хочу сюди!
-
-
40 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 35-60 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Нет, не показывай мне, осень,
свою отжившую листву
и неба плачущую просинь,
и речки грустную волну…
вдали прощальный ключ той птицы,
что по весне опять домой
чрез расстояния слетится,
чтоб здесь умножиться собой.
Не открывай мне в грустных красках
родных просторов красоту,
в которых шлешь глазам огласки,
к снегам ведя всю суету.
Побалуй, осень, Бабьим летом,
а в нём усладою-теплом…
Вот ты об этом мне, об этом…
А уж потом, с последним днем…
8
Українсьа книгозбірня ч.9
- 19.10.24, 21:19
" - Українці, отче добродію, все були, позвольте собі це сказати.
- Прошу дуже.
- Тільки не знали, що вони українці, І загалом не знали, хто вони такі. Тут називали себе русинами, а там малоросами, а бо й прямо православними. А я довідався, хто такий, і тепер вважаю своїм обов'язком боронити свого національного імені і освідомлювати других.
- А хіба, на вашу гадку, "русин" - то щось обидливого?
- Борони Боже! Я того не кажу, але слово "українець" ставить справу ясніше.
- Як?
- Русини є тільки в Галичині, а українці живуть аж до Дону".
4
Лікарняна історія
- 19.10.24, 15:34
Для підтвердження свого діагнозу (маю хронічне захворювання) довелось полежати в обласній лікарні на стаціонарі. Тож цей пост можна вважати логічним продовженням відвідувань поліклінік. Правда, настрій був скептичний. Переживав з приводу побутових умов і безперешкодного доїзду. Але доїхав спокійно. Крім того, був здивований гарним харчуванням, супер функціональними ліжками (як у зарубіжних фільмах), наявністю холодильника, мікрохвильовки, електрочайника і туалету в палаті. Як жартували сусіди по палаті: "Не лікарня, а готель «Хілтон»". Саме тому вирішив трохи познімати і зробити фотозвіт.
Втім, моє перебування на стаціонарі зіпсував відламаний зуб, який не витримав брускет і батончика з арахісом.
1. Палата тіснувата, як для чотирьох ліжок, але затишна. За рівнем комфорту разюче відрізняється від палат, в яких лежав раніше. А спалось так, як не спалось вдома. Навіть не зважаючи на хропіння сусідів.
Моє перебування у київській обласній лікарні тривало лише 5 днів. Але мені є що вам показати.
6
Бо жінка в світ приходить...
- 18.10.24, 20:20
А жінка в світ приходить для любові!
Любити маму — поки ще мала.
Любити лялю — тільки підросла.
А коли вперше стала на поріг —
Любити небо і м’який моріг,
Дім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.
Вона росте — росте її любов,
Ростуть її бажання і надії.
І от приходять роки молодії,
І по землі вона не йде — несеться,
І прислухається до свого серця,
Що в гулі міст чи в шелесті дібров
Підкаже їй: — Прийшла твоя любов!
Це ж та любов, що перша і остання!
Такої ще ні в кого не було!
До неї підступить не сміє зло!
Вона яркіш, як сотня сонць, сія!
Вона твоя! Вона лише твоя!
Ії тобі на сотню років стане!
Це та любов, що перша і остання!
І відшумить весільний водограй,
Та як же знову світу не радіти,
Коли народжуються в тебе діти!
І ночі всі недоспані дарма,
Коли воно лепече вперше: — Ма...
І ти — свята, і в тебе в серці — рай,
Хоч відшумів весільний водограй.
І от ідуть літа, літа, літа...
Годуєш всіх, сама, бува, голодна
І часом нерви стримати не годна,
Та будеш захищати, як в бою,
Оту домашню каторгу свою,
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч ідуть літа, літа, літа...
А якби все те розпочати знов?
Але ж обід — щоденний — то любов!
Сорочка, чисто випрана, — любов.
І ночі, що не спала ти, — любов.
І пісня, що співала ти, — любов.
І квіти, що посіяла, — любов.
І очі правнуків ясні — любов.
Було б все так, якби почати знов.
Жіноча доля в світі — це любов. (с)
7
Серпень / вересень
- 18.10.24, 18:12
За рядом обставин, за ці два місяці назбиралося небагато фото, але для продовження фотощоденника життя у Вінниці піде.
[ Читати і дивитись далі ]
5
