хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «вірші»

Друзям близьким і далеким!

[Приєднана картинка] Покладу тобі в кишеню Що згодитись тобі може, У скрутну тяжку хвилину Тобі миттю допоможе Покладу шматочок неба, Що вночі зірками грає І про теплі літні ночі Коли треба нагадає. Покладу листочок жовтий, І букетик трав духмяний, Аромат п`янкий, осінній яблук стиглих і рум`яних. Покладу тобі веселку, Що фарбує небо сіре, Що приносить щастя й радість після зливи всьому миру. Покладу і шепіт моря, Що жене на берег хвилі. І хмарки, що пливуть в...

Читати далі...

Запрошую до спільноти творчих і талановитих людей!

Ласкаво просимо Вас до нашої спільноти творчих і талановитих людей "Мої вірші"! Якщо Ви пишете ВІРШІ або ПРОЗУ то це саме те місце, де Ви можете розмістити свою творчість! На нашому порталі Ви можете: — публікувати свої твори й думки в своєму власному блозі; — приймати участь у колективних тематичних блогах; — приймати активну участь у обговорені, коментуючи твори інших авторів; — отримувати оцінку та критику своєї творчості; — знаходити однодумців та друзів; —...

Читати далі...

Мислення в цейтноті

Не підсипайте пальці в чорну каву, нехай нецукор "криша" догризе. Почніймо мислити хрестами... а цікаво, чому -- з двох "І", проте, не пари "Z"? Не чухайте потилицю зпросоння: там мрія не зачи'нила дверей. А кров уже, лихварка, стука в скроні: "Чи ти на цукор-лайдик в борг береш?" Солодощів в залізі павутиння прохає зпересердячка душа, а ти їй :"буде завтра, як не нині, гризи сухар сьодення, ма'ра, ша!" На таці праці гіркою гірко'та. В...

Читати далі...

МИТЕЦЬ

Видатним діячам естради, всенародним артистам і всезагальним улюбленцям присвячується Я народився в городі Полтаві Та в школі майже зовсім не учивсь: Осьо як в дєцтві в стіну тім’ячком ударивсь, То всьо життя своє тим тім’ячком і бивсь. А раз кебети не хватає до роботи І явно Бог не наградив мене умом, То я навчився всякі гадусті молоти Дурним своїм...

Читати далі...

Маршрутка

У маршрутці сиділи ми поряд: Я дивився, аж мало не вмер У очей синіх збурене море І відточених ніжок шедевр. І я майже уже закохався, Та аж так, що терпіти не міг, І, набравшись зухвальства, зібрався Їй освідчитись прямо при всіх. Та вона враз як зірветься з місця І на цілий салон закричить: – Папрашу вас я астанавіцца, Мнє здєсь нада уже вихадіть! Різонули, мов лезом кинжальним, Ці брутальні по вухах слова, І неначе під молот безжальний Моя бідна лягла голова. Як...

Читати далі...

Кульбабчині діти

(для kadetv20, навіяно побаченим http://photo.i.ua/user/661804/54969/4969589/) Вдих - видих вітру напівчутний... За руки взявшись, невагомі, Маленькі та тендітні, Пухнастики з кульбаби В краї незвідані, у мандри полетіли.... 24.06.2010 © Stepans’ka Marina (SMG) а це вже моє [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

Заметіль

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Духмяна заметіль Недовговічним квітом сипле – Встеляє килим білий. Закохані, йдемо В той снігоцвіт вишневий!.. 22.04.2010 ©...

Читати далі...

Коли я буду сивою

Коли я буду сивоюІ життя моє піде мрякою,Для тебе я буду красивою А для інших, може ніякою. Ще для когось відьмою, коброю,А між іншим, якщо відверто,То була я дурною і доброюБезборонною і несинхронною. Ні з теоріями, ні з практиками, Боліла в душі іронія Всіма ліктиками і галактиками. І не знало міщанське кодлоКоли я захлиналась лихом Що душа на люди виходила  Забинтована білим сміхом. А в житті як на полі мінному Я хотіла би в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум,  Люди...

Читати далі...

Езотерична філософія геометричного життя

Закрита простором У вакуумній клітці. Квадратним Господом, Мальованим на стінці. Округлим м’ячиком Я б’юся головою. Поманиш пальчиком Піду я за тобою. Трикутним розумом Збагнути я не можу Во імя Господа, Чи Будди, чи другого? Пустими мріями Шукаючи пустого. Твоїми крилами Руйнуючи святого. У формі хаоса Я буду будувати. Фортецю Теоса, В якій лишень квадрати. 2007-й. Мій:)

І все...

Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Зустріти тебе Будь-де. Сказати про те, що я ще не забула Мені ще все зле Пусте Обняти тебе, шепотіти кохаю Зламати себе Тебе Забути про те, що ми всі забуваєм Віддати тобі Усе Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Забути тебе. Шепотіти кохаю Не знаю. Одну лиш хвилинку І все. 2007-й. Мій:)