хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-49 років

Замітки з міткою «українська мова»

Логіка мов ІІІ або монгольські коріння російської мови

Скажу вам відверто - я надзвичайно тішуся, що досконало володію російською та українською. Для себе вже давно ствердив, що це далекі мови - їх майже ніщо не об'єднує. Російська мова унікальна - її словниковий запас, лексика та граматика суттєво відрізняються від української, та й від всіх інших слов'янських мов. До такого категоричного висновку дійшов емпірично-аналітичним шляхом - тобто багато читаю як українською, так і російською мовами. І скажу так: української мови не існує, її справді не існує, це вигадка. Та мова, якою я зараз пишу і якою розмовляє більшість населення України, насправді зветься мовою руською. Логічно, що така назва нас єднає з Росією. А от ні - насправді логічно ту мову, якою послуговуються в Російській Федерації, назвати мовою московською. Адже саме Москва була містом, яке об'єднувало (загарбувало) навколо себе нові землі (Новгород, Псков, Твер, Смоленськ, Тула) - чому ж ці міста добровільно не приєдналися до Москви, а вели з нею столітні війни? Та це вже інше питання. Що я тут хочу розглянути - це "монгольський спектр" в московській мові. Далеко не йтиму - звернуся до лексики. Перший приклад - руське слово багряний - може й прослідковуються іранські риси цього слова, але аж ніяк не монгольські, які є у відповіднику московської мови - алый. Далі - в'язниця - тюрма - де тут подібність? Варта - караул. Вогнище, багаття - костер. Гроші - деньги (потрібно згадати, що в Казахстані офіційна валюта зветься "тенґе"). Дзвін - колокол. Заметіль, хуртовина - пурга. Кат - палач. Курінь, намет - шалаш. Макітра, довбешка - башка. Олівець - карандаш. Очі - глаза (і не кажіть, що це з англійської glasses). А ще - подумайе, чому в московській мові майже не функціонує таке звичне для нас слово селянин? А замість нього широкого ужитку набуло слово крестьянин. Чому людина, яка мешкає у сільській місцевості обов'язково пов'язана з "крестом"? Логічно - монголо-татари, прийшовши до східних меж Київської Русі, натрапили спершу на дрібні поселення і зустріли там селян, а назвали їх за вірою, проти якої ніби-то вони воювали (та це інше цікаве питання). Далі - руське слово стайня як буде московською мовою? Правильно - як столиця Золотої Орди - Сарай. Чи ні? Може це підступні витівки західних агетнів? Шинок - кабак, хвіртка - калитка, кінь - лошадь, пес - собака, пасок - кушак і так далі. А теорія про три східні слов'янські народи - всім давно вже стало ясно, що як таких східних слов'ян не існує - можливо лише північні та південні. Тепер ваші коментарі! 

"Тут говорять українською" - нове співтовариство


http://blog.i.ua/community/1400/ - Тут писатимуть свої замітки, висловлюватимуть свої думки тільки українською мовою. Хочете іншою мовою - шукайте інші співтовариства.

 

Як "язык" надсміхається над "мовою"

Прикро, але й серед карикатуристів є українофоби.
Ось зразок такого ставлення до державної мови людини, яка більше 10 років очолює "Асоціацію карикатуристів України", щорічно організовувала міжнародні конкурси карикатур "Незалежність".

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10212710852197222&set=a.4114010539626&type=3&theater Шановні друзі! Після шквалу негативних відгуків щодо висловлювіання карикатуриста та його українофобного малюнка автор видалив свій пост з ФБ. Я не думав, що так станеться і не зберіг цей зразок українофобства до мови. По памяті я відтворив ескіз цього малюнка і подаю Вам на розгляд. Щодо тексту.Приблизно він мав такий вигляд. Десь пан карикатурист в меню побачив назву цукерки " Ведмедик клишоногий". Назва збентежила автора бо він все своє життя полюбляв цукерки " Мишка колсолапый". І з цієї миті відмовився від вживаня цукерок з наведеною назвою. Тепер він вживає цукерки "Тузик"

Українська мова (до 16-ти не…)

Українська лайка та матюки з етимологічної точки зору:


Слова «хуй», «пизда», «мудак» «їбати», та інші є питомо українськими словами, що мають спільнослов'янське походження. Запозиченим же з російської мови було лише їхнє використання у якості повсякденної лайки, до цього основна сфера їх застосування - еротична, соромітницькі пісні та примовки, також у якості бранних слів - для образи супротивників. Етимологія цих слів є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов'янське, але й індоєвропейське походження.

Хуй "чоловічий статевий орган, пеніс". Також хуєрик, хуїсько, хуйок, хуйочок, хуйня, хуйовий, хуйовина, хуякати;

Приклади з інших слов"янських мов:
болгарська - хуй,
польска - chuj,
албанська - hu,

Походження:
Із індоєвропейських неслов"янських мов зберігся у сучасній литовській як skuj «хвоя», у ірландській як sc «глід»; далі сходить до прабалтослав"янської skaujas «колючка», далі до індоєвропейської skhuj «колючка»; 

Давні синоніми в українській мові: пуцька, патик, кілок, прутень; (синонімічний ряд для Баженової)

Пизда "жіночий статевий орган".

Походження:
Із індоєвропейських неслов'янських мов зберігся у литовській як pyzda, у латвійській як pzda, у албанській як pith, сходить до індоєвропейського pisd-eH "вульва".

Блядь - ретранскипція слова «блуд», «блудити» («блядити»).

Мудак походить від тепер забутого українського слова «мудо», що означає чоловічі ядра (яйця). Зафіксовано у «Словарі української мови» Бориса Грінченка (Київ, 1908).

Їбати — найдавніше з усіх чотирьох згаданих вище і має споріднений індоєвропейський корінь, на санскриті yabhati "злягатися".

-------------------------------------------------------------------------------------------
Лист запорожців турецькому султану без цензури:

Запорожские казаки турецкому султану!

Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту і пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобi запорожці виcказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, мiсяц у небi, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!

Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всiм кошем Запорожськiм.

------------------------------------------------------------------------------------------- далі

Цукерберг про причини бану українців на Фейсбуці

"Хочеш мати українського модератора - пиши українською"
Олександр Аронець
То, про що я неодноразово писав про важливість спілкування в публічному просторі українською мовою, а Facebook і є одним з таких місць, підтвердив і Mark Zuckerberg.
Відповідаючи на питання про причини банів українських блогерів, він сказав, що модерацію сторінок здійснюється за МОВНИМ принципом. Пишете російською - модерують, ймовірно ватнікі. Пишете українською - мусить модерувати тільки працівник із знанням української. А це, на 99% виключає можливість бану за Шевченкові "кохайтеся чорнобриві, та не з москалями", чи "путін х.ло"))
Мене, до прикладу, за останній рік жодного разу не банили у фейсбуці. Пишу - винятково рідною)) А банили якраз російськомовних.
Хочете плакатись, що вашу сторінку банять - пишіть й далі мовою окупанта. Не хочете, зробіть невеличку пожертву цій державі - перейдіть на українську.
Втім, боротьба з фейсбуком для нас не завершується, бо ексцеси будуть продовжуватись. Адже не відомо, чи в офісі Фейсбук в Дубліні, коли беруть на роботу, вимагають здавати тести на знання української, чи якщо людина говорить російською, то їй авансом вірять про знання української? Тож наступного разу, коли Марк буде відповідати на питання, слід знову запитати його.
І найкраще це питання сформував мій друг Oleg Pryimak:
"Марк, українці і росіяни це різні люди з різними мовами. нажаль як би не думали англомовні люди, кирилиця ще не означає що знаючи алфавіт можна прочитати всі мови ними написані. ми впевнені що це засвідчує що люди, які офіційно не розмовляють українською мовою не можуть бути залучені до адміністрування "кириличного сегменту", адже в фейсбуку немає, наприклад "латинського сегменту". ситуація що склалася приводить до перевищення повноважень російськомовними особами, в чому ми їх звинуватити не можемо, адже ми їх генетичні вороги.
Но батю ніхто не спросіл, у вас там перемога понімаєте лі.
Взагалі це наша проблема. Коли там набирали на роботу російськомовних, ми не поїхали. Ось і отримали. москалі як завжди нас обигралі, тому що ми селюки. а москалі живуть в ірландії, жруть гінес, і мали нас всех в віду, і цей пост очевидний хейтспіч."

Зло машинного перекладу

Українська мова може перетворитися на сурогат 
Добре відомо, що однією із найпоширеніших помилок, якої припускаються на ранніх стадіях вивчення іноземної мови, є привнесення до неї рис, характерних для мови рідної, внаслідок чого висловлювання набувають сталого нальоту штучності, а подеколи й поготів виглядають на беззмістовні нагромадження слів. За приклад тут може правити прямолінійний переклад словосполуки "рівень життя" словами "level of life" замість коректного вислову "standard of living". Втім, якщо в разі віддалених мов подібні "кальки" відчутно утруднюють комунікацію і тим спонукають людину до глибшого вивчення іноземної, у випадку з ближчими мовами – як-от, російська та українська – механічний переклад, як правило, не стає на заваді порозумінню, а тому видається для багатьох, хто мислить (читає, навчається, дивиться телевізію) російською, не тільки придатним, але й природним способом мовити українською. Щиро віруючи у те, що для того, щоб висловитися по-українськи, достатньо просто перекласти на неї всі російські слова, прибічники даної візії мимоволі породжують та відтворюють уже існуючі мовні покручі, утворюючи у такий спосіб сурогатну мовну реальність, що поволі витискує справжню мову на маргінес. Як приклад можна навести вислови "завдати прикрощів" та "поїзд далекого прямування", що часто заміняються у слововжитку кальками "принести неприємності" та "поїзд дальнього слідування".
Певна річ, повсякчас перебуваючи в осередку сурогатного мовного простору, годі надіятися уникнути його впливу. Ідеальною літературною мовою розмовляють – на жаль чи на щастя – хіба на кафедрах філології. До пуття, зауважила якось Оксана Забужко, українською володіє лише кількасот душ на цілім світі. Тому відносно всіх решта може йтися єдино про рівень і тип помилок – отже, про свого роду поріг, за яким певний мовець стає нечутливим до мовних погрішностей. Так, почувши фразу "Вона прийняла участь у турнірі, і вже на першій стадії їй зустрівся важкий суперник", далеко не кожен спроможеться зауважити, що участь беруть, а суперник – трапляється. Ймовірно, ще менше відчують глибоку протиприродність звороту "Йому відразу кинулась в очі її нова зачіска", що – згідно з нормальним порядком речей – мала би впасти у вічі (що називається, feel the difference). Втім, як сказано вище, вся справа в порозі чутливості. Мені траплялися люди, які казали "Їй виконалося 22 роки" – і не вбачали у цім ані найменшої недоречності.
Аналіз показує, що механічний переклад з російської на українську справляє щонайменше двоякий руйнівний вплив на українську мову. Про семантичні зсуви (вміщення слова у неприродний контекст і надання йому неприродного значення) ми вже сказали. Втім, вживаючи кальку замість питомого слова, мовець, крім всього іншого, прирікає останнє на забуття – випадіння із актуального слововжитку. Жодна людина, яку я задля експерименту прохав перекласти з російської речення "Давайте встретимся в другом месте", не переклала його "Зустріньмося десь інде (деінде)"; жодна людина, перекладаючи фразу "по обе стороны дороги", не вжила відсутнього в російській мові слова "обабіч". Те саме стосується слів "зусібіч", "навсібіч", "навпростець", "осторонь" тощо. Ці та тисячі інших питомих слів принципово відсутні у сурогатній українській мові, якій відоме лише з усіх боків, на всі сторони, прямо, у стороні. Зайве казати, що наслідком названого процесу стає перетворення української мови на те, чим її здавна хотіли б бачити апологети "общерусского языка", – місцевою варіацією, блідою копією, дублікатом "великого и могучего". Справді убогішою, справді біднішою, справді несамостійною і справді зайвою – такою, що не тільки дублює оригінал, а й викривлює та калічить.
Наостанок зазначу, аби зняти кривотлумачення: інтерпретувати мої слова як заклик до штучного відокремлення української від російської – значить абсолютно не розуміти, про що мені йдеться. Справді, подеколи можна натрапити на пуристів, які огульно беруться доводити абсурдне твердження, що в українській немає слів "голубий", "ждати", "видіти" тощо тільки тому, що вони є в російській. Втім, очевидно, що такі крайнощі є нічим іншим, як тим само браком чутливості до питомої мови, про який згадувалося повище. Власне кажучи, розвивати в собі це чуття я й закликаю у даному дописі.
Джерело: Gazeta.ua 

и снова о языке, "КУХЛИК"

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- В Україні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Павло глазовий

Контрольна з української


Цей буклет вразив! Довго шукала в українському словнику слово "копилка" - так і не знайшла, але знайшла слово "скарбничка". Частіше треба в словник заглядати, щоб не було такої ганьби.
Інші фото дивіться тут