хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «моя поезія»

Пробач,Спасителю...

Увись…Туди,де слів нема. Розправивши свободи крила. Туди,де заздрощів стіна Дістатися би не зуміла. Увись…Та ні…Іще не час. Молитва до небес злітає. Пробач,Спасителю,Ти нас, Що за свої гріхи на Тебе нарікаєм. Зневіра,ненависть і злість Серця до краю наповняють. І ось дві тисячі вже літ Тебе безжально розпинають. Пробач за те,що в морі сліз І крові світ цей потопає. Ти світло і любов йому приніс, А він ще й досі в темряві блукає. Терпіння й ...

Читати далі...

«Мимо облаков»

[Приєднана картинка]Выпавшие волосы, вырванные зубы,Медные, помятые, ангельские трубы.Дождь идет намеренно мимо облаков,Барабанит каплями в своды потолков.Хвоя прорастающая прямо из души,Ветками упругими разрывай, круши,Мир опять заполнится кровью и огнём,Он глотает бережно, но жует живьём.© William van Warg

Зупинися на мить,людино!

Світ у війнах потопає, Захлинаючись від болю. Від ненАвисті й печалі, Й від жорстокої сваволі. Зупинись на мить, людино! Ти все знаєш і все можеш. Бо з усіх створінь єдина Створена на образ Божий. Зазирни у свою душу – Як побачиш, то жахнешся. Ти ж сама себе придушиш, Темнотою задихнешся. Ти усі закони Бога На свій лад перекрутила. Бо мудрішою від нього Стати раптом захотіла. Та забула ти, людино – Є творець і є творіння. Є...

Читати далі...

Широкий шлях

Куди прийшли? Й чого чекали? Хіба ж так довго ми цього шукали? А потім скажем, що не відали й не знали, Закрили очі нам і просто зомбували. Тиран нам обіцяє шлях широкий, Куди поведе ця дорога? На Голгофу… Так і Христа колись у славі зустрічали, А потім зрадили й бездушно розіп’яли. Нам право вибору завжди згори дається, Що оберемо собі, те і відгукнеться. Це не прокляття і не кара це від Бога, Це в прірву нами вибрана дорога. Сліпці ведуть…Сліпці ідуть за...

Читати далі...

Рідний край

Степ широкий, Чорне море, - Край прекрасний і багатий. Славний Київ, Кримські гори… Ну а я люблю Карпати! Хтось чужі краї й простори Вихваляє без зупину. То й нехай собі говорять, А я люблю Україну! Полтавчани і кияни… Східничани і кримчани… Найкрасивіші мужчини – Це, без сумніву, львів’яни! Найніжніші й наймиліші, - Зовсім не американки. Найгарніші й найвірніші – Це звичайно ж галичанки! Де життя своє прожити Кожен може обирати. З ким дружити, ...

Читати далі...

Карпатський рідний край

[Приєднана картинка] Я так люблю Карпатський рідний край, В ранковому тумані гори ніжно-сині, У небі світанковім зграї журавлині Курличуть,відлітаючи за небокрай. Люблю повітря кришталеве я вдихати, Мандруючи стежками мальовничими Карпат, Усяку втому і душевну тугу зможе подолати Чарівний смереково-ялівцевий аромат.

Росіяни у Львові. Дню побєди присвячується...

[Приєднана картинка]Львів, червень 1941-го. Подвір"я тюрми НКВС Росіяни у Львові вигулюють псів. Вони – їх єдина худоба. “Собака – друг человека,” – кажуть вони І навчають псів рідної мови: “Єхалі ми с подругой с фронта. Вишлі на вокзалє во Львовє с поєзда. “Кать, - говорю, - пасмотрі, какой красівий город. Давай здесь останємся!” Ми і осталісь…” Росія, у хустці і святочній ватянці, Дарма чекала на них в Костромі. У помешканнях, Де за вбитими газдами сохли...

Читати далі...

Весна у Карпатах

[Приєднана картинка] Час нестримно біжить вже до літа, А я прошу весну зачекати. Намагається сонечко землю зігріти, І конвалій надходить пора розцвітати. Зеленим килимом вкриваються Карпати. І линуть звідусіль квітневі аромати. Блакитні проліски землі дарує небо, Та й первоцвіту прокидатися вже треба. Краси такої більш ніде немає, Як у моєму рідному Карпатськім краї. Дає натхнення він і вчить життю радіти. І просто неможливо край цей не любити.

«Кинцукурой»

[Приєднана картинка]Белое снова становится чёрным,Чёрное снова становится белым,В тлен обращаются милые кости,Битое станет когда-нибудь целым.Свет победит это тёмное время,Выйдут осколки на новую форму,Золотом швы заполняются лодки,Что бесконечно гуляет по шторму.© William van Warg

Мачо

[Приєднана картинка] Одній говориш, що кохаєш, Другую палко обіймаєш. Третю додому проводжаєш, І всім надію залишаєш. Одній шепочеш слова ніжні, А іншій гарні пишеш вірші. Третій щоденно квіти носиш, І бути вірними всіх просиш. Одна для тебе королева, Інша – принцеса з міста Лева. А третя – миле янголятко, Лиш ти – для них усіх загадка. У першої блакитні очі, У другої – як темні ночі. А в третьої – два ізмарагди, Та жодна з них не знає правди. Для ...

Читати далі...