Осенняя сырость, цветущи сады,Свет плачет в росинках чуть видной листвы, В тумане дома, в серой мгле дремлет даль,Не слепит нас солнце лучами, как жаль.Мы дышим надеждой, что ласковый светВ окно постучит, вспыхнет алый рассвет,Бездонное небо, маня синевоюЛучится здесь счастьем, и песня с тобою.Но звук монотонный от капель холодных-Бездушные слезы изгоев бездомных-Хоть плачут тоскою – сердца ледяные,В земле робко тают слова их немые.Осенняя сырость, цветущи сады,И вечер наполненый грустью весны...

Читати далі...

Кто-то слышал твой призрачный шепот вдали,И стремился на свет ускользавших огней,Кто-то рядом с тобою невольно молчит,А ты смотришь в окно на отсвет фонарей.Обрати нежный взор, вновь в улыбку поверь,Там, где иней сребрился как в поле февральКапля слез на ладонь, распахни сердца дверь –Там подснежник в душе, снов ушедших не жаль.Пусть, заслышав твой призрачный шепот вдали,Обретет путник путь, а бродяга – приют, Пусть никто не узнает, как сердце болит, Где подснежник цветет – близких любят и...

Читати далі...

Тут в последенее время навеяло детством. Вспомнил старенький стишочичек. Думаю что не Я Один )Как приятно утром ранним,Кожу с черепа сдирать,И жевать, жевать, жевать!Тёплым гноем запивать! Если Кто еще Что вспомнил - калякайте )

Ух! Ух!... Вже іде, Літо краде Легкий осінній дух... Ночі - німі. В холоді тиша. Спеку залишу На поталу зимі. Вже поглядає Здибленим оком Сум. Й ненароком З-за слів виглядає. ...З-за слів. Й із змочалених снів... ...Крадуться сум і дух осінній, І вже немає квітів синіх, А лише жовті та рябі... Я осінь - залишу собі.

Поезія - це злет душі, Хвилини щастя і печалі, Легкі сонети, пасторалі... Й одне бажання - залишить По собі слід - бодай найменший... Плететься вірш - уже не вперше, Снується думка, слово зріє, І вкотре розказать посмію Про те, що знову я - люблю! Про те, що знову я не сплю, Що серцем знову я болію... Що голос знову мій німіє, І лише слово на папері Вершить узори й акварелі... Про те, що голос мій не скаже - Поезія усім розкаже...

[Приєднана картинка] Мерехтіння світла, в небі тане осінь, І пожовкла тиша навкруги лежить, Може день вчорашній десь крокує досі, Та в безодні сірій наша пам’ять спить. Не озветься думка, не долине пісня, Я мандрую світом в пошуках себе, Не вернуть минуле, в дверях вітер свище, Лиш у серці словом схованим живе. Щоб почуть те слово, віднайти ту пісню Озирнись і зникни в безвісті доріг, І яскравий спомин, і зелене листя Проведуть крізь хмари та на твій поріг. т.е.с.&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Дощить. І небо все захмарене. Ховає сонце промінці. Мандрую з посмішкой зухвалою І парасолькою в руці. Нехай намокну вся до ниточки Та заблукаю у дощі, То осінь знов збирає квіточкиМоєй зав'ялої душі. Та де ж то щастя бродить, боже мій!? Чи дочекаємось його? На міцність нас життя випробує, Но не загасить дощ вогонь. І листя обгорілим спалахом Прикрасить хвилі сірих днів. Чому ж в житті любові мало нам? Хто з нас любити не хотів?То дай нам, Боже, сил та розуму, Натхненно...

Читати далі...

І ніч, і невгамовна злива, Голками холоду в обличчя Уяву будять хворобливу, Що не згасатиме сторіччя. Її вогонь палає тихо Медовим світлом у очах, І відвертає знову лихо Та разом з лихом хижий страх. Рецепту іншого від холоду не маю…29.11.2015

Снег кружится ласковой метелью,Землю скрыл, как осень в листопад, Мне ночами сказка снова снится, Где твои, зима, шаги скрипят.Жжет мороз, и серы низки тучи,Жжет мороз, сереет тенью даль, Стихло все в объятьях лютой стужи, И только солнце растопит февраль. Вновь сумрак – день, так от утра до ночи, Чтоб чистым покрывалом вдаль идти, И шаг за шагом скрип, печальны очи, Сон сыпет серебром нам вдоль пути. [Приєднана картинка] 12,02,10 т.е.с.

Сьогодні - любиш ти - кого? Сьогодні - серденька твого Чия рука торкнеться? А пам'ять - лиш займеться - і гасне... В передчутті прекраснім Вседайної свободи. Всесяйної!.... Що згодом переросте - в твою лиш - пам'ять... І серце знов запалять Чиїсь хвилини І пекучі дні... А я... - лежу на дні тих спогадів твоїх, які зовеш ти - гріх! Які звучать: табу! Шукаєш ти рабу Отих бажань твоїх, Обіймів молодих, Цілунків у хмелю І слів легких "люблю..." А далі...

Читати далі...