Ніч з Літа - в Осінь. Блискавиці, грім!

Розверзлись небеса! Маленький бал стихій...

Святкує Вересень прихід свій урочисто!

 

03.09.2010

 

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299765

Кожний том має на своїй обкладинці конкретного персонажа і кожному персонажу відповідає вірш.

Схилила голову калина Схилила голову калина , Сховала очі від людей,  Від сорому уся горіла,  Як він знімав з плечей трофей.  

Немов  гусак шипів на троні , Підтягши шию в висоту,  Помахував крильми бездільно,  Топтав калину молоду.   Йому байдужі грона крові,  Одяг вишиванку нову ,  Зробив картинку із калини,  Все більш душив її, живу.    Садив берізки де попало,  Щоби калину заглушить,  І хизувався, що у поле,  Орел двоглавий прелитить.   Забув гусак , орел не пара, Для того хто покидьки їсть,  Поки збиратимеш помиї, Орел господар! А ти гість. 

Підуть дощі і змиють сором І знов калина зацвіте.  Гусак забудеться народом,  Знов зійде сонце золоте. __________________________

 Коли  ж наїсться  наше  панство? 

Коли ж наїсться наше панство? Коли наб’є  жадющий рот? І, ремигаючи від чванства, Згадає врешті за народ? Коли правителі народу Уп’ються людськими слізьми І вдовольнять свою жадобу?.. Коли? – скажіть мені: – Коли?! Ліна КОСТЕНКО ________________________________

Про які такі дві мови ведете розмову? Коли скоро державною буде третя мова.  Виростає покоління для якого рідна  Третя мова. Не західна вона і не східна, 

 Не вкраїнська чи російська мова, навпаки,  Третя мова, я вам скажу, справжні матюки.  Українська мова чинна в офісі-конторі -  Третя мова процвітає текстом на заборі, 

 В автобусі, в тролейбусі, в полі і у лісі.  Правду нікуди дівати, пишуть прозу й вірші.  Ні релігія, ні мова нас не роз’єднають,  Бо розумні українці свою справу знають. 

 Схаменіться депутати майбутні і чинні,  Не роздмухуйте ці теми бо вони злочинні!  Адже знання різних мов людей лиш звеличає  І пошана тому є хто їх багато знає!

Покладу тобі в кишеню
Що згодитись тобі може,
У скрутну тяжку хвилину
Тобі миттю допоможе

Покладу шматочок неба,
Що вночі зірками грає
І про теплі літні ночі
Коли треба нагадає.

Покладу листочок жовтий,
І букетик трав духмяний,
Аромат п`янкий, осінній
яблук стиглих і рум`яних.

Покладу тобі веселку,
Що фарбує небо сіре,
Що приносить щастя й радість
після зливи всьому миру.

Покладу і шепіт моря,
Що жене на берег хвилі.
І хмарки, що пливуть в небі
У блакиті сніжно-білі.

Покладу й малу сніжинку,
Що танцює в хуртовину,
Й вітру подих прохолодний
У жарку пекучу днину.

Покладу й промінчик сонця,
Що крізь хмари виглядає.
Хай тебе в скрутну хвилину
Він надійно зігріває.

Тож, якщо тобі погано -
Загляни в свою кишеню.
І якщо це допоможе -
Не забудь згадать про мене!

Ласкаво просимо Вас до нашої спільноти творчих і талановитих людей "Мої вірші"! Якщо
Ви пишете ВІРШІ або ПРОЗУ то це саме те місце, де Ви можете розмістити
свою творчість!

На нашому порталі Ви можете:
— публікувати свої твори й думки в своєму власному блозі;
— приймати участь у колективних тематичних блогах;
— приймати активну участь у обговорені, коментуючи твори інших авторів;
— отримувати оцінку та критику своєї творчості;
— знаходити однодумців та друзів;
— спілкуватися, заробляти рейтинг та бали;
— отримувати інформацію про цікавих людей та події.

http://www.moivirshi.com.ua

Не підсипайте пальці в чорну каву,
нехай нецукор "криша" догризе.
Почніймо мислити хрестами... а цікаво,
чому -- з двох "І", проте, не пари "Z"?

Не чухайте потилицю зпросоння:
там мрія не зачи'нила дверей.
А кров уже, лихварка, стука в скроні:
"Чи ти на цукор-лайдик в борг береш?"

Солодощів в залізі павутиння
прохає зпересердячка душа,
а ти їй :"буде завтра, як не нині,
гризи сухар сьодення, ма'ра, ша!"

На таці праці гіркою гірко'та.
В кав'ярні заюрмилися жлоби.
Не заважайте чухати, сволота,
парує чашка. "Трі куска ложи".

                 Видатним діячам естради,
  всенародним артистам
  і всезагальним
улюбленцям
  присвячується 



Я народився в городі Полтаві
Та в школі майже зовсім не учивсь:
Осьо як в дєцтві в стіну тім’ячком ударивсь,
То всьо життя своє тим тім’ячком і бивсь.
А раз кебети не хватає до роботи
І явно Бог не наградив мене умом,
То я навчився всякі гадусті молоти
Дурним своїм, паскудним язиком.
А шо народ з таких дебілів круто преться,
Прікалує на дурників сматрєть,
Тов бабу я рішив переодється,
Ше й шлягери безсмертниє запєть.
Отут мене уже нахрапом і накатом
Шо понесло-таки, так точно понесло:
Такі ващє шедеври став талкати –
Всім тим шевченкам-лисенкам назло.
Та шось з моїм случілося затилком:
Я зовсім патєрявся в лібідо.
І хто я? Чи Смердючко чи Дебілко,
Чи Вєрка, чи Андрійка, чи ше хто?
А з другой сторони, яка різниця – 
Чи баба, чи мужик, а чи баран?
Аби в моїй рукє ота синиця
Перелітала звонкім баксом у карман.
Стоїть в Полтаві пам'ятник Іванку –
Тому, шо рідну мову превозніс,
А завтра ше й мені поставлять зранку
За те, шо стоко я в нєйо привніс. 


Валерій Гнатюк

У маршрутці сиділи ми поряд:
Я дивився, аж мало не вмер
У очей синіх збурене море
І відточених ніжок шедевр.

І я майже уже закохався,
Та аж так, що терпіти не міг,
І, набравшись зухвальства, зібрався
Їй освідчитись прямо при всіх.

Та вона враз як зірветься з місця
І на цілий салон закричить:
– Папрашу вас я астанавіцца,
Мнє здєсь нада уже вихадіть!

Різонули, мов лезом кинжальним,
Ці брутальні по вухах слова,
І неначе під молот безжальний
Моя бідна лягла голова.

Як фатально же я помилився,
Обманувсь, мов наївне маля…
…І услід їй я не подивився,
Лиш подумав: «Ганьба москалям!»


Валерій Гнатюк

(для kadetv20, навіяно побаченим

http://photo.i.ua/user/661804/54969/4969589/)

Вдих - видих вітру напівчутний...

За руки взявшись, невагомі,

Маленькі та тендітні,

Пухнастики з кульбаби

В краї незвідані, у мандри полетіли....

24.06.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

а  це вже моє

 

 

Духмяна заметіль

Недовговічним квітом сипле –

Встеляє килим білий.

                        Закохані, йдемо

                        В той снігоцвіт вишневий!..

 

22.04.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)