хочу сюди!
 

Елена

40 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 35-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Мускатний горіх, користь та шкода для людини.





Мускатний горіх, користь та шкода для людини.

[ Читати далі ]

Ретроградний Меркурій


  В мене вчора був важкий день. Через пекельну погоду і постійне люте сонечко в обідню пору, що робить дуже "приємні" +36-37 градусів гарячого вітру - доводиться вставати спозаранок, яким для мене є сьома година, щоб трохи зайнятися сіном. Якщо хтось зараз посміявся з "сьомої ранку", то, по-перше, для мене, сови, це неміряно рано, зазвичай я дрихну як бабак Тимко весною, тобто до дев'ятої -десятої години)) , і вставати раніше мій організм навідріз відмовляється без серйозної потреби, а по-друге у сіна є свій ворог - роса, тому раніше сьомої години гребти сіно під тюкування чи тим більше тюкувати - то зробити собі проблему на рівному місці. І от я вже тиждень, навіть звичка виробилася, підскакую на хвилину раніше будильника, встаю о сьомій, але при цьому стабільно зате лягаю як звичайно - десь о першій ночі. Вчора зрозуміла, що шість днів такого життя вже дають знаки)) - була дуже нечемною з купою людей. 
  Не знаю, що вчора був за день, але там точно десь був той самий ретроградний Меркурій, стопудово! Бо вчора всі, ВСІ!!, від мене щось хотіли щоб я зробила для них щось замість того, що треба мені. Не знаю як це навіть описати, але останньою краплею став сусід, який підкотився до мене в саму спеку і з невдоволеним обличчям в ультимативній формі викотив мені претензію, щоб я тут же і сьогодні забрала в нього скошену траву. 
  Історія там проста - в них велика ділянка, "старий двір", там достобіса приємного сільського відпочинку - викосу трави і місцями бур'янів) , і , звичайно ж, земля там краща ніж на городі, тому картопля росте на грядках так собі, а трава пре як в пампасах)). Спочатку в них проблем не було - в селі було повно худоби і це сіно вони досить таки вигідно продавали, навіть не знаю кому, приїздив трактор, грузили і чистота і порядок. Потім якось одного року приходить сусідка і з явним натяком починає бідкатися, що ті люди продали корову і сіно брати не будуть, не треба, а воно ж їм не треба тим більше, і якби хтось забрав хоч за тисячу, бо раніше вони продавали його за півтори.. А в мене мама жаліслива, та й сіна тоді було малувато, рік буває як цьогоріч, дуже жарко і сухо, трави малі, так вона його купила за ту тисячу. До речі тоді, років десять тому, це були пристойні гроші, варто сказати, що там того сіна вийшло всього 60 тюків, це на мою кобилу на менше ніж два місяці з семи, які годувати треба, а якщо косити самим, то ми тоді в дві тисячі вкладалися на всі сім місяців, тому нам те сіно дорогувате, якщо чесно. Наступного року сусідка прийшла вже прямо запитати, чи заберемо і цього разу. Мама знову її пожаліла, забрали. Я, до речі, була не в захваті, бо на мою думку це економічно не вигідно, а мені це головне, а не проблеми сусідів, але ж господиня то не я, купили. На третій рік сусідка заговорила так, наче ми вже повинні купити. І це, нарешті, мамі не сподобалося, ну плюс мої бу-бу-бу-дорого-нащовононам-травионповно, і сама візьми і скажи, що купувати не будемо, бо нам дорого і не треба, самі накосимо. І тут па-баам!!! Сусідка образилася!!))))) Як кажуть у нас в селі - понесла великий інтерес))) тобто тут же обговорила нехороших нас з усіма сусідами і подругами, яким розписала які ж ми хотіла написати "падлюки", а треба казати "нехороші люди"))). Це мені по секрету ті ж її деякі подруги і розповіли))) . І образилася так, що кілька років навіть не віталася, а в селі це багато що означає для того, хто розуміє)). А що ж сіно? Його забрала жіночка з нашої вулиці, в неї тоді була корова. І наступного року забрала вона ж. Ну, скажете, забрала та й забрала, це ж добре. Але..виявилося, що їй сіно можна і даром віддати))), а ми падлюки жадібні купити не захотіли)))). Бо вона бідна нещасна, має дві роботи і корову заради прибутку тримає, щоб молоком торгувати, свекрусі своїй навіть літра не дасть, все на "бочку", а мої батьки на пенсії, причому мінімальній, по вислузі років - справжні куркулі, бо тримають господарство "для себе", але ж мають трактора, косу, прес і причеп!! А це все ого скільки коштує, кляті куркулі, точно на грошах сплять же!)))) І тут та жіночка продала корову, бо чоловік помер, немає кому працювати, і сіно і їй не треба. А проблема взагалі в тому, що сіно нікому не треба, коров в селі вже практично ніхто не тримає...і вони знову почали вітатися ще з весни))) і прогнозовано підкотилися знову щодо цієї трави. Але знову є маленьке "але", бо диявол же в деталях..)))) Тій жінці власник ділянки сам траву косив, самі її згрібали з жінкою і складали в копиці, а вона по сіно приїздила за місяць а то й довше, бо треба мати співпадіння трьох речей - грошей, найнятого трактора, і тверезих найнятих хлопців які те сіно накидають на причеп,а тоді складуть в копицю в дворі. Тобто діло довге і стоять собі копички місяць, нікому не заважають))
  А вже нам вона завела мову так - ото ж знаєте у нас трава? Така ви її викосіть самі, згребіть і заберіть, і ми навіть грошей за це не візьмемо)))) А мені за викос ділянки і вивіз сміття заплатити ніхто не хоче?)))) Знову я в їх очах видно багата і дурна)))) , бо хочуть взагалі без турботи щоб все прибрано було моїми руками, і навіть на бензин не витратитися, оце я розумію многоходовочка. Так і я без вашого сіна легко обійдуся, як всі ці роки до))) тому минулого року ми посміхнулися на таку заяву і сказали, що нам не треба. Що правда, бо рік був вологий, трави величезні - тут якби хоч своє трактором викосити, щоб ділянка прибрана була і старник не зостався, палити ж не можна ( до речі - повна дурня ця заборона паління) , а не танцювати вручну в її садку навколо винограду та яблунь.
  А цього року слабину дала я.. захотілося  по-максимуму накосити сіна поближче до двору, бо є проблеми з трактором. Тому тут моя дурна голова візьми і скажи, що я викошу, але тільки після того, як скошу всі свої ділянки, які кошу вручну бо там трактором ніяк, а таких в мене десь на гектар, і тому скоріше як за місяць я не зможу, тобто в липні дай Боже добратися до їх садка. Він зітхнув, але так ну так. А тут я захворіла і два тижні провалялася з ангіною, акурат до перших чисел цього самого липня, а прибрати встигла до хвороби за перші два тижні червня тільки половину своєї трави, бо час в мене весь порахований, але ж хвороба внесла великі корективи (( А вони все ходять і питають коли ж коситиму, бо там страшне роботящі насправді люди - в них все аж блищить, все вчасно і навіть наперед, а тут муляє та трава некошена (можу їх зрозуміти), але коли тобі кажуть, що от така біда - лежить з ангіною, реально думати, що за два дні хвора людина вже огого і ах, підстрибне з ліжка як ні в чому не бувало?? Та я навіть як вже вихворіла ще днів п'ять ходила хиталася, з ангіною більшість твоєї їжі - гаряча вода, в мене мінус чотири кіло. Мама вже навіть от наскільки вона в мене людина спокійна, а й то не витримала оці питання кожні два дні і сказала, що "скоро не чекайте")) , бо свого ще докосити не можу, а як домовлялися - їх садок після свого. То сусід не витримав, і сам викосив!! Подав це як подвиг, до речі)) а тій жіночці цікаво що косив і мовчав..))) Позавчора докосив, зранку чути гарно де саме тример працює, а я ж в сім встаю, встигаю почути, бо в нормальних умовах встаю тоді, коли ці сусіди вже пішли на сієсту, то такі муравочки, що лягають як тільки звечоріє, а встають в чотири щоб попрацювати ударно поки не жарко, тоді сієста - обід, рибалка, пляж, а тоді ще увечері пару годин роботи по прохолоді, це в них розпорядок такий роками, до речі я навіть заздрю, чесно кажучи)) але мій організм і сьому ранку вважає за катування, про п'яту я мовчу, тому я працюю зазвичай до дванадцятої дня, можу навіть до першої години, а потім таки стає нестерпно спекотно і в мене сієста, до третьої години дня))) 
  Так от вся ця замітка і всі ці розповіді про сільські турботи власника коней, і стосунки між сусідами були от заради чого написані - ніхто не знає, може то був отой день, коли ретроградний Меркурій і все таке інше?  Бо я насправді в житті некомфортна людина, в тому розумінні, що не страждаю бажанням бути суспільно корисною і робити сусідам і всім навколо добро і зайву роботу, мені вистачає своїх справ, і тим більше справедливо вважаю, що як не просять - нічого і нав'язуватися, ніхто не оцінить. Коротше кажучи на мою шию сісти важко. А тут весь день купа народу поводиться так, ніби я їм повинна щось робити!! І всі з претензією, так ніби я роками робила, а тут раптом кажу "ні", і всі не можуть зрозуміти як це так. І остання крапля той сусід - давай мені з невдоволеним обличчям виговорювати (!!) що він вже сам викосив, а я сяка-така маю все кинути і їхати просто зараз, в самий обід і спеку!! забирати його сіно, бо воно "яке ж гарне" і треба тільки тут і зараз, воно ж жах - вже цілий день лежить !!! Ну да, це не місяць -півтора копички як стоять, ціла доба. І тут сказався таки тиждень недосипу і в мене кудись зникла вся дипломатія, так що я прямим текстом сказала, що він то розумник, зранку поробив і на рибу, а мені каже в саме пекло їдь працюй? Та ну нафіг, і в гробу в білих тапках я бачила працювати при +37 в обід! Ладно, до речі, я, а от кобилу свою я в таку спеку в тіньку взагалі тримаю, траву їй кошу, щоб їла в тіньочку, і в її страшно сказати 33 роки вона в мене в таку спеку ТОЧНО працювати не буде. Все. І тон в мене був неприязний))) Дивлюся - сусід очі витріщив і мовчить. Може дійшло? 
  Другий день оце підгораю і досі))) але в основному от з чого - де, ДЕ і коли я повела себе так, чи сказала щось, що вони всі подумали, що зі мною можна в такому тоні і такому ключі??? ДЕ?? Я ж давно і надійно переросла той вік, коли боїшся відмовити, чи "а що люди подумають", чи"ну треба допомогти людям"...і мені в очі прямо відмовитися робити якусь дурню , та ще й за безкоштовно, та ще й замість свого і потрібного мені - та раз плюнути, я тут проста як п'ять копійок. Чого ж тоді всі ці люди були здивовані, що я проти їх бажань і взагалі мали бажання мені ці свої хотєлки озвучувати? Оце муляє))) треба розібратися, а то мало що )))

Українська музика 2602







0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

33%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Банальні правила життя

  • 10.07.24, 11:51
Все просто:
вивчаєшь і живешь не забуваючи маленькі істини

1. Правило взаимности: Прежде чем судить ошибки других, обратите внимание на себя. У того, кто бросается грязью, руки не могут быть чистыми .

2. Правило боли: Обиженный человек сам наносит обиды другим.

3. Правило верхней дороги: Мы переходим на более высокий уровень, когда начинаем обращаться с другими лучше, чем они обращаются с нами.

4. Правило бумеранга: Когда мы помогаем другим, мы помогаем самим себе.

5. Правило молотка: Никогда не используйте молоток, чтобы убить комара на лбу собеседника.

6. Правило обмена: Вместо того чтобы ставить других на место, мы должны поставить на их место себя.

7. Правило обучения: Каждый человек, которого мы встречаем, потенциально способен нас чему-нибудь научить.

8. Правило харизмы: Люди проявляют интерес к человеку, который интересуется ими.

9. Правило 10-ти баллов: Вера в лучшие качества людей обычно заставляет их проявлять свои лучшие качества.

10. Правило ситуации: Никогда не допускайте, чтобы ситуация значила для Вас больше, чем взаимоотношения.

11. Правило дурагона: Когда у дурагона проблемы со всеми, обычно главной проблемой является сам дурагон.

12. Правило доступности: Легкость в отношениях с собой помогает другим чувствовать себя свободно с нами.

13. Правило окопа: Когда готовишься к сражению, выкопай для себя такой окоп, чтобы в нем поместился друг.

14. Правило земледелия: Все взаимоотношения можно и нужно культивировать.

15. Правило двух сторон одной медали:  Подлинная проверка взаимоотношений заключается не только в том, 
насколько мы верны друзьям, когда они терпят неудачу, но и в том, как сильно мы радуемся, когда они добиваются успеха.

«Богема»



Arthur Rimbaud «Ma Boheme» (переклад)


Я мандрував. В кишенях оселився вітер,

Моє манаття було пугалу взірець;

Я йшов до тебе, Музо, найдорожча в світі,

І мріяв про кохання молодих сердець.


Мої штани  світилися дірками.

Сповитий римами щоночі, мов  малюк

Вдивлявся  в  небо я, осяяне зірками -

Те сяйво перлами торкнулось  моїх рук.


На небі Шлях Чумацький майорів,

Багрянцем вересень та зорями горів.

Той зорепад - наче вино – п'янив щоночі;


Безодня Всесвіту відкрила мені очі -

Химерні постаті я мав за товариство,

І замість струн бринчав шнурками урочисто.

ID:  910175