Як завжди буває, перша емоція — захоплення, а потім настає розсудливість. Наприкінці минулого року писав про подорожчання тарифів мобільного зв'язку. Знайшов вигідну, як тоді здавалось, пропозицію. Але детальніше вивчивши умови (те, що написано дрібним шрифтом у примітках) і тип тарифного плану виявилось, що 80 грн. пропонує Lifecell лише за передплачуваний зв'язок — тобто, неідентифікований номер. Не варіант. А зареєстрований, але не контракт (хіба таке можливо?) тариф дорівнює аналогічному від Київстару. І це зі знижкою. Отож змінювати "шило на мило" немає сенсу. Даремно обнадіювався. Як з політиками — шо то г***но, шо то г***но. Ну шо ж, нехай подавляться. Зрештою, можна проекспериментувати і прострочувати платежі. Може це щось дасть.

Про новорічно-різдвяні свята нагадують кутя, справжня зимова погода, якої не вистачало у перші новорічні дні, ще й по радіо сьогодні вночі ставили повтор програми про ікру (аж їсти захотілося). Але цикл зимових свят закінчився — можна розбирати і прибирати ялинки. Тим паче, цього разу вони простояли трохи більше місяця, бо поставили їх ще заздалегідь — до Дня Святого Миколая (хотілося свята і були причини поставити ялинки так рано), а таке буває рідко. Ось тільки новорічні ялинки неохоче ставимо і так само неохоче прибираємо. Тому вони стоять довго — до місяця або більше, іноді достоювали аж до лютого. Доки не набриднуть.Справжні ялинки осипаються, розносяться по хаті і колють п'ятки. Підмітати голки хвої тяжко. А штучні ялинки — ну що їм буде?! Стоять і стоять. Але в себе ялинку прибрав. А ось головна сімейна ялинка ще стоїть. Мама проти того, щоб її розбирав і прибирав. Ну, нехай стоїть. Цікаво, коли набридне.

Подивився сайти знайомств. Суцільне розчарування. Лише засмутився. Тим паче, маю досвід користування таким сайтами і рубриками, на яких нікого путнього так і не знайшов. Зрештою, самотніх людей з кожним роком буде все більше. Погано, що іноді нудно на самоті. Знову клятий карантин! Якби не він, знайшов би як себе розважити.

Нарешті сніг! Нарешті справжня зима! Як красиво! Але дуже холодно. В принципі, на холод можна було б не зважати, однак люті морози не підходять для безцільного вештання. От якби була якась мета — закинутий об'єкт, або виставка. А так...

Я изучаю ненависть.
Нет - я ее излучаю
злобным оскалом с пеною.
Срочно налейте чаю

сразу же подобрею я -
бью кипятком по стрессу.
Дали конфет и млею я -
в топку летит агрессор.

Наприкінці нового року постає питання що писати в підсумковому звіті, багато блогерів вже відзвітувались, а я не знаю, що робити — є про що розповісти, але показувати нічого. Була всього лиш одна подорож. Вилазок аж 8. І найгірше, що намічається перерва аж до весни. А можливо я занадто переймаюсь? Може написати текстовий пост?

В своєму особистому полоні
ламає руки жінка божевільна.
Вона не усвідомлює що сильна
і що в тюрмі немає охорони.

Сама себе загнала в кут неволі,
стражданнями сама себе скувала.
Для щастя їй потрібно дуже мало -
дізнатися як вижити на волі.

Дитино, яка бачила війну
ніколи я тебе не дожену
не усвідомлю істину одну
як це жахливо - бачити війну.

Якщо дозволиш, поруч я піду,
якщо дозволиш, просто обійму,
сміливим, сильним янгулом назву
дитину, яка бачила війну.