хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «тема»

Про продавца вечности

Тема для творчества -"Продавец вечности". 
Команды готовы? 
У меня уже есть мало-мало. 
Раз поступил запрос на время публикации - предлагаю :
28 августа, время -после обеда. от 15-00 до 19-00.
Не нужно делать что-то большое, главное осветить главную мысль - покупку вечности, или попытку покупки.
К слову, это может быть рассказ, стихи, мини-эссе, фото, коллаж, рисунок. Мало ли кто как эту тему видит.

Приглашаются все желающиеpodmig

Какие темы тут самы пополярные?

Ребята, добрый день. 
Подскажите, какие темы в блогах http://blog.i.ua пользуются наибольшей популярностью? Что народу нравится больше всего?

Истинная тема СИСЕК (18+)

Женская грудь – предмет, давно привлекавший наши пытливые взгляды. Внимай! Факты о женской груди!



1. Ученые из Университета Цинциннати (Огайо, США) подсчитали, что средний вес одной женской груди – около 400 граммов. Силикон был бережно вынесен за скобки и из подсчетов, разумеется, исключен.

[ Читать дальше если вам больше 18ти ]

15%, 4 голоси

12%, 3 голоси

12%, 3 голоси

4%, 1 голос

27%, 7 голосів

31%, 8 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Огромный.... и с душком.

http://blog.i.ua/user/1608980/221863/?p=0#comments
Редко пишу открытым текстом. Но тут такой нестандартный случай. Уже наверное всем рассказала и не раз, что инет у мну медленный, вхожу только по ночам и прочитываю все, что упустила за день. И вот прелестная заметка господина f0kus. Я у него в игноре, посему свои комментарии к его необыкновенно высокоморальному опусу выкладываю в отдельной заметке. Меня вот что заинтересовало. Сама заметка вроде бы и правильная, наш борец за чистоту и мораль клеймит позором всех извращенцев и озабоченных секспроблемами. Но описание этих вот.... деталей настолько подробное и выходящее за рамки приличий, что поневоле напрашивается мысль. А что же творится в голове у автора такой заметки? Откуда столь тонкое знание деталей и подробностей и даже некое смакование того, о чем в приличном обществе даже не упоминают? Не знаю... но прочитав такой "шедевр" у меня возникло откровенное чувство брезгливого неприятия. По моему это неприлично и с душком. Иногда автор пишет неплохие заметки, иногда откровенную чепуху, но эта... просто нечистоплотная. DIXI.

И снова о кайфе

Привет.smile  Я вот подумала, может мне с фотками 2009 пока повременить?question Они кайфовые, и я реально хотела выложить все, но я не думала, что это всё затянется настолько.hypnosis Да и они уже поднадоели всем, уже не вызывают таких бурных эмоций. Лучше их отложить на крайний, случай, дать вам отдохнуть и продолжить МОЮ тему, тему о кайфе.bravo У меня уже столько идей новых, да и ваще, соскучилась я, да и вы, наверное, уже соскучились. Может поэтому все и протесты, что МОЕЙ темы, именно МОЕЙ темы, той темы, что была в самых первых заметках, темы о кайфе уже нет? Или вам интересно посмотреть летние фотки 2010? А может вы хотите досмотреть фотки 2009 до конца? Это мы с вами решим вместе, а пока, расскажу, что сегодня было со мной. Мы с классом ходили в кино на "Мачете". Фильм жестокий, но драйвовый, и в конце был хеппи-енд. Потом мы делали стенгазету, о том, как ездили на шашлыки, и, как говорится, на десерт, попили чай с кучей сладостей.podmig День прошёл под знаком кайфа, и я ещё и заметку написала.bravo А теперь вернёмся к нашим баранам и выясним, о чём вам хотелось бы, чтоб была моя следущая заметка?

25%, 2 голоси

75%, 6 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Дописи з Фейсбуку.

10.10.2019 р.
"Повернутися б назад, у минуле, щоб пережити знову деякі події. Поглинути їх в себе, немов губка воду, і понести в теперішні дні, щоб, як зі скрині, дістати з душі, із себе і займати їх, насолоджуючись відчуттями. Пережити знову і знову ті емоції, що виходом, зливою, грозами і ураганами захоплювали душу і тіло, даруючи неймовірні відчуття. Закутатися б теплими спогадами, немов пледом в морозний вечір, і, заплющивши очі, розчинитися в них, як шматочок цукру в гарячому чаї."

Дописи з Фейсбуку.

27.07.2021 р.
Мої роздуми.
"Навіщо я це роблю? Навіщо кожен день в сторис додаю якісь малюнки з фразами чи листівки з побажаннями? Для чого? Адже, по суті, це має безглуздий вигляд. Але мені це подобається. Подобається, тому що я знаю, що будь-яка людина, подивившись мою сторис - усміхнеться. Мені хочеться дарувати людям грний настрій чи, принаймні, змусити їх усміхнутис. Знаю по собі, що навіть від маленької усмішки день стає яскравішим, приємнішим і настрій покращується. Ось чому я кожного дня це роблю. А ще я знаю, що мою сторис обов'язково перегляне мій коханий чоловік і усміхнеться, навіть якщо у нього була важка зміна."

Дописи з Фейсбуку.

7.01.2022 р. (Ч.1)
  Пам'ять і подорож у минуле.
  "Що ви робите, коли лягаєте спати? Про що думаєте? Що плануєте? Чи, можливо, згадуєте?" Певно такими словами можна було б розпочати мою невеличку оповідь, якою я хочу поділитися. Але я почну по-іншому.
  Перед сном мені у голову різні думки. Найбільше я полюбляю про щось мріяти. Інколи щоь згадую, уявляю, обдумую чи просто від великої втоми швидко засну. Та нещодавно я трішечки уявляла собі..
  ...Берег мого дитинства. Я стою на горі цього берега і знімаю відео про ті місця, де минуло моє дитинство. На дворі зима, така, яка вона у нас буває останні роки - без снігу, інколи мокра, проте завжди сіра, невесела і трішечки депресивна. Знімаю відео на телефон і розповідаю...
  "Це наш берег, де пройшло усе моє дитинство. Колись він був людний. Коли починався купальний сезон, то уся дітвора і дорослі приходили на цей берег.І біля розчищених місць для купання було повно відпочиваючих і майже неможливо було знайти зручний камінь, щоб обсохнути після купання. А на свята увесь берег був зайнятий відпочиваючими. Аж до піонерського табору. А там, біля табору унизу, ще й невеличкий пляжик був і туди полюбляли приїздити з дітками, бо ж там пісочок і мілко.
  А там ((повертаю телефон ліворуч)) були човни, на яких місцеві чоловіки на риболовлю їздили. Тепер немає ні човнів ані відпочиваючих на березі. Вже не один рік тут цірює природа. Увесь берег захопила амброзія, висота якої сягає майже два метри. І біля табору теж ніхто не відпочиває, бо вже і пляжика отого з писочку немає. Сумне видовище. А ось тут колись були городи і стежки, по яких ми йшли на берег (( повертаюсь назад і йду у напрямку вулиці, знімаючи і розповідаючи про місцевість свого дитинства)).
  На берег вели не тільки ці дві стежки, але й дві дороги. Проте тепер ніхто ними не ходить і вони, як і берег, потрапили у полон природи. Щоб прийти на берег, потрібно йти навростець, через колишні городи. Та і то не завжди знайдеш ту стежину, яка щоразу заростає. Скрізь бур'ян, амброзія... Сумно дивитись на ці зарослі і розуміти, що колись тут кипіло життя. А це моя вулиця ((доходжу до своєї вулиці і поринаю у спогади)).
  На вуглу колись стояв невеличкий стовпчик із поштовими скриньками. Їх було багато. Мабуть уся вулиця, а вона розділена на три частини, приходила до цих скриньок, щоб забрати пошту. Чи, можливо, тільки юди з цієї частини за поштою сюди ходили. А біля цього двору ріс абрикос, а жила тут баба Катя. Я часто зі своєю бабусею ходила до баби Каті у гості. Навпроти неї жив татків знайомий чи друг. Н пам'ятаю імені, проте знаю, що у них були дві дівчини Ліза та Марта, здається. Точно не можу згадати, це було так давно, та і товаришувала з ними не дуже довго. Поряд жив дядько Сашко і тітка Віра. Здається, що вони були родичами баби Каті. Поряд жила тітка Шура. Можливо, її так звали. Точно вже і не згадаю. Сусідів баби Каті я не пам'ятаю, проте через двір од неї жила тітка Ліда. Зараз там ніхто не живе і хата, здається, вже нічия. А двір поряд - там взагалі хати немає.
  Навпроти двору моєї бабусі (зараз там живе мій тато і брат), живуть свекор і свекруха моєї найкращої подруги. Двір поряд з ними - не знаю, хто там живе зараз, та колись там жила моя хрещена, таткова сестра. Навпроти живуть дуже хороші сусіди - тітка Валя і дядько Вітя. Їхніми сусідами були колись тітка Тамара і баба Шура. Здається баба Шура була в інвалідному візк, бо у неї не було однієї ноги. Навпроти них двір, де жила моя подруга Альона, з якою ми дружили. А потім вона переїхала з батьками кудись і більше я її не бачила.

Далі буде...

Агата Кристи Гетеросексуалист

Я конечно трижды извиняюсь перед некоторыми, кому  не нравится этот подход по жизни, тема и объект вдохновения.

Сторінки:
1
2
попередня
наступна