В 1939-му році гітлєрівська Німеччина напала на 40 мільйонну Польщу. Напала 1,5 мільйонною армією. Притому маючи договір з СРСР що той нападе з другого боку.
В 2022-му путінська Росія напала на 40 мільйонну Україну з 150 ( по самих максимальних оцінках 190) тисячною армією, притому що з другого боку України ніхто йому помагати не збирався.
Чому так ? Чому Путін і його посіпаки вирішили що Україну можна взяти невеликими силами, без війни, простою спецоперацією ?
Для цього аби це зрозуміти треба просто згадати що було в нас перед вторгненням.
Скорочення військових програм, програм озброєнь. Все на дороги.. Розмінований Чонгар, відведення військ з потрібних точок..
А в російській пропаганді звучить " за 2 дня, за 3 дня, стоит только бровь поднять..." Ну і Бацька " 3 дня Володя, максимум 4".
Так вони переоцінили можливості своєї агентури в українській владі, не все вона змогла, але то не значить що її не було. Вони переоцінили силу своєї пропаганди, бо думали що більшість українців на їх боці і будуть зустрічати с цветами..
Та все ж таки. Треба констатувати факт. Якщо б не дурноватий вибір українського народу 2019-го то війни такої могло б не бути.
Бо тоді ворогові треба було б стягувати мільйонну армію, треба було йти одразу на війну, а не на спецоперацію. З усвідомленням усіх наслідків. А на це він навряд чи наважився би..
Отож.. Вина в тому що відбувається є і на українському народі. Це треба розуміти. Україна дурістю своєю спровокувала війну.

Побачивши в магазині солоні вафлі "Артек" від Львівської кондитерської фабрики "Світоч", здивуванню не було меж. Дуже незвичний продукт, оскільки прийнято, що вафлі можуть бути лише з солодкою начинкою. Цим вони мене заінтригували. Тоді став шукати якусь інфу. І, погугливши, знайшов дегустації річної давнини. Однак у продажу раніше не бачив. Тому одразу вирішив спробувати.

Цікаво, хто додумався зробити солону начинку замість солодкої? На сайті однієї мережі супермаркетів було написано, що зроблені в Нідерландах. Наскільки це відповідає дійсності сказати важко, бо на упаковці зазначена тільки юридична українська адреса.

Голая, как зима,
Пальцы в небо уперла,
В уши заткнув тома
Книг, что берут за горло.

Флаги летят над ней
Мимо и все чужие.
Общий огонь -- ничей,
Ей не нужна нажива.

Может возьмешь теплом,
Или красивой песней.
Но не грози клинком,
Ей ли бояться лезвий ?

Лучше ступай, как шел,
В сад, полный белых лилий.
Брось свой клинок на стол,

я бегу по тропинке с корзинкой
в ней пирожки
нашу бабушку Гретель опять одолела хворь
дом её в живописном лесу у большой реки
говорит что не переедет как с ней ни спорь
вот и бегаю если появится в том нужда
отношу ей нехитрую снедь и отвары трав
но в дремучем лесу одиноким грозит беда
ей бы к нам переехать скорее охотник прав
ну да что уж
пока собирала в лесу букет
день к закату склонился молитвенно и угас
не люблю это время когда исчезает свет
и на небо восходит луны оловянный глаз
и сгущается сумрак как траурный чёрный шёлк
скользкой лентой на шее затягиваясь узлом
а потом неизбежно по следу приходит волк
что-то шепчет мне в ухо горячим кровавым ртом
накрывает тягучими волнами тошнота
волк насмешливо смотрит и воет утробно ввысь
всё бледней эфемернее призрачная черта

[ Читати далі ]

Подивився пару ютубів про сербів — тепер не розумію, чому саложерами називають нас, хохлів? Серби набагато свиноорієнтованіші. Шкварки (чварці) у них національний снек - витоплене сало, як в нас насіння.