хочу сюди!
 

Маруся

35 років, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-40 років

Замітки з міткою «народ»

Сповідь і заповіт Ющенка українському народу.


Поховайте на Говерлі! І у братську кучу
Положить зі мною разом Кравчука і Кучму.
Хай співають наді мною журливо „Ґринджоли”, 
Прощавайте, любі друзі, й кохані бджоли!

На труну намотайте з помаранча банта —
Хай країна пам’ятає про свого Гаранта!
А щоб були шахтарі на Донбасі задовольні,
Януковича за ноги закиньте до штольні.

Ще виріжте із вугілля тяжкого брикета 
І в копальні придавіть їхнього Ахмета!
Народ каже, що не знає — де в них він узявся;
В Казахстані, народ каже, без племені-роду,
Його Кучма відкопав і явив народу!

І в Донеччину покликав, посадив над шахти
Геній Кучму переплюнув — так зумів накрасти!
Ще послухайте сьогодні ви свого Гаранта,

Ви зірвить із Симоненка червоного банта!
Бо за ним, якщо іти, „труден путь и долог” —
Він такий є комуніст, як я — гінеколог!

А якщо народ спитає, де ті партократи,
То народу розтолкуйте — всі вже демократи.
Партбілети поздавали, піджали хвости —
І в новій Верховній Зраді зайняли пости!

Ще я дам вам перед смертю таку пораду — 
Запустіть токсичні гази у Верховну Зраду!
Щоб усі на віки вічні виродки заглохли
І у тих доходних кріслах щоб усі подохли!
А за те, що Україну завели в розруху,
Хай з’їдають їх усіх черв’яки і мухи!

Ми керуєм двадцять років, два Льоні й два Віті,
І набралися ми сраму геть по всьому світі!
Наплодили хижих звірів, котрі вміють жерти —
Рвуть, терзають і гризуться, а народ — їх жертви!

Кравчук хатку в селі взяв в Україні милій
Сидить в ній, на зорі зирить, щось згадує, мріє …
І у Пущі Білоруській для свого народу
Самостійно підписав Волю і Свободу!

Знав би я, що таке буде, то собі відрізав би ручку …
Бо народ із тої Волі має лише „кравчучку”!

В Україні цій стражденній вже правди немає:
Крали всі і красти будуть — це Мороз зізнався …
Щось Луценко розкопав — я й перелякався, 
Юру Януку я здав, а Янук — за грати, 
Бо не треба вам, народе, все про нас узнати.

Народ каже, що добро розтягли по норах,
Й заховали мільярди в якихось офшорах.
”Я не крав! Я ж вам казав — руки ці не крали!” — 
Ну а ви мені за віщось личко змарнували!

Був до цього хлопець файний, любив цю країну!
Першу жінку вам залишив, а з Америки завіз собі Катерину!
Троє діток змайстрували, мав двоє дорослих —
Я не крав, а брав, бо треба — дітки ж їсти просять!

Я не крав, а в руки брав лише одну хлібину,
Ну а ви мені пришили, що здав Україну!
Я старався, будував Нашу Україну!
Юлю Путіну я здав, бо спасав Дубину!

Юля! Юлечко! Прости, що сіла за грати, 
Не мені ж туди іти! Вітька Янек, ворог наш!
Це він винуватий!

Кучма правив десять років, ставленик російський
Хай йому „хвалу” возносить народ український!
Нема добра в цій державі і правди немає!
Україна ще жива, але вже конає!

Що скажу вам, любі друзі, чим я вас утішу, 
Простіть люди ви мене,
Що клявся і згрішив!

Україно! Бджіл ти маєш — то народу сила!
Тільки в вуликах своїх трутнів ти пригріла!
Розкинь розумом бджолиним, розумом трудящим —
Гони з вуликів своїх трутнів тих ледащих!
Все, що мав, я вам сказав — толк я знаю в бджолах,
Може тоді в Україні задзвонять „Ґринджоли”.
Амінь!
©

предвыборное

Наш народ умеет не только читать между строк, но и оставлять отзывы между глаз.

Дещо про депортацію народів.

12 жовтня 1947. У західних областях України розпочалася найбільш масова за повоєнний період депортація українців.
Із захопленням Радянським Союзом Західної України, Західної Білорусі та Прибалтики у 1939-1940 роках, депортації торкнулись і народів, що мешкали на цих землях. Уже восени 1939 p. перша хвиля депортації охопила польських осадників, які виселялися разом із сім’ями. Протягом грудня 1939 — березня 1940 pp. із Західної України та Західної Білорусі було депортовано понад 137 тисяч осіб. Їх виселяли в північно-східні області РРФСР, Комі АРСР і Казахстану. Друга хвиля депортації прокотилась у квітні 1940 p., коли було вивезено заможних селян — «куркулів» (до 6 тис. сімей із Західної України та Західної Білорусі). Всього із Західної України в 1939—1940 pp. було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різними підрахунками, від 10 до 20% населення. Чимало невинних людей, яких німецько-радянська війна застала в місцевих тюрмах, було знищено. Депортація торкнулася і прибалтійських народів, зокрема з 14 по 18 червня 1941 року з Литви було вислано у віддалені райони Сибіру і Крайньої Півночі близько 34 тисяч чоловік. Депортації продовжувалися і після нападу Німеччини на Радянський Союз. Так, 28 серпня 1941 року указом Президії Верховної Ради СРСР була ліквідована Автономна республіка німців Поволжя. 367 000 німців було депортовано на схід (на збори давалося два дні): у республіку Комі, на Урал, в Казахстан, Сибір і на Алтай. Частково німці були відкликані з діючої армії. В 1942 почалася мобілізація радянських німців у віці від 17 років у робочі колони. Мобілізовані німці будували заводи, працювали на лісозаготівлях й у рудниках. Були депортовані також представники народів, країни яких входили в гітлерівську коаліцію (угорці, болгари, фіни). На підставі рішення Військової ради Ленінградського фронту від 20 березня 1942 року із прифронтової зони в березні-квітні 1942 року було депортовано близько 40 тисяч німців і фінів. Ті з них, хто повернувся додому після війни, були повторно депортовані в 1947–1948 р. У 1943—1944 роках були проведені масові депортації калмиків, інгушів, чеченців, карачаївців, балкарців, кримських татар, ногайців, турок-месхетинців, понтійських греків — в основному за обвинуваченням в колабораціонізмі, поширеному на весь народ. Були ліквідовані (якщо вони існували) автономії цих народів. 18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму                                          
.Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!

Голосуйте!!!!!

Заипись живет народ -
Жрет икру и водку пьет!
А хоромы у народа -
Особняк среди природы,
Этажа на три... иль пять,
Тут уж как успел сваять....
В гараже стоят машины -
Майбахи да лимузины.
В общем, так скажу, ребята,
Наш народ живет пистато!
А народный депутат
И краюхе хлеба рад.
От зарплаты до зарплаты
Проживают депутаты.
Не умеет депутат
Взятки и подарки брать.
Вот поэтому пешком
Ходит в офис и домой....
НО зато ему почет
Оказал весь наш народ!!!!

Из речи депутата

Деньги оприходованы, народ обманут, план минимум уже выполнен.

(из интернета)

Один ваш клик может сделать переворот мирового масштаба!

А почему народ свято верит в то, что сначала надо выбирать лучшие из худших обещаний от кандидатов, а потом ждать исполнения обещаний а не наоборот? Во всем мире так! Почему? Почему нельзя выбирать тех, кто больше и лучше справляется со своими обязанностями (обещаниями) за все время своей работы, а не только в период 2-3 предвыборных месяцев (медвежья услуга)? Что делают всё это время наши "избранные" кандидаты, от выборов до выборов? Хорошо отдыхают, строят себе замки, тратят наши (народа) деньги? Мы, народ, пашем, трудимся, за копейки, а твари депутатские, и все им подобные упыри воруют нашу жизнь, МЫ ИХ РАБЫ, МЫ РАБОТАЕМ НА ИХ БЕЗЗАБОТНОСТЬ! В любой компьютерной (логичной) игре все начинается с нуля и по мере усложнения уровней, игрок получает всё больше шансов прийти к финишу. Такой же принцип и в спорте. "Пришел" первым, получи золотую медаль, "пришел" вторым - получи серебро итд... Международный олимпийский комитет ведь не раздаёт медали тем, кто лучшие результаты ПООБЕЩАЛ!!! Вот там, в комитете хрен кого надуешь! Весь мир наблюдает за олимпийскими играми и тем самым, в какой-то степени является судьей, а против массы не попрешь! Может стоить затронуть тему о выборах с этой точки зрения? Может быть с этой точкой зрения согласится не только наша страна, ведь это просто и логично?!

100%, 4 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Заговор против народа (продолжение)

    

 5. Відновити роботу ФАП у с.Тельмана та пункт швидкої допомоги у селі Богданівка.

  5.  Створеній комісії відповідно до п.2 «Протоколу» перевірити роботу фельдшерського пункту по обслуговуванню с.Тельмана та с. Мерцалівки, а також роботу пункту базування швидкої допомоги в с.Богданівка.

Відповідальний: Павлоградська РДА.

  Термін виконання 31.08.2012р.

 

    Створена ніби то комісія (офіційних документів нема) 03.09.2012р. разом зі мною виїжджала до с. Богданівка, до с.Тельмана. У с. Мерцалівка з невідомих причин не заїзджали.

Комісія не вирішила наступні питання:

а/ Протокол не складався;

б/ Не перевірені скарги мешканців с.Мерцалівка щодо медичної швидкої і невідкладної допомоги (відповідно Акту групи місцевих депутатів від 12.03.12р. перевірки соціального благоустрою населе них пунктів, розташованих на території Богданівської с/р). Фельдшер у с.Тельман була відсутня на 12.03.12р. з причини (з її слів) післяопераційного стану.

в/ Не вирішено питання чоловічого фактору або фос - мажорних обставин: відсутності фельдшера на фельдшерському пункті у разі виклику його до хворого.

г/ Не вирішено питання оновлення  автопарку при амбулаторії села Богданівка. Зі слів Смеловської Л.В. ніби то є розпорядження про виділення нової а/машини «Нива» для роботи за викликом з 8 до 16 годин щоденно по населеним пунктам Богданівської сільради.

   Висновок: Медична реформа не враховує пропозиції місцевого населення (Акт від 12.03.2012р.).

Репліка: Медична реформа у Дніпропетровській області – це експеримент, а не Закон до виконання будь-яким чином по всій Україні.

   Висновок: п.5 «Резолюції» не виконано, як документально, так і з перевірки фактів у с.Мерцалівка.

 6.  Утримувати неприватизовані будинки житлового фонду і об’єкти інфраструктури та надання соціальних послуг КП ЖКГ Богданівської сільської ради населенню за рахунок коштів з місцевого бюджету відповідно законодавству. Знизити вартість тарифу на технічну воду у селищі Богданівка-1.

  6.  Виконкому Богданівської сільської ради надати депутату сільської ради Шубнікову С.М. розрахунки тарифів на питну воду на 2012 рік.

    Голові райради Булгакову В.Г. звернутися до голови Богданівської с/р Тарасенко О.В. з пропозицією розглянути та внести на розгляд чергової сесії питання щодо зниження тарифів на воду, утримання об’єктів житлового фонду, інфраструктури, які розташовані на території Богданівської сільської ради за рахунок місцевого бюджету.

  Термін виконання 23.08.2012р.

 

   Виконком Богданівської сільської ради мене не повідомляв, не надсилав та не надавав офіційний документ про розрахунки тарифів на питну воду на 2012 рік.

   Про звернення Булгакова В.Г. до в.о. голови Богданівської сільської ради О. Тарасенко мені не відомо.

    Мені не відомо, чи включено до порядку денного позачергової сесії Богданівської сільської ради розгляд питання щодо зниження тарифів на воду для мешканців селища Богданівка-1 та утримання об’єктів житлового фонду і об’єктів інфраструктури за рахунок місцевого бюджету.

Висновок: Пункт 6 «Резолюції» не виконано.

 7.  Затвердити у договорі Дніпро петровської облдержадміністрації зменшену довжину відстані марш руту №819 перевезення пасажирів (багажу), змінити слово міжміським на приміським автобусом від «Автостанції» м. Тернівка до кінцевої зупинки «Сад» с.Богданівка з додатковою зупинкою «Селище Богданівка» і зворотньо. Зменшити тариф за проїзд.

 7.  Голові райдержадміністрації

Дуднику В.М. звернутись до облдержадміністрації щодо вирішення вимог п.7 «Резолюції».

   Термін виконання 31.08.2012р.

  10.09.2012р. Павлоградською рай держадміністрацією мені надано «Доручення про створення комісії для перевірки протяжності міжміського маршруту від автостанції м. Тернівка до зупинки села Богданівка» від 27.02.2012р. голови В.М. Дудніка. Документ до цього часу для мене був не відомим. На «Доручення...» в мене є заперечення:

а/ Назва маршруту у «Дорученні» - «автостанція м.Тернівка до зупи нки села Богданівка» - віртуальна, в селі зупинок багато (виконано в інтересах перевізника ПП Костенко). Фактично назва маршруту: «Автостанція» м.Терні вка до кінцевої зупинки «Сад» с.Богданівка;

б/ Маршрут у «Дорученні» вказано міжміський – звісно тариф вище (в інтересах перевізника Костенко). Фактично маршрут приміський – оплата за перевезення пасажирів менше в інтересах селян.

в/ Я не повідомлявся ніяким засобом про створення з 27.02.2012р. Комісії «Дорученням для перевірки протяжності міжміського маршруту…» голо вою Павлоградської РДА Дуднік В.М. Не повідомлявся, що депутат С. Шубніков затверджений у складі цієї комісії, не повідомлено належним чином про її виїзд  01.03.2012р. на перевірку фактів, не ознайомлено з відповідними документами здійсненної таємної перевірки.

   Висновок: Дуднік В.М. в інтересах перевізника Костенко в корисних інтересах приховує наявну інформацію з цього питання від депутата Шубнікова С.М.

    На 10.09.2012р. з документом «Доручення про повторну пере вірку  11.09.12р. протяжності приміського маршруту від «Автостанції» м.Тернівка до кінцевої зупинки «Сад» с.Богда нівка», створеною головою  райдержадміністрації - мене не ознайомлено. Усна домовленість про проведення перевірки з цього питання 11.09.12р. існує, за наявності відповідних документів від Костенко і органів виконавчої влади.

  Висновок: Пункт 7 «Резолюції» не виконано.

 

   Висновок вищенаведеному: Голова Павлоградської РДА Дуднік В.Д. ставить перешкоди для населення з питань соціального розвитку населених пунктів, які розташовані по території Богданівської сільської ради в корисних інтересах. Вважаю, є підстави причепності до корупції.

      На підставі наведеному,повідомляю всі центральні органи виконавчої влади про не виконання головою Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області Дуднік В.М.протокольного доручення від 21.08.2012 року на виконання вимог у  «Резолюції Акції про безстрокове голодування депутата Шубнікова С.М…» біля будинку Павлоградської районної місцевої виконавчої влади Дніпропетровської області, підтверджую В. Дудника без дію, приховування фактів і інформації, про перевищення службових обов’язків. Повідомляю про покриття перевірки фактів порушень до посадових осіб у зверненнях депутата Шубнікова С.М., про без дію Павлоградського міжрайонного прокурора Лесюк О.Я., начальника Павлоградського МВ ГУ МВС України Малінога О.М., що є змовою проти народу в інтересах порушників.

    У разі, якщо вимоги «Резолюції» від 20.08.2012р., вирішення яких обговорено у протокольному рішенні від 21.08.2012р. за згодою трьох сторін: голови Павлоградської райдержадміністрації Дуднік В.М., голови Павлоградської райради Булгакова В.Г.і депутата Богданівської сільської ради Шубнікова С.М. не будуть виконані до 24 вересня 2012 року, мною Шубніковим Сергієм Михайловичем поновлюється з 25 вересня 2012 року безстрокова Акція голодування біля Дніпропетровської обласної державної адміністрації, яка призупинена 21.08.2012 року, про що буде повідомлено офіційно.

           Вважаю за необхідне додати пункт 9 до вимог «Резолюції від 20.08.2012р.»: Вжити адміністративні заходи до голови Павлоградської райдержадміністрації Дуднік В.Д. щодо відповідності ним займаній посаді. 

            Поновити дію пункту 8 вимог «Резолюції від 20.08.2012р.»: На 25 вересня 2012 року організувати прес.конференцію з наведених вимог з кореспондентами ЗМІ, телебачення, радіомовлення, з моєю участю.

    С уважением, С.Шубников.

мої мрії

У 2010-му році моєю головною мрією була відпустка в тихій Чехії. У 2011-му провести тиждень на Азовському морі. А тепер - зібрати до кінця місяця потрібну суму на оплату комунальних платежів.

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

Павло ТИЧИНА  - без цензури (особливо актуально в період нищення ордою українського народу)

Я УТВЕРЖДАЮСЬ

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Московіє! Мене ти пожирала, 
як вішала моїх дочок, синів
і як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!

Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? —
та, подавившись, падаєш в траву… 
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Сини мої, бандерівці, вкраїнці,  
я буду вас за подвиг прославлять,—
ідіть батькам на допомогу й жінці,
дітей з ярма спішіте визволять! 

На українських нивах, на московських, 
на білоруських — я прошу, молю! — 
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!

Нехай ще в ранах я — я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Повстань! І з ран — нове життя заколоситься, 
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яке зерно! росиця! — 
Ну як же не сіять? Як відсіч ворогу не дать! 

І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…

І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! —
а сила знову розцвіла.

Комунофашистська гидь, тремти! Я розвертаюсь! 
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

97%, 91 голос

1%, 1 голос

2%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.