хочу сюди!
 

виктория

46 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Відносно судді Кухтіна розпочато кримінальне провадження

  • 05.11.22, 18:46


Як пишуть на сайті
  ІА «Антикорупційна правозахисна рада»,  після розслідування проведеного журналістами відносно судді Кухтіна було розпочато кримінальне провадження 


ДБР повідомило, що відносно судді Індустріального суду Геннадія Кухтіна розпочато кримінальне провадження.  Тепер Кухтіну загрожує обмеження волі на строк до трьох років.


Раніше ми вже розповідали, як суддя Кухтін, покидаючи кабінет відпочинку, який він облаштував в приміщенні суду, виніс звідти все майно. Зняв навіть люстри та лінолеум, який, напевно, відніс дружині, що має мільйонні статки. Втім завдяки нашому розслідуванню за короткий час суддя Геннадій Кухтін подолав недовгий шлях від лінолеуму до кримінального провадження, розпочатого ДБР. Герой нашого розслідування, в повному обсязі осяг можливість виконувати багатозадачні дії. Так, наприклад, суддя знаходячись на лікарняному, опинявся на закордонному курорті, звідки ще й умудрявся приймати судові рішення, начебто, проводячи судові зсідання в будівлі Індустріального суду міста Дніпро. Іноді в робочий день від теж міг опинитися за кордоном, але на роботу це не впливало, судові рішення виносились навіть без присутності судді…


Розберемося чому Геннадій Кухтін зацікавив Державне бюро розслідувань. Та як саме справу відносно судді Кухтіна вдалося внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 


Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, делегування функцій судів іншими особам не допускаються. Тобто будь-яке судове засідання не може відбутися без присутності судді, більш того без судді не може бути ухвалене судове рішення. Це така саме аксіома судового процесу, як і швидкість світла для фізиків в основних рівняннях електродинаміки.    


Втім суддя Геннадій Кухтін власним прикладом довів, що судові рішення по справах, які він розглядає особисто, можна ухвалювати без фізичної присутності судді. І за це Кухтіну світить не слава Гаррі Гудіні, а кримінальна відповідальність. Будемо сподіватися, що кримінальної відповідальності Кухтіну не вдасться позбавитися так само легко, як Гаррі Гудіні позбавлявся найкращих замків та ланцюгів.  


В вході журналістського розслідування нам стало відомо, що суддя Кухтін в періоди відсутності на робочому місці регулярно ухвалював судові рішення.


Кухтін міг бути на лікарняному, у відпустці, тобто точно не на робочому місці, але рішення усе рівно ухвалював.


Геннадій Кухтін примудрявся ухвалювати судові рішення навіть, перебуваючи за кордоном. Часто за кордон Кухтін виїздив, перебуваючи на лікарняному, а повернувшись отримував з бюджету грошову компенсацію (лікарняні) за період тимчасової непрацездатності. Журналістам ІА ГО «Антикорупційна правозахисна рада» вдалося виявити ці факти, саме через це відносно судді Кухтіна було розпочато кримінальне провадження.



Уголовное производство в отношении судьи КухтинаВ ході журналістського розслідування, зокрема, встановлено, що згідно відмітки у табелі обліку робочого часу суддя Кухтін 04.02.2020 відпрацював повний робочий день. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень в цей день Кухтін виніс 17 судових  рішень (11 Ухвал, 2 Судових накази, 4 Рішення).

Водночас, за нашими  даними, отриманими в ході журналістського розслідування,  суддя Кухтін 04 лютого 2020 року перебував за межами України. Так о 06:30 Кухтін відбув з аеропорту за межі України та о 16:45 повернувся в Україну. За виявлених обставин суддя Кухтін не міг перебувати 04.02.2020 на робочому місті в Індустріальному райсуді. А отже не міг прийняти 17 судових  рішень.


Таким чином, існують підстави вважати, що суддя Кухтін вчинив службове підроблення офіційних документів (17 судових рішень). Також Геннадій Кухтін може бути причетний до внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. А саме - проставлення у табелі обліку робочого часу, відмітки  про повний відпрацьований ним робочий день 04 лютого 2020 року.  В подальшому, на підставі цього документу було здійснено нарахування та виплата судді Кухтіну сум суддівської винагороди за лютий 2020 року.


Описані дії судді Індустріального районного суду Геннадія Кухтіна мають ознаки кримінальних правопорушень передбачених статтями 364366 Кримінального кодексу України.


Про виявлені факти ми повідомили Державне бюро розслідувань. Адже згідно ч.4 ст.216 КПК України саме слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддями.  


22.06.2022 року ми звернулися до Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, із заявою про внесення відомостей відносно судді Кухтіна до Єдиного реєстру досудових розслідувань.


Але всупереч вимогам ст.214 КПК України, слідчий ДБР не став вносити дані, які містилися у нашій заяві  до ЄРДР.


Чим мотивувалися в ДБР, коли відмовлялися вносити дані відносно Кухтіна до ЄРДР, невідомо. Можливо в ДБР не хотіли створювати для судді Кухтіна зайві проблеми і змушувати відповідати за його ж вчинки.


24.06.2022 ми звернулися до Кіровського суду із Скаргою на бездіяльність слідчого ДБР. В Скарзі просили суд зобов’язати слідчих ДБР внести відомості про кримінальне правопорушення відносно Кухтіна за ч.4 ст364,  ст. 366 ККУ до ЄРДР та розпочати розслідування. Також просили надати нам витяг з ЄРДР.



Уголовное производство в отношении судьи КухтинаАле судді Кіровського суду чомусь не хотіли розглядати справу, в якій фігурував їх колега Геннадій Кухтін.

Хоча, як кажуть адвокати,  розгляд подібних справ є в більшості випадків технічним і судді виносять Ухвали про внесення відомостей до ЄРДР без проблем.


Так відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 24.06.2022 скаргу Інформаційного агентства ГО «Антикорупційна правозахисна рада» було розподілено слідчому судді С.В.Єдаменку.

https://com1.org.ua/vidnosno-suddi-kukhtina-kryminalne-provadzhennia/

Але суддя Сергій Єдаменко не захотів розглядати справу Геннадія Кухтіна і 27.06.2022 заявив про самовідвід.


28.06.2022 протокол автоматичного визначення слідчого судді визначив суддю М.О.Католікяна для розгляду справи Геннадія Кухтіна.     


01.07.2022 як і його колега Єдаменко суддя Михайло Католікян заявив про самовідвід.


01.07.2022 справа Кухтіна була автоматично розподілена на слідчого суддю С.Ю.Казака.


05.07.2022, як і два попередні його колеги, суддя Сергій Казак заявив про самовідвід.


06.07.2022 відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справу Геннадія Кухтін  було розподілено слідчому судді О.В.Колесніченко.


Наступного дня суддя Олександра Колесніченко заявила про самовідвід.


За два тижні справу Геннадія Кухтіна відмовилися розглядати чотири судді, а саме:  Сергій Єдаменко, Михайло Католікян, Сергій Казак, Олександра Колесніченко.


Можливо ці судді, як і слідчі ДБР не хотіли зв’язуватися з Геннадієм Кухтіним, або тісно пов’язані із ним зараз нам невідомо. Втім факт тотального небажання розглядати справу відносно судді Геннадія Кухтіна суддями Кіровського суду є незаперечним.



Уголовное производство в отношении судьи Кухтина08.07.2022 справа Геннадія Кухтіна відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді потрапила до судді Ф.М.Ханієвій.  Суддя Ханієва не стала брати самовідвід і взялася за розгляд справи № 203/2082/22. Розгляд було призначено на 14 липня 2022.

14.07.2014 суддя Ф.Ханієва Ухвалою Скаргу Інформаційного агентства ГО «Антикорупційна правозахисна рада» задовольнити повністю.


До ЄРДР Державне бюро розслідувань внесло відомості за ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України «Службове підроблення». Кваліфікувати дії  судді Кухтіна за ч.4 ст.364 Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем» слідчі ДБР не стали.


Тож якщо вина судді Кухтіна буде доведена, він на довгий час лишиться і без дружини, і без лінолеуму, який виніс із зали суду. Наголосимо, що до обвинувального вироку справа доки не дійшла, поки лише відносно судді Кухтіна розпочато кримінальне провадження.


До речі приклад, викладений у матеріалі є не єдиним фактом (днем), коли суддя Кухтін ухвалював рішення, перебуваючи за кордоном України.


Інформаційне агентство ГО «Антикорупційна правозахисна рада» направила судді Індустріального районного суду  Геннадію Кухтіну запит  на коментар з повним переліком вірогідних порушень законодавства з його боку.


Кухтін відповіді не надавав. 

Кайф

А если еще при свечах...ммммм!

Українська музика 1989







75%, 3 голоси

25%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вода — це потужна стихія...

Вода – це життя. Але водночас вода — це потужна стихія, деколи дуже страшна і лякаюча. З нею пов’язана низка фобій. Наприклад, таласофобія – сильний страх перед глибокими водоймищами, це може бути озеро, море, океан і навіть басейн. Або субмеханофобія – страх занурених у воду штучних об’єктів, які повністю або частково перебувають під водою.

У цій добірці ми не стали зупинятися на чомусь одному і вирішили лякатися максимально. Дивіться на чарівні та лякаючі фотографії глибоких вод і того, що приховано під ними.

Носова прикраса 500-річного затонулого корабля — морське чудовисько, яке проковтнуло людину, що кричала




Корабель «Тюріфьорд», що затонув у 1944 році...[ Читати далі ]

Роздуми про велетнів здаються кумедними, поки ми не побачимо їх

1. Лапа ведмедя кадьяцького, який відноситься до підвиду бурих ведмедів

Кадьяцький ведмідь вважається одним із найбільших хижаків у світі з-поміж тих, що живуть на суші.

 


[ Читати далі ]

Відомий гастролер Віктор Зелінгер: його злочини у США й Україні!

Доля любить каламбури. Ось і перша згадка в українському інфопросторі про пригоди героя цієї статті  Віктора Зелінгера, з’явилася на сайті з символічним банером Прєступності.нєт у дописі про нібито затриманого правоохоронцями громадянина США, котрий став жертвою недобросовісних продавців автомобілів та навіть свавілля правоохоронців.

Що там відбувалося насправді, достеменно невідомо. Але, ознайомившись з матеріалами публікації, читач оцінить іронічність появи перших світлин про пригоди цього героя на сайті саме з банером Преступности.нет  https://news.pn/ru/criminal/139410

Федеральне управління з боротьби з наркотиками (DEA) в закритих документах називає Віктора Зелінгера «другою людиною» української мафії в США

Блукаючи теренами нашої прекрасної України, пан Зелінгер залишив по собі неабиякий слід. В мережі під публікаціями про нього можна зустріти ось такі коментарі:

«Злодій і розбійник має сидіти за гратами. Він в Україні у Тернополі безчинствував і гнобив терпіл, заберав машини і збивав з них гроші. В нього ще є брат молодший, такий же відбитий на всю голову дибіл».

У даному матеріалі йтиме розповідь про столичні «гастролі» цього персонажа. Історія знайомства з ним розпочнеться у 2018 році не будь-де, а на бізнес-тренінгу в Києві, де пан Віктор успішно вдавав із себе респектабельного підприємця.

«Наша група на тренінгу складалась з 10 осіб, одним з яких був Зелінгер Віктор Олегович. Попередньо з ним ми знайомі не були, вперше зустрілися на тренінгу. Вказані курси я відвідував до лютого 2019 року. Після завершення тренінгу із деякими учасниками я продовжував підтримувати зв’язок, у тому числі і з Віктором Зелінгером» – йдеться у поясненні Павла К.

Попередній етап шахрайської спецоперації завершився вдало. Зі слів Станіслава Т., котрий як і Павло познайомився із Зелінгером на тренінгу, туди його привела дружина Віктора. А вона цей тренінг відвідувала раніше. Тобто інформацію про тих, хто відвідує далеко не безкоштовний тренінг, Зелінгер мав, як кажуть, з перших вуст своєї дружини. Переконатися в тому, що тут зібрались люди не без грошей і прийшли за знаннями, котрі стануть складовою їх майбутніх успіхів, він вирішив особисто.

Відразу після закінчення курсів тренінгу розпочався другий і основний етап: «Наприкінці лютого 2019 році в одному з ресторанів м. Києва я та інші відвідувачі тренінгів вирішили зустрітися, щоб поспілкуватися між собою. Серед присутніх був Зелінгер Віктор, а також Станіслав Т., який відвідував ті ж курси, однак з іншою групою. Під час цієї зустрічі Віктор пропонував зайнятись комерційною діяльністю, зокрема надавати логістичні послуги перевізникам на території України та інші пропозиції, проте жодна з них так і не була нами реалізована», – пише Павло К.

У Зелінгера як кажуть «язик добре підвішений» і він переконливо роз’яснив «партнерам», чому не вийшло і що вийде наступного разу. А між тим метод «гри на довірі» шахрай задіяв уже під час відвідування курсів. «В процесі тренінгу Вітя попросив зайняти йому 6 тис. грн. на декілька днів, мовляв, оплатити штраф якийсь, гроші віддав через кілька днів, як і обіцяв», – це йдеться у поясненні іншого постраждалого – Станіслава Т.

До Павла К. Зелінгер звернувся з таким проханням уже після зустрічі в ресторані після завершення тренінгу: «Через деякий час, Віктор перетелефонував мені із проханням позичити близько 10 тис. грн., які були йому потрібні для придбання певних речей для дітей, на що я погодився і при зустрічі передав йому кошти. Через 3 дні Віктор мені їх повернув».

І тут саме час зацитувати Остапа Бендера: «Крига скресла, панове присяжні засідателі!»

Завоювавши таким чином довіру, Віктор Зелінгер увімкнув все своє красномовство та винахідливість, пропонуючи різні ідеї швидкого збагачення. Але спочатку він ще раз перевірив, як пізніше виявилось, головну жертву свого шахрайства – Павла К. Ось що про це розповідає сам Павло: «На початку березня 2019 року разом із Станіславом Т. та Захаром Н. приїжджали декілька разів до лікарні, щоб провідати Віктора. Під час чергового відвідування лікарні Віктор попросив у мене близько 2 тис. доларів США на лікування, обіцяючи при першій нагоді повернути вказані кошти. Перейнявшись його проблемою, я вирішив допомогти та передав йому зазначені кошти»

Звичайно ж ті 2 тис. доларів Павлу Зелінгер так і не повернув, але це було саме тим гачком, яким він міцно ухопив жертву. Буквально через декілька днів, після передачі коштів у лікарні, Зелінгер зателефонував Павлові К. і запропонував зустрітися та обговорити його ідею як можна заробити кошти.

«Вітьок» Зелінгер разом зі своїми американськими корешами

Під час зустрічі він запропонував купити автомобіль марки Tesla у США. Мовляв, там багато знайомих, які посприяють доставити авто в Україну, потім належним чином оформити та перепродати з націнкою, після чого поділити зароблені кошти.

«Для купівлі Тесли потрібно було $25 тисяч, частину з яких він знайде особисто, але ще не вистачає $17 тисяч, які потрібно буде знайти мені, якщо я пристану на його пропозицію. Не маючи ніяких сумнівів щодо щирості намірів Віктора та усвідомлюючи, що він дійсно проживав у США, як я попередньо чув від нього багато разів, я погодився. При цьому Віктор показав мені на телефоні сайти, де такі авто продаються на аукціонах та зателефонував якомусь чоловікові. Той в телефонній розмові підтвердив йому, що може допомогти із придбання та доставкою автомобіля», – повідомив своїм слідчим Павло К.

Таким чином, шахрайська схема Зелінгера була запущена на повну потужність.

Під час передачі грошей Зелінгер скинув Павлові на телефон фото Тесли, яку мали купити. А для більшої переконливості сказав, що домовився, аби саме цей автомобіль не виставляли на аукціон. Іще через кілька днів Павло, переглядаючи ряд сайтів про аукціони з авто із США, побачив, що саме той автомобіль, який показував Віктор, продається. Зелінгер знову заспокоїв клієнта і пообіцяв, що з’ясує це питання.

І пішло-поїхало! Раніше заготовлені брехливі відповіді Зелінгера – «чоловік, який продав автомобіль в США нас обманув, взяв кошти і пропав, але його друзі вирішать з ним питання та повернуть гроші» – змінювалися іншою брехнею. Мовляв, чоловік, який нібито ці кошти отримував, виявився наркоманом і зараз перебуває у в’язниці, тому повернути борг не вдасться.

Не даючи своїм клієнтам впасти у песимістичний настрій, Зелінгер підтримував Павла К. і Стаса Т. (котрий також встиг довіритись шахраю на $5 тисяч) новими ідеями. І вже через десяток днів, у «середині березня 2019 року, Віктор запропонував мені та Станіславу Т. зустрітися на вул. Інститутській, навпроти будинку, де він проживав і знову запропонував заробити кошти».

Ідея полягала у тому, щоб здійснити приватизацію підвального приміщення №74-А за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 15/5 загальною площею 116,9 кв. м. Після приватизації на визначену особу, приміщення можна буде продати та поділити між всіма зароблені кошти – пропорційно від кількості вкладених коштів. Домовились, що приміщення буде приватизовуватись на ім’я Павла К.

Із приватизацією приміщення, зі слів Зелінгера, йому повинен був допомогти депутат Бондаренко О.В., який сам йому це запропонував.

«Віктор запевняв, що усе буде абсолютно законно та що в ОСББ «Парламент» є певна заборгованість перед депутатом згідно з рішенням суду тому складнощів із приватизацією об’єкту нерухомості не буде. Крім того, у депутата є знайомі люди, які без проблем зможуть зробити усі необхідні технічні документи на зазначене приміщення, лише потрібно для цього зібрати певні кошти. Бондаренко О.В., зі слів Віктора, проживає у цьому ж будинку по вул. Інститутській, 15/5 на останньому поверсі та зацікавлений у приватизації», – каже Павло К.

Тут шахрай як заправський шулер з’єднав «коня и трепетную лань». І справді, є нардеп від партії «Слуга народу» Олег Володимирович Бондаренко і є Олег Вікторович Бондаренко, котрий дійсно пов’язаний з ОСББ «Парламент».

Згодом Зелінгер повідомив, що у людини, яка мала підготувати документи для приватизації підвалу в будинку в центрі Києва виникли проблеми, мовляв, у країні змінилась влада і не має змоги виконати дані зобов’язання. Словом, зібрані гроші пропали, але він спробує знайти інших людей, які зможуть допомогти з оформленням приміщення та виготовленням відповідних документів, але їм також потрібно буде передати кошти в розмірі 20 000 доларів США.

«Віктор запевняв мене та Станіслава, що все буде добре. Але цього разу він сказав, що документи на приміщення планує оформити на свою тещу Шинкаренко С.М. і вже в подальшому будемо продавати від її імені», – продовжив Павло. – Віктор постійно переконував, що нам для досягнення мети не вистачає зовсім трохи, тож не варто зупинятися ні фінішній прямій. При цьому ми домовились, що приміщення буде приватизовуватись на моє ім’я. Я та Станіслав погодились і пообіцяли знайти відповідні кошти».

Не будемо вже зупинятися в подробицях на тому, як збиралися кошти Павлом К. і Стасом Т. Врешті-решт Зелінгер заборгував перед першим з них на 65 тисяч доларів, а другому винен більше $5 тисяч.

Отримавши від «клієнтів» з курсу тренінгу 70 тисяч доларів, Зелінгер приступив до завершального етапу спецоперації «кидок на довірі». У листопаді 2019 року Віктор уже почав диктувати свої умови. До речі, спочатку він планував оформити підвал на свою дружину Ірину, однак потім сказав, що не виходить, оскільки наразі триває якийсь судовий спір щодо приватизації цього приміщення, однак у чому він полягав та у якій саме інстанції здійснюється судовий розгляд він не конкретизував. Однак, як виявилось згодом, тут була зовсім інша причина, але про це йтиметься пізніше.

Станіслав Т. розповів інші цікаві речі про останній етап «співробітництва» з «гравцем на довірі» Віктором Зелінгером

«Історія з підвалом почалася десь у кінці весни і весь час це тягнулося, аж поки у середині листопада 2019 року Вітя нам не прислав фото витягу з реєстру на підвал, мовляв, все доробили і можна продавати. Цього ж дня я поїхав до нього. Вітя показав витяг і сказав: давайте займатися продажем. Наступного дня я поїхав на один місяць до Німеччини і звідти віддалено почав розміщувати об’яви на продаж підвалу, Павло також цим займався. У січні 2020-го я покликав ріелтора, який приїхав, все пофоткав, виставив на сайти, почав активно продавати. Потім ще запропонував знайомому допомогти продати підвал, він знайшов людей, які згодні були купити. Я їм скинув документи, люди перевірили, виявилось, приміщення вже було під арештом. Я почав дзвонити Віті, питати, в чому справа? Вітя сказав, що знав про це і, мовляв, намагався вирішити питання з арештом. Після цього Вітя почав зникати, рідко брати слухавку, не приїжджав на зустрічі. Потім Вітя поміняв номер телефону і зник.

31.08.2021 року я випадково на сайті з продажу нерухомості знайшов оголошення про продаж того ж підвалу. Подзвонив ріелторці за вказаним номером телефону, вона домовилась про нашу з Павлом зустріч із власником через пару днів. Як виявилося, це було оголошення від Віті через ріелтора. А головне, що на цю зустріч з’явився Вітя власною персоною! Він був дуже здивований і почав нести нісенітницю про те, що це не те приміщення і т.д. Ріелторка пішла далі у своїх справах, а ми залишились і почали запитувати у Віті: як новим власником приміщення стала людина, яка робила техпаспорт на приміщення? Коли він віддасть гроші? І ставили інші незручні для нього питання, на які Вітя придумував нові нісенітниці. Словом, ми так і пішли без відповідей».

Журналісти видання отримали інформацію, що підвальне приміщення, про яке написано вище і котре, фактично, стало об’єктом злочину, на даний час зареєстровано на родичку (тещу) співробітника столичної прокуратури. Наразі ми перевіряємо дані відомості і, якщо знайдемо їм підтвердження, обов’язково опублікуємо у наступних матеріалах.

Далі Станіслав Т. розповідає: «Що цікаво, за час, поки ми з Павлом шукали гроші та періодично привозили Віті, він зіграв весілля у недешевому ресторані, кілька разів їздив до рашки, купляв своїй жінці прикраси та дорогі парфуми, яка виставляла їх в Інстаграмі.

Всі кошти ми передавали йому без будь-яких розписок, тобто на повній довірі цій людині.

Мало того, поки вирішувались питання з підвалом, Вітя запитав в мене, чи є знайомі, котрі роблять ремонти? Я познайомив його з Толіком, який зробив йому ремонт на дачі, на КМ «Балатон»  це Нові Петрівці, але Вітя і його «кинув» на гроші, не заплативши за ремонт 3000 доларів. Вітя сказав Толік, що це не його дача, а його дружини, а Ірина категорично повідомила: ти домовлявся з Вітею  з ним і вирішуй питання. Словом, як кажуть у народі: «технічно сплавили».

Віктор Зелінгер розумів, що своїм «бізнесом» він «ходить на вістрі леза», тому переписував на свою матір або законну дружину більшість свого майна. Але Ірина, з якою Віктор справив весілля за кошти довірливих компаньйонів, померла від раку. Проте є підстави припускати, що після смерті дружини Ірини Віктору довелось переписати незаконно набуте майно на тещу, яка знала, звідки беруться всі його статки і котра зараз, подейкують, вирішила взяти опіку над своїми онуками, дітьми Ірини та Віктора. Наразі журналісти видання збирають докази на підтвердження чи спростування тих обставин, що частина незаконно набутого майна була оформлена Віктором Зелінгером на свою тещу, матір своєї померлої дружини. Підставою для таких підозр, окрім іншого, став той факт, що приміщення по вул. Інститутській, про яке розповідалося вище, деякий час було оформлено саме на тещу Зелінгера.

Але, за словами Стаса Т., потім вони з Павлом К. дізнались ще про одну махінацію Віті. Він запропонував одеситу Андрію, з яким також познайомились на тренінгу, доробити документи на якусь квартиру в Одесі та продати й заробити.

Зелінгер під час невдалої махінації з автомобілями в Одесі

Андрій погодився і разом зі своїм товаришем віддали Віті 10 тисяч доларів. Згодом у них почались такі ж історії, як у Павла зі Стасом із підвалом. Зелінгер теж перестав брати телефон від Андрія. Це відбувалось в той самий час, коли йшла історія з підвалом.

Втім, схоже, що потерпілих від «гри на довірі» Віктора Зелінгера по Україні виявиться ще чимало…

Потерпілі звернулися до правоохоронних органів із заявами про вчинення щодо них шахрайських дій.

Та поки українські правоохоронці нехтують своїми обов’язками щодо розслідування злочинів Віктора Зелінгера (можливо, саме через зацікавленість у цій справі невстановлених поки співробітників столичної прокуратури), правоохоронні органи США спрацювали більш рішуче та дієво.

From Switzerland with love (Зі Швейцарії з любов’ю)

Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, Віктор Зелінгер покинув територію України і, як згодом стало відомо, влаштувався у Швейцарії.

А відомо це стало після того, як 21 серпня 2022 року Міністерство юстиції США отримало дозвіл на екстрадицію Віктора Зелінгера, котрому інкримінують вчинення особливо тяжких злочинів на території Сполучених Штатів. Невдовзі після надання дозволу, Маршальська служба США здійснила арешт та екстрадицію.

Ресторан «Пальміра», у будинку якого знаходився один із підконтрольних ОЗУ підпільних гральних будинків

Обвинувачення висунуті Прокуратурою шокують:

Зелінгер звинувачується в рекеті, змові з метою рекету, підпалі, змові з підпалами, незаконних азартних іграх, змові з незаконними азартними іграми, здирницькому зборі кредиту і за двома пунктами звинувачення в змові з метою здирництва з метою вимагання збору кредиту.

Прізвище Зелінгера в епізоді з підпалом не називалося, але зараз доставленого до Нью-Йорка із Швейцарії Вітька називають «безжальним ватажком жорстокого злочинного синдикату, який діяв у Брукліні з очевидною безкарністю, включаючи підпал, який погрожував мирним громадянам та пожежникам»

У разі визнання винним, Зелінгеру загрожує обов’язкове мінімальне покарання у вигляді семи років позбавлення волі та максимальне ув’язнення терміном до 40 років за кожним з пунктів обвинувачення у підпалах; максимум 20 років позбавлення волі по кожному з пунктів звинувачення у рекеті та здирстві; і максимум п’ять років позбавлення волі щодо кожного пункту звинувачення в азартних іграх.

Джерело: https://www.justice.gov/usao-edny/pr/leader-brooklyn-based-eastern-european-organized-crime-syndicate-extradited-switzerland

Розкішний мотоцикл – подарунок Пельменю від «братви» на день народження (Зелінгер у центрі фото)

Також в прокуратурі США зазначають, що десять інших обвинувачених, котрі є співучасниками злочинів, вчинення яких інкримінують Зелінгеру, або визнали себе винними в рекеті та пов’язаних з ним злочинах, або були засуджені в суді.

А от чи зможуть вітчизняні правоохоронці не менш ефективно розслідувати злочини Віктора Зелінгера на території України, відшукати незаконно набуте майно та відшкодувати численним потерпілим збитки, завдані злочинами цієї людини?

І не менш важливе питання: чи захочуть правоохоронні органи це робити? Адже не викликає сумніву те, що вчинити таку кількість афер та інших злочинів і залишитися при цьому безкарним, не можливо без допомоги «згори». Та й той факт, що ця людина вчиняла злочини на території нашої країни, будучи в міжнародному розшуку доволі красномовно говорить про те, що в Україні не особливо зацікавленні в чесному розслідуванні.

Наразі за заявами Павла К. т Станіслава Т. відкрито кримінальне провадження, за ходом якого журналісти нашого видання будуть спостерігати та повідомляти читачів.

А починалося все під банером Прєступності.нєт…

В льосі


Льох може бути насипним, коли не сильно вриваються в землю, потім виливають залізобетонний куб, і насипають земляний шар по боках і зверху. Вихід із цього куба – такий собі коридор, східцями вверх, ще називають горловина. Такі льохи були в кінці вулиці Степової, де підземні води близько до поверхні, бо низина.


Льох може бути похідним. Це коли залізобетонний куб вмуровують в землю на кілька метрів. Горловина така ж як і у насипного. Перевага такого льоху, що він повністю в землі, це краще теплозбереження і можливість використання даху для вирощування городини. Їх будували на вершині, на початку вулиці Степової.


Ганна лежала на підлозі свого насипного льоху, найгірше, в її випадку це залізобетон. На диво, скотившись з цегляних східців вона не втратила свідомість, навіть, нічого не зламала. Обійшлось синцями та саднами.


До виходу вісім сходинок, отже треба підніматись. Зачинено, спробувала штовхнути плечем, та двері навіть не шатнулись, а біль хвилею пронеслась по тілу. Замка, чи навіть гачка не було, а для щільності Ганна використовувала звичайну дошку. Про злодіїв не хвилювалась, бо не чула, щоб в її селі хоч раз крали овочі чи закрутки, та й хто наважиться лізти на її, відьми, подвір’я з лихими намірами.


Сіла біля дверей на приступку. Задумалась.


Подумати було про що. Чому її чари подіяли не правильно, і зробили з хлопця не закоханого молодика, а монстра. До цього часу з приворотами у неї не виникали жодних проблем. Вона лише підштовхувала людей одне до іншого, а далі вже природа сама вирішувала є в них спільне майбутнє чи ні. Та й до початку, Ганна завжди перевіряла на сумісність, гаданням на кавовій гущі, чи в інший спосіб. У Михайла і Ірини було ідеально. Вони зійшлись би й без неї. Нащо вона встряла? Що саме відбулось, чому все сталось так?


Накладала привороти вона багато разів. Але через телефон працювати довелось вперше. Не зуміла правильно з’єднати стародавні вміння з сучасною технікою.


Чим він такий особливий, що його відрізняє аж настільки, що неможливо передбачити як подіє приворот? Ганна відчула, що вже майже схопила відповідь, та почало сіпати око, в яке вдарив Михайло, коли скидав її в льох. Підвелась, стала поволі спускатись. Кожен крок штрикав в коліно, кожен рух відлунював в ключиці.


Наскільки вона застрягла в цьому залізобетонному мішку невідомо, тож треба підготуватись до як найдовшого перебування. За їжу та пиття хвилюватись нема чого. Консервації повно, є і минулорічна, є і свіжа. Звісно дієта на консервованих огірках, томатах та кабачках здоров’я не добавить, але й з голоду не загнешся. Компотів з яблук, слив та вишеньок вистачить на довго. Там цукор. Цукор це глюкоза, це добре.


Гірше з теплом. Задача льоха зберігати влітку прохолоду. І нажаль, він з нею справляється. Знайшла в кутку кілька мішків. Старі кропив’яні мішки давно вже відійшли в історію. Шкода, бо то була б відмінна накидка. А з цих синтетичних толку не багато. Склала їх в куток, один на плечі. Вмостилась обійнявши коліна.


Отже телефон. Особливий він тим, що над ним працювала маса народу. Не дивлячись на невеличкий розмір, з кожною мікросхемою, з кожною найдрібнішою деталлю працювали різні люди, які можливо що в різних країнах, і кожен залишив частку своєї енергетики, поділився своєю сутністю, тому й приворот розбився, розпорошився, не спрацював як слід.


Ганні здалось, що розуміння своєї помилки додало сил. Вона підхопилась в два кроки забігла на сходинки і з першого поштовху зігнула металеві двері, а з другого розкрила їх навстіж зламав дошку пополам. Бігла, майже не торкаючись землі. Забігла в ліс і побачивши під деревом Ірину в обіймах Михайла вона закричала їм, що не можна було поєднувати старовинні знання із сучасними винаходами.


– Не поєднуються ці речі, так це не працює – кричить Ганна і дивується, чому молодь не звертає на неї жодної уваги.


Не звертає бо, там де щойно вони сиділи, чорний тунель, з якого летять сніжинки. Засипають їй голову, плечі. Сніг поводить себе геть дивно, бо кучугур росте не знизу вгору, як слід було б чекати, а навпаки, зверху донизу. Дивно, думає Ганна стукаючи зубами.


Прокинулась в тому ж кутку, на мішках. Зуби цокотять, повіки важкі, м’язи болять і судомлять. Змусила себе піднятись, зробила кілька присідань. Походила туди–сюди, та на площадці в два на два метри сильно не походиш. Зрештою вдалось відновити кровоток, стало тепліше.


– Привіт – сказала сонячному зайчику, що видовженим колом присів їй на пальці правої ноги – отже вже новий день.


Ганна поглянула вгору, де через вентиляційний отвір, що був виготовлений із старої азбестової труби зазирало в її яму небо. Цей п’ятак синього неба, звичайного неба, що ніхто ніколи не помічає вдихнув в Ганну надію, додав оптимізму, викликав відчуття голоду.


– Схоже час обідати – сказала і обвела свої запаси поглядом Ганна.


Зупинилась на солодкому перці фаршированому рисом. Взяла в руки банку і зрозуміла, що немає чим відкрити. Цього ще не вистачало. Якась тонка бляшанка заважає втамувати голод. Та щоб тебе…


Рвучко вдарила кришкою в металевий край куточка, на якому кріпились полиці з закрутками. Маленький отвір розширила ще двома ударами. Запустила всередину два пальці і з мимовільним хрипом, роздираю шкіру стала шматувати ненависну кришку. Потім, дістаючи трьома пальцями їла мішанину з консервованого перця, розсолу, рису і крові.


З вишневим компотом справа вже пішла краще. Вистачило і однієї дірки, тож вмостившись в обжитому кутку пила компот і продовжила думати, про те, що трапилось.


Розпочалась злива, Ганна любила дощ, а такого потужного водоспаду не було давно. Під дощову дріб думалось краще.


По суті приворот це вплив на підсвідомість. Тобто це гіпнотичний вплив на людину через її органи чуття. Відьма впливає через очі, вуха, інколи ніс або шкіру. Ганна розраховувала приворожити, або ж вплинути гіпнотично на Михайла через дотик до телефону. Енергетика дівчина мала б прямо таки влетіти в кров хлопця, коли він торкнувся телефону. Скоріше за все так і відбулось, але потім сталось ще щось. Що?


Стоп. Яку інформацію може нести в собі телефон молодої дівчини. Будь–яку. Отже, якщо допустити, що там був якийсь негатив, то…

Блискавка. Яскрава до різі в очах, здавалось вдарила саме в вентиляційний отвір і на мить освітила всі нутрощі підземної схованки. Майже відразу грім, потужний і гучний настільки, що банки зацокотіли.

…то цей негатив ліг як фарба на чистий аркуш. Хлопець під дією гіпнозу, вразливий до найменшого потрясіння, пустий як банка з під консервованого перця, наповниться тим, що перше трапиться. Отже він не побіг відразу повертати телефон, а стикнувся з чимось, що витиснуло думки про дівчину на задній план, і змінило його сутність. Принаймні на якийсь час.


Дощ тим часом набув сили. Він вже не розділявся на окремі краплі, а впав на землю окремим водним шаром. Вода вичавлювала вікна, бавилась з сіном, дровами, худобою, допоки та безсило не здавалась невгамовному потоку.


Вода просочилась крізь щілину до льоху і поступово підіймалась все вище. Ганна байдуже спостерігала, як вода поглинула ноги, дійшла до грудей, підіймалась до підборіддя. Ось вже на рівні очей пливе порожня банка з понівеченою кришкою. В банці Михайло докірливо дивиться на неї.


– Тітко Ганно, врятуйте – каже він і продовжує, старечим голосом бабусі Ганни– Ганночко, ти маєш врятувати хлопця. Біжи.


І Ганна, молода дівчинка, струнка з чорним блискучим волоссям біжить щосили квітчастим полем.


Прокинулась під дзвін скла. Сіпнулась ногою, розбила якусь банку. Вже новий день, сонячний зайчик знову на своєму місці. Дощ скінчився не давно, бо в повітрі, навіть тут під землею відчувався додатковий озон, який так приємно вдихати, після природнього оновлення небесною вологою.


Дощ завжди допомагає землі, і людям які на землі. Але він безсилий для тих, хто під землею.


Стоп. Не треба складати руки раніше смерті. Ганна підвелась. М’язи схоплені прохолодою, відмовляли, серце на межі можливості проштовхувало кров по венам. На третій сходинці мусила зупинитись, упершись руками в п’яту, перевести подих. До двері дісталась рачки. Притулилась головою до металу і хвилин п’ять намагалась відновити дихання. Не могла заспокоїтись чи то від повного знесилля, чи через хвилювання.


Саме зараз має все вирішитись, якщо дощ був не достатньо сильний, їй не протягти в цьому мурованому мішку і доби. Підвелась. Оперлась на двері всім тілом, але не допомогло. Хвилювання зникло, поступившись люті. Вона з останніх сил вдарилась в двері руками, головою, грудьми.


Дошка, що підпирала двері підсковзнулась і з'їхала на добрі півметра. Ганна виаала з дверей лицем в багнюку. Ноги залишались ще в горловині льоха, та їй було це байдуже. Вона втратила свідомість.


Така закономірність

  • 05.11.22, 10:06
-Чому літо восени.
Бабине приходить? -
П'ятирічний онук з дідом,
Розмову заводить.
І у відповідь дідусь
Щиро посміхаєть:
-А в жінок завжди, Іванку,
Пізніш все відбувається.

Розстріляне відродження або як я офігіваю

  • 05.11.22, 08:11
Олександр Зінченко на днях виклав важливий історичний пост у своєму ФБ, і в коментарях відео про Розстріляне відродження. При перегляді відео я почула ім'я Міхаіл Матвєєв, це кат, який розстрілював культурних діячів різних народів в урочищі Сандармох в 1937 році, сотнями за день


От що про Матвєєва пише Вікіпедія:
"Серед жертв масових страт, виконаних в урочищі Сандармох: українські письменники Микола Зеров, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Олекса Слісаренко, Валер'ян Поліщук, Павло Филипович, Валер'ян Підмогильний, Микола Вороний, театральний режисер Лесь Курбас, вчений Степан Рудницький, творець Гідрометеослужби СРСР Олексій Вангенгейм, кримськотатарський громадський діяч Ісмаїл Фірдевс (загалом понад 280 осіб, чиї долі пов'язані з Україною). Також у тому місці розстріляні російський адвокат А. Бобрищев-Пушкін (захисник Менахема Менделя Бейліса й Володимира Пурішкевича), засновник удмуртської літератури Кузебай Герд, білоруський міністр Ф. Волинець, голова московського циганського табору Г. Станеско, грузинські князі Н. Ерістов та Я. Андронников, католицький адміністратор Грузії Ш. Батмалашвілі, черкеський письменник Х. Абуков, корейський діяч Тай До, православні єпископи Алексій, Даміан (Воскресенський), Микола і Петро, лідер баптистів СССР В. Колесніков, академік-історик Микола Дурново"

При нашій капітуляції чи поступках таких матвєєвих буде безліч, тож в мене з'явилась думка спробувати донести цю інформацію про Матвєєва та інших подібних катів до інших, на іноземних мовах, з посиланнями на просту Вікіпедію, з хештегами, я вже твітнула, зараз і в ФБ щось додам.

І ніколи не прощу свою ватну бабцю яка не давала іншій вчити мене історії, "Вона вчить Діну читати про нацистів!", хоча то насправді читалось про УПА

Відео додаю, воно цікаве


Побритись ідеально. Як побритись ідеально.

Побритись поголитись ідеально потрібно декілька речей.
.
- Щоби побритись ідеально Потрібно Сонячне Освітлення Підборіддя Чола.
Сонце повинно освітлювати Обличчя.
Штучні лампи квартири не дають повне денне освітлення.
Тільки Сонце Дасть Повне розкритя вашого вигляду Обличчя і до бриття - і Після.
я вважаю після багатьох перевірок тридцяти років досвіду спостерігань часткових.
.
.
- Потрібна Гаряча Вода - вона розм'якшить щетину. Потрібно змочити обличчя пару десятків разів дуже теплою водою. Без гарячої води - буде дуже погано.
.
.
- Потрібен Виробник Бриття засобів - який науково на цьому дуже досвідчений.
Жилет компанія. Нівея компанія.
Найкращий станок для бриття і найпопулярніший у Світі - Жилет Турбо (США).
.
це Фактаж Життя.
Тільки Кращі виробники світу засобів для гоління дадуть Вам Гарний результат.
.
Звичайні виробники - не дадуть, в них не пророблена система, не займались вивченням питання інститути вчених.
.
- Краще брати Гель для Бриття - а не піну. Гель - сучасне створіння хімії, в ньому складові не просто тільки звичайна мильна піна піни звичайної, а солі алюмінію. 
Нівея гель для гоління - найкращий (Германія).
.
.
Намочити гарячуватою водою зону бриття декілька разів з перервами.
Нанести гель, розмастити.
.
- Починати гоління з зони висків (скронь), Зверху вниз. 
.
- Закінчувати зоною вусів..
.
Змити теплою водою. Нанести невелику кількість гелю заново і розмастити легко усюди.
.
- Почати Вторинне Бриття рухами Знизу доверху. З Зони висків (скронь).
.
Закінчувати зоною вусів.
.
Під час бриття однією рукою віддтягують шкіру обличчя у зоні бриття, щоби піднялось уверх волосся, - так воно краще збривається.
.
Не припускайте сквозняків продухів навіть найлегких у місці бриття, це погіршує стан шкіри і якість гоління катастрофічно. Якщо у ванній кімнаті - обов'язково зачиняйте двері, припніть рух повітря у кімнаті від дверей до витяжки.
.
Усе Життя хожу небритий по три-пять днів, бо не хочу бритись. Але коли бриюсь - дякуючи порадам написаним тут - ідеально гладкий після бриття. Півтора дня.

.
.
p.s
.
я завжди вмію находити Істину і Знаю - Суть, Сутність. Напишіть даний пост - Краще за мене. 
Перепишіть,- вкажіть мене співавтором - вийде супер.
- Нехай Нормальні українці вміють бритися вдачно, а іншим 
- зась бестолочам.