Єдиний фрукт, який виділяє мед...
- 25.06.24, 14:19
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
11
хочу сюди!
-
-
60 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
СРСР. 2га світова.
- 25.06.24, 13:53
Люди радянського виховання чомусь добре памятають яке морозиво найсмачніше. Брежнєвську ковбасу по 2.20, горілку по 3.62... проте хлорку з туалетів, що очі їсть, легкий запах помиїв у столових общєппіта та давку в чергах за дефіцитом не пам"ятають.
Справді кажучи навіть той відносний спокій та умовну стабільність (абсолютна стабільність бува хіба на цвинтарях), побудований на кістках мільонів папередників за роки радянської влади з 1917го.
За роки В.Вітчизняної втрати були такі.
Всього мобілізовано 29, 5 млн.
Загинуло на фронті 8,9 млн.
Тількі невідомо, чи входять в це число ті хто помер у шпиталях, числячись як поранені,. та згодом пізніше, від наслідків поранень.
Проте напевно, входять небойові втрати. Бо дизентирію, тиф, застуду ніхто не відміняв.
Як і нащестні випадки від, скажімо "паління в нєположєном мєстє", втопився при переправі, перекинулась вантажівка. Траплялись навіть дуелі між військовими за крадену тушонку, спирт або жінку. Розстріли за дезертирство, або уявіть собі, мародерство.
Невідома точна кількість інвалідів та зниклих безвісті.
Доречі, дезертирів нарахували близько 750 тис. Але з них стратили лише близько 150 тис. Проте була ще повторна мобілізація, коли фронт пішов у зворотньому напрямку, так що тіх хто переховувася одно підгребли. Ну правда вже не страчували, бо людей не вистачало. Але перспективи були потрапити на найнебезпечніші ділянки.
Треба додати, що багато дезертирів і навіть поліцаїв видавали себе за партизан.
Та ще подвигів собі вигадали ка зна скількі. от збереться купка таких, домовляться. Що через день наші прийдуть. Давай організуємо загін імені Сталіна. А хто перевірятиме?
Коли років через 20-30 перевірили, то виявили що партизани вбили ворогів більше аніж Червона Армія. Щонайменш половина партизан та підпільників - фейк.
Здалось у полон 5,9 млн. радянськіх вояків.
З них 3,5 млн. у 1941му.
Та 2 млн у 1942му.
Та близько 400 тис після навіть 1943го
Проте, у 41 році німці відпустили більшість полонених.
Бо вірили тоді у швидку перемогу. Та утримувати таку кількість не було можливості. Не передбачили.
Не відпускали тих у кого прописка за лінією фронту, частково комсостав, партійних. а з НКВС та політруками та євреями взагалі розмова коротка.
Полоненим 42го не пощастило. З"явилась потреба у робочих руках, бо в Німеччині пішла додаткова мобілізація.
З полонених, та частково з місцевих громадянського населення оккупованих территорій формували підрозділи, які воювали за гітлерівців. Не менш 1 млн. радянських громадян пройшли через військову та поліцейсько-каральну службу у 3му рейху.
Взагалі доля полонених сумна та трагічна.
Так що діди ваівалє. Але всяко і разно.
Інші втрати випадають мабуть на громадянське населення.
Не вірю сталінські втрати 7 млн. та брежнєвськи 27 чи 20 млн.,не кажучи про сучасні 46 млн.
Бо 7, це мало, а 20+ багато.
Не пам"ятаю ім"я дослідника. він зупинився на 17-18 млн. Щось середнє, якому можна довіряти.
Советский железнодорожный состав с нефтью для союзной Германии пересекает границу. Перемышль. СССР. Июнь 1940 г....
7
Відгукнулося
- 24.06.24, 21:31
Коли буду я навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
#Ліна_Костенко
і життя моє піде мрякою,
я для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
І боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
#Ліна_Костенко
10
Коні
- 24.06.24, 20:00
летять коні
летять червоні
і небо для коней червоних
цвіте
і що тим коням
земні закони
і що тим коням
земне
пусте
а там у небі
не ті потреби
у неба жайвір
у неба грім
у неба сонце
у неба небо
а більш нічого
не треба їм
10
