Одна з моїх улюблених ігор це покер. В основному грав на телефоні онлайн в покерстар. На жаль, в Україні на час військових дій її прикрили. На мою думку, гра покер стимулює розвиток певних навиків. Вибираєш турнір в якому хочеш по грати. Подаєш заявку до вступу в турнір. Гра починається в назначений час. Коли тільки починав грати, це було років сім тому,  учасників турнірах було до трьох тисяч. Грати почав в Польщі, був там на заробітках і навчив грати хлопець з Білорусії. Він грав уже давно. Турнір розпочато, кожному гравцеві видається однакова кількість фішок. Хто як хоче так і гра. Хтось сразу виставляє всі фішки на стол. Хтось обережно. А хтось агресивно. Кожен сам для себе вибирав як йому грати, відпрацьовував свою стратегію. Також слідкуєш за діями суперників вивчаєш їх. С часом зрозумів, що мені до в подоби обережна гра. Граєш коли маєш щось на руках. Блефуєш коли знаєш що ні в кого нема нічого на руках. І таким чином доходиш до фінішного стола.   

    Як назвати таких гравців, які не маючі ні своєї стратегії , ні навиків, програвши всі фішки біжать за новими? Їм видають фішки вони й ті програють. І знову біжать. Дайте їм фішок. Ви ж мабуть починаєте розуміти що тут не в фішках діло а в гравцеві. Скільки фішок дебілу не дай. Він все одно їх програє. І тут в гравця починається істерика. Погрози прострелити коліно, наприклад

  

Мечты весенние даря ! -