Пару років тому написав таку статтю!
Що Скажете?
У даній статті мені хочеться розказати про «розум»
Всесвіту, ймовірність зустрічі з інопланетянами та дати відповідь на запитання:
до чого нам готуватись? Які ми, люди? Що варто змінювати? І, взагалі, що
потрібно робити, щоб стати більш позитивними?
Розпочну з того, що людина не завжди знає до чого вона
прагне. Більшість просто пливе за течією, мало що створюючи для загального
блага. Відповідно, людина, яка знає, чого хоче, йде на кроки, які не завжди
подобаються оточуючим. Нині такі народно - популярні поняття як «підстава», «кидалово», «лажа» стали буденним явищем і сприймаються як належне. Іноді, йдучи до мети, а, особливо, коли ця мета – гроші, люди не цінують навіть життя інших. Життя, яке нам з надією і сподіванням дала матінка-природа, а ми за це їй так своєрідно дякуємо. Більше
того, не забуваємо забруднювати відходами навколишнє середовище, змінюємо
природній ландшафт на свою користь, змінюємо русла річок, тестуємо різного роду
вибухові пристрої й т. д. Не зважаючи ні на що, довбемо, копаємо, спалюємо, зрізуємо, закидаємо, заливаємо… А посадивши одне деревце, з гордо піднятою головою, дивимось на нього аж хвилин 5 і… знову довбемо, копаємо, спалюємо, зрізуємо, закидаємо, заливаємо…
Дивно, але чомусь в людини нема такого природного
гальма, як, наприклад, у тварин. Скажімо, вовки (та й будь-які інші хижаки),
коли ділять щось - територію, самку, здобич, -
починають застосовувати свою зброю: погляд, рик, позу й, в останню
чергу, жахливі щелепи, а вже потім наносять ворогу важкі поранення. На перший
погляд, дивно: замість того щоб добити пораненого, вони завжди відпускають
його. Виникає питання: чому? Та все просто. На підсвідомому рівні навіть
тварина розуміє – чим більше особин, тим більший шанс виживання роду. Тобто цінується
кожна особина, чого не скажеш про рід людський. Тут ситуація зовсім інша.
Застандартизовані та «заамериканізовані» мізки людей уже настільки перенасичені
низькопробною літературою, телебаченням, де тільки й показують, як не війни, то
секс, як не нудні шоу, то ще якийсь, вибачте, непотріб. І чим далі – тим гірше.
Таке відчуття, що тільки жорстокість та секс людям цікава. Кожного дня таких людей стає більше. Скоро навіть
думати самостійно перестанемо. За нас міркуватиме стандартна дія при певній
ситуації. Кому ж це вигідно? Та напевно, 90% з вас скажуть, що керівникам
найвищого рівня. Навіщо навантажувати себе? Натиснув кнопку –всі проголосували
за те, що потрібно; натиснув іншу кнопку – всі стали на когось злі й пішли
війною; натиснув ще раз – всі працюють задарма заради країни та благих цілей…
Ніхто у Всесвіті не знищить нас, окрім нас самих.
Тільки людина не цінує середовище в якому їй дозволили жити. Велике питання:
хто людині заважає жити на планеті Земля? Правильно! Це не тварини, не природа.
Це інші люди. Напевно, саме у зв’язку з цим інопланетяни, які прилітають на
Землю, подивившись, жахаються і не вступають з нами в контакт, а беруть якусь
одну особину та досліджують її. З людством можна буде вільно спілкуватись, коли
воно від теперішнього стану, потрошку почне змінюватися в правильну, кращу сторону, володітиме високими моральними
якостями, а саме: любов до ближнього, бережливе ставлення до природи, обдумані
дії щодо своїх вчинків та різного роду позитив. Я не маю на увазі релігію в
тому вигляді, в якому вона існує зараз, а первинне її ядро, самі принципи,
канони викладенні в
книгах-першоджерелах. Там багато правильних речей, про які сучасна людина давно
забула. Взяти, наприклад, молитву. Вона робить свою справу, коли, скажімо,
страшно, відволікає людину від болю та спрямовує увагу в правильне русло. Як
результат – страх проходить, бо людина
налаштовує себе так сильно, що будь – яка боязнь відступає. Взагалі я вважаю,
що людина може все, чого тільки захоче: екстрасенсорика, телепортація, телекінез,
матеріалізація думки. Просто варто по-справжньому захотіти. Ви заперечите: «Та,
що ти кажеш?!…». Просто, мозок будь-якої людини настільки забруднений
непотрібним, що вона не може усвідомити, що може все, включається
"здоровий глузд" який збиває всі старання. От і виходить замкнене
коло.
Цю всю мову я веду до того, що інопланетяни на нас
дивляться як на дикунів або вірус, який з’їдає свою ж планету. Це у випадку
коли прилетять до нас позитивно налаштовані "зелені" чоловічки. А
якщо негативно, то напевно перетворять нас в рабів, або просто доведеться
переглянути пункт, в якому я говорю про те, що знищити людей можуть тільки
люди. В будь-якому разі - надіємось на краще J, якщо вони за нами наглядають і не вступають в
контакт або не знищують, значить у Нас є шанс на гарне життя, що просто
прекрасно. Гадаю, якщо вимкнути все телебачення, то через років 100 з нами
можна буде поговорити і про позитивні речі які, як не дивно, нас оточують.
Розглянемо ситуацію коли Вони прилетіли до Нас,
вийшли на контакт. Як себе поводити? Що
Їм казати? Що подати?
мал.1
Думаю, триматися потрібно спокійно, без різких рухів,
говорити розмірено та чітко. А найстрашніше, чим їх пригощати? За нашими
традиціями – це основне! Для них наші Земні звички можуть бути образливі.
Наприклад, поглянемо страву на малюнку 1. Яке воно для Вас? Гарненьке смачне
курча, з грибочками та петрушечкою, морквочка, помідорчик… Як сказав би
американській П‘янкі: «Ямі, ямі..»…
Нагадаю, поки Ви не з‘їли курочку, так вона виглядає
для нас, апетитна, хрумка, і просто смачна, повільно розрізаєш її ножичком, по
шматочку кладеш до рота , насолоджуючись розжовуєш. М-м-м!
Для інопланетян вона може мати просто мерзенний
вигляд, як, наприклад, на малюнку 2.
А якщо ми будемо наполягати, щоб дорогі гості
пригощались, може вийти «ШКАНДАЛЬ».
Цікаво, скільки людей посмакували б такою стравою? Напевно,
небагато, так, декілька екстрималів ;).
Тут головне – «не попасти в просах», можливо, вони, знаючи, що на Землі їх
почнуть пригощати всякою смакотою, візьмуть своїх харчів, наприклад якогось
Аргітанського Пентрупса під Огигейським Жабсом з тонкою ноткою Сечуанського
Калондосу, смакота, напевно. Хотів би я побачити цю страву…
Тобто, при зустрічі виходить потрібно мовчати, не
ворушитись, нічим не пригощати і взагалі не існувати, а то жахне бластером і
поминай як звали. Страх! Не лякайтесь, якщо інопланетяни прилетіли, вони напевно
знають, що у нас на Землі твориться, бо вони ж розумні створіння, а розумні
спочатку придивляться до всіх нюансів життя на планеті і лиш потім підуть на
контакт з HOMO DURIANS. Я ж надіюсь, що на їх думку люди будуть найрозумніші на
планеті Земля.
А чи можна вважати нас корінними жителями землі?
Точної відповіді на це питання поки ніхто не дав, як не дивно, не вистачає
археологам проміжної ланки між людиноподібною мавпою та сучасною людиною. Усе
це наштовхує на одну думку. Ви вже здогадались на яку? Так, нас сюди привезли й,
можливо пораються з нами, як з курчатками в інкубаторі, дивляться, як ми себе
поводимо в різних ситуаціях, які принципи в житті використовуємо, вивчають наші
дії… А вийдемо з-під контролю, знову жахнуть по нам «променем смерті», і в
святих писаннях напишуть: прийшов Армагедон і знищив все на світі. Хоча це так
не практично – знову завозь рослинність,
населяй тваринками, доставай клонів типу Адама і Єви, знову чекай, поки ті двоє
будуть старатись на благо суспільства, вирощуючи жителів планети до потрібної
кількості, щоб знову розпочати дослідження. Правда, нераціонально. Так розумні
не поступлять. Вони краще організують війну, між двома великими скупченнями
людей, і вони самі себе переб‘ють, тим самим набагато зменшимо популяцію особин,
роблячи такий собі природний регулятор. У мультику про Козаків, один з таких
методів був використаний Дулею між двома кумами.
Перший сценарій, по якому був, можливий розвиток
подій, я привів вище, другий буде такий:
Далеко-далеко в космосі, в одній великій Галактиці йде
страшна війна між двома вселенськими військовими флотами людей, Монтекіанці та
Капулетіанці. От при сеансі відео зв'язку молодий Принц Короля Монтекіанців
побачив за Королем Капулетіанців їхню прекрасну принцесу, і в серцях обох заграла
музика кохання. Підпільно зустрівшись один з одним вони вирішили дременути від
своїх батьків, війни і вічного непорозуміння. Довго літали просторами Всесвіту,
доки не натрапили на одну планету, яка була третьою по рахунку від Зірки.
Просканувавши об‘єкт, зрозуміли, що на ній можна жити, всі параметри потрібні
для виживання на планеті присутні. Спустились, оселились, постарались, і ось я
тут перед вами набираю цей текст. Ну як, правдиво? Напевно, і такий варіант не
можна списувати з рахунку. У Всесвіті стільки варіантів, що навіть
найфантастичніше десь має існувати, і так само думає про нас, і каже: «Та ні
фіга, я в це не вірю!».
Так усе ж таки, для чого люди живуть на цьому
прекрасному світі? Невже тільки для того, щоб абияк повчитись наукам, напхати
собі шлунок, випити, потанцювати, дати комусь в пику, отримати самому, зустріти
своє кохання, розмножитись декілька разів, та й спочинути з миром?
Та напевно, ж НІ! Тоді ЩО? Що й для Чого? Коли і Чому?
Відповідаю:
Людина протягом свого життя, що б не робила, як би не жила, накопичує
знання – найважливіший фактор розвитку людей, тварин і природи. Коли людина
помирає, вона не може просто зникнути. Як відомо, ще в 18 ст. Ломоносов Михайло
Васильович сказав: «Ніщо нізвідки не виникає, і не зникає безслідно». Тобто
знання та мудрість, зібрані протягом життя, передаються у Вселенську базу
даних, яка використовує їх для розвитку вищого буття, духовного та
матеріального простору. Думка людини тут може бути страшною річчю. Позитивна
думка додає Вселенському інтелекту розвиток та силу для боротьби з негативними
думками, які руйнують базу даних. Можна сказати, що позитив - це комп‘ютер з
антивірусним програмним забезпеченням, який постійно оновлюється позитивом, а
негативна думка - це вірус, який робить збої в цій базі й також постійно
оновлюється. Не секрет, що на ПК, коли вчасно не оновишся, може потрапити вірус
і знищити всі дані назавжди. Можливо, це і є пояснення таких подій, як великий
вселенський вибух (в який, якщо чесно, я сам не вірю, згадуючи Ломоносова але
зараз не про це), що перевстановлює операційну систему з повним форматуванням
дисків. Але не все так погано, адже більшість вірусів спокійно ловиться
антивірусним ПЗ, а менша частина хоча б детектує і показує їх присутність. Так
що, людина має вибір у способі життя. Відомо, що людство розвивалось
«поштовхами», ті люди які складали постулати, теореми, закони, щось виводили,
майстрували – уміли підключатись до
вселенської бази, яка, в свою чергу, їх наповнювала знаннями, постійно даючи
можливість не згаснути людській расі.
Потрібно пам‘ятати, думка матеріальна, Ви творите свій
світ навколо. Тільки обережно із цим, не нашкодьте собі і навколишнім!
А чому ми не цінуємо речовину, якої найбільше на
поверхні Землі, хіміки назвуть її Н2О, а прості громадяни кажуть
ВОДА. Адже без золота, грошей, авто, Інтернету - прожити можна довго, без води,
всього лише, дня три. Якщо жителі планети, такими ж темпами, будуть її так не
раціонально використовувати, то із-за води скоро будуть війни, це скоро
буквально вже на носі, ще років 20 порозливаємо, почнемо платити великі кошти
за чисту воду, а не за нафту, газ, інші ресурси Землі. У майбутньому, той хто
буде володіти водними ресурсами, буде керувати світом. І я, НЕ перебільшую. Але
вода, це не тільки продукт споживання, а й індикатор позитивного чи негативного
настрою на планеті. Пояснюю, Японський вчений Масаро Емото (Masaru Emoto)
довів, що у води є пам‘ять і вона здатна змінювати структуру при направленні на
її подразника, у вигляді звуку, думки… Тобто вода на всій планеті являє собою
великий конденсатор, який збирає позитив та очищається від негативу. За
допомогою цього висновку, можна здогадатись, чому з‘являються льодовикові
періоди на Землі, цунамі, потопи… Вода очищується від негативу, який люди так
полюбляють і кожного дня ковтають його з новин, від інших людей, та й від самих
себе. Потрібно серйозніше ставитись до навколишнього середовища, воно НАМ
потрібне, а не навпаки. Згадується вислів, водночас правильний і грубий, на
мові оригіналу звучить так: «Берегите Природу - Мать Вашу!».
Повернемось до інопланетян. Маю надію, що вони,
прилетівши до нас, поділяться Вселенськими істинами, відкриють, нарешті, людям
очі на, дійсно правильне життя, дадуть поштовх до нового розвитку, духовного,
фізичного, технічного. Будемо ми жити довго й щасливо, доки не прилетять інші й
не скажуть, що перші нам уже довго брешуть. Ми ж знаємо, що добро завжди
перемагає …
