хочу сюди!
 

Анна

37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Мистецтво кіно.

Що не кажи, а Ленін правду казав. Що найважливішим є кіно.
Але ж його ще треба зробити цікавим для глядачів.
Я не знаю ,чи тут справді талановитість. Чи просто випадковість. Бува у одного і того режиссера є гарні фільми, а інші ні.
"Бандитський Петербург" Бортка вийшов колись на ура.
А ось про Тараса Бульбу лайно. "Блаблабла, а зємля русская!".
В радецькі часи популярні "17 миттєвостей весни".
"Ад"ютант єго прєвосходитєльста" (тількі не зрозумів, банда Ангела це натяк на Махно, чи просто вигадка).
Звісно такі, де українців показують принизливо. Зрозуміло, крім прорадянських типу Щорса.
 "Свадьба в Маліновкє", "Трембіта".
Але крім Параджанова український кінематограф не дуже запам"ятався.
Про Довбуша не дивися.
Але може хтось нагадає? 
Документальне кіно, то окрема тематика.

Фільми Данеліі та Гайдая.
Але як? Можливо в сценарій додається щось нове. Що входить в резонанс з офіційним стандартом життя. Як у Гайдая чи Данеліі.

Ну ще додалась комп"ютерна графіка та спец-еффекти. Хоч це знижує природність сценарію.

Закордонний розквіт фільмів мабуть був у 70ті.
Ліно Вентура, Клод Зіді.
А! Сам полюбляю детективи. З комедями режиссерам складніше. Глядач не сміється - провал!

сич

  • 23.08.25, 02:25
Якось на горищі дому (п'ятиповерхова хрущовка), де живе моя бабуся, завівся сич. Звісно, на очі він не попадався (точніше, як виявилося потім, це була вона), зате його було добре чутно.

Тоді я часто в неї ночував і щовечора слухав його пищання, монотонне й механічне. «Пік»… «пііііік». Ці звуки лунали з настільки вивіреною точністю, що я б радше повірив, що це щось механічне, а не жива істота.

Звуки були дійсно не надто приємними, радше моторошними. Моторошності додавав загальноприйнятий раніше факт, що сич співає під домом до чиєїсь смерті.

Але та сичиха оселилась там не заради смерті, а заради життя. Пізніше (мене там не було, то вже потім розказали) під час робіт на даху будинку робітники виявили там гніздо з пташенятами. А оскільки люди – в переважній більшості тупі уєбани, вони тупо те гніздо викинули. Моторошні співи припинилися.

А потім за кілька місяців у домі бабусі померло троє людей. Ібо нєхуй. Але світ сліпий і несправедливий, тому це явно були не ті люди, що розорили гніздо.

P. S. Нещодавно, прогулюючись ввечері з родиною недалеко від дому, ми почули дивні звуки, як на мене, більше схожі на істерику якогось пса, ніж на пташиний спів. На відміну від тих давніх часів, зараз у мене є смартфон, а в смартфоні є Merlin, і ця програмка виявила, що те істеричне гавкання – то і є голос сича. Нічого спільного зі звуками з минулого він не мав.

З допомогою ChatGPT і записів пташиних голосів на Ютубі я все ж визначив, якого птаха я чув тоді давно – то мала совка або сплюшка (можете і ви послухати). Перелякані тупими поганими прикметами тупі люди роз'їбашили гніздо сплюшки, сплутавши її з сичем. Але їм це все одно не допоможе.

Однофото. Одиночка

Одинокое дерево хранит молчание у кромки моря.
Ветер рвёт сухие ветви, волны перекликаются с небом,
и только чайка напомнит — жизнь всё ещё рядом.

Мета Путіна в цій війні – не просто капітуляція України,

  • 22.08.25, 20:07
Мета Путіна в цій війні – не просто капітуляція України, а позорна капітуляція.


Дональд Трамп вважає, що головною проблемою між Україною та Росією є спір щодо територій. Насправді це не так.

Війна в Україні – не війна за території. Росії не потрібні додаткові землі в Україні. У неї й так вистачає власних територій, значна частина яких навіть не заселена повноцінно.

Війни за території мають логіку: у разі перемоги можна отримати очевидні вигоди від захоплених регіонів. Так було в Середньовіччі, коли король воював із сусідом за доступ до моря чи важливої річки або щоб завоювати густонаселені регіони, де селяни починали платити податки новому правителю.

У випадку ж із захопленням українських територій раціональності немає. Зруйновані вщент Вугледар, Бахмут, Часів Яр та інші міста вимагатимуть сотні мільярдів на відбудову. Це лише збитки: спочатку Росія витрачає мільярди на війну, а потім мусить витратити ще мільярди на відновлення завойованого.

Єдина причина, чому Україні висувають вимоги віддати території, – це можливість для Путіна казати, що він теж хоче миру, але Україна відмовляється.

Навіть якби Україна гіпотетично погодилася добровільно віддати частину власних територій, шансів, що це зупинить війну, майже немає. Росія завжди знайде нові приводи поховати будь-який мирний процес і продовжувати воювати.

Мета Путіна в цій війні – не просто капітуляція України, а ганебна капітуляція.  Він прагне нав'язати такі "мирні умови", які будуть неприйнятними для суспільства і це спровокує внутрішню кризу, можливо, навіть громадянську війну.  Нібито в такій ситуації введення російських військ до Києва, "щоб навести порядок", може видаватися частині українців виходом. Далі з'являється якийсь Медведчук, "призначений президентом", і перетворює Україну на "дружню державу".

Добровільна здача неокупованої частини Донецької області цілком вписується в цей сценарій. А з "Україною Медведчука" Путін міг би спокійно повернутися до Трампа із пропозицією "усунути першопричини конфлікту" й визнати Європу зоною виключних інтересів Росії.

Тому припущення, що віддавши Путіну Донецьку область, війна закінчиться, є хибним. Війна триватиме доти, доки Путін здатен воювати. І лише Україна може цьому завадити. 

джерело:
Головна

Таємна зброя Чоловіка

  • 22.08.25, 18:23
У чоловіка є таємна зброя, перед якою жінці складно встояти. Руки. Сильні, владні, надійні. Руки, що несуть тепло, затишок та захист. Руки, що притягують, наче магнітом; руки, що нестримно ваблять віддатися повністю; руки, що беруть тебе в кільце, де почуваєшся маленькою дівчинкою. Руки... Ті, що розуміють, обіймають, дарують, пестять, тримають, заспокоюють. І вся головна магія рук — коли вони міцно-міцно обіймають і пристрасно-пристрасно притискають... Як востаннє, як щось найцінніше в цьому Всесвіті, як найкраще в цьому житті. Шалено, бурхливо, ніжно, з любов'ю.
Обійми — найкращі ліки від усіх бід та негараздів. Обійми лікують душу, заспокоюють серце, утихомирюють гнів, гасять пожежі обурення, усувають біль. Обійми повернуть тебе до життя, навіть якщо ти впала духом. Правильні чоловічі руки завжди високо цінуватимуться жінками. А якщо ці правильні руки ще й сплетені в обійми, це робить жінку найщасливішою на Землі.

©

Від перших ревізорів до сучасних аудиторів —як Харківщина розвив

  • 22.08.25, 14:04

ua_flag З нагоди відзначення 34-ї річниці Дня Незалежності України, започатковуємо серію тематичних публікацій #ШляхАудитуВУкраїні про шлях розвитку контрольно-ревізійної служби на Харківщині та її внесок у побудову доброчесної та сильної держави.

Разом із Незалежною Україною народжувалися й перші державні інституції,  покликані забезпечити прозорість та відповідальність у використанні бюджетних коштів.

Одним із таких органів стало Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, створене наказом від 30 серпня 1993 року.

Перший період (1993–2011) став фундаментом для майбутньої системи фінансового контролю: саме тоді було сформовано інституцію, яка навчила Україну цінувати кожну бюджетну гривню.

Детальніше: 👉

https://khrk.dasu.gov.ua/ua/news/347

#ДеньНезалежностіУкраїни #ДАСУ


Українська музика 3011









57%, 4 голоси

14%, 1 голос

14%, 1 голос

0%, 0 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.