угощает пищей. Всё плохое выводится из семьи только тогда, когда приходят гости, когда мы кого-то угощаем, чем-то от Души делимся.

• Семья терпения.

В такой семье много трудностей, но супруги умеют терпеть и прощать друг друга. Семья терпения понимает, что когда всё хорошо - это нормально, но и когда трудности - это тоже нормально, супруги их не избегают и не расходятся, они знают, что взлеты и падания - естественны на пути развития, что сложности только укрепляют семью и усиливают любовь. Они стремятся помогать друг другу преодолевать трудности, взращивать благие качества, поддерживают, помогают и т.д. Только с этого периода семью можно назвать семьей.

• Семья долга.

Более высокий тип семьи. Супруги принимают от старших и передают детям семейные традиции, знания, навыки. Они заботятся, прежде всего, о духовном богатстве будущих поколений. Семья - это то место, где человек обучается творчески мыслить и развивать таланты. Такая семья заинтересована в том, чтобы создать такие условия для своих детей, чтобы те могли осознать свое предназначение, чтобы они развивали творческое мышление, становились благочестивыми и успешными людьми самостоятельно, пользуясь богатством семейных традиций и принципов, перенятых от родителей.

• Семья сердца.

Самый высокий уровень семьи. Семья сердца заинтересована в оказании помощи другим семьям. Она живет ради того, чтобы передавать знания не только своим детям, но и другим людям. Чтобы примером своей жизни вдохновлять на эволюцию внутри семьи членов других семей...

Помните, что семьей мы становимся не сразу, не тогда, когда нам выдали свидетельство о регистрации брака, семьей нам только предстоит стать. И не важно, на каком уровне семейных взаимоотношений вы находитесь сейчас, вы можете восходить выше. И чем выше тип семьи, тем глубже и чище отношения между супругами, детьми и другими родственниками, тем больше в ней любви, гармонии и счастья.

Системно-векторная психология