Олександр Морозов, військовослужбовець ЗСУ

Я не знаю який сьогодні день війни. Не маю поняття які з відки самальоти летіли, і скільки ракет чи шахедів збили за сьогодні. Мені давно не важливо які там цифирки втрат противника. Минулого року коли я повертався з відпустки я написав пост про дві країни. Так от, повертаючись зараз з відпустки, проведу паралель що за рік змінилося.

Чи стало гірше за межами зони бойових дій ? Ні... Все цвіте, пахне, ложится асвальт, дурні гроші витрачаються на потреби які по суті не такі важливі. Єкономіка воєного часу так і не пришла в Українську війну, бо нахер воно нам вобше нада, Захід все дасть. Може і дасть, але краще своя синиця в руці, ніж чужий журавель в небі.

Всіх одне запитання. Коли це все закінчится?! Не питання скільки нам до перемоги? Чи як скоро ми їх здолаємо? Питання про закінчится. Не вникаючи в суть і наслідки. Навіть такі криваві життєві уроки нічого не навчили більшість звичайного люду, кроме того як дивитись жданова в ютубі.

Про зменшення чоловічого населення на вулицях можна довго говорити, але я припускаю, що ці всі чоловіки не пішли замінити тих хто третій рік ротується з Запоріжжя на донбас, а з добаса на Запоріжжя, бо так чесно, бо так було б справедливо, бо так принаймні правильно. Історій про 1.5 роки з квартири не виходить почув не одну. Всі лягли на дно. Існує велика імовірність того, що ми можемо з того дна не піднятися.

Загалом життя в містах таке як і було до повномаштабки. В всіх всьо харашо. А шо його робить ? Живем як жили, ждем коли це всьо кончится.

Розуміння того, що в цій війні участь будуть приймати всі, так на третьому році не зявилося.

А ну да, ще там з світлом щось не так, то всі якісь дьоргані, а так, в принципі пока свету нема, то можна і на шашлики сходить...

Леонардо ДаВинчи рисовал только глупых женщин!

І тому, що про такі випадки розвідки країн НАТО знають значно краще нас..

[ Читати далі ]

Полетіли гуси,

Гуси далеченько,

Та й згубили гуси

Пір’ячко сіреньке.

Пір’ячко сіреньке

Та червоне літо

Там, де вітер бавив

Молодеє жито.

Молодеє жито,

Хмару одиноку,

Тишу-перетишу

У ярі глибокім,

Де живе і досі

Ніжний сон-спокуса,

У якому вдома

Залишились гуси.

фото з мережі

«Все, что меня не убивает, делает меня сильнее!", - так Ницше сказал, потом сошел с ума, а потом умер. Потому что это красивые слова, но это неправда. Все, что нас не убивает тотчас, убивает понемногу, незаметно. Убивает нашу доброту и доверчивость. Нежность и искренность. Открытость, щедрость, ясный взгляд и мягкое сердце... Обман, предательство, низость, неблагодарность, жестокость, несправедливость могут не сразу убить. А по капле, по капле... Стерпим, выдержим, рана заживет. Шрам останется - грубая кожа. И так, постепенно, этой кожей и обрастешь, сам не заметив - как это получилось?

[ Читати далі ]