Прекратите немедленно. Или медленно но.
- 13.06.19, 13:54
СПІЛКУЙМОСЬ УКРАЇНСЬКОЮ!!!
Зажигалка - спалахуйка;
Кузнечик - стрибздик
Лифт - міжповерховий дротохід;
Кощей бессмертный - чахлик невмирущий;
Зеркало - личкоогляд;
Киндер-сюрприз - яйко-сподівайко;
Соковыжималка - сіковичовичувалка;
Акушерка - пупорізка;
Медсестра - штрикалка;
Укол - заштрик;
Стул - піддупник;
Телевізор - бачик;
Паша Броський - Павлик Кидкий;
Штопор - коркотяг;
Презерватив - гумовий нацюцюрник;
Коробка переключения передач - скринька перепихунців;
Пилосос - порохотяг;
Зонтик - розчепірка;
Змей Горыныч - вужик вогнепальний.
Тільки що зі сміхом відірвався від телевізора: на каналі 1+1 у випуску ТСН щодо стану здоров"я Єлізавети ІІ кареспондент з Лондона вживав до неї у різгних відмінках слово "МОНАРХ". Після чого занадто розмальована ведуча ТСН з того ж таки приводу називала її то МОНАРШИЦЕЮ, то МОНАРХКОЮ.
"Редархтоки" ТСН, та вже якось визначтесь щодо рідної мови. Не знаєте, то вже зверніться до нашої університетської еліти.
Але прошу, не рвіть наші вуха отими викрутасами : МАЙОРКА (жінка майор), АВТА (автомобіль), та інш.(тяжко пригадати оті ідіоми...). Невже про таку мову мріяв Тарас Григорович?
https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga?fref=photo
Смузі це така гарна вешч на сніданок. В потужний блендер (як правило, це Blendtec, виробництва США, або Kitchenaid) кидається, що попало: ягоди, фрукти, зелень, трави, вівсяні хлоп’я і тд. Додається мед, або якийсь, прости господи, кленовий сироп… І потім це все взлохмачується в блендері до форми густого напою. І випивається… Ідея в тому, що важко зранку їсти заморожені ягоди, або жувать брокколі, як корова. А після блендерної обробки – цілком нормально.
Саму ідею смузі придумали американські серфери, яким треба повноцінний, але комфортний і не важкий для шлунку обід… Потім почали відкриваться спеціальні смузі-бари – в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі і тд. Зараз вони вже є скрізь, в тому числі у нас. Ну вдома якось комфортніше…
До чого це все я кажу?... – А! Є в мене один знайомий, який після кількох розмов на тему здорого харчування, придбав цей блендер і навіть пару разів робив собі смузі з кольрабі, дайкону і сельдерею… Мучився, короче, як потом оказалось… А потім раз дзвонить і каже: херня це все, я таку вешч сьогодні придумав для смузі, афігєть… - Яку? – питаю… Короче, каже, кладеш в блендер три сосіськи, помідор, два зубчика часнику, півцибулини і чотири яйця… Вжжжик! … І на сковородку… Получається афігенна тіпа піцца… - Да, заєбісь кажу, юкрейн крезі смузі… Я б ще ковбаси добавив, півмішка картоплі і двісті грам водки… Все включено… - О! А це ідея, - каже… Ну і як з такими людьми в Європу йти?
Ну вообще-то смузі, гарна вешч. На фотографії моя сьогоднішня нес’єдобна на вид зелень. Яка після блендера перетворюється майже на десерт. Смачного! І гарного дня… Шашлик-башлик також можна… Але трохи пізніше…
Український студент, який вчиться в університеті ім. Івана Франка, приїхав до Львова із держави у Західній Африці – Буркіна-Фасо. Недавно він створив свій YouTube канал, дотепно назвавши “Львівський батяр“, де активно закликає українців балакати державною мовою України, а російськомовних жартома називає “м@ск#л*ми”.
Хлопця звати Ніт Абдель Кадер, йому 27 років. З його слів, він є сином заступника Міністра охорони здоров’я країни, з якої приїхав. Але як стверджує, він не хоче просити у батьків кошти на життя, тому вирішив приїхати до Львова здобувати освіту та підробляти.
Буркіна-Фасо – це колишня французька колонія і дуже багатомовна країна. За оцінками, там говорять 68 мовами та діалектами, але державною є лише французька. Саме тому його друзі та родичі при першій ж можливості виїхали жити чи то до Канади, чи то до Франції.
Абдель також мав такий шанс, однак його дядько, який колись вчився у Києві на інженера, а зараз працює геологом-розвідником у компанії, що добуває корисні копалини, зокрема, золото, порекомендував їхати вчитись саме до України.
Так він тут й опинився. Розповідає, що його африканський друг навчається в Одесі, але через те, що там у ВУЗі викладають переважно російською, а також майже усе навколишнє середовище зросійщене, той погано знає мову і їм іноді навіть важко порозумітись українською.
Хлопець розповідає, що перед переїздом до України слухав багато українських пісень, щоби пізнати культуру, і йому найбільше сподобався львівський співак Андрій Кузьменко (відомий як Скрябін). Абдель навіть зацитував слова пісні про маму: “Мам, а можна я до тебе завтра приїду…”. Спочатку пісні прослуховував без перекладу, та вже вже після переїзду почав активно вивчати їхній зміст.
Абдель дуже здивований, що багато українців не спілкуються або й ледь знають українську мову. Апелюючи до мовного закону, він стверджує, що діти, які змалку в школі вчаться виключно державною мовою, значно легше себе почуватимуть потім у ВУЗі. Для прикладу навів сценарій своєї країни, про який ми згадали вище.
На запитання, що б він хотів сказати українським нардепам, які ініціюють недолугі правки до мовного закону, він відповів коротко: “Пацани, не будьте m@$€@лями, вчіть мову”.
Особисто йому українська далась легше, ніж, наприклад, англійська, яку він вивчав з першого класу як іноземну. А тут вивчив мову за 1 рік. Мабуть, значну роль у цьому відіграло власне україномовне середовище та постійне спілкування з львів’янами.
Недавно студент почав вивчати й львівську ґвару (львівська говірка), аби вже стати справжнім львів’янином. В першому випуску у своєму блозі львів’янин Володимир провів з Абделем урок та навчив таких слів: стрих, мешти, кишка і кобіта.
“Давайте усі будемо говорити українською!”, – звернувся до українців Ніт Абдель Кадер.