Як добре вниз пролитися, із неба, Пройтись по душах, Навшпиньки, Аби не забруднити їх, Або не вляпатись самому, Та залишити слід, Добрий, майже невагомий. У спогадах. А якщо не лишати, То нащо тоді спускатись?28.12.2015

Вечірній чай - рецепт від давніх ран,Не вб'є, та хоч вгамує на хвилину,Над чашкою сплітається туман,Малюючи небачену картину.Пахучий, чорний, обпіка язик,Один ковток - і замовкають втрати.Він не солодкий, я до того звик - Солодкого в житті не відчувати.І добре так стає, як не булоЗа цілий день, з початку і до краю.Вечірній чай - єдине джерелоТепла, яке мене не оминає.24.12.2015

Ти так далеко, але спекуЯ тут і зараз відчуваю,Шукаю рай - й не бачу раю,Чи є насправді він на світі?Чи це - примара, плід уяви?Тоді чому світліш загравиСвітанку твоє ім'я?08.12.2015

«The Windmills of Your Mind»з кінофільму «Афера Томаса Крауна», 1968)переклад французської версії &nbsp...

Читати далі...

Закрой глаза, и в тишине, в молчании Услышь шаги - как легкий ветерок, Как ручейка чуть слышное журчание, Как песню грез, что льется между строк. Так входит он – таинственный знакомый, Кто шел в сей миг сквозь сотни тысяч лет, Прикосновеньем своим нежным, невесомым Начать чтоб жизни твоей новый бег. Придет с ним солнце, хоть вокруг ненастье, И сЕры будни краски обретут, Услышь шаги, и бриллианты счастья В глазах и сердце дом свой обретут. т.е.с. 20.12....

Читати далі...

Бракує сонцю сил вже на вершечок Небесний видиратися; спроквола З півшляху подолає і додолу Сповза. Жене вівчар овечок - Вітрець і хмари, подорожні вічні, Бредуть собі серпневим пасовищем, Всевідні й мудрі. Соняхи окличні Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище... Вже ранки прокидаються пізніше, Від прохолоди щуляться. Туман Скуйовджений із річкової ніші Вигулькує, кульгавий дідуган. Він шкандибає лукою спроквола З отарою овечок тонкорунних І тане... у тремке трембітне соло,...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Не говорите мне что надо,Я не услышу те слова.Ушла из жизни та отрада, Что мне опорою была.Сквозь зиму так к весне стремиласьТы летний ангел добрый мой, Но в зиму жизнь остановилась,И цвет весны пришел грозой.Послушай эти жизни звуки,Вдохни пьянящий аромат,Тебе во сне целую руки,Да из снегов веду в наш сад.т.е.с. 01.05.13.

[Приєднана картинка] Цікава суміш Кава, шоколад і мигдаль – цікава суміш така… Поставлена крапка на жаль і склалось все не так… Чорна кава у роті гірчить, але пам’ятатимеш ти Цікаву суміш – шоколад та мигдаль, і останній цілунок Її… Мрії зруйновано, більше немає шоколаду з мигдалем, Надію знищено, ти далі житимеш із болем… Вона пішла… Лишилась в кружці чорна кава... Життя твоє стало пусте: усе, що мав, Вона забрала… Живеш у полоні ілюзій, а на столі – самотня...

Читати далі...

Твоє життя - це вдалий жарт, Ти лиш слова в устах актора. Сьогодні ще живеш в словах, А взавтра вже в рядках історій. А взавтра знову до гори, Щоб впасти вниз і не розбиться, А далі, будуть нові дні, А далі треба буть як криця. В твоїй душі нема жалю За час, що пройдено до цього. Твоя душа - твоє "Живу". Вона працює і не стогне. Твоє життя - це вдалий жарт, Його вже знає ця планета. Твоя душа завжди одна. Стара душа, та жити треба!