хочу сюди!
 

Елена

46 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 47-57 років

Замітки з міткою «уряд»

Ще є граблі де не ступала нога українців

Ніна Южаніна: Зеленський знову приводить до керівництва країною некомпетентний уряд

Зеленський пропонує кандидата на посаду прем’єр-міністра України та нових кандидатів на посади міністрів людей не підготовлених для роботи в умах кризи, які не спроможні вивести українську економіку з піке. Про це сказала народна депутатка фракції «Європейська Солідарність» Ніна Южаніна в коментарі журналістам.

Вона зауважила, що логіка президента Зеленського в питанні звільнення прем’єра Олексія Гончарука та зміни міністрів в уряді не зрозуміла.

«Це якийсь нестримний характер у президента – сьогодні говорити, що все добре і підтримувати прем’єра і дати можливість йому відвітувати в залі, і потім через тиждень говорити про те, що необхідна зміна і так шукати нового прем’єра», – зазначила Ніна Южаніна.

«І самі не підготувались, і людина не підготовлена, і команди немає ніякої нової у нового прем’єра. Все це виглядає абсолютно непрофесійно і не потрібно. Саме головне, що ніякої користі така зміна точно не дасть», – підкреслила представниця «Європейської Солідарності».

Вона додала: «Навіть сам президент має вже відчувати, що якщо ти не маєш на кого опертися в своїй роботі – не буде результату».

За словами Ніни Южаніної, не зрозуміло як управлятиме економікою країни людина, яка навіть уявлення немає про масштаби економіки країни.

«Мені здається, це просто підставляються певні особи, які зайдуть в уряд. Вони самі, мені здається, попросяться на вихід. В будь-якому випадку вони до осені не допрацюють», – вважає представниця «Європейської Солідарності».

Вона наголосила, що для виправлення нинішньої ситуації в економіці мають бути призначені підготовлені люди, які проаналізували і знають як зараз робити хоча б перші кроки, щоб вивести економіку з кризи, особливо в умовах ймовірності світової економічної кризи

«Про майбутнього прем’єра говорять якраз що в нього немає такого стрижня. І, на жаль, того що прем’єр має уміти говорити «ні» і Офісу президента, і іншим компаніям, які його будуть спонукати до якихось дій і до прийняття рішень. Якщо цього стрижня не буде у прем’єра, цей прем’єр також не протримається», – зауважила Ніна Южаніна.

Депутатка додала, що прізвища нових міністрів, оприлюднені в ЗМІ, «насторожують, бо це люди з абсолютно різними цінностями, з різним розумінням управління країною».

Крім того, вона висловила думку, що позиція депутатів «Слуги народу» щодо призначення нових міністрів або продовження роботи деяких діючих членів уряду не мала значення, бо цих кандидатів вже визначили і просто представили монобільшості.

«Чи можна залишати Мілованова міністром? Смішно. Чи можна залишати Малюську міністром? Дивно. Мені здається, що є такі постаті, прізвища я навіть не хочу називати, яких обтрусили від нафталіну і хочуть запропонувати зараз тут», – зауважила депутатка.

Російські загарбники заправляються з українського бюджету

Шановний Арсенію Петровичу, Ви, певно, і не знали, що "Сім’я" нікуди не тікала, а керує корупційними потоками у очолюваному Вами уряді. Більше того, одні і ті ж особи рятують "бюджет війни" РФ від санкцій і відсмоктують сотні мільйонів гривень з українського бюджету.
    
Мусимо зізнатися, що чого-чого, а скупої чоловічої подяки від Прем’єр-міністра з Майдану за нашу попередню публікацію "Яценюку: мільярди гривень "валяються" під ногами. Заберіть їх на АТО",  ми таки очікували. Тут одне з двох: або ви надто зайняті виборами, або вам просто плювати на мільярди. Ми сподіваємося, що історія розставить крапки над "і".

Та ми не горді, одну ж справу робимо. Декілька днів тому ми розказали історію першу "Історія І: "Укргазвидобування" і скраплений газ". Настав час другої історії. Але перед цим ми вимушені зробити заяву про злочин.
      Прем’єр-міністрові України.
      Генеральному прокуророві України.

Ми, журналісти Інтернет-видання "Обозреватель", вважаємо своїм громадянським обов’язком повідомити про злочин, що здійснюється українськими олігархами Єремеєвим І., Курченком С., та громадянином Російської Федерації Сєчіним І.

В ході журналістської діяльності нам стало відомо, що громадянин РФ Сєчін І. неодноразово зустрічався з громадянином України і водночас "младоолігархом" Курченком С.  Зокрема, "політемігрант" Курченко запропонував "відмити" українські активи "Роснефти", президентом якої є громадянин Сєчін. Як відомо, Євроспільнота наклала санкції на "Роснефть".

"Роснефть" викупила пакет акцій у компанії British Petroleum, і тепер, поміж іншого, є мажоритарним власником українського підрозділу ТНК. Зокрема, вони володіють 150 заправками у нашій країні. Росіяни, Арсенію Петровичу, не чекали від вас такої лояльності, що ви почнете запроваджувати санкції на російський бізнес лише під зиму, і тому почали домовлятися з Курченком.

Суть домовленостей проста: "младоолігарх" шукає прикриття для російського бізнесу, а Сєчін з нафтовиками ділиться профітом.

Шановний Арсенію Петровичу! У працівників "Обозревателя" є глибоке переконання, що "кришувати" росіян зібрався західноукраїнський олігарх Ігор Єремеєв, співвласник паливно-промислової групи "Континіум" і мережі заправок WOG. Єремеєв, а також генеральний директор групи Сергій Корецький не раз, і навіть не два, і не десять разів за цей рік побували у Москві, де, до речі, бачилися з Сєчіним. Вони домовляються про створення спільної компанії, яка дозволить вивести ТНК-Україна з-під очікуваних санкцій.

Високоповажний Арсенію Петровичу! Звісно, ми шануємо Вашу зайнятість, але зверніть увагу, що не пасує українському урядові відставати від усього світу у замороженні діяльності системного російського бізнесу, який безпосередньо наповнює бюджет війни проти України.

З належним шанування, "Обозреватель"

Шановний Арсенію Петровичу! Ми обіцяємо найближчим часом дати продовження цього прекрасного серіалу, але одна нинішня серія додає до скарбнички АТО приблизно 500 млн. грн. Крім того, ви певно і не знали, що Сім’я нікуди не тікала, а керує корупційними потоками у очолюваному Вами уряді. Більше того, одні і ті ж особи рятують "бюджет війни" РФ від санкцій, і відсмоктують сотні мільйонів гривень з українського бюджету.

Шановний пане прем’єре! Якщо українська корупція працює на перемогу Кремля, то як нам з голим бюджетом подолати оту всю орду? Тому, Арсенію Петровичу, треба щось робити, бо інакше – куля в лоб. Але вже не від українського "Беркута", а від профінансованого "Роснафтою" "апалченца". А воно Вам треба?

І ще, Арсенію Петровичу, щось пора робити із санкціями, бо перед усім світом "невдобно": Брюссель, Вашингтон блокують великий кремлівський бізнес, а Київ намагається в цей час заробити на "кришуванні".

Арсенію Петровичу, робіть щось, бо дійсно "невдобно".

депутатська арифметика (або ж як утримався Яйценюк)

Поіменне голосування про проект Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (щодо прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України) (№4080) - за основу та в цілому 
16.02.2016 20:05 
За:194 Проти:2 Утрималися:12 Не голосували:28 Всього:236
Рішення не прийнято

Фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"
Кількість депутатів: 136       За:97 Проти:0 Утрималися:10 Не голосували:10 Відсутні:19

Фракція Політичної партії "НАРОДНИЙ ФРОНТ"
Кількість депутатів: 81      За:0 Проти:1 Утрималися:0 Не голосували:2 Відсутні:78

Позафракційні
Кількість депутатів: 51        За:28 Проти:0 Утрималися:2 Не голосували:1 Відсутні:20

Фракція Політичної партії "Опозиційний блок"
Кількість депутатів: 43         За:8 Проти:1 Утрималися:0 Не голосували:1 Відсутні:33 

Фракція Політичної партії "Об’єднання "САМОПОМІЧ"
Кількість депутатів: 26          За:25 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:1 Відсутні:0

Група "Партія "Відродження"
Кількість депутатів: 23          За:0 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:11 Відсутні:12 

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка
Кількість депутатів: 21         За:15 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:0 Відсутні:6

Група "Воля народу"
Кількість депутатів: 20                За:6 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:1 Відсутні:13

Фракція політичної партії "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"
Кількість депутатів: 19              За:15 Проти:0 Утрималися:0 Не голосували:1 Відсутні:3

Кількість депутатів: 420              За:194  Проти:2 Утрималися:12 Не голосували:28 Відсутні:184


так от цікава арифметика: 

- відсутні 43% депутатів

- з наявних депутатів (236) - 82 % за відставку уряду - але рішення не прийняте

- проти відставки уряду 2 депутати або ж 0,8% присутніх (Вознюк Ю.В. - НФ, та Королевська Н.Ю. - ОБ)

- для прийняття рішення забракло 32 голоси, а це 7,6% від всіх депутатів, або ж 13,5% від присутніх


отже маємо що маємо )))


Про СІЗО

Народ як скаже, так зав'яже lol


П’єса: хто в україні глава держави – кучерявий чи лисий?

Дійові особи:

Пєтя Хамелеон (ПХ) – він же головний, часто одягає маску зі змінною голови – то чубатий під Порошенка,  то лисий під Кононенка;

Сєня Кролик (СК) – він же безсмертний і незмінний глава уряду, крутій-вертій  і майстер забивати баки;

Вова Крижопольський (ВК) – головний конституціаліст, носить на лацкані значок «Жмеринська європейська стратегія»;

Посли країн G7  - керівники дипломатичних місій у Києві – США, ЄС, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії, Італії, Канади;

Дуаєн – старшина посольських місій в України, який з семи країн найбільше працює в нашій державі.

Дія перша

Адміністрація президента України, близько 14-ої, 4 лютого 2016 р. Кімната прийому делегацій. СК та ВК стоять у глибокій задумі. ПХ проходжується взад-уперед, у своїй звичній манері думати на ходу і виголошувати промови для ближніх.

 ПХ - Найголовніше для нас зараз, - каже, - показати, що ми утрьох моноліт. Що ми – за реформи. Не так важливо, як насправді в Україні з ними, головне, щоб справно було на словах. Щоб виходило, немовби на цимбалах. У нас немає іншого виходу, будемо стверджувати, що Анварес – стерновий у цій стратегічній роботі, хоча він так і не вник, здається, в усі складові нашої економіки, ментальності українців, управлінських тонкощів національної економіки. Ми заручники його переляку перед втратою крісла, тому будемо ліпити з нього героя. Анварес герой врятує і нас перед Європою і світу…

У цей час у передпокої чуються голоси і на порозі виростає атлетичної фігури чиновник-охоронець:

-          Прибули пани посли. Вся Gу повному зборі. З ними посол ЄС.

ПХ – Запрошуйте до зали…

Дія друга

  Другу годину поспіль лисий СК ліпить дурного до плоту, розповідає про те, як успішно йдуть реформи в Україні. Він уже дев’ятий раз починає розповідати, якій молодець міністр Аваков, а ще більший – завозна грузинка пані Хатія, як вона особисто якось навіть виїжджала на розбір чергової аварії, яку учинили столичні поліцейські. Прискіпливий і строгий посол Японії, делікатно і водночас суворо вже четвертий раз підряд в одному й тому самому місці запитує прем’єр-міністра: «А скільки новеньких авто, доставлених в Україну, уже розбито й утилізовано?» Сєня вкотре вивертається і стверджує, що це буде названо в кінці його доповіді. Потрібно ще трішки потерпіти.. При цьому, коли половина послів уже потомившись поопускала голови, немовби до глибокого сну, непомітно б’є під столом ногу Вови Крижопольського. Показує на газету, яку приніс з собою посол ЄС Ян Тамбінський, і котра лежить посередині столу, а заголовок з неї буквально кричить на всю кімнату: «Київ захлиснула хвиля грабежів та насилля». Мовляв, забери з очей. Вони хоч і не розуміються по-нашому, але можуть попросити перекладачів озвучити те примітне речення…

ВК тягнеться по газету, і головний з послів, якого серед них називають дуаєн, себто старшина дипломатичних місій у Києві відG7, помітивши його порух, звертається до ПХ, в якого на голові на той час була чубата позиція:

Дуаєн: - А чому нам нічого не доповідає пан головний конституціаліст?  І чому минулого разу на лацкані вашого піджака, - звертається він персонально до ВК, - якщо я не помиляюся,  було написано Вінницька європейська стратегія, а сьогодні – Жмеринська євро стратегія?

ВК: - Панове посли! Ми люди послідовні, переконливі прибічники реформ у всьому. Якщо вже займаємось децентралізацією, то – до кінця. Партія, якою я з Києва опікувався на периферії звалася Вінницька європейська стратегія. Тепер ми, так би сказати,  ближче її перев’язуємо до життя, і тому перейменували в Жмеринську європейську стратегію. Жмеринка більше знана в Європі, за Вінницю, а потім там при залізничній станції стоїть пам’ятник Остапу Бендеру у повен зріст…

Саме цієї миті Вова Крижопільський глянув у бік свого головного і тут же осікся. На ньому був образ роздратованого лисого Ігоря Кононенка. Той нахмуривши брови на безволосій голові немовби шипів до конституціаліста: а при чому тут Бендер? ВК миттєво переорієнтувався і заявив:

ВК: - Ми хочемо геть реформувати наш Основний закон.  Крім того, що записати туди, що відповідно до Мінських угод окремі райони Донбасу будуть мати особливий статус, хочемо записати, що у період реформи економіки і політичної системи держави будемо в усьому опиратися на місію держав G7, яких в Україні представляють посли суверенних держав.

Посол Італії:  - Браво! Браво!

Дуаєн (стримано): Це ще потрібно обговорити…

ПХ (на ньому був образ Петра Олексійовича): Завершуючи нашу розмову я хочу вас, панове посли, а в вашій особі глав ваших держав, ваші народи запевнити в тому, що Україна під нашим проводом ніколи не зверне зі шляху реформ…

При цих словах до ПХ з двох боків кинулися  СК та ВК. Усі троє чоловіків міцно обнялися, що в худого і піджарого, аж кістки захрустіли, перед схвильованими послами країн G7, демонструючи злиття всіх своїх зусиль в єдине реформаторське русло.

Дуаєн: - Треба лише захистити, взяти під опіку міністра Айвараса Абромавічуса, дати можливість йому продовжити реформи…

СК: - Я це йому гарантую впродовж дванадцяти місяців. Беру його під особисту опіку. З його голови жодна волосинка не упаде…

ПХ: - Еге ж, ми всі гарантуємо…

СК: - Тоді я побіг?

ПХ: - Куди?

СК- Проводити екстрене засідання Кабінету міністрів з відкликання всіх заяв міністрів, у тому числі й Айвараса, на майбутні дванадцять, як сказали пани посли місяців.

Дія третя

Говорять англійською, але оскільки глава держави оголосив 2016 рік роком вивчення англійської мови в Україні, то нам все одно.

Один посол: - Так який усе таки глава держави в Україні – кучерявий чи лисий?

Другий посол: - Я дивився, дивився на все, але так до кінця і не зрозумів. А нам хіба не все одно? Головне, щоб той і інший були на короткому повідку… 

Реформи не для краси, а для діла

Реформи повинні приносити користь для кожного громадянина. Про це не втомлюються говорити експерти та європейські чиновники, коли пояснюють наступні пріоритети “євроінтеграції”. Адже терпіння людей не безмежне, на відміну від вигадливості популістів. Позитивні історії на рівні громад та громадян поки обмежені—все лише починається. Цього тижня “досягнення” були знову теоретичними—в царинах якості продуктів харчування, енергетичної безпеки.

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ: довга дорога пиріжка

Як ЄС може захистити українського споживача? Сторого кажучи—ніяк, але завдяки угоді про Асоціацію з ЄС Україна повинна дуже багато зробити для імплементації стандартів якості. Формально—для того, щоб ми могли вільно торгувати з ринками ЄС. Але насправді доволі жорстка структура вимог до харчів— від корму який використовувався для тварин до кінцевого продукту—дозволить нам бути більш впевненими в якості того, що купуємо. Відповідний законопроект ухвалено і навіть підписано Президентом. Але експерти попереджають—попереду дуже багато роботи. І щоб ми були переконані, що будь-який пиріжок, куплений в 30-градусну спеку, був нешкідливим змінюватися мають і чиновники, і виробники, і продавці.

Імплементація Угоди про асоціацію—найбільш важливий і найбільш важкий процес. В кожній сфері депутати та уряд повинні ухвалити та втілити сотні рішень. Про це нагадали також на конференції “ Україна—ЄС: інтеграція у мінливому світі”. Власне впровадження реформ (не плутати з ухваленнями рішень про них) є ключем до здобуття довіри до ЄС. Адже презентоване дослідження показало: в 24% громадян ставлення до євроінтеграції погіршилося. Причина—зниження рівня життя. Експерти знають, що ЄС тут ні при чому. Але експертна думка не змінює точку зору людей. Її змінюють реальні кроки з покращення життя.

«Наступний крок після Угоди про асоціацію та угоди про запровадження безвізового режиму—це імплементація цих угод. Тому що підписання і ратифікація для середньостатистичного українця не має ніякого значення»: голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі

«Відсутність в Угоді перспективи членства часто використовують ті, хто хоче популістських рішень, хто прагне реваншу і зміни курсу України. Я сподіваюся, що нашої виваженості і мудрості вистачить, аби не дозволити заперечити обраний нами курс. І я тішуся, що в нас є підтримка громадян. 57% українців підтримують вступ країни до ЄС. Це є та основа, на яку ми можемо спертися в подальшій діяльності». віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе

РЕФОРМА ЕНЕРГЕТИКИ: шанс на для інтеграції з ЄС

Україна поволі продовжує відриватися від Росії в галузі енергетики. Цього тижня державний оператор мереж “Укренерго” підписав угоду про правила приєднання до європейських мереж ENTSO-E. Вони передбачають не лише технічні умови, але і зміни функціонування ринку як такого. Сьогодні ми досі ближчі до Росії (і енергетичні системи працюють спільно—час від часу обмінюючись потужностями). Щоб це змінити потрібно багато років.

Песимізму додають лише в Асоціації газовидобувних компаній України. Там підрахували скільки інвестицій потрібно, щоб зменшити залежність від Росії і видобувати більше газу. Суми дуже значні, і без спрощення надання ліцензій плани щодо їх залучення—малореальні. Якщо Україна хоче залучити гроші бізнесу—вона має дати йому працювати. Як—запропонували в спеціальних рекомендаціях щодо дерегуляції видобутку газу.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: початок змін чи PR?

Урядовці, заручившись підтримкою низки експертів, запустили інформаційну кампанію, на підтримку пенсійної реформи. #ПенсіїНеГречка—закликають експерти та урядовці. Визнаючи, що реформа по суті робить справедливішою лише формули системи нарахування пенсії. На зустрічі з експертами глава Уряду Володимир Гройсман пообіцяв, що буде наполягати на “дорожній карті” продовження реформи—запровадження (нарешті, після багатьох років розмов) накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Але в парламенті, на шпальтах видань та в ефірах поки що всі говоритимуть про наявний проект реформи. Де всього лиш трохи змінюють спосіб обрахунку пенсій.

РЕФОРМА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ: death and taxes

В США люблять казати, що неможливо уникнути двох речей: смерті та сплати податків. Кримінальні справи щодо колишнього (та й теперішнього) керівництва українських податківців свідчить, що в Україні ситуація дещо інакша. Міністерство фінансів оголосило про чергову ініціативу з реформування ДФС. Обіцяють таке: “ В рамках проекту буде проведено оптимізацію процесів, підсилено головні функції ДФС, підвищено ефективність адміністрування податків та поліпшено якість послуг. Головна мета—зменшити рівень корупції та перетворити ДФС у вмотивовану сервісну службу.” Результат можна буде побачити через деякий час. Підприємці розкажуть, як вестимуть себе представники “вмотивованої сервісної служби”

ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА: фокус громад

Аргарна та земельна реформи теж будуть в фокусі обговорення в липні—всі очікують хоч якихось законопроектів на ці теми. Особливо чекають спроможні об’єднані громади, яким поки що не дозволяють розпоряджатися власною ж землею.

До уряду: Чим селяни Луганщини кращі від селян інших областей?

Голови ряду обласних фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, ряд заступників голів обласних державних адміністрацій та начальників Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій прийшли до висновку – розподіл державних коштів на пільгове кредитування сільських забудовників у 2008 році має здійснюватися за основним показником – пропорційно до кількості сільського населення.

Розподіл, який проводився корпорацією «Украгропромбуд» на підставі протокольних рішень Міжвідомчої координаційної комісії, привів до результатів, коли Луганська область отримала 27 млн. грн. з чисельністю сільського населення 320 тис. грн., а, наприклад, Київська (690 тис. чол.) – 4,7 млн. грн. Отже, на одного селянина Луганщини припало по 85 грн. кредитних коштів, а на селянина Київщини – близько 7 грн.

Але ігноруючи думки вищезгаданих фахівців, Міністру аграрної політики України Юрію Мельнику направлено лист за підписом голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Миколою Деркачем (обраний від Блоку Литвина), в якому визначено доцільність здійснення розподілу річного обсягу бюджетних коштів загального фонду Державного бюджету на кредитування індивідуальних сільських забудовників, а саме:

- 60% - розподіляти між регіонами пропорційно до фактичних обсягів фінансування програми за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел;
- 30% - розподіляти з урахуванням чисельності сільського населення;
- 10% - з урахуванням ефективності використання бюджетних коштів.

Голові бюджетного комітету ВРУ перш ніж підписувати такого листа, необхідно було б згадати (або прочитати) ст. 109 Бюджетного кодексу України стосовно повноважень Комітету та ст. 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», де чітко визначені повноваження Комітету по контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Виникає запитання: якими статтями Бюджетного кодексу України передбачено функції Головного розпорядника бюджетних коштів виконувати пану Деркачу? Хто дав йому право порушувати ст. 24 Конституції України і вважати, що сільські трудівники, котрі потребують поліпшення умов проживання в Луганській області в десятки разів кращі від селян Київщини?  Чому держава має фінансувати луганчан, а кіровоградців не фінансує ні область, ні держава?

У листі М.Деркача також говориться, що таку позицію бюджетного комітету підтримує Перший віце-прем’єр-міністр України Олександр Турчинов.

Якщо Олександр Валентинович дійсно підтримав таку пропозицію (у що я мало вірю), то вважаю, що його просто використали для того, щоб «за його ж спиною» проводити антиконституційний розподіл державних коштів. За моєю інформацією, у разі остаточного погодження такого розподілу коштів зусиллями колишніх працівників корпорації «Украгропромбуд» буде створена посередницька структура – асоціація «Власний дім». І як тоді декларація уряду Юлії Тимошенко, який, як відомо, зараз говорить про знищення різноманітних посередників?

Хочу наголосити, що нормативними документами – Указом Президента України від 27.03.1998 р. №222, постановами Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. №1211 та від 05.10.1998 р. №1597, що регулюють діяльність фондів – не передбачається створення ніяких посередників між Міністерством аграрної політики України і обласними фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Тарас ТОКАР,
активіст ВГО Альянс «Майдан».

P. S.: З вищезгаданого листа пана Деркача також стало відомо, що 5 березня 2008 року на засіданні Комітету з питань бюджету передбачено розглянути питання щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів для будівництва (придбання) житла для сільського населення, в тому числі для працівників бюджетної сфери.

http://www.maidan.org.ua/static/mai/1204204534.html

Уряд визначив

Уряд визначив адміністративні центри та затвердив території територіальних громад усіх областей
Міністерство розвитку громад та територій України, опубліковано 12 червня 2020 року о 18:32

12 червня на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України було визначено адміністративні центри та затверджено території територіальнтх громад усіх областей з доопрацюванням.

Проекти розпоряджень розроблені на основі затверджених Урядом перспективних планів формування територій громад областей, визначають адміністративні центри та затверджують території понад 1470 територіальних громад.

«На підставі цих рішень, Центральна виборча комісія зможе призначити перші місцеві вибори у 2020 році  на новій територіальній основі. Також прийняття цих розпоряджень забезпечить формування та функціонування спроможних територіальних громад, та відповідних органів місцевого самоврядування, здатних надавати населенню якісні послуги, створить більш комфортні умови для проживання жителів», - наголосив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад» розроблено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».


Економіка має бути економною! Нагадую, якщо хтось забув

Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідківЕксперти пояснили, якими можуть бути сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус, а також – як на них слід реагувати
сьогодні, 12:21
Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідків

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення новому міністрові економічного розвитку Ігорю Петрашку розробити сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус. Видання "Коментарі" попросило експертів допомогти міністру: підказати, що це можуть бути за сценарії – і як на них слід реагувати.

"Саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку"

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков вважає, що основними факторами, що впливають на економіку України в ситуації, стануть:

– виведення коштів фінансових спекулянтів з ринку українських державних цінних паперів,

– безпрецедентне гальмування сфери послуг та колапс величезного числа середніх і малих бізнесів.

Варіантом прориву, на думку Дениса Краснікова, можуть стати:

– агросектор;

– українська переробна галузь (може наростити обсяги поставок, з приводу чого експерт пропонує терміново переглянути поставки на експорт сировинних товарів, адже саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку – і попит на її продукцію буде);

– деякі, вже створені, кластери фармацевтики зможуть добре розвинутися;

– почне бурхливо розвиватися сфера доставки товарів додому (цей сектор може забезпечити замовленнями програмістів і забезпечить деяку додаткову зайнятість).

"Але все це, – підкреслює віце-президент УСПП, – можливо за відсутності транспортного та логістичного колапсу".

"Ситуація пов'язана із загальним спадом промвиробництва в Україні"

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, кандидат економічних наук впевнений, що послаблювати нашу економіку буде цілий комплекс факторів.

"Коронавірус і його наслідки – глобальне явище. Зниження ділової активності йде в усьому світі. Базові фінансові індекси – просіли з початку місяця приблизно на третину. Але говорити потрібно не тільки про коронавірус, карантин і їх негативні наслідки, – впевнений експерт. – Ситуація пов'язана й із загальним спадом виробництва в Україні (не перший місяць), й затягуванням виділення макрофінансової допомоги від МВФ (очікувалася у кінці минуло року, але до цих пір ведуться консультації), та з падінням цін на нафту. Ціни на нафту – це драйвер зниження цін на базові товари, особливо на сировинні. А ми – експортоорієнтована країна. Ціни на українські метал, зерно, хімпродукцію і раніше були нижче середнього рівня. Тепер же може бути ще один понижуючий тренд".

На думку Шубіна, Україна втратить два-три квартали економічної динаміки. А потім прогноз експерта – між середньонегативним і різко негативним.

"Все залежить від того, як коронавірус позначиться на Україні, як довго у нас триватиме своєрідний економічний і логістичний паралічі. А також – які тренди будуть в країнах Європи, – каже експерт. – На нашу економіку ще впливатиме і ситуація із зарплатами людей, із споживчим попитом. Запасів у бізнеса, бюджета, у звичайних громадян немає. Ми бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Але поки складно сказати, як це можна зробити в умовах витрат на боротьбу з коронавірусом, на підвищення оплати праці медиків, на оплату праці "простоюючих" вчителів. Серйозним навантаженням на бюджет буде і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Якісь підприємства будуть виводитися в простій (працівникам тоді належить дві третини окладу). Багато роботодавців будуть намагатися перевести людей у відпустку "за свій рахунок". А це обіцяє відсутність податкових надходжень. Зупинений фактично весь ритейл (від англ. retail продавати в роздріб, напрям діяльності підприємства щодо розвитку роздрібних точок – прим. ред.) промвиробництва народного споживання (побутова техніка і так далі). Тобто, не буде надходжень від імпорту. Склади затоварені, але продукція не реалізовується".

До цього, за словами Шубіна, варто додати і те, що світові автоконцерни призупиняють виробництво в умовах зниження попиту. Тобто, не будуть затребувані метал, пластик, каучук, хімпродукція – те, що випускається, в тому числі, в Україні.

Кандидат економічних наук вважає, що кращим виходом для уряду стала активізація внутрішнього ринку за рахунок перерозподілу ресурсів держзакупівель на вітчизняного виробника. Тим самим будуть з'являтися нові робочі місця всередині України, завантажиться наше виробництво. Мова, за словами Шубіна, йде про суму в 500-700 мільярдів гривень. І якщо це ресурс перенаправити на українського виробника, можемо отримати відмінний ефект.

"Також слід знизити облікову ставку, – упевнений експерт. – 10% – це вже куди краще, ніж раніше. Але в тих же США Федеральна резервна система (ФРС – аналог нашого Національного банку) знизила УС до 0,00-0,25%, щоб захистити економіку від наслідків коронавірусу. Ось і НБУ слід знижувати УС далі, щоб хоч хтось міг взяти кредит і технічно переозброїтися".

Ще, на думку Шубіна, слід розвивати власне виробництво медичних масок і необхідних медпрепаратів. Тим більше, що відповідний досвід у нас був, а є і ринок, і потреба.

Важливі і компенсації для аграріїв, тим більше, що попереду – посівна. Причому краще використовувати вітчизняну техніку, знову ж, завантаживши власні потужності.

"Якщо зробити вищеназвані заходи, ми можемо вийти з кризи сильнішими, – впевнений Шубін. – Зараз – критичний момент, вихід з якого буде залежати від обраної тактики. Якщо продовжимо ліберальні реформи, які передбачають відкриття українського ринку для імпорту, то капітал вимиється – і ми сильно просядемо. Якщо ж розумно ринково закриємося і переорієнтуємося на вітчизняне товаровиробництво, то ця криза може стати українським шансом. Після важких двох-трьох кварталів ми здатні зробити четвертий проривним, якщо будемо створювати робочі місця для українців і завантажувати вітчизняні потужності".

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого"

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат нагадує, що 2020 рік з самого початку показав негативні тренди: падіння економічної активності в реальному секторі: промислове виробництво мінус 5,1%, сільське господарство втратило 2,7%, логістика знизилася на 4%.

"Активність спостерігається у фінансовому секторі, але це здебільшого спекулятивні операції, – підкреслює експерт. – Капітал не входить в бізнес і, як наслідок, економіка має низьку монетизацію, продовжуючи "відчувати спрагу". З іншого боку – продовжує розвиватися мікрокредитування, так як для зубожілого за роки "реформ" населення цей інструмент стає все частіше єдиним способом вижити (відсоток неповернень зростає)".

І вся ця ситуація, зазначає Андрій Гарнат, різко ускладнилася розвитком коронавірусу.

"Прийнятий 17 березня в спішному порядку Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів..." в реаліях не принесе бажаного результату, – вважає експерт. – Він несе в собі лише короткочасне припинення дії деяких штрафів, пені, вибіркове скасування перевірок (тільки щодо ЄСВ та єдиного внеску), впровадження РРО та незначне короткочасне зниження ЄСВ та податку на землю, що в сукупності своєї, не матиме більшості підприємств малого і середнього бізнесу яку-небудь суттєву підтримку".

Гарнат нагадує важливе правило: в бізнес важко увійти, але легко з нього випасти.

"Підприємства роками завойовували довіру кожен на своїх ринках, і одного разу втративши можливість клієнтам продавати свої товари або послуги, вже не факт, що зможуть повернутися на втрачені позиції, – говорить експерт. – Постійно спілкуюсь з директорами малих і середніх компаній. За два крайніх дня з моменту прийняття заходів, що обмежують роботу підприємств і пересування громадян, все частіше чую про закриття бізнесу (і не тільки у сфері послуг). І пов'язано це з тим, що багато компаній мають зв'язок з партнерами-постачальниками, субпідрядниками. І якщо в такому ланцюжку зупиняється хоч одна з ланок, це гальмує процеси всього ланцюжка".

На думку координатора ГІ "Рух бізнесу України", владі варто було б:

– зменшити (не менш ніж наполовину) до кінця поточного року податкове навантаження (ПДВ, сукупне навантаження на фонд оплати праці) на весь малий і середній бізнес, виділивши сегмент з обігом, наприклад, до 50 млн. грн. у рік (потребує детальних розрахунків і уточнення);

– на ввіз виробничого обладнання Україну, мито та ПДВ до 2023 року повинно бути 0 (нуль); відповідно, на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання;

– потрібна повна відміна Системи блокування податкових накладних (і з 2021 року скасування депонування на ПДВ рахунках); ці два механізми, що покликані боротися з тіньовими схемами, насправді лише пригнічують бізнес процеси та гальмують ділову активність;

– після закінчення періоду – заміщення податку на прибуток податком на виведений капітал.

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого, але його, в поточних умовах з провалом в бюджеті, навряд чи вдасться зараз реалізувати, – зазначає Андрій Гарнат. – Поки ж унаслідок триваючої низки критичних помилок влади, громадяни втрачають робочі місця. Як наслідок – найближчим часом істотно постраждає бюджет, ще більше зросте соціальна напруга".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що близько 25 млн осіб у світі можуть залишитися без роботи через коронавірус.

Буджет України 2019

Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет
П'ЯТНИЦЯ, 23 ЛИСТОПАДА 2018, 12:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА
УКРІНФОРМ
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Так рано бюджет ще не ухвалювався. Утім, в ухваленому законі є низка ризикованих показників.

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

 
Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

 
"Щас всьо будєт", — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу
УКРІНФОРМ

"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ