«До зустрічі!» - із вуст в уста цілунком. Очима красномовно: «До побачення!» …за мить? за рік? за вічність цілу?.. «Чекатиму! В моєму серці ти віднині.» «Час птахом пролетить. До зустрічі за мить!» 24.12.2009 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

А хмари йшли із моря воду пити, І щось шуміло поруч, у ліску, А ми на пляжі, ще маленькі діти, Величні замки зводили з піску. В нас не було і крихітки печалі, Дзеленькав сріблом кожен голосок, Бо ми не знали, ми іще не знали Наскільки ненадійний той пісок. [Приєднана картинка]

Ховало сонце об’єктив,Летіли хмари – сірі душі,Сьогодні снігу світ хотів,Виходив дощ, і той не дуже.Весна далеко десь ішлаІ лютий був не зовсім лютим,Бажалось чайного теплаІ слів тепло хоч раз почути.[Приєднана картинка]

Святі не ті, Кому так німб пасує, Чий одяг яскравіше снігу Білого, А ті, чия душа весь час Пульсує У темряві суспільстваЗдичавілого.Малюнок Ніно Чакветадзе[Приєднана картинка]

Галасує вороння… В калюжу Скиба неба, впавши, розляглась. Лютий-місяць раптом занедужав, Річка враз сміливо роздяглась - Шубу знявши з берегів, водою Голо блиска в дірки крижані. Йде Весна нестримною ходою. Зиму й не шукай – на чужині… В первісній красі, нага й цнотлива, Ніжиться земля… Передчуття – Стане породіллям… Ой, вродлива! - Мати, що несе в собі життя!.. 13-14.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел...

Читати далі...

Диптих Удвох Коханий, ближче! Так!.. Торкнися! Мій шал з твоїм вогнем – зіткнися! Поринь! Все глибше…Твоє тіло В мені… Тримайся! Шквал! Цунамі! Химера? Сон? Невже це з нами?! ______________________________ Удвох - Ми - Всесвіт! Полетіли!.. Ти Ледь-ледь з гірчинкою духмяна кава. Солодкий шоколад - він тане на вустах. Медовий персик, що стікає соком. Жар невгасимий - суміш прянощів зі Сходу… Мої ти насолода й біль, кохана! 17.02.2010 Copyright ©...

Читати далі...

Смертю зоране поле. Нескінченність і бруд. Люди доброї волі, скільки вас нині тут? Є у вас досі сила? Є до ворога лють? Бо ж свої, ті, що з тилу, вже у спини плюють. Що нікчемам відвертим сенс й ціна боротьби? Хто боїться померти не боїться ганьби. Що до вашого болю послідовникам юд?... Люди доброї волі, скільки вас нині тут?[Приєднана картинка]

Пусті думки. Порожня філіжанка. Гарячий чайник стигне у кутку. По снах мандрують денні забаганки Та мрію причаровують хитку. Втекти б кудись… та вислизає втеча. Завмерли руки. Ходить тільки час, Заповнюючи тиші порожнечу Схвильованими римами. Для Вас.[Приєднана картинка]

Я з неба зняв світанку стрічку, Поклав до ночі у ліхтар, Пило ранкове сонце річку Та в очерет пускало пар. Ходили зголоднілі коні, Губами шарпали траву, Хилились верби у поклоні І бігав вітер по ставу. Давай-но, вітре, давній друже, Складем історії нові, Нехай почують небайдужі Що ми ще є, що ми живі. Хай знають, ми є недаремно, Хай душ своїх потішать жар, А згине день і стане темно, Тоді я увімкну ліхтар.[Приєднана картинка]

Ой, на городі, На яснім осонні, Вишня, вдягнувши Коралі червоні, Стала в зеленій Своїй вишиванці, Наче зібралась Із кимось на танці, Та не чекають, красиву, Ніде, Тож з горобцями Розмови веде.[Приєднана картинка]