








Встають світанки, струшуючи зорі,
Розплющивши очиці в небесах,
Весна квітчає далі неозорі,
І ніжна недоторкана краса
Встеляє серце радістю хмільною,
Вдягаючи у шати неземні,
Щоб жінка обдарована весною,
Ішла непереможно в дні ясні,
Щоб їй навстріч кивали ніжно віти,
Всміхалось сонце і луги цвіли,
Птахи здіймали щебету привіти
Й літа щасливі в молодість пливли.
З нагоди весни і жіночого свята
Бажаю всім радості світлої в хату,
Щоб там загніздились лише гаразди,
Щоб Ви неповторні були як завжди!

Напевно, в першій половині квітня вирушаю...
А усмішки це:это теперь я знаю точно.
Проснулась в потрясающем настроении с каким-то странным ощущением ожидания... кого?.. чего?.. Сияя улыбкой шла на работу, ловила хмурые удивленные взгляды, плывущих на работу людей, вздрагивающих от холодных капель ноябрьского дождя...
А на работе ждала меня она, моя "фея кретсная". Она подошла и немного смущенно, как будто опасаясь, что я назову ее старой кошелкой и откажусь, сказала: "Хочешь на концерт Тото Кутуньо?"
Люблю приятные сюрпризы