Ховав даремно здогадку блискучу

Від себе, від допитливих людей,

Та ти була для мене неминуча,

Світанком після мороку ночей.

Моїм гірким й непроханим уроком,

Єдиним куснем хліба на столі,

Була ти одкровенням, я – пророком,

Останньою Кассандрою Землі.

Мене Ви не покликали до раю,

Навіщо божевілля Вам в раю?

А я не знаю, що іще чекаю,

Даруючи мелодію свою.

А я не знаю, що у ній такого,

Що чують люди виключно своє,

Що там знайшли величного й п’янкого?

Чим серце полонило їх моє?

І я себе і мучу, і караю,

І невідомо нащо ще пою.

Мене ж Ви не покликали до раю,

Навіщо божевілля Вам в раю?

Квітне місячна заграва,

Розіллялась навкруги,

Ти печаль, а не забава,

Ти не літо, а сніги.

Ти не пісня великодня,

І не зоряні світи,

Та мені твою безодню

У житті не обійти.

Ти зі свого задзеркалля

У мої приходиш сни.

Я кричу в твоє провалля,

Та не чую і луни.

Я – палаюче-яскравий,

Та тобі не до смаку,

Ти – печаль, а не забава,

Білий сніг в моїм віку. 

     Ну, що я маю тут сказати...
     З огляду на батька, заможного брахмана, вождя однієї індуїстської секти, з огляду на те духовно-ідеологічне тло, на якому випало формуватися юному Рабіндранату, та подальшу його освіту, слід погодитися, що оригінал нижченаведених перекладів писала людина, котра, якщо і не поділяє, але, без сумніву, оперує поняттями карми, перевтілення, череди повторних чи минулих життів та інших фішок буддизму-індуїзму.
     Слід зауважити, що пошук оригінального тексту дав щонайменше дві версії. Подібні та водночас різні аж настільки, наскільки "love" відрізняється від "rejoice". Так! Рівно настільки, як от коли взаємно міняти "кохай", "люби" на "втішся", "радій", "прийми" або навіть чисто фейсбучне "вподобай" . Втім така обставина анітрохи не здивувала б, якби я наперед поцікавився життям і творчістю Таґора. Виявляється, що писав він майже винятково бенгальською мовою. І лиш невелику частку творів сам особисто переклав англійською після того, як занурився у культурне життя своєї метрополії (а також США) і став там відомим.
      Пошук на спеціалізованому сайті творів Р. Таґора як за назвою "Nothing lasts forever", так і за шматками тексту не дав результатів ані у віршах, ані в піснях. Тобто, я так розумію, або треба шукати старанніше, або такого англомовного перекладу з-під пера Таґора не існувало. Звідси випливає, що обидві версії цього тексту є, можливо, плодами двох різних тлумачень якихось англомовних шанувальників цього індійського поета. Перекладання його творів було досить повальним на початку ХХ століття. Водночас автори статті у Вікі зазначають, що англійська мова має досить куценькі можливості, щоб передавати весь зміст і відтінки, що є в бенгальських першоджерелах.
       Ну, це ніби і ускладнювало задачу мені, але й водночас звільнило від пієтету перед першоджерелом, ще дещо від чого та й, здається, розширило коло дозволених засобів. Отож було два англомовних переклади з бенгальської. І звісно не відомо було наперед, який ближчий, точніший (невідомо й зараз). Текст, що в мене йде перший, є більший за обсягом. Це НЕ той текст, що співається. Тому там переклад записано уривками, але з нього отримано більше інформації і розуміння. Другий текст є, можливо, скороченням першого, можливо, адаптацією з метою покласти його на музику, а мо' й цілком окремою версією. Нема часу це виясняти. Але міжрядковий переклад саме в нижньому (популярнішому в мережі) тексті якраз і відображає, так би мовити, сумарне моє розуміння, отримане розбором обох (!) версій.
         Що з того вийшло - судити Тобі. Можу ще додати, поки копирсався в цих поняттях, раз по раз мені згадувався колишній вибух мозку, пов'язаний з Германом Гессе та його Сіддхартхою.

NONE lives for ever, brother,
and nothing lasts for long.
Keep that in mind and rejoice.
Our life is not the one old burden;
our path is not the one long journey.
One sole poet has not to sing one aged song.
The flower fades and dies;
          Квітка в'яне і вмирає,
but he who wears the flower has not to mourn for it for ever.
          але хто носить ту квітку, не має побиватися над нею вічно...
Brother, keep that in mind and rejoice.
          Май це на увазі, брате, і втішся з цього.

There must come a full pause
to weave perfection into music.
Life droops toward its sunset
          Життя закочується за виднокрай
to be drowned in the golden shadows.
Love must be called from its play
           але любов слід вихопити з цієї неминучості
to drink sorrow and be borne to the heaven of tears.
           щоб осушити чашу скорботи і бути перенесеним у небеса розпачу
Brother, keep that in mind and rejoice.

We hasten to gather our flowers
lest they are plundered by the passing winds.
It quickens our blood and brightens our eyes
to snatch kisses that would vanish
if we delayed.
Our life is eager;
our desires are keen,
for time tolls the bell of parting.
         на весь той час, що б'є у дзвін розлуки,
Brother, keep that in mind and rejoice.

There is not time for us to clasp a thing
          Це не гоже для нас взяти будь-що,
and crush it and fling it away to the dust.
           розчавити і пожбурити геть край шляху.
The hours trip rapidly away,
           Години спливають швидко,
hiding their dreams in their skirts.
           ховаючи мрії під своїми шатами
Our life is short; it yields but a few days for love.
           Життя коротке, зате дає кілька днів для кохання,
Were it for work and drudgery it would be endlessly long.
           а було б воно тільки для завдань та трудів,
           то здалося б нескінченно довгим.
Brother, keep that in mind and rejoice.

Beauty is sweet to us, because she dances
           Краса дає насолоду лиш тому,
to the same fleeting tune with our lives.
           що танцює під ту ж скороминущу мелодію, що і наші життя...
Knowledge is precious to us,
because we shall never have time to complete it.
All is done and finished
in the eternal Heaven.
But earth’s flowers of illusion are kept eternally fresh by death.
          але Землі фантомний цвіт є у стані вічного оновлення через смерть
Brother, keep that in mind and rejoice.

***

Nothing lasts forever
        Нічого вічного

Nothing lasts forever;
        Ніщо не вічне,
No one lives forever.
        ніхто не вічний -
Keep that in mind, and love.
        пам'ятай про це, прийми і втішся з цього.

Our life is not the same old burden;
        Наше життя не є той самий тягар, що був давніше,
Our path is not the same long journey.
        наш шлях не є та ж сама довга подорож.
The flower fades and dies,
        Квітка в'яне і вмирає...
We must pause to weave perfection into music
        На хвильку має настати глибоке замислення,
        аби вплести у ноти візерунок довершеності -
Keep that in mind, and love.
        май це на увазі, і насолодися цим.


Love droops towards its sunset
       Любов, мов сонце, котиться за виднокрай,
To be drowned in the golden shadows.
       щоб потонути у вогнистих сутінках.
Love must be called from its play
       Варто забрати любов з її круговороту,
And love must be born again to be free
       і вона, напевно, пробудиться знов аби бути вільною.
Keep that in mind, and love.
       Усвідом це, і кохай.


Let us hurry to gather our flowers
       Поспішаймо зривати наші квіти,
Before they are plundered by the passing winds.
       поки їх не поцупили зайди-вітри.
It quickens our blood and brightens our eyes
       І кров жвавішає у жилах, і очі грають блиском,
To snatch kisses that would vanish
       коли зриваєш поцілунки, котрі могли б і пропасти,
If we delayed.
       якби ми забарилися.

Our life is eager;
       Наше життя нестримне,
Our desires are keen,
       а бажання палкі
For time rolls by
       протягом всього часу, що спливає і спливає -
Keep that in mind, and love.
       не забувай про це, і кохай.

My beloved, in you I find refuge
        Кохана людина - ось що є прихисток і втіха для кожного.

Beauty is sweet for a short time,
         Краса дарує насолоду на якусь мить,
And then it is gone.
         а потім зникає.
Knowledge is precious
         Знання безцінне,
But we will never have time to complete it.
         та нам не дано часу спізнати все.
All is done and finished
         У вічних небесах
In eternal heaven,
         все знаходить своє завершення,
But our life here is eternally fresh.
         але наше життя тут є вічно новим -
Keep that in mind, and love.
         пам'ятай про це, і люби його!
                                          
                                      27.10.2016

СЛУХАТИ

Спокута.

Сповита темрявою ніч,

Могильна тиша навкруги,

І ні людини навсебіч -

Лиш потойбічні вороги,

Застрягла у пекельному полоні,

Сама ковала ланцюги,

Розбиті мрії у долоні,

На ніжній спині батоги,

Молитва на вустах рожевих,

Останній видих із грудей,

І смерть в деревах яблуневих,

Серед заквітчених алей.

Автор:   
Коркишко Янна Виталиевна   

Примара.

Колись в юності я писав вірші. Як українською, так і російською мовами. Пройшовшись осінньою алеєю згадав один із них)