[ Читати далі ]

У Києві випав сніг і зима вже на порозі. Зовсім скоро снігу буде ще більше,  на вулиці  стане ще холодніше.

він нас вигнав сьогодні на прогулянкууууууу)))

  Пока карпатские склоны оппадают снегом и обвалакиваются морозом, велосипеды можно ставить в дальний угол, нет не наказывая их, ни в коем случае. Нужно дать им заслуженный отдых, они не плохо потрудились с весны по осень. Кое-где подмазать солидолом, смыть грязь и поставить или повесить в свой угол. Иметь такой угол в квартире кому-то может быть малоприятно. Если есть место в подвале, гараже или чердаке, его можно приютить там, заодно, поближе пододвинув лыжное снаряжение или сани. Рокировочка.  Снег уже не тот, что был пятнадцать лет назад, нет таких осадков, нет таких горок в городе и в селе, чтоб можно было прокатится не затормозив носом об асфальт. Поэтому безопаснее и веселее лыж будут сани. Самые простые, без лишних навесов деталей и понтов. Руль  на санях мешает шевелить задницами, отчего часто они толстеют и становятся непривлекательными. Это лишнее. Обыкновенные сани с парой снегурочек в придачу, как раз то, что нужно в морозную и снежную зиму реальному гонщику.
   Чтобы передвигаться на велосипеде зимой, по льду, снегу, по грязи и снежно-грязевой жиже, нужно чувствовать велосипед очень хоошо, он должен быть продолжением тела. Так или иначе это создаёт большую угрозу не только велосипедисту, а ещё и окружающим этот мир людям, пешеходам, собакам, котам и водителям автотранспорта.

 

http://fishki.net/1735592-zhivotnye-kotorye-vidjat-sneg-vpervye-v-zhizni-jeti-volshebnye-foto-podarjat-tebe-zimnee-nastroenie.html?mode=recent

34. ...в зимності.

злетом натхнення далеко не лєпські -
у самоті із крилами справи кепські.
побиті, зламані, в ранах, рвані...  -
у самотності з крилами діло швак!

...я у собі весь
в магічних фантазіях
розІп"ятий поміж европ і азій
в апОкаліптичних у гуркоті звуках,
що істеричний людський перегук.
і мов офіцини роздУм
словами
поліфонічні роялеві гами,
й мелодії струнні
і бій барабанів,
лунає мов крик оркестрОва труба... -
Але що крик той!
нащо те завтра!
стану на шлях
хай виведе він
мене звідси
чим далі - у білий морок,
де все  несправжнє
і москАлиця,
нице,
зведено все у ніщо,
на ніц,
де наче риба в розкинутій аві
б"юся,
здригаюсь,
як доказ звитяг і слави...

...а у природі
так зимно, морозно,
хвилями снігу у білі кросна
щільно огорнуто все,
шаманить, оперлась на костур льодовий зима.
вітер холодний ріже обличчя,
від сьогодення люто кличе... -
бо сучасне...кому воно треба!..
мені
подорожньому
без потреб...

____
швак - безнадійна справа
офіцини - тут: флюгери
ава - риболовна сіть
москалиця - московитські матюки

22. february - місяць лютий.

непримітний контур долі
по долоням юлиць голих
february креслить криво
снігоспадами примхливо
і сльоту у зморі сонну -
косооким хитрим блазнем
змерзлу волю у полоні
водить містом напоказ

ухопив у зашморг мокрий
древа всі малі й великі
долу гне хита і душить -
холод вдихує у душу
видноколо на заслони
й сонце зранене у схрони
нагло сховано на скон

закрутив сніги мов дзигу
дзвоном гулом тріском криги
мов скажені коні хури
перемелюють на хугу
простір-час-і вимір суті
усього в нестримній люті -
білим мороком хурдел
у льодовій брилі скуто
все в зимовій тій купелі...-
там життя в недолі білій
ледве дихаючи мліє
у судомі б"ється в брилі
нігті зламує об лід

...сніг спадає
тане
зтанув з неба знов сльотою
що захмаренням туманне
а в калюжах - вирій в скалках
птах в яких лиш випадковий
тінь мов явиться низинна
й одним помахом крила
промайне міраж оманний...

20. туман у розсвіт.

туман як сон у загадковості
світань лютневої зорі
і білий іней ажуровистий
на гілках гОйдають вітри

і білосивий у прозорості
сумний приблудою в добу
схилився стомлений у сонності
хвилерухливо у степу...

блідочервона риска обрію -
над ним рожеві тіні хмар
під ними в сніг і лід охоплені
руїн ряди кривих примар -

з яких радіє так і тішиться
чумний злодюжка у кремлі...
а тьмяним сонцем в небі діється
на розпач день в моїй землі -

що там заховано туманами?..
про що кричить той чорний птах?..
якою ще уп"юсь оманою
в своїх відчуджених віршах?.. -

спитав себе у цій буденності...
з морозу щулиться туман,
туман у лютій повсякденності
мовчить під сонцем на заклан...